Пока Тимошенко и Янукович наперебой обещают Тигипку пост премьера и включение его предвыборной программы в свои положения, последнему тоже не нужно лежать на лаврах. Самым разумным самому начать переговоры с оставшимися за бортом народного выбора. В принципе, идеи Арсения Яценюка во многом похожи на программу Сергея Тигипки. Последнему осталось убедить "киндер-сюрприза" на 5 лет (до следующих выборов) немного приглушить амбиции и влить его "Новый фронт" в свою партию "Сильная Украина". Если Яценюк не протормозит, то ему самому нужно уловить тенденцию в обществе и пойти на сближение с вдвое более рейтинговым Тигипком. Даже если они образуют не единую партию, а всего лишь блок, то им будут обеспечены чуть больше 20% голосов. С учетом распределения квот не прошедших 4% барьер им может достаться чверть парламентских голосов. Таким образом при любом президенте Сергею Тигипку достанется пост премьер-министра.

З.Ы. Посмотрел ретинги кандидатов в президенты. Неужели коммунисты впервые не попадут в Раду??? :)

Давно меня не было на лире и что же я увидел заглянув? У меня десятки посещений дневника по поисковым запросам из гугла. Почему-то люди хотят искать новости о гриппе (куряче-свинно-калифорнийском, класса А) и вероятности возникновения пандемии в пределах "рідної неньки". Новостная истерия сделала свое черное дело - теперь все массово говорят не про предстоящие выборы, и не про очередных пойманных на гарячих взятках чиновников, и не про "клиническое" состояние украинской экономики, и не про сексуальные оргии депутатов-педофилов в Артеке, и даже не про "войны на дорогах", в которых прав остается тот, у кого больше денег или влияния (последний случай на днях Андрэ Тана, который на скорости ехал по встречной и естественно попал в ДТП, признали невиновным несмотря на десятки свидетелей, а у инспектора после оформления случилось потеря памяти). Кстати в ДТП по прежнему погибает людей намного больше чем от всех грипов вместе взятых. А разгул криминала? Сначала начали писать про новую волну заказных убийств, а потом притихли в интересах следствия...

Что я точно знаю, так это то что в Украине резко похолодало и помокрело, а потому "вдруг" и "неожиданно" люди начали болеть ОРЗ. Точно так же как и в прошлом году. Точно так же как и в позапрошлом. И еще ранее. А вот в середине 90-х я точно помню крупную эпидемию. У нас болела вся школа практически без исключений, все больницы были забиты. Скорая даже отказалась к нам выезжать, консультировали по телефону, так как все машины были на колесах и все равно не успевали к большинству. Люди умирали десятками - и это в одном только городе, а не в четверых областях на протяжении двух недель, как сейчас. У меня жар был 39 градусов пару дней, глюки всякие начинались, но к счастью все обошлось и даже без осложнений.

Если кто-то прочитает этот пост. Забейте на новости и на паникеров. Это все спланированная медиа-атака за которой стоят международные фармацевты, которые просто хотят срудить за свой тамифлю и т.п. кучу бабла. И благодаря панике у них все получается. А наши местные деятели (как было упомянуто выше) пользуются моментом, что бы убрать с себя внимание. Спасибо за внимание. Всем крепкого здоровья!

Увидел статью Гриценка в Корреспонденте. Правильно пишет. Хоть кто-то из высших чинов пишет правду. А ведь только пару дней назад я Наде говорил, что на выборах президента из всей толпы кандидатов я голосовал бы только за Грыценка. Как раз тот человек, который сможет всех держать в ежевых рукавицах и на коротком поводке.

На ночь вспомнилось. На прошедшей неделе были у меня и специфические занятия.

Поскольку мы сейчас продвигаем наше новое решение для дистрибюторов (управление точками продаж, движение экспедиторов, работа торговый представителей с КПК и пр.), то мы проводим рекламную акцию с помощью именных почтовых писем. Но что бы именное письмо отправить нужно знать адрес и адресата. Отдел продаж попросил помочь всех кто может.

