в усьому, окрім визначення галузі:

О, да вы - геолог.

Вся ваша жизнь - это поиск. Тайные и удивительные уголки мира зовут и манят вас, и вам чертовски жаль, что не хватит жизни, чтобы всюду побывать. Но когда вас совсем заедает будничная рутина, вас хлебом не корми, дай забуриться в какое-нибудь странное местечко, где нет никого, и только звездное небо над головой, дыхание бога в затылок и удивительное чувство свободы. По возвращении вы снова становитесь вменяемы и любите человечество. Ровно до того момента, пока вас снова не позовет ветер странствий.

Пройти тест

"тебе покажется, что я умираю, но это неправда..."

ці слова із вогняної вистави "мандри маленького принца" стали останніми, які ми чули від цієї людини. і справдились - з пару годин після фесту

НЕ ВІРЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

роблячи фотоподарунки для одногрупників, надибала старі-забуті-радісні моменти...
отаке стається зі студентами після складання сесії... дехто потім таки повертається...

...аз єсьм магістр історії. по вік віків, амінь...

і ще багато-багато чого сталося. кошмарно довгий день. а я уже не студент. і знову хоченться вірити, що усе іде саме так, як є для кожного з нас найкраще.

мій телефонний агрегат геть здурів і не приймає смсів, і робить це таким чином, що той, хто пише, думає, що послання надіслано, а насправді ніфіга. сьогодні через це я, як придурок, приперлась на зустріч, про відмінення якої мені писалося, а ще ледь не провтикала перенесений на завтра захист диплому, теж описаний в смсці. це я до чого? не пишіть мені туди ніц важливого, а якщо пишете - не чекайте на реакцію.

приходьте, як маєте час і натхнення. сьодні о 19.00 в підWALL могилянки (вхід з боку Іллінської 9). там буде нєчто поето-музично-шаманське, або як вийде...

“Щоб стримати струм суттєвості, який з незвички здається хаосом, ми штучно завішуємо вікна у глибину. <...> Але як би ми не завішували хаос, ми вічно залишаємося на кордоні між ним i життям. Це суміщення суттєвості (духу Діоніса) з видимістю (духом Аполлона) – наш трагізм” (с) А. Бєлий (із матеріалу О. Тарасенко "Портрет і ритуал")

Настроение сейчас - меломаністично-прифігівший

смерть у голці, голка в яйці, яйце в качці, качка в зайці, заєць в киті, а кит у дупі землі.. замість мирно вичитувати матеріали сминкуло мене щось сортувати музику. критерії попереднього сортування воістину вражають дотепністю: купа папок під назвами "Від Насті", "Від Петра", "від Каті", у тих папках, в свою чергу - папки під назвами "Від Ігоря", "від Ілька", і т.д. передавалось те музло порціями зі словами "там має бути шось хароше, але я ще сам того не прослухав.." повикидала я всі ті колекції у загальних список і прифігіла від кількості ексклюзиву. головне, я тепер із того списку ніц не можу знайти, навіть знане і рідне.. відокремивши українську музику, російську та етнічну натхнення моє вичерпалось. кхм. думаю, чи встигну за життя те все переслухати, чи не дуже? адже для щастя, насправді, достатньо лише однієї влучної пісні.. на хвилину..

скоро за питання "а що ти збираєшся робити далі?" буду кусати за горло. ну ладно - батьки, їх це стосуєтсья певним чином. і друзі - бо переважна більшість в такій самій нєпоняткє, як і я. але, курво, кожна ж собако по кілька разва на день чіпляє! включаючи конс*єржів сусідніх під*їздів!!! хочеться зробити щось несподіване. і справжнє. не те, що від мене чекають ВСІ. в голові настирно крутиться снейківська оповідка про дзенські монастирі у Кореї, відкриті усім охочим. зникнути б там на рік, і рік штопати дірки на своїх кармі і слухати "співаючі чаші" і відключити телефон... але я знаю, що так не зроблю, принаймні, зараз. і тихцем ненавиджу себе за це.

В колонках играет - голубой слон
ну от, не знаю, чи надовго, але вернулась у вимір живих та адекватних. повертаючи борги і обіцянки, що назбирались за період відлюднення і дипломнення, вирішила повивішувати кілька пик, бо останнім часом пробило на знімання портретів, а коли є шикарне освітлення, то навіть зі своєю мильницею можна відчути себе фото-монстром.... отже, Хоббіт. далі у коментах, як завжди

люди, хто-небудь, будь ласка, згадайте: чи є у "Беовульфі" мотиви перевтілення істот антропоморфних на зооморфних? це дууууже треба! з мене шоколад і любов до гробу!

Настроение сейчас - ПЄСЄЦ, АДНАКА

КУРВО........ певно, я ніколи не вироджу цього диплому.... завтра треба здати, а в голові - повна каша. не думала, що я таки така дурна. млять. найгірше те, що не можна посилатись на інет, типу Едда, Мабіногіон або Ілліада в кампутері сильно відрізняються за змістом від надрукованих... нинавижу!!!!!!!!!!!!!!!! шшшшшшш.....

Настроение сейчас - аффвтар-убєй-сєбя-ап-стєну

Дощ сховає мене у кишеню свого балахону,
Й сотні тисяч лисиць будуть бігти по шпалах услід.
А я спатиму там, де вбирають гостей у корону,
Де ходив Тамерлан і Чеширський чеширився Кіт.

Де до смерті мене залоскочуть й залюблять дерева,
Ті, яким не привласнено ще ні імен, ні землі.
Дощ обійме за плечі – я стану його королева,
І навчуся літати у снах, чи бодай на мітлі.

Недопите какао чекатиме вірно на мене,
Й запасатиме сонце на сум чи на зиму з вікна.
У світи, там де дреди у янголів вічнозелені,
Я піду із Дощем, а вернуся як завжди – одна.

так народжуються диплом. пейзаж маслом, тобто, акварелями... ну, і детальніше - у коменті...

воно почало приходити шматками. спершу вгараздило мене стати редактором журналу про сучасний живопис (ииииии). всі намагання знайти щось інше чи просто піти з роботи успішно обривалися. потім у мене завівся шикарний зернистий папір для малювання. потім мені, у якої руки з одного місця, яка зроду ніц крім карикатур у конспектах не малювала, на ДН добі люде подарувати аж 3 різних набори з фарбами, в тому числі і професійні. ну і от. тиждень малювала для розминки самих ворон (із фотосесії на ДН), а сьодні таки наважилась позбавити фарби незайманості. це замість писати диплом. а тепер таки пишу, а вона, ворона свіжонамальована, сидить і хитро на мне позирає. а я щаслива, як слон. думаю, може покатить як ілюстрація до диплому...?

сонці, всім спасибі!!! тілько-но сьогодні воскресила здохлий інет і просто прифігіла від кількості різного роду позитиву, переданого віртуальним шляхом. кльово, що ви є, навіть коли далеко або віртуально!

а саме, на контракт о 10.30 9 травня. їдемо в пущу вітати світ із моєю у ньому появою)) з собою можна брати кого і що завгодно, + каремати і позитив. всіх-всіх чекаю!

потрібна довготривала (на травень місяць) вписка у Києві хлопцеві з Потлави. Вписку готовий оплачувати. Хлопець позитивний і без шкідливих звичок, на вписку ходитиме тільки ночувати.
ДУУУЖЕ ТЕРМІНОВО!!!!!

размишлізм після виконання замовлення: http://v-dorozi.livejournal.com/44577.html