До Дзержинського районного суду м. Харкова

адреса:61202, м. Харків, проспект Перемоги,52-В

 

судді Наумова С. М.

справа № 000000000000

 

Представника 0000000000

0000000000000

Запорізька область, Мелітопольський район, с. 000000000000

 

Заперечення на позовну заяву

В провадженні Дзержинського районного суду міста Харків знаходиться цивільна справа за позовом 0000000до 0000000000000про визнання договору недійсним.

Позивач  просить суд визнати недійсним договір № 2-07 на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території укладений 20.11.2007р. між ним, 00000000000та 000000000(надалі Договір).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на:

·         Постанову КМУ № 560 від 12 липня 2005 р. в якій затверджено Типовий договір на утримання будинку та прибудинкової території, а саме,  що укладений між сторонами Договір не відповідає типовому.

·         В укладеному Договорі відсутня істотна умова – сума платежів;

·         В укладеному Договорі відсутнє посилання на Рішення Харківської міської ради;

 

Як представник відповідача вважаю позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

1.     Щодо відповідності Договору № 2-07 на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території  укладеного 20.11.2007р. Типовому договору, затвердженому Постановою КМУ № 560 від 12.07.2005р.

 

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою визнання недійсності правочину, є недотримання під час його укладання стороною (сторонами) вимог ст. 203 ЦК України.

Стаття  203 ЦК України  містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

·         Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

·         Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

·         Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

·         Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

·         Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

·         Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

 

Аналізуючи позовну заяву не зрозуміло, які саме вимоги законодавства необхідні для чинності даного правочину не були додержані у договорі № 2-07 від 20.11.2007р., укладеного між 000000000000та 0000000000000.

Адже оспорювальний Договір укладений  між 000000000000та дієздатною, повнолітньою особою, 0000000000000000,  що і не заперечується в самому позові про визнання даного Договору недійсним.

Також, як вбачається з позовної заяви даний договір вчинений у письмовій формі, як і передбачено законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме відповідно до Договору 0000000000000з однієї сторони надає відповідні послуги з утримання будинку та прибудинкової території а 000000000000000здійснює оплату за надані послуги. Факт настання правових наслідків підтверджується оплатами 000000000000000, як стороною по Договору, за надані іншої стороною Договору послуги,  у розмірі передбаченому Договором.
          Одночасно не можливо стверджувати, що при укладанні даного Договору волевиявлення 0000000000000не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, адже це не підтверджується жодними доказами.

Виходячи з вище наведеного вважаю незаконним та необґрунтованим посилання  Позивача на те, що підставою визнання недійсним Договору є його невідповідність Типовому договору, затвердженому Постановою КМУ № 560 від 12.07.2005р., оскільки чинним законодавством України не передбачено вимоги, додержання Типової форми договору як необхідної умови для чинності правочину.

Також Позивач посилається на норму ст. 6 ЦК України, як на підставу визнання недійсним даного Договору, а саме вказує, що частині 3 даної статті закріплено, що сторони в договорі не можуть  відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це та якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або з суті відносин між ними.

Як представник відповідача вважаю, що зазначену вище норму законодавства України не можливо застосувати до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем у оспорю вальному договорі та на підставі вказаної норми визнати даний Договір недійсним, оскільки:

в Постанові КМУ № 560 від 12.07.2005р. – акт цивільного законодавства на який посилається позивач,  прямо не вказано про неможливість відступити від положень даної постанови. Тобто типова форма Договору на утримання будинку та прибудинкової території носить рекомендований характер та законодавством прямо не заборонено відступати від положень викладених у типовому договорі.

Крім цього в Постанові КМУ № 560 від 12.07.2005р. не вказано обов’язковість для сторін положень даного акту цивільного законодавства яка випливає з суті чи змісту їх відносин, в даній постанові взагалі не вказано ні чого про ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку).

 Відносини між власником приміщення та ОСББ регулюються ЗУ «Про Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку », а саме ст. 13 ЗУ «Про ОСББ»

 

2.     Щодо відсутності  істотної  умови Договору – суми платежів.