Работа заключалась в том, что мне дали список компаний, которые точно известно, что занимаются дистрибуцией. Далее я по интернету по максимум рыл информацию и перезванивал по найденным телефонам для уточнения. Некоторые (к примеру Славутыч) нормально относились и говорили директора и почтовый адрес, а была одна компания, которая подтердила, что у меня записан правильный адрес и правильный директор, но потом в меня вцепились, кто мы такие и что нам от них нужно (в комментариях к их организации кто-то отметил, что это крайне ненадежная фирма, которая не возвращает долги). В процессе много узнал про нынешних хозяев FMCG сектора Украины...

Наверное, это самое увлекательное из моих занятий на работе за последнее время. Мне так понравилось рыть по кому-то информацию, что теперь трудно остановиться :)

Шоу "Україна має талант" было настолько ярким, что продолжение ожидается с большим нетерпением. В позапрошлую пятницу был гала-концер с участвием многих (если брать всех, то это было бы не 4, а 10 часов) ярких участников. Мне очень понравилось. Рыбак тоже был неплох со своим Феритейл, хотя остальные его песни с нового альбома как-то не впечатлили. В прошлую пятницу была передача про съемки шоу - тоже интересно, хоть мы всю не посмотрели. Оказывается участвие Рыбака было под угрозой срыва - он в 10 вечера должен был прилететь в Киев с концерта в Испании, но у нас с погодой начало творится какое-то сумашедствие и самолет норвежского певца моги бы и не посадить в Борисполе. К счастью, все обошлось.

Мне в шоу понравились практически все. Исключение - пародистка Пугачевой, которая попала совершенно случайно, на волне ностальгии старшего поколения за своей молодостью. Жаль что из-за нее не попал кто-то из десятка отсеяных мегаталантливых людей. Будем ждать этой пятницы и результатов голосования.

Кстати, у меня предчувствие, что раз на сцене будут Александр Рыбак и Приходько, то Светлана Лобода прийдет за компанию. В результате, в Киеве пройдет евровиденье-2009 часть 2 :)

Я просто фигею с сегодняшних новостей...

В Одессе после ревизии бюджета города и выявления нарушений, по городу появились плакаты начальницы КРУ в стрип-клубе. А поскольку надо беречь моральное лицо представителей закона и правопорядка, то её моментально уволили. И это в то время, когда министр МВД прославился на всю планету своей пьяной дракой в немецком аеропорту и не только не был с позором выгнан, но сам даже не задумался про отставку. А история знает примеры, когда министры внутренних дел и за более мелкие "шалости" добровольно уходили с постов или вообще кончали жизнь самоубийством. Но у нас же страна "двойных" стандартов и на первом месте по коррупции в мире. Если и искать справедливость, то не у нас.

Вторая новость "В Японии на 114-м году жизни умер старейший житель планеты", а только вчера соощалось, что по результатам переписи в Украине полторы тысячи человек старше 100 лет и "Самый старый украинец отпраздновал 116-летие". Так кто же раздает эти титулы "самый старый на планете"? Ведь только год назад умерла самая старая женщина планеты в возрасте чуть больше 100 лет.

В начале этой неделе закончился мараторий правительства на работу игровых заведений и президент наложил вето на запрет игровой деятельности. Моего отца снова вызвали в открывшуюся "Неваду". А сегодня депутаты Рады практически в полном составе проголосовали за преодоление вета президента. Опять тысячам людей обслуживающим азартные заведения сидеть без работы...

Прочитал интересную статью про текущее состояние рынка недвижимости Украины. Как оказалось риелторы, не в силах бороться с дешевой недвижимостью, умудряются пудрить мозги продавцам и покупателям, получая коммисионные до 20% от стоимости сделки.

Прочитал и офигел: Кивалова, Портнова и Шаповала выбрали в члены ВСЮ.

