То дійсно відрада для душі!

У мене вишивала тільки одна бабця. Батькова. Але не привила тієї вишивальної душі з роду більше нікому. Тільки я. Мабуть не даремно мене, ще з підлітка, називали "молодою Ликерою" Кажуть, що я схожа дуже на бабцю.
Коли бабуся померла, я не жила в Умані. Та й біля неї жила дочка (моя тітка) в сусідньому будинку. Ми там не були хазяями. То ж у мене залишився тільки мій весільний рушник від бабусі.
А куди поділи всі інші бабусині творіння - навіть і не знаю.
Ще трошки вишивала двоюрідна сестра по маминій лінії.
Якось я була у неї й вона мені подарувала дві величезні свої вишивки. З такою гіркотою сказала - ти це точно оціниш, бо моїм нікому то не треба.

Я раніше мало шила. Тільки за нагальної потреби.
Але племінниця й син ставали на мої рушники. Дуже гарні (то моя така думка )

https://www.liveinternet.ru/users/2697749/post127391377/

https://www.liveinternet.ru/users/2697749/post118121136/

А тут все гамузом моє - в'язання й вишивка, але давнє.
Я тут більше не викладаю.

https://www.liveinternet.ru/users/2697749/rubric/1606588/

Всі новинки тут https://www.pinterest.com/liandrig/
Й то ще від минулого року нічого нового не вставила (от лінивиця!)