 

Позивач стверджує, що в договорі № 2-07 від 20.11.2007р., укладеного між 00000000000000та 00000000000000не має істотної умови договору, а саме вартості послуг.

З даним ствердженням погодитись не можу оскільки, як вбачається з тексту договору ціна є істотною умовою договору та залежить від кількості квадратних метрів загальної площі, яка знаходиться у приватній власності власника приміщення. (кількість кв. м. * на тариф = ціна)

 Протягом 2007-2009рр. позивач сплачував за вказаною в договорі ціною, тобто визнавав її, що не оспорюється в позовній заяві.

Отже це свідчить про те, що між сторонами договору було досягнуто домовленості по всім істотним умовам Договору. Та дії сторін Договору спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені даним Договорм.

 

3.     Щодо відсутності у Договорі посилання на Рішення Харківської міської ради

 

З приводу цього хотілося б пояснити, що Відповідно до Установчих документів 000000000000000та ст. 1 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» 000000000000» це Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно із ст. 10 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління  об’єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься визначення розмірів платежів та внесків членами об’єднання.

Відповідно до вище вказаних норм законодавства та Статуту 000000000000на загальних зборах членів 00000000000приймалося рішення, про встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Це рішення оформлене протоколом загальних зборів від 05.02.2006р., в якому закріплено, рішення членів Об’єднання – встановити тариф 4,50 грн. за 1 кв. м. для  власників нежитлових приміщень в яких ведеться господарська діяльність, а там де не ведеться 0,70 грн. за 1 кв. м., після того, як власником такого приміщення буде надана відповідна заява до 000000000000.

Ствердження відповідача, що тарифи на утримання будинку та прибудинкової території для 0000000000000повинні встановлювати органи місцевого самоврядування є необґрунтованими. Посилання на ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування» та на Постанови КМУ № 560 від 12.07.2005р. та № 529 від 20.05.2009р. є помилковим, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1, 10 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутних документів 000000000000- будинки по вул. Культури,0та вул. Тринклера, 10 знаходяться на балансі та обслуговуються 000000000отже і тарифи на обслуговування вказаних вище будинків встановлюються згідно діючого законодавства загальними зборами членів Об’єднання (00000000000). Узгодження ж з органами місцевого самоврядування необхідне ОСББ (00000000000) лише у разі бажання отримати компенсацію за своїх пільгових мешканців. Тариф 0,70 грн. за 1 кв. м. був перевірений тарифним комітетом ХМР та визнаний таким, що є не більшим ніж загальноміський для будинків цього типу, після чого Рішенням Харківської міської ради № 401 від 15.05.2007р. був погоджений для 00000000000, що дало можливість для Об’єднання отримати від держави компенсацію за своїх пільгових мешканців.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Постанов КМУ № 560 від 12.07.2005р. та № 529 від 20.05.2009р. встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги для будинків, які знаходяться на балансі міста і не можуть впливати на розмір тарифу в будинках ОСББ.

            Крім того між двома сторонами спірного Договору було досягнуто домовленості, щодо істотної умови ціни договору, що підтверджується самим договором та оплатами позивача по даному договору.

            На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 3,10,15, 27 ЦК України, ст. 203,215 ЦК України, ЗУ «Про ОСББ»,

 

ПРОШУ:

1.      У позовних вимогах 000000000до 0000000000000, про визнання договору № 2-07 від 20.11.2007р., укладеного між 000000000000та 00000000000000– відмовити в повному обсязі.

 

Додатки:

1.      Довіреність

 

Представник по довіренності

В древности японцы ловили рыбу с помощью прирученных бакланов. Ночью рыбаки зажигали в лодке факелы, привлекая, тем самым, рыбу. Затем с каждой лодки выпускали по дюжине бакланов, привязанных на длинных веревках. У каждой птицы шея была перехвачена гибким воротничком, не позволявшим бакланам глотать схваченную рыбу. Бакланы быстро набирали свои зобы, и рыбак вытаскивал птиц в лодку, где собирал улов. Каждая птица получала свое вознаграждение и выпускалась на очередной тур охоты за рыбой.

,,,,,,