Как раз те люди, которые (все трое) за свои махинации должны до старости сидеть в тюрьме, теперь будут указывать всей стране, что правомерно, а что противозаконно. Рейдерство государства от партии регионов и БЮТа продолжается...

Источник - http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2009/06/01/162045

Для экономии остатков денежной массы банк Надра закрыл 77 из 670 своих отделений по Украине, а 57 заморожены ремонтные работы. По словам Валентины Жуковской закрыли только те отделения, которые находились в арендованых помещениях. Дополнительно были урезаны затраты на телекоммуникации. Уволено несколько тысяч сотрудников, а оставшимся вдвое уменьшили заработную плату.

Так же сегодня на официальном сайте Надры опубликованы новые лимиты по снятию денег с дебетных карточек - теперь не более 100 гривен в сутки в Украине или не более 100 евро за рубежом. Удачи желающим - я не видел ни одного банкомата, который был бы в рабочем режиме. Но раньше была хоть надежда выстоять целый день очередь возле кассы в ожидании какой-то оплаты, что бы получить 1000 гривен, а теперь не более 100.

Я очень надеюсь, что Надра встанет на ноги и через несколько месяцев я буду пересматривать записи по метке Надра и восхищаться профессионализмом временного администратора. Но пока как-то стремно...

Как и прогнозировали многочисленные комментаторы в форумах, во вчерашней схватке интересов президента и премьера снова победила Тимошенко. К победе вновь привел синергетический эффект депутатских неприкосновенностей и карманных судей. Плюс одно очко в пользу премьера и плюс несколько тысяч очков ненависти к правящей верхушке со стороны народа.

---

Соляная паника не прекращается - в Киеве осталась местная экстра и йодированная (в целофановых упаковках), а во Львове как говорят вообще ничего нет. Ответственные люди (чиновники, хозяева торговых сетей, продавцы) призывают людей не паниковать - соли еще на столетия запасов. В воображении рисуется картинка: "Конец 2009 год. По городам ездят машины и по громкоговорителям (телевизоры и радио не работают, так как света нет уже давно) вещают речь президента Ю.Тимошенко с призывом паниковать, так как отсутствие хлеба и прочих продуктов - это происки злодея Ющенка. Вслед едут другие машины и вещают голосом диктатора А.Ющенка (после попытки конституционного переворота Ю.Тимошенко он объявил военное положение), что бандитка Тимошенка распродала все заводы на металлолом, а остатки продовольствия вывезла за границу. Периодически машины останавливаются на перекур, во врема которого водители обсуждают акции, которые все еще приносят деньги и нужно ли пойти на утренний митинг коммунистов. Занавес."

---

Шутки шутками, но банкам приходит большая Ж. Сначала Тимошенко просто призвала пенсионеров вывести получение своих пенсий на государственные банки (сейчас пенсиями занимаются 94 украинских банка). Но ей этого показалось мало и Пенсионный фонд проявил инициативу - сам прервал отношения со следующими банками: "Надра", Укрпромбанк, "Київ", Одеса-Банк, "Столичний", Банк регіонального розвитку, Родовід Банк, "Європейський", Трансбанк. Показательно, что в этом списке моя многострадальная Надра, которая хоть и с трудом, но выплачивает пенсии. Но нет таких махинаторов как "Биг Энергия", которая задолжала выплату пенсий еще с 2008 года. На вопрос репортеров почему Надре прикрыли выплату пенсий в фонде удивились - так ведь этот банк закрыли.
Дальше больше. Начиная со 2 марта фонд гарантирования вкладов физических лиц (известный как ФГВФЛ) перевел во временные участники пятерку банков с временной администрацией - Надра, Национальный кредит, Одесса-банк, Причерноморье и Финансовый Союз Банк. Что среди этой мелюзги делает Надра? Ах да, это же банк должен был осуществить финансовую поддержку Ющенка на президентских выборах, а Тимошенко не может этого допустить, чего даже не скрывает в своих интервью. Теперь без поддержки ФГВФЛ и в условиях введения временной администрации Надре будет очень трудно убедить приносить ей деньги или открывать расчетные счета. Но в Надре просят не паниковать и напоминают, что все вклады до 2 марта остаются под гарантией. Так же они видят свои причины такого поворота событий - на 1 марта активы ФГВФЛ составляли всего 3,2 млрд грн, тогда как депозиты населения в той же Надра порядка 9,5 млрд гривен; а есть еще ряд других проблемный банков.

