-- Коробка. Внутри - зеркальные стенки. Если туда запустить лучик Солнышка... Можно получить бесконечность?

-- Можно было бы ...но стенки... больно... Жжет.

...что не могу не написать этого посвящения себе... От родных, друзей, сослуживцев.

...

я не люблю обконченных диванов
но хуже во сто крат другой мотив -
когда свои ты аррагируя изъяны
вдеваешь душу в презерватив..

ты не больной, ты даже не заразен
ты просто в поиске - на ощупь, на обжИг..
ты жив, и хоть ты с этим не согласен..
и хоть закрылся тем, что обнажил..

То ли листья, то ли ноги...
...
Я - дураки, ты - дорОги.

...

не могу не влепить любимый смайл.

Укусить или наслаждаться совершенством оранжевых форм?...

...

И то, и другое, ...вот это ответ.

І
У цього моря такий колір, як твого будинку номер
Я би приїхав, але мій ровер
Ще не вигадали, не зібрали, не побудували шлях
Цей цвях тримає дах невдах

У цього моря такий подих, як до очей долоні дотик
А море темне, зовсім як твій поверх
Але сьогодні не тоді, і зараз я не я
Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня

Все тече, я гадав
Що ти лише вода
Все тече згори вниз
Все мине колись

ІІ

Сиджу на березі, живий-здоровий, справи шито-крито
Ніяк не здогадатись, що мого туза побито
Що днями якось я піду горами,
Ляжу знаком оклику, слідами напишу теж саме

Жив-був, був-жив, не притягався, не служив
Злітав одного разу, але сам розібрав той пазл
Розірвав малюнок, зруйнував будинок, підняв якоря
Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня

Все тече, я гадав
Що ти лише вода
Все тече згори вниз
Все мине колись...

ІІІ

І як у кожній казці все закінчується добре
Всі герої живуть до смерті, на сніданок – хлоп’я
На вечерю – мило, чюжі трагедії
Він, вона, вони, все просто, як аз-букі-вєді

А я тоді пішов від моря, живий-здоровий, шито-крито
Отримало давно минуле своє мито
Не вигадавши ровера нікому не побудувати шлях
Цей цвях тримає дах

Все тече, а я гадав
Що ти лише вода
Все тече згори вниз
Все мине колись...

Восени так солодко чіплятись за минуле
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже. З ними те,
чого не буде: сіли, побалакали, поплакали.
Тоді між хмарами у небі ще були плями сині. Так буває восени.

Іноді так солодко бити по собі минулим
.Так, щоб без тями (мамо-мамо-мамо).
Знаєш, хто-сь у голові моїй ріже дірку. Звідти пустить кіноплівку -
чорно-білим по живому: на, пригадуй, як буває восени

В тумані вчора бачив вранці сірі башти
Знаєш, з них очима вікна. Іноді зненацька страшно
Ніби шось важливе дуже вчора я програв в азарті
Їду ось тепер в плацкарті туди, де буду довго…
Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.

ІІ.

Восени скрізь жовте. Сині плями позникали
Я питав - куди? Коли? Чи э на цьому дні корали?
Шось відповіло: нє-а. Шось посміхнулось криво
Я відчув, що все даремно, що все мимо. Пішла злива.

Как-как-кап-кап. Як сльози із очей Марусі
Мокрі люди в однині. Може, плачуть. Може, ні
Немов бабусі шорхають додому, як в ніч
зникають з неба плями сині. Знаєш, так буває...

Зробивши сальто, листя вниз стрибало, як у цирку люди.
Йшли дощі, як під копірку. Та, як
зірки вранці рано, все, жовтіючи, зникало. Тим часом
десь у небі мої хмари плями сірі знов плясали в однині

Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.

ІІІ.

Далі все мовчало довго. Трохи змерз я. Був ранок сивий
Та новим асфальтом білим (що ж робити?) пішов додому
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Що я питав так довго вчора… у мікрофона

Ушли.

~Ее Женственность струилась по внутренней стороне бедер, и ни один Мужчина не решился одним неторопливым, длительным и очень заботливым прикосновением влажного язычка слизныть эту тонкую, ароматную струйку...

...вчера были большие но по пять а сегодня маленькие но по три но сегодня...

Понял но не до конца...

. . .

Усё дело у безканешнасте.!

Ах, боже мой, какая ночь!

...

А Луна все не кончалась...

А ты всё-таки осталась,
А ты осталась...

...Одна осталась...

Со мной осталась...

...Одна-а-а-а-а-а-а-..................

...:-) Очень Хочу. ;-)

Боже, какой листопад!

...................................................................................................

А бывает так, что листики поднимаются с земли, прилипают к деревцам и снова прорастают?

Замуровали, демоны!..

Я всегда восхищался этими словами... "Отправьте личное сообщение" :-)))))

Сервер пишет, что я пока еще не могу любить!

Неисправимый! Безнадежный!!!

А вы знаете как можно погулять за 25 уёв в Первой столице страны у самого синего моря, у края земли.. станция на горизонте... Эхххх! :) Сок за два бакса. Поллитра самого плохого ананасового сока!.. пиво просроченное на полтора года!. Эфес, ьлин, Пилснер... В гольф разбит Дима...99:90...МакДональдс... Шейк... Почти попали на "Натали"... Покатались на Максовой машине... закат...

Ах да... :)

Перед вами молодой человек с горящими глазами в небесно голубой рубашке с залихватски подкаченными рукавами, в белых джинсах, белых туфлях с черными стельками и протирающейся пяткой с внутренней стороны предательски впивающейся в ногу... На шее - оранжевая банданка "Ё", повязанная пионерским галстуком, а в кармане у самого сердца - забытый димой блокнот, семь гривен, дискета с позавчерашним письмом ( Дууууурной мальчик! Он видите ли себе возомнил, что в этом мире от него что-то зависит! ;)... ) рекламный буклет, палка-"сигара" (дрова клена ), и... СУХОЙ ЛИСТИК...Стучит? Стучит! ;-) Упавший на плечо перед последней лункой на которой я выиграл 16 очков!

...Переплатили семь пятьдесят, травились пивом, всучили нам совсем не те коктейли... -- и каждый раз после неудач (три раза!!!) выигрывали по пятнадцать баксов на рулетке... :)

Мужкая дружба и никаких юбок! Счастливого пути девушки, нам, счастливым, с вами не по пути!

Текила Санрайз и Дайкири!!!... Хэмингуэй и Иглз!!! Сбылась мечта идиота (эх, еще б умереть от оргазма или под колесами "Запорожца"!)...

"Дмитрий, мы, людишки, настолько безграмотны в любви, что нам еще заниматься любовью и заниматься!!!



И все кто нужен все со мной!. Вот честно...

* заглядывает в карман * шепчет * "Ты там как?" ;-) ... "Хорошо, что ты рядышком"

I'm Still Loving You.

А вот если неверно набрать твое имя, то получится "недорогой французский жидкокристаллический монитор"...

Я вижу над собою синее небо,
Такие белые облака на голубом,
Как бело-голубые флаги Аргентины,
Я закрываю глаза....................

~...Нанайцы. Аргентина-Нанайка... Незнайка.

Какая бо=о=о=о==о=о=о=оль!...

:)

...за несколько месяцев я исписал всего шесть страниц! ;) И думал (как говорит Ник): "Вот это я мЭЭЭЭн". :-)