"Іліада, Платон, Марафонська битва, Моісей, Венера Медецийська, Страсьбурзький собор, французька революція, Гегель, параходи і т. д. - все це лише окремі вдалі думки у творчому сні Бога. Але прийде час, і Бог прокинеться, протре заспані очі - і наш світ растане без сліду, та він, зрештою, і не існував взагалі"...
(с) Генріх Гейне

сорі за мій французький... але якого дідька вискочили видалені невідредаговані повідомлення? це що, комп*ютерні духи вирішили відсвяткувати Хеллоуін?!!!

.

назва: "я ніколи-ніколи не буду тореодором"

.

.

...Небо, чого тільки не знайдеш в фото-закромах... УЖОС... і як ви думаєте, шоб ото воно значило...?

а коли після всього я запхалась в маршрутку, там був п*яний мужик. самий простий і банальний, від якого неприємно пахло, і я ніяк не могла вмоститись так, щоб в лице не потрапляло це дихання. і була чорнява дівчина, що везла троянду, майстерно зроблену з жовтого листя. коли дядько побачив це нехитре чудо, його дитячому захвату не було меж. він дуже зворушливо просив кілька разів дівчину дістати її скарб із торби і дати подивитись. "та це ж... це ж краса... це не можна, щоб воно пропало..." - зхвильовано повторював він. "з таким треба обережно... не зламати... добре було б змалювати її, або сфотографувати... і кудись послати, щоб побачили люди..."
чесне слово, цей тип цінував ті тонкі матерії значно глибше, ніж митці, що зібратись того вечора в "Смолоскипі"...

Вау!!! Да вы, никак, — Жизнеутверждающий кошак!

— Вы, друг мой, просто кладезь. Вы выжимаете из жизни ее костный мозг и запиваете ее же соком. А заодно радуете окружающих собой, любимым. Ну, это все в то время, когда не спите...

Пройти тест

В колонках играет - те ж саме...
Настроение сейчас - рішучо-неробоче...

щойно почула, що по п*ятницях в "Бабуїні" грають джаз. се на шару. збираються музиканти з різних гуртів, "розминаються" певний час, а потім починається драйв... ніхто не хо зіставити мені компанію? тільки поглянте, яка тут джазова осінь - гріх пропустити!

щось час якийсь... нельотний...

В колонках играет - Сурганова

Мудрий Фрай казав, що ми ніколи не повертаємось, замість нас вертається хтось інший, але не ті ми, які колись поїхали. я б додала, що ми ніколи не вертаємось туди, звідки поїхали, ми вертаємось у зовсім іншні міста, які колись вважали своїми...

"нерви - на консерви"!...

...інколи завітають до моїх батьків:)

В колонках играет - Ареф*єва
Настроение сейчас - "відходняк"

Любко Дереш - монстр...:(
млін, геніяно пише чувак, але ж настільки деструктивно і проникно-страшно...

з полегшанням вертаюсь у тверезо-позитивні світи Ехо...

мабуть, це є загальновідомим фактом, але для мене то виявилось новиною...
може, комусь буде цікаво - історія бруківки...
так от, бруківці Узвозу - не менше ніж 150 тисяч років. коли зі Скандинавії на землі сучасної України наповзав льодовик (накладались одне на одного шари снігу і криги, і таким чином він "повз"), в крижаній масі затерались валуни - самих різних розмірів. і коли вже на Київських схилах були сведені перші поселення, селяни збирали невеликі каміньчики (на відміну від криги, вони ж бо нікуди не зникли, а великі лежать подекуди під Києвом і досі) і мостили ними дороги... серед яких - і Андріївський Узвіз. валуни природньо обточені і лискучі.
...а тепер це заливають бетоном...

за абсолютно випадковою розмовою С. підняв старезне болюче питання, яке я наївно вважала вирішиним... вибір - зробленим, а життя - цілком задовільним. "це все школярство - те, як ви дивитесь на життя...". чорт, треба було так влучити... недаремно я вважала його одним із своїх вчителів.
враз зрозуміла, що в голові повний бардак.
...думала, все правильно. фіг. так мені і треба...

...хочеться зробити щось дурне. і не властиве. поголитись під нуль. чи хоча б пофарбуватися в чорне... і купити, нарешті, чорне пальто...

ця байда почалась за день до початку навчання. оскільки воно, навчання, в мене нове і мега-нелегке, доненавна я не мала аж ніякої можливості приймати участь в розборках... трохи втішало, що цим зяйнялась мудра Тенако - ясно, що справи це повністю не врятує, але легше жилося з думкою, що хоч хтось активно не мовчить... але тепер "втягнулась" і я...

йдеться про знищення (пардон, реконструкцію) Андріївського. цей ідіотський проект, який так і не обнародували публічно (тобто, досі ніхто достаменно не знає повного плану цього вандалізму, але нічого втішного він не обіцяє... робити). урочисті "громадські слухання" з підписанням гордої резолюції, на другому засіданні яких мені "пощастило" побувати у складі лічильної комісії (де факто - море амбіцій і лайна...), як ми і підозрювали, виявились до одного місця...

а річ ось у чім: сьогодні, коли ми мирно паслися узвозом у пошуках місця для зйомок, Тала наполегливо попросила пройтися трохи вище і зазняти те, що там робиться. "Куди саме?" - питаю. "Іди вперед, поки не вистрибнуть два амбали і не вимагатимуть припинити зйомку". Те, що я побачила, добряче похитнуло бруківку під ногами: там, де ще донедавна був старий будиночок (хай там і був мажорський ресторан, але ж було красиво і в тему) на горі руїн орудували екскаватори. охороняли це мародерство зелений паркан та чорні мордовороти - на ньому і навколо. на "автоматі", я нагло витягла фотік і стала знімкувати під носом у варти. "Што ви дєлаєтє?! Зачєм?" "Вас на пам*ять знімаю!!!" - рявкаю я з ненавистю...

опитування "місцевого населення" дало дві вельми абсурдні протилежні версії: перша - "тут будуватимуть столову для бомжів" (нафіга було дім руйнувати?!), друга - "готельний комплекс"...
звісно ж, горили у чорному ні на які контакти не йдуть...

словом... початок покладено. що буде далі?

деякі фото у коментах. на жаль, не дуже вдалі, але ж...

"Якщо тобі холодно, це означає, що комусь холодно без тебе"...