Для справки. Есть три причины для перевода банка во временные участники:

• невыполнение нормативов минимального уровня регулятивного капитала, адекватности регулятивного и основного капиталов;
  
• прекращение привлечения банком вкладов, открытия и ведения текущих счетов физических лиц;
  
• нарушение требований закона О ФГВФЛ.
  

Ночью был арестован таможенник, который подтвердил, что существует банд-формирование во главе с правительственной верхушкой (Тимошенко, Турчинов и Портнов) которые пытались присвоить газ из украинских хранилищ (права на который до недавнего времени были у РосУкрЕнерго). По результатам полученных показаний СБУ скоординировало обыск в "Нафтогазе" с использованием "Беркута" и "Альфы".

Тимошенко отреагировала своим интервью в французское издание, которому она заявило, что ничто не помешает ей стать новым президентом Украины. Турчинов обратился к работникам СБУ с требованием не выполнять преступные приказы. Портнов (тот самый по приказу которого был потерян реестр вкладчиков Надры, что не дало провести собрание акционеров и поспособствовало вводу временной администрации) начал разводить крики, что СБУ и прокуратура арестовали ВЕСЬ украинский газ и теперь если народу его отключат, то это СБУ и президент виноваты. А Луценко уже выслал МВД на "поразбираться".

Соли уже нет в Полтавской, Харьковской и Днепропетровской областях. В одних магазинах соли нет вообще, а там где есть установлены строгие лимиты на выдачу. Руководство регионов все проблемы списывает на не правдивые слухи про банкротство Артемсоли. Я лично зашел на сайт Артемсоли и на главной странице увидел следующее обращение:

Возникший в последнее время ажиотаж вокруг пищевой поваренной соли, не имеет под собой никаких оснований. Государственное предприятие объединение "Артемсоль" работает, как и прежде, стабильно. Запасов каменной соли в Артемовском месторождении хватит на сотни лет. Отпускная цена (41 копейка за 1кг фасованной соли) остается неизменной с прошлого года и в ближайшее время не повысится. Так, что причин для беспокойства у любителей "солененького" нет. Соли хватит с избытком на всех.
В настоящее время ГПО "Артемсоль" отгружает продукцию в широком ассортименте всем потребителям, живущим как в Украине, так и за ее пределами. При этом украинским покупателям в феврале отгружено на 15% больше продукции, чем за такой же период прошлого года.
А неожиданный соляной бум, вероятнее всего, создали спекулянты, которым очень выгодно сбывать неожиданно ставшую дефицитом поваренную соль по ценам от 7 до 10 гривен за килограмм.

Но не все так красиво...
Исследуя форумы я натолкнулся на сообщение уже киевского продавца:

Я торгую бакалеей на рынках Киева. Все мои поставщики, как один, сказали, что соли нет. Не идут вагоны. У кого соль на остатках имеется, сразу подняли цену на 20-40%. Но таких мало. Я навел справки через надежных людей. Картина следующая... Сменился директор "Артемсоли". И новый отправил всех сотрудников в отпуск. Никто не знает на какой срок...
В данный момент под погузку скопилось несколько сотен вагонов, но соль не отгружают.

Ющенко завел блог - http://twitter.com/President_UA
Что за дурацкий формат твиттер? Там даже покомментить нельзя или антипатии выставить :)

Люблю завтракать с включенным телевизором. Сегодня утром случайно включил первый национальный и попал на банковскую тему. Приглашенный гость рассказывал, что не все так уже и плохо, если у банкиров есть здравый смысл и ряд банков тому пример. Далее ведущая запустила видео-ролик:

В ролике было порядка пяти интервью из отделений "Укрпромбанка" по всей Украине. Студенты, пенсионеры и предприниматели рассказывали, что все просто замечательно. Они получают свои деньги вовремя и могут снять с банкомата в любое время. Если появляются проблемы по возврату кредита, то банк с радостью идет на встречу. Да что там - люди с трудов вырвавшие свои кровные депозиты с "проблемных" банков все с радостью несут свои деньги на депозиты именно "Укрпромбанка". Такое великолепие, что не восхищаться замечательным банком просто невозможно. И естественно появляется доверие и желание сделать вклад.

И как только телевизионщики после такого могут в глаза людям смотреть???
Рекламный ролик сделали суперский, но ничего не имеющий общего с действительность. Вот что пишут СМИ:

Укрпромбанк
У касі головного офісу (бул. Л. Українки, 26) грошей немає. З банкоматів у приміщенні банку можна зняти не більше тисячі гривень. По місту робочих банкоматів Укрпромбанку дуже мало. Збільшити ліміт зняття готівки з банкомату можна до 2 тисяч гривень, звернувшись за номером 8-800-501-48-80, однак не всім це вдається зробити. Відсотки по доларовому вкладі можуть виплатити в гривні за курсом НБУ - 7,7 гривні за долар.

Ввод временной администрации - это уже диагноз. Что может быть хорошего после?

Украинской премьерше мало проблем в банковской сфере. Вчера она публично призвала пока только пенсионеров забирать свои деньги из коммерческих банков. Завтра она призовет уже весь украинский народ массово забирать деньги. Какого хрена Тимошенко еще не на каторге?????????

http://korrespondent.net/business/747177

Согласно данных государственного комитета статистики финансовый результат украинских предприятий уменьшился на 60%. В стране 10% явных зарегистрированных безработных (без учета в отпуске за свой счет и на неполной занятости).

Но Пенсионный фонд перевыполняет норму по сбору налогов на целых 20%. Интересно за счет чего? Или в честь кризиса чиновники решили не запускать лапу в казну? http://korrespondent.net/business/economics/746827

Очень злая статья, но правдивая - про наших зажравшихся строителей, чиновников, депутатов и украинский народ, который обеспечен жильем менее чем другой европейский. А так же о качестве украинских новостроек, за которое в США просто сажают.
http://www.obval.com.ua/realtyua/578-pejjzazh-posle-buma-ili-chem-otlichaetsja.html

Чому багато українців розмовляє російською?

Управління у справах преси та інформації Полтавської облдержадміністрації оприлюднює перелік деяких історичних подій та назв документів, які безпосередньо формували нинішню ситуацію з мовою та були спрямовані на знищення української мови, культури та нації. Ці документи і пояснюють таке аномальне явище, коли деякі громадяни України не послуговуються українською мовою.

1686 р. – Ліквідація автономної української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1689 р. – Заборона Києво-Печерській Лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
1690 р. – „Анафема” Московського собору на „киевские новые книги” – книжки П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.
1708 р., листопад – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців – 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).
1720 р. – Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими.
1721 р. – Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
1729 р. – Указ царя Петра ІІ, який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
1755,1766,1769,1775,1786 рр. – Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.
1764 р. – Інструкція Катерини ІІ князю О. В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1769 р. – Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1784 р. – Русифікація початкової освіти в Україні.

1786 р. – Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість російської мови в Київській академії.
1800 р. – Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.
1817 р. – Закриття Києво-Могилянської академії.
1831 р. – Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).
1834 р. – Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації Південно-Західного краю.
1847 р., 5 квітня – Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати, що було рівнозначне ув'язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).
1862 р. – Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.
1863 р., 18 липня – Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії.
1869, 1886 рр. – Укази царської адміністрації про доплати чиновникам російського походження в Україні за успіхи в русифікації.
1876 р., 18 травня – Таємний Ємський указ Олександра ІІ про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами.
1881 р. – Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз'яснення Ємського указу всім губернаторам Росії.
1881 р. – Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
1883 р. – Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.)
1888 р. – Указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.
1895 р. – Заборона українських книжок для дітей.
1899, 1903 рр. – Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.
1907 р. – Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905 – 1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.
1908 р. – Указ сенату Російської імперії про „шкідливість” культурної та освітньої діяльності в Україні.
1910 р. – Циркуляр П. Столипіна про заборону створення неросійських асоціацій, у тому числі українських та єврейських, незалежно від їхньої мети.
1914 р., березень – Заборона царським режимом святкувати 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
1914 р. – Указ Миколи ІІ про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та Буковині вживати українську мову, друкувати книги, газети і журнали українською мовою. Розгром товариства „Просвіта”, зруйнування бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.
1921 р., 22 листопада – Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом А.Тютюнника під м. Базар на Житомирщині.
1921 – 1923 рр. – голод у степових районах України, спричинений політикою „воєнного комунізму” та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.
1929 р., вересень – Арешт визначних діячів української науки, культури й УАПЦ за „належність” до вигаданих ОДПУ Спілки визволення України (СВУ) та Спілки Української молоді (СУМ).
1929 – 1930 рр. – Перша фаза колективізації й „розкуркулення” в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.
1930 р., 28-29 січня – Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М.Борецького та інших церковних діячів.
1930 р., 9 березня – 19 квітня – Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАПЦ за належність до так званої „Спілки Визволення України” (СВУ).
1932 р., 23 квітня – Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.
1932 – 33 рр. – Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села.
1933 р. – Самогубство декількох культурних діячів, включаючи М. Хвильового, як протест проти погрому більшовицьким керівництвом української культури.
1933 р. – Погром українців на Кубані.
1934 – 41 рр. – Знищення архітектурно-культурних пам'яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.
1934 р., 13-15 грудня – У зв'язку з убивством С. Кірова засудження до розстрілу діячів української культури, серед яких письменники Г. Косинка, К. Буревій, Д.Фальківський, О.Влизько, І. Крушельницький та ін.
1936 р., жовтень 1938 р., листопад – Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана „єжовщина”).
1937 р., листопад – Масовий розстріл ув'язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).
1938 р. – Сталінська постанова „Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР”.
1938 р., 24 квітня – Впровадження російської мови як обов'язкової в усіх школах України.
1939 – 1941 рр. – Широкомасштабні репресії органів НКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР.
1941 р., січень – „Процес 59” членів ОУН у Львові.
1946 р., 8-10 березня – Ліквідація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.
1946 р., березень – Закритий судовий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й. Сліпим (ред.: Й. Сліпого було засуджено до тяжких каторжних робіт в Сибіру, де він провів 18 років, відморозив ноги та став інвалідом. Його було звільнено лише завдяки особистому втручанню Папи Римського Івана ХХІІІ та президента Кеннеді).
1946 р., 24 серпня – Постанова пленуму ЦК КП(б)У „Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у „Нарисі історії української літератури”, різка критика часописів „Вітчизна” і „Перець” (ця постанова була згодом підтверджена 16-м з’їздом КП(б)У 25-26 січня 1949 р.)
1947 р., 3 березня – Призначення Л. Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У і нова „чистка” серед українських культурних кадрів, звинувачених в „українському буржуазному націоналізмі”.
1949 р. – Чергова „чистка” в КП(б)У у зв'язку з рішеннями її 16-го з’їзду 25-28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22175 її членів).
1949 р., 28 серпня – Скасування уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігійному з’їзді в Мукачеві.
1951 р., 2 липня – Погромні статті в московській газеті „Правда” проти „націоналістичних ухилів в українській літературі” (різка критика вірша В. Сосюри „Любіть Україну” та лібрето опери „Богдан Хмельницький” О. Корнійчука і В.Василевської).
1954 р., 23-24 березня – 18 з’їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Cибір і до Казахстану для освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952 – 1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис. осіб).
1954 р., 7 липня – Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.
1957 – 61 рр. – Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монастирів, семінарій).
1958 р., 12 листопада – Постанова Пленуму ЦК КПРС „Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти”, на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов'язкове, а „за бажанням батьків” вивчення української мови в російських школах України).
1959 р., 15 жовтня – Убивство C. Бандери агентом КДБ Б. Сташинським.
1961 р., січень – Закритий суд у Львові над членами Української Робітничо-Селянської Cпілки (Л. Лук'яненко, І. Кандиба, С. Вірун та ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу CРСР. Засудження Л. Лук'яненка до смертної кари.
1961 р., жовтень – Прийняття нової програми КПРС її 22-м з'їздом, яка проголошувала політику „злиття націй” і подальшу русифікацію союзних республік.
1962 р. – Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з яких було засуджено до розстрілу.
1963 р. – Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР.
1964 р., 24 травня – Умисний підпал Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР у Києві, протест громадськості (самвидавний матеріал „З приводу процесу над Погружальським”).
1965 р., серпень-вересень – Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П. Заливаха, С. Караванський, В. Мороз, М.Осадчий, А. Шевчук та ін.).
1968 р., 26 листопада, 14 грудня – Зумисні підпали у Видубицькому монастирі в Києві.
1969 р., червень – Лист українських політичних в'язнів (М. Гориня, І. Кандиби, Л.Лук'яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв'язнів.
1970 р., 28 листопада – Трагічна смерть (вбивство) української художниці А.Горської у Василькові на Київщині.
1972 р., січень-травень – Друга велика хвиля арештів інтелігенції в Україні.
1972 р., травень – Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста за український націоналізм, чистка керівних кадрів КПУ.
1977 р., 5 лютого – Арешт членів Української Гельсінської групи (УГГ) М.Руденка й О.Тихого, суд над ними 23 червня - 1 липня і вирок М. Руденкові 7 років ув'язнення та 5 років заслання й О. Тихому відповідно 10 та 5 років.
1977 р., 4 квітня – Арешт членів УГГ М. Матусевича і М. Мариновича (засуджені 23-30 березня 1978 р. на 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму і 5 років заслання).
1978 р., 11 листопада – Директива колегії Міністерства освіти УРСР „Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки” (посилення русифікації).
1979 р., березень-жовтень – Нові арешти українських діячів в Україні: О. Бердника (6 березня), Ю. Бадзя (23 квітня), Ю. Литвина (6 серпня), М. Горбаля (23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув'язнення в таборах суворого режиму й заслання у віддалені райони Росії).
1979 р., 18 травня – Загадкове вбивство композитора В. Івасюка біля Львова.
1979 р., 29 травня – Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів CРСР.
1980 – 81 рр. – Арешт українських політичних діячів С. Набоки, Л. Мілявського, Л.Лохвицької.
1983 р. – Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури („Андроповський указ”) та директива колегії Міністерства освіти УРСР „Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки”, спрямована на посилення русифікації.
1984 р. – Померли в таборах О. Тихий, Ю. Литвин, В. Марченко.
1985 р., 4 вересня – У концтаборі помер поет В. Стус.
1986 р., 26 квітня – Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (побудованій за рішенням Москви всупереч протестам українських учених і широкої громадськості), яка призвела до тяжких наслідків, рівнозначних геноциду.
1989 р. – Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (російську) в СРСР.
1990 р., квітень – Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.

Підготовлено прес-центром управління у справах преси
та інформації облдержадміністрації за матеріалами книги
„Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов”