Страшно-я с вами,увидела камеру как произошел взрыв-это для меня шок,это ужасно,погибли люди.Я с вами -мои соболезнования..

Родители нередко опасаются,что если ребенка с детства обучать второму языку,то он будет плохо владеть родным.Но,как выяснила торонтская группа специалистов под руководством нейробиолога ЛОРЫ,все как раз наоборот,С САМОГО РОЖДЕНИЯ НАШИ НЕРВНЫЕ ТКАНИ ГОТОВЫ И В СОСТОЯНИИ УПРАВЛЯТЬСЯ С НЕСКОЛЬКИМИ ЯЗЫКАМИ.Школьники-билингвы часто более развиты,чем те,кто владеет лишь одним языком. Инициативу в том,чтобы обучать маленьких детей второму языку,нужно брать на себя родителям-если только они хотят дать свои детям преимущество владения несколькими языками.

С 1 января оборотная сторона больничного оформляется по-новому С 1 января вступил в силу новый порядок исчисления пособий по временной нетрудоспособности, беременности и родам – за основу берется средний заработок за 2 календарных года, предшествующих времени наступления страхового случая. Однако в бланке больничного нет строки для сведений о зарплате за такой период.

В письме от 24 декабря 2010 г. N 02-03-10/05-14557 Фонд социального страхования РФ разъясняет правила оформления оборотной стороны бланка листка нетрудоспособности с 1 января 2011 года.

В частности, приведены рекомендации по заполнению таблицы "Сведения о зарплате" раздела III оборотной стороны указанного бланка. В столбцах "Расчетный период для исчисления пособия" должны быть отражены период учета заработка и указаны соответствующие календарные годы. Число календарных дней, учитываемых в расчетном периоде, во всех случаях - 730.

Также ФСС РФ разъясняет, что в столбце "Сумма фактического заработка за расчетный период" указывается сумма заработка, иных выплат и вознаграждений в пользу лица за каждый календарный год. При этом ее величина не должна превышать предельную базу для начисления страховых взносов.

Оборотная сторона бланка больничного старого образца заполняется указанным способом до утверждения новой формы.

В большинстве мужчины от природы прагматичны и зачастую немногословны. Чувства и эмоции они не способны проявлять так открыто и непосредственно, как женщины. Это и заставляет их слишком бурно реагировать на некоторые женские «штучки».

Что же мужчины зачастую терпеть не могут в женщинах?

1. Когда женщина рассказывает, как мужчине нужно одеваться.

2. Когда женщина дает советы – даже если ее об этом не просили.

3. Когда она не может четко сформулировать, чего хочет.

4. Когда женщины задают вопросы с заранее известным ответом и при этом обижаются, услышав откровенную правду.

5. Когда женщины считают, что мужчина почему-то должен разбираться в том, что интересует только ее.

6. Когда она донимает звонками в рабочее время.

7. Когда она устраивает истерику без причин.

8. Когда она говорит «ты меня не любишь» и после этого устраивает скандал из ничего.

9. Когда она говорит «все нормально» с выражением лица «я тебя только что прокляла четырежды».

10. Когда она абсолютно безынициативна в сексе.

11. Когда она считает, что секс – награда для мужчины.

12. Когда она не чувствует границы, за которой капризы начинают утомлять.

13. Когда женщина не умеет разумно распоряжаться деньгами.

14. Когда она не проявляет заботы.

15. Когда она глупа.

5 женских шмоток, которые терпеть не могут мужчин .... . Понятие стиля индивидуально. С этим нет смысла спорить. Но ведь всегда хочется, чтобы на тебя обращали внимание как можно больше мужчин! Узнай, какие детали женского гардероба мужчин раздражают – и постарайся избавиться от этих вещей раз и навсегда.

Соцопрос среди мужчин показал, что самой ужасной и отвратительной вещью они считают широкие штаны (особенно с мотней или штаны-бананы).

На втором месте оказался ненавистный комбинезон, который у мужчин ассоциируется не с трендами, а со спецовками – дешевой и примитивной формой.

Номер три в «черном списке» — это угги. И вообще любые дутые сапоги и полусапоги, которые не имеют ничего общего со шпильками и женской сексуальностью. Даже дорогую брендовую обувь в таком стиле мужчины называют валенками.

Еще одна ненавистная деталь – это аксессуары для волос. Мужчины считают, что женщина с резинками и заколками в волосах просто впадение в детство.

И, наконец, пятым ненавистным предметом женского гардероба оказались…колготки в сеточку и лосины. Многие мужчины, как оказалось, в принципе не видят разницы между леггинсами и обычными колготками. Поэтому и считают, что женщины в лосинах очень вульгарны.

Канадские диетологи подсчитали, что всего лишь один яичный желток наносит больше вреда здоровью, чем блюда пресловутого фастфуда.

Содержание холестерина в одном яйце в зависимости от размера может колебаться от 215 мг до 275 мг. При этом классический сэндвич с котлетой из ближайшего пункта питания со свободными кассами врачи оценивают как в полтора раза менее вредный — в таком блюде может содержаться до 150 мг холестерина. А кардиологи рекомендуют людям с повышенным риском возникновения сердечно-сосудистых заболеваний ограничивать суточное потребление холестерина на уровне 200 мг.

Специалисты бьют тревогу: благодаря мощной маркетинговой поддержке потребление яиц, куриных и перепелиных за последние годы существенно возросло. \"Мы бы хотели развеять сформировавшееся заблуждение — яйца нельзя считать ни диетическим, ни однозначно полезным продуктом питания\", - рассказал специалист по нутрициологии, профессор Дэвид Спенс, представляющий Университет Западного Онтарио.

Группа специалистов, возглавляемая профессором Спенсом провела масштабное исследование зависимости динамики различных болезней от количества яиц, употребляемых пациентами в пищу. \"Мы обнаружили устойчивый прирост атеросклеротических явлений, инфарктов и инсультов\", - утверждает профессор. Дело в том, что есть яйца каждый день можно только очень здоровым людям. И все равно такую диету сложно назвать правильной. Лучше всего ограничивать себя в яйцах, есть их два-три раза в неделю.

\"Что касается уже больных людей, страдающих от артериальной гипертонии, например, им яйца чаще раза в неделю мы бы не рекомендовали, несмотря на все рекламные уловки продавцов\", - рассказал эксперт из Больницы Св. Майкла в Торонто, доктор Дэвид Дженкинс. Также ученые считают, что яйца противопоказаны диабетикам и лицам со склонностями к нарушениям углеводного обмена. \"У нас нет никаких сомнений по поводу питательной ценности куриного яйца. Но и забывать о потенциальном вреде нельзя. Если яичный белок однозначно относится к диетическим продуктам, то желток скорее излишество\", - говорит профессор Спенс

ПРОИЗВОДИТЕЛИ НЕЗАМЕТНО УМЕНЬШАЮТ СОДЕРЖАНИЕ ТОВАРА В УПАКОВКЕ-начиная с йогуртов и мороженого и кончая стиральным порошком и памперсами,-при этом цены на товар,как правило,не уменьшаются.Эта тактика не нова,но из-за того,что экономика переживает на лучшие времена,а покупатели стали более расчетливыми и бережливыми,многие производители переходят всякие границы,стремясь сохранить размер прибыли.Большинство же покупателей даже не подозревают о том,что вес или размер товара уменьшились на несколько граммов или сантиметров,и в результате отдают за товар лишние деньги.Покупателю и невдомек каждый раз проверять вес товара или количество предметов в упаковке-это самое настоящее надувательство,ведь покупатель даже не подозревает о том,что его провели.НУ-НУ-НУ ДО ЧЕГО ЖЕ МЫ ТАК ДОЖИЛИСЬ?тЕПЕРЬ РАССЛАБИМСЯ ПОСМОТРИМ НА МИЛЕНЬКОГО ВОДОЛАЗА.

По словам лектора из Лондонского института гигиены,обычное мытье рук с мылом может спастись жизнь миллиона человек в год,защитив их от заболеваний,вызывающих диарею.Японец Кертис назвал болезнетворных микроорганизмов,содержащихся в человеческих эксрементах,врагов № 1.В некоторых странах не считается предосудительным,если женщина,подмыв ребенка после того,как он испражнился,идет готовить обед,не помыв рук с мылом и водой предотвращает распространение смертельно опасных вырусов и бактерий.По словам Кертиса,в развивающихся странах мытье рук с мылом может оказаться в 3 раза более рентабельным способом в борьбе с диареей,чем улучшение качества воды.

Стоит взять в рот кусочек любимой пищи.как сразу же чувствуешь ее вкус.Однако как происходит этот удивительный процесс?Появилось ли чувство вкуса случайно?Или оно свидетельствует о творческом замысле?

еще добавлю-ну и дети

дети есть дети

правда старая картинка,фотошоп или нет-для всех пока что загадка

И так,я определяю,чем я готова заполнить свое время:свои дни,часы и минуты.Теперь моя задача перейти от теории к практике.В этом мне точно помогут некоторые полезные советы.1.Ежедневно составляю список дел,но оставшиеся дела переношу на завтра.2.Согласуюсь записи в своих календарях при встречи.3.Напишу план действий,включающий в себя все шаги к достижению цели,и располагаю их в нужном порядке.4.Планирую в первую очередь самые важные дела.И тогда легче будет найти время на все остальное.5.СТАВЛЮ ПЕРЕД СОБОЙ ДОСТИЖИМЫЕ ЦЕЛИ.6.Признайте.что времени на все никогда не хватит.7.Записываю,на что ушло время .8.Не планирую слишком много.Если я бегаю на 4 работах,то запланировала купить продукты,то с малышом погулять.то еще здесь посидеть за компьютером и все в один день-я сбиваюсь с ног и только надо бросить мои 3 работы.9.Сводить к минимуму отвлечения.Выключит на время телефон,и сообщения в компьютере и напоминания,ведь мне мешают работать.10.Планирую самую сложную работу на то время,когда я наиболее работоспособна-,это вторник работа с 9 часов утра до 19 часов вечера,и что хорошего-ну прибыль деньги,в этот день.11.Делаю в первую очередь самую неприятную работу.Тогда я с большим энтузиазмом примусь за то,что мне делать легко и приятно.12.Держусь в запасе время для непредвиденных дел.Если я думаю,что приду через 15 мин,скажу,что буду через 25.Если я считаю,что встреча продлится час,выделяю на нее на 20 мин больше,на какую-то часть дня ничего не планируйте.КОШМАР.13.Совмещаю дела.Слушаю и читаю новости.пока ем,пока скупалась,отдохнуть,главное,чтобы потом я не сожалела о потерянном времени.14.Применяю правило 80/20.Какие 2 из 10 дел в моем списке самые важные?Можно ли считать работу практически завершенной,если я сделала главную ее часть?В основе этой идеи-так называемого принципа Парето-лежат исследования итальянского экономиста 19 века Вильфредо Парето.Согласно ей,чтобы достичь 80% результата,нужно приложить 20% усилий.Этот принцип имеет широкое применение.Например:когда пылесосят ковер,около 80%грязи собирается с 20%площади-там ,где больше всего ходят.15.Когда я перегружена работой,что мне нужно сделать.16.Выделяю время,восстановить силы.Иногда лучше отдохнуть и с новыми силами взяться за работу,чем часами трудиться сверхурочно.17.Думаю на бумаге.Напишу,какая проблема меня волнует и почему.Затем перечислю все ее возможные решения.18.Не будьте максималистом.Знаю,когда нужно остановиться и взяться за другое важное дело.19.Работаю как профессионал.Не жду,когда на меня снизойдет вдохновение.Просто начинаю работать.20.БУДЬ ГИБКОЙ.вСЕ ПЕРЕЧИСЛЕННЫЕ ЗДЕСЬ СОВЕТЫ-НЕ ЖЕСТКИЕ ПРАВИЛА.эКСПЕРИМЕНТИРУЮ,ПРОБУЮ,ЧТО ЛУЧШЕ ПОДХОДИТ К МОИМ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАМ И НУЖДАМ.А я имею 5 сыновей маленькому 1год 8 мес.,далее 10 лет.,12 лет,16 и 17 лет.Есть муж.И я все сама успеть сделать все как для дома для семьи.И никаких бабушек и дедушек не имеем,и нянечек у нас нет и да в садик не посещаем,на работу бегаю,и дома успеваю,правда я поздно ложусь и рано встаю,и всегда прекрасно чувствую. Легче жить когда есть свой план,как стать хозяином своего времени,и так просто и сложного здесь нет.

Где же взять время?Если отвечая на вопросы теста,я часто отмечала бы галочкой на такие варианты как я действительно нахожу время на то,что для меня важно по выходным или крайне редко,ЕСЛИ в течение дня то мои планы периодически прерываются разными делами,или у меня появляется срочное дело,и я просто разрываюсь на части,ЕСЛИ в течение дня я чувствую,что от меня требуют больше,чем я смогу сделать,или тону в нескончаемой веренице дел и ничего не успеваю,ЕСЛИ к концу дня я успеваю сделать необходимую работу,но кое-как или я так и не нахожу времени на самое главное ЕСЛИ в конце дня я чувствую усталость и опустошенность или собственную беспомощность. ПОХОЖЕ,мне действительно не хватает времени.Наверное не только мне.Все мы порой вынуждены заниматься тем,что не сделать никак нельзя.И хотя наверное эти дела для нас далеко не самые важные,они почти всегда не терпят отлагательств.НАПРИМЕР,нужно починить машину,выполнить задание начальника или ответить на телефонный звонок.Конечно будем бросаться от одного к другому,но возникает чувство,что время неумолимо утекает и его не остановить ни на минуту.И наша жизнь насыщена событиями,но,кажется.она проходит мимо нас. Конечно,я и вы утешаете себя,что все это временно,что скоро эта гонка прекратится.И тогда мы,наконец-то,сможем заняться тем,что ценно для нас,что наполняет смыслом нашу жизнь и жизнь наших родных и близких.Но когда это произойдет?Сегодня?На этой неделе?А может,в следующем месяце? По правде говоря,современная жизнь вряд ли замедлит свой темп.Но можно кое-что предпринять,чтобы высвободить так необходимое нам время.

Фотографии Людмила_Дорошенкова : из космоса

фото ЗЕМЛИ из космоса

Фотографии Людмила_Дорошенкова : дети

Фотографии вызывают положительные эмоции.

Фотографии Людмила_Дорошенкова : СНЕЖИНКИ

СНЕЖИНКИ И СНЕГ-БОЛЬШАЯ РАЗНИЦА

С Н Е Ж И Н К И-интересно все-таки,как нас учили еще в школе.Водяные пары поднимаются высоко над
землей,туда,где царит сильный холод.Там сразу же из водяных паров образуются крохотные льдинка-кристаллика.Это еще не те снежинки,какие падают на землю,они еще очень малы.Но шестиугольный кристалл все время растет,развивается и наконец-то становится удивительной красы звездочкой.И их так много и разны.

Фотографии Людмила_Дорошенкова : МИР

Существует такая поговорка -грубоватая,но честная:ЖЕНЩИНА ЛЮБИТ УШАМИ,А МУЖЧИНА -РУКАМИ.когда речь идет о ресторане,зона любви смещается поближе к желудку,и слишком навязчивая или слишком громкая музыка становится третьим лишним.Любая музыка хороша тем,что ее можно выключить.ИЛИ ХОТЯ БЫ УМЕНЬШИТЬ ГРОМКОСТЬ.

"Люби так, как будто тебя никогда не предавали.
Работай так, как будто тебе не нужны деньги.
Танцуй так, как будто тебя никто не видит.
Пой так, как будто тебя никто не слышит.
Живи так, как будто живешь в раю.."

Габриэль Гарсиа-Маркес

Элегантная,изысканная сдержанность современной женщины......Такая женщина не стесняется любить себя-неповторимую и единственную во всем мире.Обручиться со своим настоящим Я, не быть с ним в раздоре,понимать его и не прятать под масками-вот дар,который сейчас тек редок..Мастерам дома ювелирного магазина по силам подарить это счастье ЗОЛОТО. Золотые подвески из розового,желтого и белого 18-каратного золота подчеркнут образ сильной женщины,а крупная какой-то надписи по иностранному,выполненная техникой сатинирования,станет бесценным напоминанием и советом:Л Ю Б И С Е Б Я, И Б У Д Е Ш Ь Л Ю Б И М О Й.

3 дня назад мне приснился сон ,что мужчина мой уколол меня иголкой до очень боли в ногу,и я в конце концов вытянула эту иглу,кстати может быть он в кого-то влюбиться.А вчера снились сколько хорошеньких маленьких девочек,и я с трудом с нми поднялась по высокой ступеньке-думаю перепена в жизни и будет успех,прибыль в деньгах,а сегодня какой-то маленький зверенок по-моему котенок от испуга его вцепился когтями мою шею-вот это незнаю к чему.Главное сны хорошо сбываются,если плохие сны,сразу после сна заговариваешь на воду,когда под краном течет вода-уходи этот сон и больше не приходи.

Согласитесь, не один, даже самый шикарный наряд, не будет выглядеть законченным, если к ним не будет подобрана соответствующая пара обуви.
Ведь обувь, представляет собой одну из основных деталей гардероба, которые позволяют составить полноценный образ человека, являясь неотъемлемой частью его имиджа.
Тем более что есть огромное число женщин, для которых данный элемент, а точнее - обувь, имеет первостепенное значение, а потому они постоянно пополняют собственные обувные запасы всевозможными модными новинками.

Следует отметить и тот факт, что дизайнеры обуви со всего мира пользуются у модниц не меньшим успехом, чем те из них, которые создают для представительниц прекрасного пола новые коллекции одежды.
И они очень стараются угодить милым дамам своими моделями, прилагая много сил, терпения и фантазии.

Действительно, никто не станет спорить с тем, что изящные модели женской обуви позволяют особам слабого пола выглядеть значительно элегантнее, привлекательнее, сексуальнее, добавляют им стройности и грации.
Безусловно, очень эффектно на стройной женской ножке выглядит обувь на высоком каблуке, на шпильке, и ее предпочитают носить многие модницы.
Но, поверьте, обувь на платформе, или на плоской подошве тоже вполне уместна, ведь главная ее задача заключается в том, чтобы придать легкость походке, исключая любой дискомфорт, а также способность обеспечить своей обладательнице прекрасное настроение.

Кстати, известно ли вам, что больше всего в мире закупают обувь француженки? Они являются ее явными фанатками.
Но это вовсе не значит, что в других странах мира женщины прохладно относятся к этому элементу своего гардероба, тем более, что зачастую, именно благодаря ей, представительница прекрасного пола притягивает к себе восторженные мужские взгляды.
Не зря же в известной песне есть и такие строки: «…каблучки по асфальту стучат, на девчонку мальчишки глядят…».

Нельзя не отметить того факта, что на сегодняшний день, глядя на обувь человека, можно делать определенные выводы о его социальном статусе, обеспеченности, роде занятий.
И это тоже довольно веский повод для того, чтобы обратить на нее свое пристальное внимание.

Как уже упоминалось, дамы более капризны и категоричны в выборе обуви, а потому их совершенно не прельщает перспектива ежедневно красоваться в одной и той же ее паре, даже в самой модной и красивой.
Конечно, все зависит от наших финансовых возможностей, и все же мы стараемся сэкономить на чем-то другом, но приобретем себе новую понравившуюся пару обуви, ведь это улучшает наше настроение, да и комфортная и практичная обувь позволяет нашим ногам не чувствовать усталости.
По этой причине есть смысл обратить внимание на обувь немецкой компании, которая выпускается под известным брендом Caprice, которая соответствует практически всем требованиям милых дам, тем более, что уже представлены модные модели компании весенне-летнего сезона 2011 года.

Обувь, соответствующая современному стилю жизни должна подчеркивать безупречный вкус своей хозяйки и обеспечивать ей максимальный комфорт.
Так как все меньше дней остается до начала весны, то пора уже подумать об обуви, в которой хотелось бы ее встретить.
Причем, касается это не только выбора сапог, следует обратить внимание и на женские туфли.

На хорошую и качественную обувь не следует жалеть денег, а при покупке, обязательно примеряйте ее на обе ноги, ведь необходимо чувствовать себя максимально комфортно при ходьбе, а, как известно, у каждой ноги могут присутствовать свои особенности. Старайтесь не изменять продукции уже известных вам компаний и фирм.

Помните, что важно подобрать обувь по размеру, то есть, она не должна быть вам велика, но и надеяться на то, что ту обувь, которая вам немного мала, вы впоследствии сможете разносить, тоже не стоит.

МАКАДАМИЯ-уникальный австралийский деликатес.Удивительно,слышала плоды макадамия плодовиты,а тут какой-то юноша поел много орехов и даже не упал замертво и даже не заболел. Напртив орехи пришлись ему очень даже по вкусу.И не случайно,что макадамия стала популярна во всем мире.Макадамия-этот кремового цвета необыкновенно нежный, хрустящий, приятный на вкус орех считается одним из самых изысканных деликатесов в мире.НЕУДИВИТЕЛЬНО,ЧТО МАКАДАМИЯ-самая прибыльная австралийская сельскохозяйственная культура!Крепкий орешек,невероятно прочную скорлупу не так-то легко расколоть.Макадамия как маленький шарик.Крысы прогрызают скорлупу за 8 секунд,кабаны тоже не прочь полакомиться этими орешками.На ферме орехи очищают от шелухи,отделяют негодные и доставляют на завод,где их полностью очищают,сортируют и отправляют покупателям.Одни любят макадамию в шоколадных конфетах,а также в печенье и мороденом высшего сорта.Другие-просто в сыром виде,поджаренную или с солью.Как бы то ни было,большинство не остаются равнодушными к этому уникальному деликатесу.СКОРЛУПА-ИСТОЧНИК ТОПЛИВА,для производства электричества,идущего на нужды завода по переработке орехов и нужды других потребителей. МОЛОДЦЫ АВСТРАЛИЙЦЫ.

ОРГАНИЗАЦІЯ РОБОТИ СОУСНОГО ВІДДІЛЕННЯДо кожної людини, що готує їсти, теж ставляться конкретні вимоги і враховується не лише її бажання готувати, а й стан її здоров’я. Організація й обладнання робочого місця кухаря. Обладнання кабінету-лабораторії Правильна організація робочого місця кухаря — обов'язкова умова підвищення продуктивності праці. Обладнання, інструменти, посуд та інвентар розміщують відповідно до послідовності технологічного процесу так, щоб ними було зручно користуватися під час роботи. У кожному цеху встановлено виробничі столи, ваги, стелажі, а інше обладнання розміщують відповідно до специфіки виробничого процесу.

В даному випадку – для технології виробництва напівфабрикатів з субпродуктів. Так, у м'ясному цеху обробляють субпродукти тварин, птиці, дичини. До комплекту обладнання такого цеху входять ванни для обмивання субпродуктів, ванни для вимочування їх, розрубувальна тумба або колода, м'ясорубка, фаршомішалка, розпушувач, столи для приготування напівфабрикатів, холодильна шафа, дефростерна камера (для великих підприємств), привод зі змінними пристосуваннями. Обладнання розміщують з урахуванням послідовності первинної обробки субпродуктів, і обов'язково виділяють для них окремі робочі столи; маркують увесь інвентар, інструменти. У гарячому цеху на великих підприємствах два відділення: супове і соусне.

У соусному відділенні використовують спеціалізоване обладнання: перекидні котли для варіння круп'яних та овочевих страв, соусів, електрофритюрниці й сковороди, жарильні шафи, шашличниці тощо. На невеликих підприємствах соуси готують у наплитному посуді з товстим дном (сотейниках) (мал. 3), застосовують сита, цідилки, мішалки, вінчики, соусні ложки та інший інвентар. Холодний цех призначений для приготування холодних страв і закусок з субпродуктів, овочів та інших продуктів. Правильна організація праці вимагає, щоб холодний цех був тісно зв'язаний з гарячим, овочевим та іншими цехами, з яких продукти надходять після попередньої теплової обробки (іноді минаючи її), а також з лінією роздачі.

Це є особливістю роботи холодного цеху. Отже, слід мати роздільні робочі місця й інструменти, маркіровані дошки, стелажі. У цьому цеху встановлюють холодильні шафи, холодильні камери з решітками, ваги, універсальний привод з комплектом змінних механізмів, машини для нарізування варених овочів тощо. Безпека праці. Загальні правила експлуатації обладнання У нашій країні велике значення надається охороні здоров'я людей, створенню безпечних умов праці, ліквідації професійних захворювань і виробничого травматизму.

Згідно з діючим законодавством з охорони праці жоден робітник і службовець не допускається до роботи на підприємстві громадського харчування без проходження інструктажу та здачі техмінімуму з безпечних прийомів і методів роботи. До самостійної роботи на машинах і обладнанні допускаються лише ті працівники, які добре знають їх будову і правила експлуатації. У м’ясному цеху, де проводиться первинна обробка субпродуктів та виробляються напівфабрикати з субпродуктів, вивішують плакати з техніки безпеки та інструкції щодо експлуатації обладнання. Електрична безпека. На підприємствах громадського харчування використовується велика кількість машин, що працюють від електродвигуна.

Щоб виключити можливість ураження людей електрострумом, кожну машину заземлюють або занулюють, а струмовивідні пристрої обгороджують сітками, кожухами. Овочевий цех підприємства, де овочі піддаються первинній та подальшій обробці, і які в подальшому використовуються в якості гарнірів до страв з субпродуктів, найбільш вологий, а вода — добрий провідник електроструму. Тому працівникам овочевого цеху видають гумові чоботи і фартухи, а біля машин прикріплюють гумові килимки чи дерев'яні решітки [4 ]. Для швидкого і безпечного ввімкнення та вимкнення електричного обладнання пускові пристрої розміщують поряд з робочим місцем. Забороняється мити й чистити ввімкнене електрообладнання, а також залишати його без нагляду.

Пожежна безпека. З метою пожежної безпеки всі теплові апарати, коли нагрів їх зовнішніх стінок перевищує +60 °С, розміщують на відстані 0,5 м від стін приміщення. До м’ясного цеху, призначеному для обробки субпродуктів та виробництва напівфабрикатів, і підсобних приміщень забезпечують вільний доступ. У кожному приміщенні обладнують пожежний стенд, де встановлюють вогнегасник, шланг і ємкість з водою. Загальні правила експлуатації обладнання.

Перед початком роботи перевіряють санітарно-технічний стан машини: справність робочих органів і правильну їх установку, роботу на холостому ходу (м’ясорубки ), наявність захисних кожухів на обертальних механізмах. Після пуску машини забороняється торкатися руками її рухомих частин. При ввімкненому електродвигуні певні субпродукти проштовхують спеціальними товкачами. Під час роботи машини забороняється її ремонтувати, прочищати. Це роблять, вимкнувши електродвигун.

Не дозволяється перевантажувати м’ясорубку субпродуктами, тому що це погіршує їх якість і прискорює зношення машини. Після закінчення роботи машину вимикають з електромережі, розбирають, обчищають від залишків м’яса , миють, просушують, змащують деталі, що зазнають впливу тертя, харчовим жиром. Потім машину складають. У м'ясному цеху, крім механічного обладнання і приводів, використовують м'ясницькі сокири та різні ножі. Для безпечної праці їх рукоятки мають бути щільно закріплені, а леза нагострені.

Після закінчення роботи ножі поміщають у прорізи дерев'яної колодки. З метою запобігання травматизму стежать, щоб підлога в цеху була сухою, а поряд з обвалювальними столами розташовувалися підніжні решітки. Кухарі при розробці субпродуктів, попередньо обробивши туші м’яса, повинні надягти захисні пояси, гумові або клейончасті фартухи. У гарячому цеху, де субпродукти піддають певній тепловій обробці, доводячи їх до готовності, формуючи та виготовляючи напівфабрикати, встановлюють варильні електрокотли з паровим обігріванням. Це обладнання працює під тиском.

Обслуговують його кухарі високої кваліфікації, які чітко знають правила експлуатації. Правила безпеки праці в гарячому цеху вимагають, щоб у наплитних котлів було рівне, стійке дно. Пересувати їх на плиті рекомендується повільно. При знятті з плити застосовують візок з підйомною платформою, яку встановлюють на рівні плити. Великі котли з їжею перевозять на ручних вантажних візках, тому підлогу в кухні роблять рівною, без порогів.

У кабінеті-лабораторії працівники мають додержуватися таких правил безпечної роботи: 1. Не вмикати без дозволу електричне обладнання. 2. Працюючи біля плити, стояти на дерев'яних підставках і не при­тулятися до неї. 3. Стежити за тим, щоб рідина і жир не потрапляли на гарячу поверхню конфорок. 4. Обережно поводитися з ножами. Теплове обладнання.

На підприємствах громадського харчування застосовують в основному обладнання з електричним обігрівом. Його використання сприяє підвищенню якості приготовлених страв, поліпшенню санітарно-гігієнічних умов праці, полегшенню праці кухаря

“Алгебра есть не что иное, как математический язык, приспособленный для обозначения отношений между количествами”.
И. Ньютон
Алгебра – часть математики, которая изучает общие свойства действий над различными ве­личинами и решение уравнений, связанных с этими действиями.
Решим задачу: “Возрасты трех братьев 30, 20 и 6 лет. Через сколько лет возраст старшего будет равен сумме возрастов обоих млад­ших братьев?” Обозначив искомое число лет через х, составим уравнение: 30 + х = (20+х) + (6 + х) откуда х = 4. Близкий к описан­ному метод решения задач был известен еще во II тысячелетии до н.э. писцам Древнего Египта (однако они не применяли буквенной символики). В сохранившихся до наших дней математических папирусах имеются не только задачи, которые приводят к уравнениям пер­вой степени с одним неизвестным, как в зада­че о возрасте братьев, но и задачи, приводя­щие к уравнениям вида ах2 = b.
Еще более сложные задачи умели решать с начала II тысячелетия до н.э. в Древнем Вавилоне; в математических текстах, выпол­ненных клинописью на глиняных пластинках, есть квадратные и биквадратные уравнения, системы уравнений с двумя неизвестными и даже простейшие кубические уравнения. При этом вавилоняне также не использовали букв, а приводили решения “типовых” задач, из которых решения аналогичных задач полу­чались заменой числовых данных. В числовой форме приводились и некоторые правила тождественных преобразований. Если при решении уравнения надо было извлекать квадратный корень из числа а, не являющегося точным квадратом, находили приближенное значение корня х: делили а на х и брали среднее арифметическое чисел х и а/х.
Первые общие утверждения о тождественных преобразованиях встречаются у древнегреческих математиков, начиная с VI в. до н.э. Среди математиков Древней Греции было принято выражать все алгебраические утверждения в геометрической форме. Вместо сложения чисел говорили о сложении отрезков, произведение двух чисел истолковывали как площадь прямоугольника, а произведение трех чисел–как объем прямоугольного параллелепипеда. Алгебраические формулы принимали вид соотношений между площадями и объемами. Например, говорили, что площадь квадрата, построенного на сумме двух отрезков, равна сумме площадей квадратов, построенных на этих отрезках, увеличенной на удвоенную площадь прямоугольника, построенного на этих отрезках. С того времени и идут термины “квадрат числа” (т. е. произведение величины на самое себя), “куб числа”, “среднее геометрическое”. Геометрическую форму приняло у греков и решение квадратных уравнений - они искали стороны прямоугольника по заданным периметру и площади.
Большинство задач решалось в Древней Греции путем построений циркулем и линейкой. Но не все задачи поддавались такому решению. Например, “не решались” задачи удвоения куба, трисекции угла, задачи построения правильного семиугольника. Они приводили к кубическим уравнениям вида х3 = 2, 4х3 - Зх = а и х3 + х2 - 2х - 1 = 0 соответственно. Для решений этих задач был разработан новый метод, связанный с отысканием точек пересечения конических сечений (эллипса, параболы и гиперболы).
Геометрический подход к алгебраическим проблемам сковывал дальнейшее развитие науки, так как, например, нельзя было складывать величины разных размерностей (длины и площади или площади и объемы), нельзя было говорить о произведении более чем трех множителей и т.д. Отказ от геометрической трактовки наметился у Диофанта Александрийского, жившего в III в. В его книге “Арифметика” появляются зачатки буквенной символики и специальные обозначения для степеней неизвестного вплоть до 6-й. Были у него и обозначения для степеней с отрицательными показателями, обозначения для отрицательных чисел, а также знак равенства (особого знака для сложения еще не было), краткая запись правил умножения положительных и отрицательных чисел. На дальнейшее развитие алгебры сильное влияние оказали разобранные Диофантом задачи, приводящие к сложным системам алгебраических уравнений, в том числе к системам, где число уравнений было меньше числа неизвестных. Для таких уравнений Диофант искал лишь положительные рациональные решения.
С VI в. центр математических исследований перемещается в Индию и Китай, страны Ближнего Востока и Средней Азии. Китайские ученые разработали метод последовательного исключения неизвестных для решения систем линейных уравнений, дали новые методы приближенного решения уравнений высших степеней. Индийские математики использовали отрицательные числа и усовершенствовали буквен­ную символику. Однако лишь в трудах ученых Ближнего Востока и Средней Азии ал­гебра оформилась в самостоятельную ветвь математики, трактующую вопросы, связанные с решением уравнений. В IX в. узбекский ма­тематик и астроном Мухаммед ал-Хорезми написал трактат “Китаб аль-джебр валь-мукабала”, где дал общие правила для решения уравнений первой степени. Слово,,алъ-джебр" (восстановление), от которого новая наука алгебра получила свое название, означало перенос отрицательных членов уравнения из одной его части в другую с изменением знака. Ученые Востока изучали и решение кубических уравнений, хотя не сумели получить общей формулы для их корней.
В Западной Европе изучение алгебры началось в XIII в. Одним из крупных математиков этого времени был итальянец Леонардо Пизанский (Фибоначчи) (ок. 1170 – после 1228). Его “Книга абака” (1202) – трактат, который содержал сведения об арифметике и алгебре до квадратных уравнений включительно (см. Числа Фибоначчи). Первым крупным само­стоятельным достижением западноевропей­ских ученых было открытие в XVI в. формулы для решения кубического уравнения. Это бы­ло заслугой итальянских алгебраистов С. Дель Ферро, Н. Тарталья и Дж. Кардано. Ученик последнего – Л. Феррари решил и уравнение 4-й степени. Изучение некоторых вопросов, связанных с корнями кубических уравнений, привело итальянского алгебраиста Р. Бомбелли к от­крытию комплексных чисел.
Отсутствие удобной и хорошо развитой символики сковывало дальнейшее развитие алгебры: самые сложные формулы приходи­лось излагать в словесной форме. В конце XVI в. французский математик Ф. Виет ввел буквенные обозначения не только для не­известных, но и для произвольных по­стоянных. Символика Виета была усовершен­ствована многими учеными. Окончательный вид ей придал в начале XVII в. французский философ и математик Р. Декарт, который ввел (употребляемые и поныне) обозначения для показателей степеней.
Постепенно расширялся запас чисел, с ко­торыми можно было производить действия. Завоевывали права гражданства отрица­тельные числа, потом – комплексные, ученые стали свободно применять иррациональные числа. При этом оказалось, что, несмотря на такое расширение запаса чисел, ранее установленные правила алгебраических преобразований сохраняют свою силу. Нако­нец, Декарту удалось освободить алгебру от несвойственной ей геометрической формы. Все это позволило рассматривать вопросы ре­шения уравнений в самом общем виде, приме­нять уравнения к решению геометрических за­дач. Например, задача об отыскании точки пересечения двух линий свелась к решению системы уравнений, которым удовлетворяли точки этих линий. Такой метод решения гео­метрических задач получил название аналити­ческой геометрии.
Развитие буквенной символики позволило установить общие утверждения, касающиеся алгебраических уравнений: теорему Безу о де­лимости многочлена Р (х) на двучлен х - а, где а – корень этого многочлена; соотношения Виета между корнями уравнения и его коэф­фициентами; правила, позволяющие оцени­вать число действительных корней уравнения; общие методы исключения неизвестных из си­стем уравнений и т.д.
Особенно далеко было продвинуто в XVIII в. решение систем линейных уравне­ний – для них были получены формулы, позво­ляющие выразить решения через коэффи­циенты и свободные члены. Дальнейшее изу­чение таких систем уравнений привело к созданию теории матриц и определителей. В конце XVIII в. было доказано, что любое алгебраическое уравнение с комплексными коэффициентами имеет хотя бы один ком­плексный корень. Это утверждение носит на­звание основной теоремы алгебры.
В течение двух с половиной столетий вни­мание алгебраистов было приковано к задаче о выводе формулы для решения общего урав­нения 5-й степени. Надо было выразить корни этого уравнения через его коэффициенты с по­мощью арифметических операций и извлече­ний корней (решить уравнение в радикалах). Лишь в начале XIX в, итальянец П. Руффини и норвежец Н. Абель независимо друг от дру­га доказали, что такой формулы не суще­ствует. Эти исследования были завершены французским математиком Э. Гачуа, методы которого позволяют для каждого данного уравнения определить, решается ли оно в радикалах. Один из крупнейших математи­ков К. Гаусс выяснил, при каких условиях можно построить циркулем и линейкой пра­вильный n-угольник вопрос оказался свя­занным с изучением корней уравнения хn = 1. Выяснилось что эта задача разрешима лишь в случае, когда число п является простым числом Ферма или произведением нескольких различных простых чисел Ферма (простыми числами Ферма называются простые числа, представимые в виде 22n + 1, до сих пор из­вестны лишь пять таких чисел 3, 5, 17, 257, 65537) Тем самым молодой студент (Гауссу было в то время лишь 19 лет) решил задачу, которой безуспешно занимались ученые более двух тысячелетий.
В начале XIX в. были решены основные за­дачи, стоявшие перед алгеброй в первом ты­сячелетии ее развития. Она получила самостоятельное обоснование, не опирающееся на геометрические понятия, и, более того, алгебраические методы стали применяться для ре­шения геометрических задач. Были разрабо­таны правила буквенного исчисления для рациональных и иррациональных выражений, выяснен вопрос о разрешимости уравнений в радикалах и построена строгая теория ком­плексных чисел. Поверхностному наблюдателю могло показаться, что теперь математики будут решать новые и новые классы алгебраических уравнений, доказывать новые алгебраические тождества и т.д. Однако развитие алгебры пошло иным путем: из науки о буквенном исчислении и уравнениях она превратилась в общую науку об операциях и их свойствах.
После создания теории комплексных чисел возник вопрос о существовании “гиперкомплексных чисел” - чисел с несколькими “мнимыми единицами”. Такую систему чисел, имевших вид а + bi+ cj + dk, где i2 =j2 = k2= - 1, построил в 1843 г. ирландский мате­матик У. Гамильтон, который назвал их “ква­тернионами”. Правила действий над кватер­нионами напоминают правила обычной ал­гебры, однако их умножение не обладает свойством коммутативности (переместитель­ности): например, ij= k, a ji= -k
С операциями, свойства которых лишь от­части напоминают свойства арифметических операций, математики XIX в. столкнулись и в других вопросах. В 1858 г. английский мате­матик А. Кэли ввел общую операцию умно­жения матриц и изучил ее свойства. Оказа­лось, что к умножению матриц сводятся и многие изучавшиеся ранее операции. Ан­глийский логик Дж. Буль в середине XIX в. начал изучать операции над высказываниями, позволявшие из двух данных высказываний построить третье, а в конце XIX в. немецкий математик Г. Кантор ввел операции над мно­жествами: объединение, пересечение и т.д. Оказалось, что как операции над высказыва­ниями, так и операции над множествами обладают свойствами коммутативности (пере­местительности), ассоциативности (сочета­тельности) и дистрибутивности (распредели­тельности), но некоторые их свойства не похожи на свойства операций над числами.) Таким образом, в течение XIX в. в матема­тике возникли разные виды алгебр: обычных чисел, комплексных чисел, кватернионов, ма­триц, высказываний, множеств и т.д. Каждая из них имела свои правила, свои тождества, свои методы решения уравнений. При этом для некоторых видов алгебр правила были очень похожими. Например, правила алгебры рациональных чисел не отличаются от правил алгебры действительных чисел. Именно по­этому формулы, которые в VI классе устана­вливают для рациональных значений букв, оказываются верными и для любых действи­тельных (и даже любых комплексных) значе­ний тех же букв. Одинаковыми оказались и правила в алгебре высказываний и в алгебре множеств. Все это привело к созданию аб­страктного понятия композиции, т.е. опера­ции, которая каждой паре (а, b) элементов не­которого множества Х сопоставляет третий элемент с того же множества. Композициями были сложение и умножение как натуральных, так и любых целых, а также рациональных, действительных и комплексных чисел, “умно­жение” матриц, пересечение и объединение подмножеств некоторого множества U и т.д. А вычитание и деление во множестве нату­ральных чисел не являются композициями, так как и разность, и частное могут не быть натуральными числами.
Изучение свойств композиций разного вида привело к мысли, что основная задача ал­гебры - изучение свойств операций, рассма­триваемых независимо от объектов, к ко­торым они применяются. Иными словами, алгебра стала рассматриваться как общая на­ука о свойствах законов композиции, свой­ствах операций. При этом два множества, в каждом из которых заданы композиции, стали считаться тождественными с точки зре­ния алгебры (или, как говорят, “изоморфны­ми”), если между этими множествами можно установить взаимно-однозначное соответ­ствие, переводящее один закон композиции в другой. Если два множества с композиция­ми изоморфны, то, изучая одно из них, мы уз­наем алгебраические свойства другого.
В наши дни алгебра - одна из важнейших частей математики, находящая приложения как в сугубо теоретических отраслях науки, так и во многих практических вопросах

Україна – молода демократична держава ,тому не може ще в повному обсязі застосовувати у своїй практиці всі Европейськінорми і стандарти демократичного життя .
Історія засвідчує ,що демократичні рухи можуть породжувати диктатури або сприяти їм .Тому найглибшою помилкою демократичних сил України є те ,що вони розуміють власну демократію як найвищу мету соціального і національного відродження .Це означає ,що оволодіння владою може стати головним орієнтиром демократичного процесу .
Добре відомо ,що голодних і бідних приваблюють слова тих ,хто обіцяє нагодувати їх ,ніж риторика про демократію .Тому вони не проти ’’придати’’ свої демократичні права навіть тоталітарним режимам ,якщо ті обіцяють їжу й національну злагоду .Одним із наслідків бідності є руйнація демократії .
Тому нині ,коли більшість населення нашого суспільства також опинилася на межі бідності і злиднів ,украй необхідно знайти шляхи збереження демократичного вибору й засоби протистояння диктатурі. Становище ускладнюється тим ,що наша власна історія не дуже багата на демократичні традиції ,а історичний досвід показує :коли в країні ,де не було тривалого розвитку елементів особистих свобод і правової держави , намагаються створити механізм ,який відразу ж зміг би забезпечити участь народу в управління ,то це найчастіше призводить до деспотизму .
Головною передумовою руху до демократичної держави є розширення демократичної свободи ,що, в свою чергу ,передбачає зміни не тільки інститутів суспільства ,а й усієї системи цінностей і псехології людей ,а це надто тривалий і важкий процес .
Щоб демократія стала в суспільстві ріально діючою системою влади , важливо ,щоб люди не тільки розуміли сутність її головних принципів , а й були згодні жити згідно з цими принципами – самостійно ,з усією повнотою відповідальності без постійної опіки всесильної влади .Далеко не завжди такий спосіб життя створює людині емоційний комфорт .За право вибору доводиться розплачуватися відповідальністю ,за рівність можливостей – критичним оцінюванням своїх здібностей ,за свободу – невизначеністю .В умовах нестабільності й хаосу ,коли на очах руйнується звичний спосіб життя ,навряд чи можна сподіватися на громадську згоду щодо дальшого просування до демократії .
Саму ідею демократії люди починають сприймати як надто далеку від того суспільства ,в якому доводиться вирішувати загальні проблеми .Демократія у нас не змогла стати реальністю ,а залишилася на рівні ’’модної’’ ідеї .Відбувається розкол масової свідомості ,в який жодна з альтернатив не одержує безперечної підтримки .До того ж майбутнє політичне обличчя України розглядається політичними партіями по-різному й досить часто декларативно .
Крім того ,для динамічного розвитку демократичних процесів мусить бути певна політична дисципліна народу й достатня політична культура, досягти яких не можна за такий короткий проміжок часу .
Як переконує досвіт багатьох країн Заходу ,рух до демократії можливий тільки шляхом обмеження влади ,а рушійною силою й принциповим носієм цього обмеження завжди був середній клас , який формується внаслідок фундаментальних соціально-політичних і економічних перетворень .Важлива роль у цьому процесі належить малим підприємствам ,кооперативам ,біржам та ін.У нас іще тільки з’являються паростки цього соціального явища ,а тому необхідно ,щоб нинішні структури влади всіляко сприяли його розвиткові .
Динамічний розвиток демократичних перетворень ускладнюється ще й тим ,що держава зі складною етнічною структурою населення багато сил і часу повинна приділяти вирішенню проблем ,пов’язаних з підтриманням законності й порядку ,забезпеченню умов для задоволення етнічних і культурних потреб меншостей ,а зрештою ,й для збереження територіальної цілісності .
Загрозливим для демократичних перебудов є й те критичне становище в якому опинилась Україна .Більше того ,сьогодні на високому державному рівні чуємо твердження про те,що в Україні вже існує демократичний режим .Але ,як відомо, чистих демократій не буває.Багато провідних політологів Заходу схиляються до такої ієрархії політичних режимів :1)демократія; 2)авторитаризм; 3)тоталітаризм; 4)посттоталітаризм; 5)султанічний режим .
Аналіз ознак політичних режимів дає підставу говорити про те ,що ми перебуваємо на післятоталітарному етапі розвитку ,який припускає існування деяких демократичних принципів і відкритого шляху для демократичних нововведень .
Та хоч з якими труднощами довелося б стискатися демократії ,розбудова незалежної демократичної України –цілком реальний процес :сучасна світова цивілізація не допустить утворення на території України держави ,яка б суперечила природі людини й загрожувала світові .Це по-перше .
По-друге, реформи ,хоч і були непослідовні ,відіграли свою позитивну роль .Головне їх досягнення полягає в тому ,що більщість людей усвідомила необхідність якнайшвидшого звільнення від того становища ,в якому так довго довелося жити .Зрештою ,й ліквідація паралельних структур влади унеможливлює повернення найближчим часом до колишнього стану .
По-третє ,винекнення ознак громадянського суспільства зумовило зміни в соціально-класовій структурі ,які ,в свою чергу,реально й позитивно впливають на формування владних структур ,на розвиток демократії. Звичайно громадянське суспільство не є абсолютно досконалим .Йоготворчий хаос завжди дратуватиме уряд ,який через це закликатиме до порядку чи навіть робитиме спроби зруйнувати громадянське суспільство. Важливими рисами останнього є різноманітність ,відкритість і свобода , вироблення умов для контролю над державою .
По-четверте ,демократичний шлях розвитку – природний історичний процес ,і всі спроби відкинути його – приречені .
Таким чином ,розвиток демократичних процесів в Україні зумовлений низкою чинників ,а їхній динамізм залежитиме від легітимності різних форм власності ,етнічного і соціального складу населення ,співвідношення політичних партій і рухів ,від форм правління ,історичних і культурних традицій ,рівня політичної активності й політичної культури ,розвитку національної ідеї та національної свідомості ,наявності й ролі різних релігій тощо .Головною небезпекою для демократичних перетворень в Україні є убогість нашої політичної і правової свідомості .
Україна переживає важкі часи становлення нового суспільства ,про яке здавна мріяв народ .Процес цей свідомо гальмують певні політичні сили в країні й поза її межами .Він буде тривалим і болісним ,але це – муки народження ,й треба сподіватися ,що він завершиться формуванням усіх ознак демократичної держави.

Овочі - життєво необхідні продукти харчування. Вони посилюють виділення шлункового соку і поліпшують процес травлення, підтримують кислотно-лужну рівновагу і рідинний обмін в організмі. Деякі овочі (часник, цибуля, хрін, редька) містять бактерицидні речовини - фітонциди, які знищують хвороботворні мікроби або стримують розвиток їх.

Овочі - основне джерело вітаміну С (капуста, картопля, перець, петрушка, зелена і ріпчаста цибуля), каротину (морква, помідори), вітамінів груп К (зелені листяні овочі) і В (бобові, капуста), а також мінеральних речовин (0,2-2%), зокрема солей калію, кальцію, натрію, фосфору, заліза.

Овочі багаті на вуглеводи, які містяться у вигляді цукрів (сахарози, фруктози, глюкози), крохмалю, клітковини, інуліну. Вміст цукрів коливається від 0,2 до 11 %. Багато сахарози в буряках (11%), фруктози в кавунах (5,6-11%), глюкози в моркві, динях. Крохмаль міститься в картоплі (до 25%), зеленому горошку (5-6,9), цукровій кукурудзі (4-10%), в інших овочах його зовсім немає або є в незначних кількостях. Клітковина - це основний будівельний матеріал рослинних клітин. Вміст її в овочах 0,2-2,8 %. Наявність клітковини і пектинових речовин зумовлює твердість овочів. При перестиганні деяких овочів (огірків, редиски, гороху) кількість їх збільшується, що надає овочам грубого, дерев'янистого смаку, внаслідок чого знижується їхня харчова цінність. Інулін міститься в значній кількості (до 20%) в топінамбурі, часнику, корені цикорію.

Ефірні олії надають овочам приємного аромату, барвники - привабливого вигляду, органічні кислоти разом з цукрами - приємного смаку і сприяють збудженню апетиту.

Овочі містять азотисті речовини у вигляді білків і сполук небілкового азоту (амінокислоти, аміачні сполуки та ін.). Високим вмістом азотистих речовин вирізняються бобові (2,4-6,5%), капустяні (1,8-4,8%) і шпинатні (-1,5-3%) овочі.

Гострий і гіркий смак цибулі, хріну, редьки, редиски зумовлений вмістом у них глікозидів. У великих кількостях глікозиди отруйні. Бульби картоплі, зелені томати, баклажани містять отруйний глікозид соланін, хрін - синігрин.

Свіжі овочі містять від 70 до 90 % води Більша частина її перебиває у вільному стані, менша (18-20%) - у зв'язаному. Найбільша кількість води в огірках, томатах, салаті, капості, менше її у коренеплодах і бульбоплодах. При втраті води овочі в'януть.

Овочі містять незначну кількість жиру (до 1 %).

У кулінарії овочі широко використовують для приготування перших і других страв, холодних, закусок, соусів і гарнірів до страв з птиці, м'яса, риби.


Основні способи теплової кулінарної обробки

Основними способами теплової кулінарної обробки є варіння і смаження.

Варіння - процес прогрівання продуктів до температури 100 °С у рідкому середовищі (воді, молоці, бульйоні, відварі, сиропі) або в атмосфері насиченої водяної нари.

Є кілька видів варіння: основний, припускання, на парі, на водяній бані, під тиском і у вакуумі, в СВЧ-апаратах.

Варять продукти в наплитних казанах, каструлях, сотейниках, а також у стаціонарних казанах, автоклавах, СВЧ-апаратах.

Основний спосіб варіння - доведення продукту до готовності при повному зануренні його в рідину. Цей спосіб застосовують при варінні бульйонів, перших страв, овочів, м'яса, риби тощо.

Розрізняють два режими варіння. При першому рідину доводять до кипіння, потім нагрівання зменшують і варять при слабкому кипінні у посуді з закритою кришкою. При другому режимі після закипання рідини нагрівання припиняють і доводять продукт до готовності за рахунок акумульованого тепла.

Бурхливе кипіння під час варіння небажане, оскільки швидко википає рідина, сильніше емульгується жир (погіршується якість бульйону), розварюються продукт (втрачають свою форму), прискорюється перехід розчинних речовин з продуктів у рідину.

При варінні із закритою кришкою краще зберігаються вітаміни, ароматичні речовини, температура кипіння підвищується до 101-102 °С, завдяки чому прискорюється процес теплової обробки. Припускання - варіння продукту в невеликій кількості рідини (води, молока, бульйону, відвару). Продукт заливають рідиною на 1/3 його об'єму, закривають кришкою і нагрівають. При цьому нижня частина продукту вариться у воді, а верхня - в атмосфері пари. Під час припускання у відвар переходить значно менше поживних речовин, ніж при варінні.

Продукти, що містять велику кількість вологи, припускають у власному соку (без додавання рідини).

Варіння на парі - нагрівання продукту в середовищі насиченої водяної пари, коли продукти не стикаються з киплячою водою. Продукт кладуть у спеціальну пароварильну шафу або на решітку (вкладиші), яку встановлюють у посуд з водою так, щоб вода не доходила до нього. Кришку казана щільно закривають. Пара, яка утворюється при кипінні води, нагріває продукт, одночасно перетворюючись на воду. При варінні на парі краще зберігається форма продукту, зменшуються втрати поживних речовин. Цей спосіб використовують для приготування дієтичних страв.

На водяній бані варять продукти при зниженій температурі, не вищій ніж 90 °С, яку підтримують протягом усього періоду теплової кулінарної обробки. Для цього використовують наплитний посуд: в один наливають воду, нагрівають її до потрібної температури і ставлять у неї другий посуд з продуктом.

Варіння під тиском і у вакуумі: при підвищеному тиску здійснюється в спеціальних казанах-автоклавах, при пониженому -у вакуум-апаратах. При використанні підвищеного тиску температура обробки збільшується до 115-130 °С, завдяки чому прискорюється варіння продуктів, що погано розварюються (кістки, бобові). Застосування високих температур призводить до погіршення якості страв і зниження харчової цінності їх. Вакуум-апарати дають змогу варити продукти при температурі, нижчій за 100 0С, зберегти високу якість і харчову цінність страви.

Варіння в СВЧ-апаратах, здійснюють у шафах типів "Волжанка" і "Слав'янка", де електрична енергія перетворюється на теплову і нагрівається тільки продукт. Швидкість нагрівання залежить від діелектричних властивостей продукту. Щоб продукти, які входять до складних страв, були готові одночасно, їх слід добирати так, щоб за своїми діелектричними властивостями вони не дуже відрізнялись однин від одного.

Тривалість теплової обробки продуктів струмами високої частоти порівняно з традиційними способами скорочується в 5-10 разів тому, що максимальна температура розподіляється в продукті рівномірно й одночасно. Па поверхні продукту не утворюється специфічна кірочка, оскільки тепло передається в навколишнє середовище. Варіння в СВЧ-апаратах найефективніше використовувати для приготування других страв, а також розігрівання заморожених готових виробів. У продуктах краще зберігаються поживні речовини, і вони не пригорають.

Смаження - нагрівання продукту з жиром без додавання води. Завдяки жиру продукт не пригорає, рівномірно обсмажується, поліпшується його смак і підвищується калорійність. У технології смаження важливим є вид жиру, його якість, стійкість і температура димоутворення.

За походженням і видом сировини жири поділяють на тваринні (масло коров'яче, тваринні топлені жири), рослинні (рослинні олії), комбіновані (маргарин, кулінарні жири).

Масло коров'яче - це концентрат молочного жиру, який дістають у процесі обробки вершків. Дуже поживний продукт, що містить 45-98% жиру, до складу якого входять низькомолекулярні насичені і біологічно цінні ненасичені жирні кислоти. Температура плавлення масла коров'ячого 28-34 °С. Воно добре засвоюється (на 96-98%). Виробляють масло коров'яче вершкове і топлене.

Вершкове масло містить такі самі речовини, що й молоко, але в іншому відсотковому відношенні. Воно містить, %: 45-82,5 жиру, 0,6-5,1 білків, 0,6-1,8 лактози, 15,7-35 води, вітаміни А, D, Е, групи В.

Розрізняють такі види вершкового масла: несолене, солене, Вологодське, Любительське, Селянське, бутербродне, дієтичне, з наповнювачами (шоколадне, медове, фруктово-ягідне).

У кулінарії вершкове масло використовують для приготування бутербродів, заправляння капі, гарнірів, соусів, молочних юшок, смаження сирників, омлетів, інколи птиці.

Хімічний склад і харчова цінність риби. Класифікація риби


Хімічний склад і харчова цінність риби

Риба – це продукт високої харчової цінності, оскільки містить білки (13-23 %), жир (0,1-33 %), мінеральні речовини (1-2 %), вітаміни А, D, Е, В1, В12, РР, С, екстрактивні речовини і вуглеводи. Хімічний склад риби не є постійним, він змінюється залежно від виду, віку, місця і пори вилову.

Білки риби в основному повноцінні: альбуміни і глобуліни (прості білки), нуклеопротеїди, фосфоропротеїди і глюкопротеїди (складні білки). Всього в м'язовій тканині риби 85 % повноцінних білків. Вони майже повністю (97 %) засвоюються організмом людини. Тому риба є джерелом білкового харчування.

Неповноцінний білок сполучної тканини колаген (15 %) під дією теплової обробки легко переходить у глютин, отож м'ясо риби розм'якшується швидше, ніж м'ясо свійських тварин.

Жир риби містить велику кількість ненасичених жирних кислот (лінолеву, ліноленову, арахідонову та ін.), тому він рідкий при кімнатній температурі, має низьку температуру плавлення (нижче 37 °С) і легко засвоюється організмом людини. Вміст вітамінів D і А значно підвищує його цінність. Жир в організмі риб розподілений нерівномірно, наприклад, в тріски у м'язах міститься до 2 % жиру, а в її печінці — 65 %. Кількість жиру в м'ясі різних риб неоднакова. За вмістом жиру рибу умовно поділяють на такі групи:

нежирна (до 2 %) — тріска, пікша, сайда, навага, минь, судак, річковий окунь, шука, йорж, тихоокеанська камбала;

маложирна (2-5 %) — оселедець тихоокеанський і атлантичний (під час нересту), корюшка, короп, вобла, пліть, карась, кефаль, морський окунь, сом, в'язь;

жирна (5-15 %) — білуга, осетер, стерлядь, сьомга, кета, горбуша, скумбрія, ставрида, тунець, оселедець атлантичний і тихоокеанський (влітку, восени, на початку зими);

дуже жирна (15-33 %) — лосось, білорибиця, мінога, вугор, стерлядь сибірська, осетер сибірський, оселедець тихоокеанський і атлантичний (наприкінці літа).

Вміст жиру впливає на смакові якості риби, її харчову цінність і кулінарне використання. Чим жирніша риба, тим вона ніжніша, смачніша й ароматніша. Однак жир риби легко окислюється, при цьому погіршується якість рибних товарів.

Мінеральні речовини входять до складу білків, жирів, ферментів і кісток риби. Найбільше їх у кістках. Це солі кальцію, фосфору, калію, натрію, магнію, сірки, хлору і мікроелементи — мідь, кобальт, марганець, бром, фтор та ін. Морська риба містить більше мінеральних речовин, зокрема мікроелементів, ніж прісноводна. Вона багата на йод, який необхідний для нормальної діяльності щитовидної залози.

Екстрактивні речовини містяться в невеликій кількості і легко розчиняються у гарячій воді. Вони надають рибі і бульйонам специфічного смаку й аромату, сприяють збудженню апетиту і кращому засвоєнню їжі.

Специфічний різкий запах морської риби зумовлений присутністю в ній азотистих речовин — амінів.

Вуглеводи риби представлені глікогеном (0,05-0,85 %) який формує смак, запах і колір рибних продуктів. Солодкуватий смак риби після теплової обробки зумовлений розпадом глікогену до глюкози.

Вміст води в рибі залежить від її жирності (чим більше жиру, тим менше води) і коливається від 52 до 83 %.

Харчова цінність риби залежить не тільки від хімічного складу, а й від співвідношення в її тілі їстівних і неїстівних частин і органів. До їстівних частин відносять м'ясо, шкіру, ікру, молочко, печінку; до неїстівних — кістки, плавники, луску, нутрощі. Голови деяких видів риб, наприклад осетрових, — їстівні, оскільки містять багато м'яса і жиру. Чим більше в рибі м'яса й ікри, тим вища її харчова цінність.

Класифікація риби

Рибу класифікують за місцем і способом існування, характером покриву шкіри, будовою скелета, розміром або масою, видами, термічним станом.

За місцем і способом існування рибу поділяють на океанічну (зубатка, тунець, макрурус, нототенія, риба-шабля, риба-капітан), морську (тріска, камбала, палтус, пікша), прісноводну (стерлядь, налим, короп), прохідну, яка живе в морях, а нереститься у річках (осетрові, лососеві), або навпаки (вугор), напівпрохідні, які живуть в опріснених ділянках моря, а розмножуються в річках (лящ, сазан, судак, сом та ін.).

Поверхня тіла риби може бути покрита шкірою, або шкірою і лускою чи шкірою і рядами кісткових утворень — "жучків". Луска щільно прилягає до шкіри, в одних видів риб вона дрібна, в інших — велика.

За характером покриву шкіри рибу поділяють на лускату, безлускату і з кістковими лусками "жучками". До лускатої риби належать: судак, лящ, кета, лин, зубан, короп, карась та ін.; до безлускатої — сом, вугор, минь. Рибу з дрібною лускою (зубатка, навага) обробляють так, як ту, що без луски, тому її умовно відносять до цієї групи. "Жучками" (шипами) вкрита осетрова риба.

За будовою скелета розрізняють рибу з кістковим скелетом (луската і безлуска-та) і хрящовим (осетрова риба, мінога). Скелет є опорою тіла риби.

За розміром або масою рибу поділяють на дрібну (до 200 г), середню (1-1,5 кг), велику (понад 1,5 кг).

Рибу поділяють на родини. У родини об'єднують рибу, що має однакові ознаки ,форму тіла, будову скелета, шкіряний покрив, кількість і розміщення плавників та ін.

Тіло риби складається з тулуба, голови і хвоста. Форма тіла риби може бути видовженою, веретеноподібною, плоскою, стрічкоподібною, змієподібною. На тілі риби розміщені плавники: парні — грудні і черевцеві; непарні — спинний, хвостовий, анальний . Спинний плавник може бути твердий і м'який.

Поверхня тіла риби вкрита шкірою, під якою знаходяться м'язи. Вони складаються з дрібних м'язових волокон, що мають попереково-смугасту будову і з'єднані між собою пухкою сполучною тканиною.

У черевній порожнині розміщені внутрішні органи (печінка, ікра чи молочко, кишечник та ін.).

Багато риб мають бокову, темнішу або світлішу, ніж тіло, смужку, що служить органом відчуття.

Родина осетрових — білуга, калуга, осетер, шип, стерлядь, севрюга — найцінніша риба з ніжним і дуже смачним білим м'ясом, що має жирові прошарки. Форма тіла риби цієї родини веретеноподібна. Тіло вкрите кістковими "жучками" в п'ять рядів, між якими розміщені дрібні кісткові зерна і пластинки. Скелет — хрящовий, за винятком голови, де є кісткові утворення. Спинний плавник близько біля хвостового. Рот знаходиться в нижній частині голови, перед верхньою губою є чотири вусики. Ікра осетрових риб від світло- до темно-сірого, майже чорного кольору, дуже поживний і цінний продукт харчування. Їстівна частина осетрових становить майже 90 % загальної маси.

Риба цієї родини надходить обов'язково потрошеною (за винятком окремих екземплярів стерляді), мороженою, у вигляді в'ялених і копчених баличних виробів та консервів у власному соку.

У кулінарії рибу цієї родини використовують для приготування холодних закусок, перших і других гарячих страв (вареною, смаженою і запеченою).

Родина лососевих — кета, горбуша, сиг, ряпушка, сьомга, лосось, муксун, форель . Риби цієї родини мають довгасте товсте тіло, вкрите сріблястою дрібною лускою, яка щільно прилягає до тіла, і чітко виражену бокову лінію. На спині два плавники, один з них біля хвоста — жировий.

М'ясо лососевих ніжне, жирне, смачне, майже не має міжм'язових кісток, з прошарками жиру між м'язами, в потовщеннях і під шкірою (черевна частина). М'ясо у більшості видів риби (сьомга, лосось) світло-рожевого або червоного кольору, у нельми, білорибиці, сига — білого. Жирне, ніжне м'ясо лосося під час посолу дозріває, тобто набуває специфічного смаку, рівномірно просочується жиром. Високо ціниться ікра оранжевого кольору, з добрими смаковими і поживними властивостями. Їстівна частина лососевих риб становить 51-56 % їх маси. Риба надходить солоною, у вигляді баликових виробів, консервів, форель — свіжою.

Використовують рибу цієї родини для приготування делікатесних холодних закусок, перших і других страв.

Родина оселедцевих — оселедці, салака, кілька, тюлька, сардини, сарданелла. Тіло оселедцевих довгасте, стиснуте з боків, вкрите дрібною лускою, яка легко відпадає, бокової лінії немає, хвостовий плавник дуже роздвоєний. Спинний плавник один, розміщений посередині на спині. Оселедці південних водойм мають на тілі шилоподібні лусочки, що утворюють вздовж черевця твердий кіль, який відсутній у оселедців з північних водойм. В оселедцевих може накопичуватися до 35 % жиру.

М'ясо оселедцевих під час посолу дозріває, набуває ніжної структури тканини, специфічного приємного смаку й аромату.

На підприємства масового харчування оселедці надходять солоними, маринованими, копченими і консервованими, рідко — свіжозамороженими. Використовують для холодних закусок, свіжого оселедця смажать.

Родина коропових — лящ, сазан, короп, карась, лин, вобла, товстолобик, маринка, амур, рибець та ін. .Тіло високе, з потовщеною спинкою, стиснуте з боків, вкрите лускою, яка щільно прилягає до шкіри, спинний плавник один, розміри і форма його у різних представників цієї родини неоднакові, м’ясо ніжне, середньої жирності, смачне, рибця— жирне, має багато дрібних міжм’язових кісток. Їстивна частина становить близько половини маси риби. Риба цієї родини надходить живою, в’яленою, копченою, інколи мороженою і у вигляді консерв. Використовують коропові для приготування холодних закусок, смаження і запікання, фарширування і відварювання.

Родина окуневих — окунь, судак, йорж, берш. Окуневі мають два спинних плавники: перший — колючий, другий — м'який. Тіло вкрите дрібною щільною лускою, бокова лінія пряма, по боках поперечні розпливчасті темні смуги. М'ясо нежирне, соковите, смачне, багате на екстрактивні і клейкі речовини. Їстівних частин у тілі 38-45 %.

Надходять окуневі живими, охолодженими, мороженими і у вигляді консервів у томатному соусі.

Використовують для холодних закусок (фаршированих, заливних), перших і других (варених, припущених і смажених) страв.

Родина тріскових — тріска, пікша, навага, минь, минтай, сайра, хек, мерлуза та ін. Тіло у тріскових риб видовжене, звужене до хвостового плавника, вкрите м'якою, дрібною срібною лускою. Більшість представників цієї родини мають три спинних і два анальних плавники (крім налима, у якого два спинних і один анальний плавник), чітку бічну лінію, на підборідді є вусик. Черевні плавники розміщені перед грудними. У миня плавники зрощені (два спинних і два анальних).

М'ясо тріскових біле, ніжне, не має міжм'язових кісток, нежирне (до 1 % жиру). Містить багато білків (до 20 %) і мінеральних речовин (у печінці тріски — до 65 % жиру). Їстівних частин 55 %.

До родини тріскових відносять також хека і мерлузу. Вони мають два спинних і один анальний плавники, вусик відсутній. М'ясо біле, ніжне, смак і аромат його кращий, ніж у тріски. Воно містить до 4 % жиру.

Надходять тріскові мороженими, копченими, у вигляді філе і консервів.

Використовують тріскові для тушкування, варіння, смаження, запікання, приготування котлетної маси, для холодних закусок.

Окремі види риби. З багатьох родин вивчені і мають промислове значення тільки їх окремі представники.

Щука — (прісноводна риба з родини щукових) має видовжене тіло, вкрите дрібною лускою, голова велика, спинний і анальний плавники розміщені в кінці тулуба, тому при кулінарній обробці шкіру легко знімають "панчохою" і використовують для фарширування. М'ясо нежирне, містить мало дрібних кісток, вживають його для приготування котлетної маси. Надходить риба живою, охолодженою і мороженою.

Сом — (з родини сомових) риба без луски. Тіло видовжене, вкрите слизом, на нижній і верхній щелепах є вусики. Спинний плавник маленький, анальний — довгий, закінчується біля хвостового плавника. М'ясо ніжне, жирне (11,9 %), смачне. Дрібних кісток немає. Надходить риба охолодженою, мороженою, копченою та у вигляді консервів у томатному соусі. Використовують для приготування котлетної маси, смаження і припускання для холодних закусок.

Зубатка — (з родини зубаткових) має видовжене тіло, стиснуте з боків у задній частині. Слинний і анальний плавники довгі, на черевці плавників немає. Риба без луски і дрібних кісток. М'ясо смачне, ніжне. Печінка зубатки — делікатес, а ікра за смаком нагадує осетрову.

Риба надходить мороженою, солоною, копченою та у вигляді консервів. Використовують для холодних закусок, а також для варіння і смаження.

Камбала і палтус— (представники родини камбалових) мають плоске, широке, асиметричне тіло, нижня половина якого світла і сліпа, верхня — темна, під колір дна. Очі розміщені на верхній частині голови. Спинний і анальний плавники облямовують тіло суцільною бахромою. М'ясо ніжне, біле, смачне, достатньої жирності (жиру 5 % і більше), має специфічний запах.

Камбалові надходять мороженими і гарячокопченими та у вигляді консервів. Використовують для смаження, запікання, тушкування і для холодних закусок.

Вугор — (з родини вугрових) риба змієподібної форми. Тіло вкрите дуже дрібною, заглибленою в шкіру, лускою. Спинний і анальний плавники довгі, зливаються з хвостом. М'ясо ніжне, жирне (25-30 %), смачне. Надходить риба мороженою, копченою і у вигляді консервів. Використовують для смаження та холодних закусок.

Мінога — (з родини міногових) риба стрічкоподібної форми; тіло без луски, вкрите слизом, має спинні і хвостовий плавники, грудних, черевних і анальних плавників немає; скелет хрящовий, замість зябрових кришок — зяброві отвори; на рилі є присоска, жовчного міхура немає. М'ясо жирне (33 %), смачне. Придатна для смаження.

Скумбрія — (з родини скумбрієвих) має веретеноподібне тіло 19-35 см завдовжки з тонким хвостовим стеблом, вкрите дрібною сріблястою лускою. Спинка зеленувато-синя з темними вигнутими поперечними смужками. М'ясо ароматне, смачне, з різким рибним запахом. Жирність м'яса 5-13 %. Жир швидко окислюється. Після теплової обробки м'ясо скумбрії часто набуває сірого кольору із зеленуватим відтінком.

Риба надходить мороженою, копченою і у вигляді консервів. Використовують для смаження, тушкування та приготування холодних закусок.

Ставрида — (з родини ставридових) має стиснуте з боків тіло. Голова і тіло вкриті дрібною лускою. Бічна лінія за грудним плавником різко вигинається донизу, вкрита кістковими щитками. На спині два плавники: перший — колючий, другий — м'який. М'ясо смачне, ніжне, сіруватого кольору, має специфічний смак і запах, містить від 2 до 14 % жиру, 19-20 % білка.

Надходить риба мороженою, солоною, копченою та у вигляді консервів, її смажать, варять, запікають, готують з неї перші страви і холодні закуски.

Риба-шабля — (належить до родини шаблів-риб) має видовжене, стрічкоподібної форми тіло сіро-стального кольору, без луски. Замість хвостового плавника волосяноподібний придаток. Спинний плавник йде від голови до хвоста. Черевних плавників немає, грудний — короткий. Нижня щелепа виступає вперед. М'ясо смачне, соковите, ніжне, має специфічний запах, який нагадує запах оселедця. У м'ясі 3,2-3,6 % жиру і 17,6-20,3 % білка. Надходить риба без голови мороженою, маринованою. Використовується у кулінарії для варіння, припускання, смаження, запікання і для холодних закусок.

Нототенія — (з родини нототенійових) досить велика риба масою 1,5-8 кг. Риба має два колючих спинних плавники, анальний і грудні — довгі. Тіло вкрите лускою. М'ясо біле, ніжне, жирне, без дрібних кісток, дуже смачне у підсмаженому і відвареному вигляді. Надходить мороженою і копченою.

Льодяна риба— (з родини спарових) має велику голову. На тілі темні смуги, розміщені упоперек. М'ясо біле, соковите, смачне. Кров риби безбарвна. Надходить мороженою. Використовують для варіння, смаження, приготування заливних страв.

Зубан — (з родини спарових) має високе тіло, сплющене з боків, рожевого кольору, вкрите лускою. Плавники колючі. М'ясо соковите, ніжне, смачне (подібне до окуневих). Надходить риба мороженою. Використовують для варіння і смаження.

Вугільна риба— (з родини анапломідових) має шкіру і луску чорного кольору. Луска дрібна, легко знімається. На спині два плавники, розміщені далеко один від одного. М'ясо біле, смачне. Надходить риба мороженою і копченою. Придатна для смаження, варіння і для холодних закусок.

Макрурус — (з родини макрурусових) має веретеноподібне тіло з дуже видовженою хвостовою частиною, вкрите лускою з шилоподібними відростками. На спині є два плавники: перший — короткий, другий — довгий. Анальний плавник також довгий і доходить до кінця тіла. М'ясо біле, з рожевим відтінком, ніжне, смачне. Печінка риби містить до 55 % жиру. Ікра нагадує лососеву. Надходить мороженою, без голови. Використовують для смаження, варіння, приготування заливних страв.Промислове значення мають також луфар, терпуг, більдюга, риба-капітан, мероу та ін.

За термічним станом рибу поділяють на живу, охолоджену і морожену.

Жива риба. Живою в основному надходить прісноводна риба (короп, лящ, сазан, карась, товстолобик, осетер, севрюга, стерлядь, сом, щука, судак та ін.). У живій рибі повністю зберігаються всі поживні речовини. Страви з такої риби дуже смачні.

До обробки живу рибу можна зберігати 1-2 доби у ваннах або в акваріумах з проточною водою. Вода повинна бути чистою, без хлорки, насиченою киснем, з температурою не вище 10 °С.

Якісна жива риба плаває у воді спокійно, спинкою догори, рівномірно піднімає і опускає зяброві кришки. Вийнята з води риба б'ється енергійно. Поверхня її природного забарвлення, без забруднень, механічних пошкоджень, ознак захворювань; немає на поверхні і в м'ясі личинок або дорослих гельмінтів; луска щільно прилягає до тіла; зябра червоного кольору; очі випуклі; запах властивий живій рибі.

Жива риба без води швидко засинає. Така риба погано зберігається, швидко псується. Рибу, яка має здуте черевце, мутні очі, на зябрах велику кількість слизу, неприємний запах, для приготування страв не використовують.

Охолоджена риба має в товщі м'язів температуру від 5 до -1 °С. Охолоджують її відразу після вилову. При цьому різко сповільнюють розвиток і діяльність мікроорганізмів. Охолоджують усі види риб. Коропові риби, дрібну тріску, пікшу, навагу охолоджують необробленими, тріскові види риби масою понад 400 г потрошать і відокремлюють голови, осетрові і лососеві потрошать.

Рибу охолоджують льодом, морською охолодженою водою або розчином солі. Найчастіше охолоджують льодом. Для цього промиту і посортовану за видами і розмірами рибу (розроблену або нерозроблену) викладають у тару і пересипають льодом (натуральним чи штучним). Льоду беруть 50 % від маси риби. Для покращення умов зберігання використовують спеціальний лід, до якого додають антисептики або антибіотики. Більшість видів риб в охолодженому стані можна зберігати 5 діб при температурі від 1 до -2 °С і відносній вологості повітря 95-98 %.

Якість охолодженої риби оцінюють за такими показниками: поверхня чиста, без пошкоджень, природного забарвлення, луска блискуча, зябра від темно-червоного до рожевого кольору, консистенція м'яса щільна, запах властивий свіжій рибі без ознак псування. Допускається слабкий кислуватий запах у зябрах, який легко видалити при промиванні водою, а також злегка послаблена, але не рихла консистенція м'яса.

Морожена риба. У замороженому стані надходить риба нерозібрана, потрошена з головою і без голови, потрошена і нарізана на шматки масою не менш ніж 0,5 кг. Окремі види риби надходять у вигляді філе, замороженого у блоках масою від 1 до 12 кг.

Температура в товщі м'язів мороженої риби від -6 до -8 °С. При ударі твердим предметом чути виразний звук.

Заморожування — найефективніший спосіб консервування риби, завдяки йому зберігаються тривалий час початкові смакові і харчові її властивості. Найменші структурні і хімічні зміни в рибі відбуваються при швидкому її заморожуванні (при температурі середовища -18 . -35 °С). При цьому в тканинах риби утворюються дрібні кристалики льоду, які не руйнують стінки клітин. При розморожуванні риби майже повністю відновлюється структура м'язевої тканини.

Заморожують рибу в морозильних камерах холодним повітрям (температура заморожування -23 . -35 °С), природним холодом при температурі -15 °С, льодо-соляною сумішшю, розсолом і рідким азотом. Деякі види цінних риб після заморожування занурюють в охолоджену (до 1-3 °С) чисту прісну воду, завдяки цьому на поверхні риби утворюється тоненька льодяна кірочка, яка захищає від висихання і окислення жиру.

За якістю морожену рибу ділять на І і II товарні сорти. Якість риби визначається після її розморожування. Риба першого сорту може бути різної вгодованості, а осетрові, білорибиця, сьомга, нельма, лососі повинні бути вгодовані. Поверхня риби чиста, природного забарвлення, консистенція щільна, запах властивий свіжій рибі.

В другому сорті допускається риба різної вгодованості, з тьмяною поверхнею і незначними зовнішніми пошкодженнями. В жирних риб допускається поверхневе пожовтіння шкіряного покриву і розрізу черевця в розібраної риби; у далекосхідних лососевих риб — плями шлюбного наряду. Дозволяються відхилення від правильного розбирання, консистенція може бути послаблена, але не дрябла. В зябрах може бути кислуватий запах, а на поверхні — запах жиру, що окислився.

Філе рибне морожене на сорти не ділять. Блоки філе повинні бути чистими, щільними, з рівною поверхнею, правильного розбирання, з природним кольором, консистенція після розморожування щільна, запах — властивий свіжій рибі.

Морожену рибу зберігають у холодильниках при температурі -18 °С і відносній вологості повітря 95 % протягом року. На підприємствах харчування її зберігають при температурі -5 . -6 °С протягом 14 діб; при температурі 0 °С — до 3 діб.

При зберіганні мороженої риби в її тканинах відбуваються незворотні процеси (денатурація білків, окислення жиру), що знижує її харчову цінність. За умови суворого додержання режиму зберігання і розморожування ці зміни незначні.

Список рекомендованих джерел:

1. Абатуров П.В. и др. Сладкие блюда и напитки. - М.: Зкономика, 1972. - 144 с.

2. Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М.Й. Барановський, Д.М.Володарська та ін.; Упоряд. Д.М. Володарська. - К.: Техніка, 1980. -367с.

3. Анфімова Н.К., Захарова Т.І. Кулінарія. - М.: Економіка, 1987. - 272 с.

4. Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання. -М.: Экономика, 1982. - 399 с.

5. Барановський В.А. Официант - бармен. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 320с.

6. Бриджит Джоунз Приемы, торжества и банкеты. - Минск: Белфакеиздатгрупп, 1998.-255с.

7. Вищепан О.Г., Мельман М.Є., Швіліх В.Ц. Як консервувати овочі. - К.:Держсільгоспвидав, УРСР, 1980. - 132с.

8. Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. - Донецк: ПКФ "БАО", 2000. -352с.

9. Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. - К.: Урожай, 1984. - 344с.

10. Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища шк., 1995. - 550 с.

11. Дудченко Л.И. й др Пряно - ароматические и пряно - вкусовые растения:Справочник / Л.И. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Крищенко. - К.: Наук.думка, 1989. - 304с.

12. Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. - Донецк: ПКФ "БАО", 2000. - 224с.

13. Золотая книга хорошого тона / Пер. С франц. Н.Ф. Васильковой. - Смоленськ: Русич, 1999.-368с.

14. Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд: Учеб. Пособие. - К.: Вища шк., 1989. - 126 с.

15. Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. - К.: Глобус, 1993. - 270с.

16. Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. - К.: Глобус, 1993. -287 с.

17. Кравцов И.С. Домашнєє консервирование й хранение пищевьіх продуктов. -Одеса: Маяк, 1968. - 336с.

18. Кіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. - Полтава: ПДПУ, 1999. - 120с.

19. Книга о вкусной й здоровой пище. / А.И. Опарин. - М.: Пищевая промышленность, 1965. -448с.

20. Ковалев Н.И., Осипов И.И. Овощные блюда. -М.: Зкономика, 1967. - 128с.

21. Консервирование. / Сост. С.И. Литвиненко. - Донецк.: Стакер, 1999. - 416с.

22. Кулинария./ Л. Каганова. - М.: Торговая литература, 1980. - 404с.

23. Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Лавренов Ю.В., Онипко В.Д. Специи и пряности. - Донецк: Стакер, 1999. - 368с.

24. Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Блюда из сыра. Сборник кулинарных рецептов. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 224с.

25. Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Все о чае и о кофе. Сборник кулинарных рецептов. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 224с.КУЛІНАРІЯ. СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ

Розрахунок витрат сировини на одну порцію

Назва продуктів
Кількість сировини на одну порцію

Брутто
Нетто

Рибне філе
120
60

Ікра чорна
100
40

Ікра червона
100
40

Петрушка (зелень)
5
4

Масло вершкове
-
150



Первинна обробка сировини

Характеристика напівфабрикату. На підприємство громадського харчування надходить риба різних видів промислової обробки: необроблена, потрошена з головою й потрошена обезголовлена, а також спеціального оброблення (напівфабрикат).

Риба, що надходить на підприємства громадського харчування зазнає первинну обробку.

Ціль обробки: вилучити неїстівні частини.

Осетрову рибу обробляють за схемою:

1. Відтавання риби на повітрі (втрати 2% -, що виділився сік і випар вологи).

2. Видалення голови із грудними плавцями.

3. Зрізання спинних жучек.

4. Видалення плавців.

5. Розподіл риби на ланки.

6. Видалення хорди або визиги.

7. Ошпарювання, очищення від дрібних наростів.

8. Промивання.

9. Перев'язування ланок.

10 Зрізання хрящів і нарізка на напівфабрикати.

У великої риби ланка не повинна важити більш 5 кг., а довжина не вище 60 см. Осетер ставиться до риби сімейства осетрових. Це найцінніша риба з ніжним і дуже смачним щільним м'ясом з жировими прошарками. При кулінарній обробці дає найменша кількість відходів.

Використовують осетрові для готування балычных виробів, ікри, виробленню консервів, заморожування, гарячого копчення, а в кулінарії - для супів, юшки, заливних і смажених страв.

Луската риба з костистим кістяком обробляється різними способами залежно від її розміру й використання на дошці, маркірованої Р. С. (риба сира).Обробка риби для використання в цілому виді.

Процес обробки цієї риби складається з очищення луски, видалення плавців, зябер, нутрощів через розріз на черевці, промивання.

У цілому виді застосовують дрібну рибу (салаку, корюшку, свіжий оселедець), а також більшу (судака, лососевих) для готування банкетних блюд.

Обробку починають із очищення луски в напрямку від хвоста до голови, спочатку з боків, потім із черевця. Рибу очищають вручну середнім кухарським ножем, теркообразними або механічними шкребками РО-1 (продуктивністю близько 50 кг/ч). При обробці великої кількості риби на великих підприємствах громадського харчування використовують спеціальні лускочистящі машини. За допомогою спеціального барабана очищають рибу, що має велику луску.

Його продуктивність 1,5 т у годину з одночасним завантаженням до 160 кг риби, час очищення від 2 до 5 хв. лускоочищуючую машиною продуктивністю 20 - 30 риб у хвилину очищають рибу, що має дрібну луску (тріску, камбалу, морського окуня). У першому випадку луска знімається при зіткненні з тертковою поверхнею барабана, а в другому -- за допомогою швидкообертового ролика із шинами. Після очищення в риби видаляють плавці, починаючи зі спинного. Для цього рибу кладуть на бік і прорізають м'якоть уздовж плавця спочатку з однієї, а потім з іншої сторони.

П'ятою ножа притискають підтятий плавець і, тримаючи рибу за хвостову частину, відводять убік , при цьому плавець легко віддаляється.

Використання такого способу виключає можливість уколу про плавець, що особливо важливо при обробці окуневих риб. Так само видаляють і анальний плавець, після чого відрізають або відрубують інші плавці.

Очищення луски й видалення плавців слід робити акуратно, щоб не зашкодити шкіру.

З голови риби видаляють зябра, роблячи із двох сторін надрізи під зябровими кришками, і ока. Для видалення нутрощів рибу кладуть на дошку головою до себе, притримуючи лівою рукою, роблять надріз між грудними плавцями й ведуть ніж до голови, вістрям до себе, прорізаючи черевце.

Довівши ніж до голови, його повертають, не виймаючи із черевця, і ведуть у протилежному напрямку, розрізаючи черевце до анального отвору.

З розрізаного черевця обережно виймають внутрішності так, щоб не зашкодити жовчний міхур, інакше риба буде мати гіркий смак, і зачищають внутрішню порожнину від плівки.

Рибу промивають холодною водою, обсушують, уклавши в лист, і до теплової обробки зберігають у холодильнику. При обробці риби на великих підприємствах і в спеціалізованих цехах плавці видаляють за допомогою спеціальної плавникорізки продуктивністю 30 риб у хвилину, а хвостовий плавець відрізають на дисковій риборізці. Оброблена ціла риба з головою зменшує свою масу приблизно на 20%. Якщо в такої риби вилучити також голову, то кількість відходів буде становити 35 %.

Оброблення риби на порціонні шматки (кругляшикругляки).

Процес оброблення риби на порціонні кусни (кругляшикругляки) зі шкірою, хребетними костями складається з очищення луски, видалення плавців, голови, нутрощів через отвір, що утворювався після відрізання голови, промивання, нарізки. Так обробляють рибу середніх розмірів масою до 1,5 кг.

Рибу очищають від луски вищеописаним способом і видаляють плавці.

Середнім кухарським ножем надріжуть м'якоть у зябрових кришок по обидва боки, перерубують хребетну кістку й відокремлюють голову разом із частиною нутрощів.

Через отвір, що утворювався, видаляють, що залишилися внутрішності й зачищають рибу від плівок. При такій обробці черевце залишається цілим.

Рибу промивають, злегка обсушують і нарізають поперек на порціонні шматки, що мають круглу форму, які використовують для варіння смаження й фарширування. Відходи при такій обробці складуть 35 - 40 %.

При обробці великої кількості риби на фабриках- заготовочних голів риб відрізають на спеціальних голововідсікаючі машинах продуктивністю 30 -40 риб у хвилину. Оброблення риби на філе (пластование).

Рибу масою більш 1,5 кг обробляють на філе шляхом її пластування, після чого нарізають на порціонні шматки. Для одержання філе зі шкірою, реберними й хребетними костями рибу очищають від луски, видаляють плавці, голову, розріжуть черевце й виймають внутрішності, потім промивають і обсушують.

Після цього, починаючи з голови або хвоста, зрізують половину риби (філе), ведучи ніж паралельно хребту, але так, щоб на ньому не залишалося зверху м'якоті. У результаті такого пластування одержують два філе: філе зі шкірою й реберними костями (верхнє філе) і філе зі шкірою, реберними й хребетною кісткою (нижнє філе). Обоє отримані філе нарізають на порціонні шматки поперек, але маса шматків із хребетною кісткою повинна бути на 10 % (більше шматків без костей, кількість відходів - до 43 %.

Щоб вилучити хребетну кістку, нижнє філе перевертають і укладають на дошку шкірою нагору. Починаючи з боку голови або хвоста, підріжуть м'якоть і зрізують її із хребетної кістки, залишаючи на дошці хребет.

У такий спосіб одержують обоє філе зі шкірою й реберними костями, які потім нарізають поперек на порціонні шматки. Кількість відходів при цьому способі оброблення збільшиться на 7 - 10 %.

Філе зі шкірою й реберними костями укладають на дошку шкірою вниз і починаючи з більш товстої частини м'якоті спинки зрізують реберні кості й внутрішні кістки плавців. Отримане філе нарізають поперек на порціонні шматки. При цьому відходи становлять 48 - 49%.Щоб одержати чисте філе, видаляють шкіру.

Для цього філе кладуть на обробну дошку шкірою вниз і надріжуть м'якоть до шкіри з боку хвоста; відступивши від його кінця на 1 див (надріз роблять обережно, щоб не прорізати шкіру), зручніше обробляти рибу на філе без шкіри й костей, шкіру залишають із лускою, не видаляючи її на початку обробки.

Філе без шкіри й костей нарізають поперек на порціонні шматки або використовують для готування котлетної маси, кнельної маси й фаршів.

Кількість відходів при обробці риби на чисте філе становить від 50 до 68%.

Вторинна обробка

Асорті рибне. До складу асорті слід включати не менше трьох-чотирьох видів рибних продуктів: відварну або смажену рибу, баликові вироби, малосолону рибу (сьомгу, лососину, кету), ікру (паюсну, зернисту, кетову), сардини, шпроти, кільку, рибу в томаті тощо. Не рекомендується використовувати продукти однакового кольору.

Є чимало різноманітних способів приготування рибних асорті, один з них: філе риби нарізується скибочками, загортається рулетиками і наповнюються кожен чорною ікрою. Яйця очищуються, розрізаються навпіл, виймаються жовтки і розтираються з частиною масла до отримання однорідної маси. На половинки яєчних білків відсаджується жовткова суміш, викладається червона ікра, рибні рулетики. Перед подачею канапе оформляється сіточкою з вершкового масла і зеленню.

Нарізані тоненькими шматочками продукти викладають на овальне або кругле блюдо. Ікру можна покласти в маленькі корзиночки (тарталетки), випечені з листкового тіста. Перед подаванням форми з заливною рибою опускають на 3-5 с у гарячу воду, потім перевертають, злегка струшують і викладають на блюдо. Рибу можна заливати безпосередньо в блюдах овальної форми, порціонними шматочками, а також цілою або фаршировану. При цьому рибу нарізують упоперек на шматочки і викладають на блюдо. За допомогою кондитерського мішка її покривають тоненьким шаром напівзастиглого рибного желе, потім уздовж хребта прикрашають овочами.

Суп картопляний з домашньою локшиною

Такі страви, як супи й рагу, відомі всім народам з найдавніших часів. Готують їх у різних країнах по-своєму, склад і спосіб готування залежить від кліматичних умов, особливостей рослинного й тваринного миру. Але в остаточному підсумку завжди виходить або самостійна страва, що полягає з багатьох компонентів (заправні супи, рагу), або страва, придатне до вживання з різними добавками (бульйони, супи- пюре). По складу заправні супи й рагу схожі: і ті, і інші готуються із суміші різних продуктів, так що одна страва може дати всі необхідні живильні речовини. Різниця полягає в консистенції: супи рідкі, рагу густі. От чому супи входять звичайно в меню, яке складається з декількох страв, у тому числі утримуючих мінімальну кількість рідини, рагу ж добре сполучаються із простими по складу стравами - молочними й овочевими супами, соками й іншими напоями.

Супи й рагу завдяки своєму аромату й смаковим особливостям викличуть апетит, активізують діяльність травних залоз і сприяють травленню. Їх уживають звичайно в якості перших страв. Якщо меню складається з декількох страв, першим подають, як правило, рідкий, бідний живильними речовинами суп: бульйон, суп-пюре та ін. Для простого обіду більше підходить ситний заправний суп або рагу. Солодкі молочні, фруктові і ягідні супи гарні на десерт наприкінці їжі. У багатьох країнах досить солодкі фруктові супи подають на перше, то ж ставиться й до несолодких молочних супів, особливо приготовлених на суміші води з молоком.

Об'єкт дослідження "Суп картопляний з домашньою локшиною", ставиться до перших страв з температурою подачі 75 градусів С. Страва містить досить екстрактивних речовин, які підвищують апетит і сприяють кращому засвоєнню їжі. Рецептура " Супу картопляного з домашньою локшиною " представлена в техніко-технологічній карті (ТТК). При готуванні блюда використовується м'ясокостний бульйон, рецептура якого представлена в технологічній карті.

Технологічна карта ставиться до відомчого технічного документа й складається для працівників виробництва з метою забезпечення правильності проведення технологічного процесу випуску кулінарної продукції високої якості й полегшення розрахунків необхідного кількості сировини й напівфабрикатів для готування партії продукції. У технологічній карті приводиться рецептура блюда (виробу) на одну порцій і на задану кількість, дається коротке списання технології готування й способу оформлення, вказуються основні показники якості готової продукції. Можна використовувати технологічну, карту, побравши її на виробництві, і заповнити на задану кількість порцій або виробів

Спосіб приготування доволі простий. Зварити бульйон з м'яса. Почищену картоплю, моркву і цибулю нарізати соломкою, злегка піджарити на маслі, положити в бульйон. Довести його до кипіння, після чого всипати локшину, добавити лавровий лист, сіль, перець. Варити 20 хвилин. Перед подачею на стіл добавити зелені.

Для приготування локшини муку висипають на стіл, роблять в ній заглиблення, вливається яйце і потрохи підливаючи холодну воду, замішується круте тісто. Тісто тонко розкачується, посипається борошном і нарізається смужками шириною 5см. Смужки тіста складаються в декілька рядків і нарізаються. Розлежуються на столі і відсіюються борошном. Після цього локшину можна варити.

Назва продуктів
Норма закладки на 1 порцию, г

Брутто
Нетто

Картопля
119
100

Масло вершкове
16
16

Мука пшенична
8
8

Мясокостний бульйон
50
50

Яйце куряче
12
10

Сіль
1
1

Масса напівфабриката
-
470

Масса готової страви
-
400



Показники якості й безпеки

Фізико-хімічні й мікробіологічні показники, що впливають на безпеку блюда, відповідають критеріям, зазначеним у додатку до ДСТ Р 50763 "Громадське харчування. Кулінарна продукція, реалізована населенню.

Показники якості
Одиниці виміру
Кількість значення показника

Кислотність
*Т
88

Вміст солі
г
2,97

Вміст сухих речовин
г
78,99



Рулет "Екстра"

Борошно
1 813

Цукор
717

Масло вершкове
1000

Сода
1,7

Сіль
6

Амоній
1,7

Яйця
1024

Вихід
100 шт по 70 гр.



Цукор (140 г) збивають протягом 10-15 хвилин з яйцями, додають соду, погашену оцтом. Тісто розливають тонким шаром на застелений папером лист і випікають, протягом 15-20 хвилин при температурі 210-220° С. Готовий шар прохолоджують, змочують сиропом і змазують творожно- вершковим кремом. Для готування сиропу цукор (150 г) розчиняють у соку ревеневом (500 г) і додають коньяк (10 крапля). Для готування крему масло вершкове розтирають із цукром (75 г), додають сир, коньяк (20 капель) і збивають до готовності. Бісквіт згортають у вигляді рулету, розріжуть на частині й посипають цукровою пудрою. Для приготування крема використовують творог 9% жирності в пропорції 1:1 з вершковим маслом.

Вимоги до якості

Форма циліндрична, поверхня посипана цукровою пудрою, не розтріскана, на розрізі чітко видно спіралі, прошаровані масляним кремом, колір бісквіту жовтий, консистенція ніжна, пориста, смак солодкий приємний.

3. ОБЛАДНАННЯ

Рибу обробляють у заготовленому рибному або м'ясо-рибному цеху, залежно від розміру підприємства. У цеху, де обробляють рибу т м'ясо, використовують окреме встаткування й реманент, тому що риба має стійкий специфічний захід, який легко сприймається різними м'ясними продуктами.

Заготовочний цех обладнається ваннами для відтавання, замочування й промивання риби, столами для оброблення й нарізки напівфабрикатів, холодильними шафами, універсальним приводом, з комплектом змінних механізмів або однієї м'ясорубкою. У цеху може перебувати ванна- акваріум для зберігання живої риби, обов'язково ваги. Для очищення риби використовують механічні рибочистки. У цеху є кухарські ножі, ручні шкребки, сита, ступки, рибні казани (коробины) із ґратами, листи, лотки, маркіровані дошки, цебра.

Технологічний процес готування тіста починається із просівання борошна. Для цієї мети використовуються просіювачі, призначені для видалення з борошна сторонніх предметів, її розпушення й аерації. Це поліпшує смакові якості виробів, робить їх більш пишними. (Машина для просівання борошна МПМ - 800; просіювач МС 24-300, входить у комплект універсальної машини ПГ - 0,6;ПМ - 450; вібросито МПМВ - 300). Також, для готування тіста використовують: тістомісильні машини (машина типу ПММ - 1-М.), тістороскатуючі машини (МРТ - 60) застосовуються для розкочування листкового й дріжджового тесту, а також для готування хмизу; теплові встаткування з вогневим обігрівом (плити й шафи, що працюють на твердім паливі), теплові встаткування з газовим обігрівом (газові конфорочні плити, секційні плити, комбіновані), теплове встаткування з електричним обігрівом (шафа кондитерська ШК -2А), холодильне встаткування (холодильні шафи типу ШК і ШН).

Машина взбивальна МВ - 35 М

Машина МВ - 35М призначена для механізації процесу взбивання різних кондитерських сумішей (білкових, яєчно-цукрових кремів) і рідкого тесту, у кондитерських цехах підприємства громадського харчування. Машина складається з корпуса, механізму підйому бака й приводного механізму.На пересувному кронштейні кріпиться знімний бак, який може переміщати його у вертикальному напрямку за допомогою рукоятки механізму підйому. Усередині корпуса змонтований привід машини, який складається із двигуна, клиноремінного варіатора швидкостей, зубчастих передач і планетарного редуктора. Змінні механізми взбивателів кріпляться до робочого вала за допомогою штифта й фігурного вирізу. На бічній стінці машини встановлений автоматичний вимикач для пуску й зупинки двигуна.

Правила експлуатації машини

На машині має право працювати той працівник, який закріплений за нею. Він повинен перед початком роботи правильно виконати вимоги техніки безпеки й строго виконувати правила безпеки праці при роботі на машині. Бак установлюють і закріплюють його на кронштейні взбивального механізму й за допомогою сполучної муфти встановлюють потрібний взбивач на робітнику валу. Для з'єднання змінного взбивача з вихідним валом планетарного механізму фіксатор вала піднімають нагору , до упору, а хвостик взбивача вводять у виріз вала, після чого фіксатор опускають. При цьому він свій втулкою щільно обхоплює вал і хвостик взбивача. Потім у бак завантажують продукти й обертанням рукоятки механізму підйому встановлюють його на такому рівні, щоб зазор між взбивателем і дном бака був не менш 5 мм.Після включення двигуна машини обертанням маховика варіатор установлюють потрібну швидкість взбивателя, спостерігаючи за стрілкою на шкалі. Регулювання швидкості дозволяється проводити тільки на ходу машини, при включеному двигуні. При необхідності через спеціальний лоток у кришці в бак додають продукти, якими можна завантажувати не більш 2/3 його обсягу.

По закінченню роботи виключають машину, опускають кронштейн із баком униз і знімають його з машини. Потім знімають взбиватель, проводять санітарну обробку всіх деталей машини.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ПРИ ВИСУВАННЮ В РАЙОН ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНОРЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

З отримання розпорядження на висування сил цивільної оборони в район проведення аварійно рятувальних робіт, начальник цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності ставить завдання своїм заступникам і командирам формувань на підготовку особового складу і проведення маршу в район проведення РіНАВР, транспортне, матеріальнотехнічне та інші види забезпечення на марші і в районі проведення робіт і призначає одного із своїх заступників начальником сил ЦО і відповідальним за проведення маршу і виконання завдань уповноваженого керівника з проведення РіНАВР в осередку ураження (зоні зараження).
Отримавши завдання, командири формувань проводять інструктаж особового складу з правил безпеки під час маршу:
особовий склад формування в район аварій (катастрофи), стихійного лиха слідує колоною у складі ___ автомашин і ___одиниць техніки;
на кожний автомобіль (техніку) призначається старший, який відповідає за дотримання особовим складом порядку під час руху та зупинок;
швидкість руху колони складає від 30 до 60 км/год. У залежності від пори року та метеоумов, і встановлюється начальником колони;
особовий склад перевозиться автобусами або автомобілями, що повинні мати спеціальне обладнання для перевезення людей і надписі “Обережно люди! «як спереду так і ззаду автомобіля;
забороняється перевозити в автобусах та автомобілях людей більше встановлених норм для даного автомобіля;
в колоні між автотранспортом та технікою встановлюється з’язок (радіо, світлофорами, прапорцями тощо), відрив однієї машини від другої становить від 30 до 50 м;
весь автотранспорт і спеціальна техніка повинна мати спеціальне розпізнавальне позначення сил ЦО;
колону повинна супроводжувати машина швидкої допомоги, а при її відсутності працівник медичної частини (медпункту) об’єкту;
особовий склад повинен мати засоби індивідуального захисту, аптечку АІ2 (або її аналог) і повну екіпіровку для виконання робіт за призначенням;
особовому складу під час руху забороняється розпивати спиртні напої, переходити з одного автомобіля до іншого або з одного місця на інше, поводитися неналежним чином, заважати водію;
засоби малої механізації робіт, як правило, перевозяться окремо від особового складу формування, в іншому автомобілі;
якщо є необхідність в зупинці автомобіля, то треба негайно про це повідомити начальника колони;
встановлюється єдиний порядок щодо дій за сигналами цивільної оборони, особливо при можливому хімічному зараженню;
забороняється особовому складу формування перевозити на транспорті радіоактивні, хімічні, легкозаймисті та вибухові речовини;
особовий склад, який хворий, від направлення в район надзвичайної ситуації відстороняється.
Командир формування після проведення інструктажу, посадки особового складу і завантаження аварійнорятувального та іншого спорядження доповідає начальнику колони о готовності формування до маршу.
Безпека особового складу формувань на марші залежить, в першу чергу від справності автотранспорту. відповідальність за справність транспорту несе суб’єкт господарської діяльності, який володіє чи експлуатує цей транспорт.
При здійсненні маршу в зимовий час необхідно, при наявності часу, проводити очищення проїзної частини шляху від льоду і снігу, а в колоні мати автогрейдер або снігоочищувач.
Дотримувати заходи безпеки при проїзді автотранспорту з особовим складом через переїзди, які не охороняються, при пересіканні перехрестя з головним шляхом, а також при пересіканні транспортних розв’язок і технологічних комунікацій.
При слідуванні автоколони по тимчасовому шляху необхідно понизити швидкість до 3045 км на годину, враховуючи при цьому його призначення, природні умови, стан і термін використання, ширину шляху.
Забороняється перевезення особового складу формувань в кузовах автосамосвалів, на причепах, напівпричепах і автоцистернах, а також в кузовах бортових автомобілів, які спеціально для цього не пристосовані.
До управління вантажними автомобілями при перевезенні особового складу формувань допускаються водії, що мають певний досвід в управлінні автотранспорту і отримали спеціальний дозвіл керівника автомобільного господарства або мають права водія якому дозволяється перевезення людей (особового складу сил цивільної оборони).ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АВАРІЙНОРЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ І ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Організація і виконання рятувальних та інших невідкладних аварійновідновлювальних робіт в осередках ураження внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціальнополітичного і воєнного характеру є одним із головних завдань усіх органів управління і сил Цивільної оборони України у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій з метою забезпечення прав громадян на захист і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха.
Рятувальні роботи включають: розвідку осередків ураження, локалізацію і гасіння пожеж, знайдення уражених і діставання їх з під завалів, а також з пошкоджених, загазованих та які горять будинків і споруд, надання потерпілим першої медичної допомоги і евакуацію їх в лікувальні заклади; вивід (вивіз) населення із зон хімічного і небезпечного радіоактивного зараження, проведення санітарної обробки людей, ветеринарної обробки тварин, обеззараження техніки, засобів захисту і одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу; території, споруд, обладнання суб’єктів господарської діяльності і транспортних засобів.
Невідкладні аварійновідновлювальні роботи включають: прокладку колонних шляхів, устрій проходів в завалах і на зараженій місцевості; локалізацію аварій на комунальних і енергетичних мережах; відновлення окремих установок і мереж водозабезпечення і каналізації, систем енерго та життєзабезпечення з метою успішного виконання рятувальних робіт; зміцнення або обвалення конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом і створюють завади безпечному руху і виконанню рятувальних робіт.
При виконанні різних видів аварійнорятувальних робіт в осередках ураження та зонах зараження в силі залишаються вимоги державних стандартів з техніки безпеки і виконання робіт у різних галузях народного господарства (ДСТів), галузевих стандартів, галузевих і об’єктових правил та інструкцій з техніки безпеки в окремих галузях і виробництвах, а також вимоги контрактів, які заключаються з рятівниками, статутів і положень про сили цивільної оборони, наказів начальників цивільної оборони територій та суб’єктів господарської діяльності.
При прибутті формування в район проведення РіНАВР, керівник формування доповідає уповноваженому керівнику з проведення робіт щодо ліквідації НС і отримує від нього завдання для формування (на зміну, робочий день, тиждень тощо), місце розміщення, порядок взаємодії та забезпечення матеріальнотехнічними засобами, після чого знайомиться з місцем робіт і приймає рішення про порядок виконання поставленого завдання. Уточнює задачі структурним підрозділам і з командноначальницьким складом формування на робочому місці уточнюються деталі проведення робіт та інструктажу особового складу формувань.
При проведенні інструктажу особового складу формувань ЦО висвітлюються питання охорони праці на робочому місці, організація місця проведення робіт, штучного освітлення, безпечного розташування машин і механізмів, позначення місць розміщення технологічних, енергетичних і комунальних комунікацій, улаштування тимчасових комунікацій, складів і шляхів, визначення зон потенційно діючих небезпечних факторів, санітарнопобутового обслуговування, питання безпечної організації роботи автотранспорту та інших машин і механізмів, проведення навантажувальних і розвантажувальних робіт тощо.
При проведенні земляних робіт необхідно дотримуватись вимог правил безпеки, щоб уникнути обвалу грунту в процесі його розроблення: в траншеях і котлованах ізза недотримання нормативної глибини виїмки без закріплення; неправильного устрою або недостатньою стійкістю закріплення стінок траншей і котлованів; порушення правил їх розробки; розроблення котлованів і траншей з недостатньо стійкими косяками; виникненням неврахованих додаткових навантажень від конструкцій, механізмів тощо; порушення встановленої технології земляних робіт; відсутність водовідведення або устрій його без врахування геологічних умов проведення робіт.
На стан безпеки при виконанні земляних робіт оказує вплив відсутність або неправильний устрій захисних огороджень та сигнальних устроїв, недотримання правил проведення робіт поблизу небезпечних підземних комунікацій, недостатньої кваліфікації особового складу, що керує машинами і механізмами, мимовільного переміщення машин, втрати машинами і механізмами стійкості.
При виконанні земляних робіт необхідно виконати заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод. Найбільш часті обрушення лесовидних грунтів. Вони, мають високу стійкість у сухому стані, втрачають зв’язність між окремими частицями при зволожуванні, в наслідок чого незакріплені стінки траншей і відкоси обрушуються. При розробленні мерзлих грунтів обвалення стінок котлованів і траншей виникає внаслідок зміни температури, відлиги.
Роботи в районі розміщення підземних комунікацій необхідно виконувати під наглядом керівника формування та представника організації, відповідаючої за експлуатацію комунікацій. У районі самих комунікацій грунт розробляється вручную.
При виконанні монтажних і демонтажних робіт найбільш небезпечними є порушення:
розрахунків щодо підбору монтажних машин і механізмів, схем їх безпечного руху у процесі роботи і схем монтажу (демонтажу);
кордонів небезпечних зон потенційно небезпечних факторів, а також інвентарних огороджень цих зон;
необхідної кількості і безпечного складування конструкцій, деталей тощо;
раціональних вантажозахоплюючих пристосувань і засобів тимчасового закріплення конструкцій, деталей тощо;
безпечної послідовності монтажних (демонтажних) робіт;
розрахунків з перевірки конструкцій на монтажну (демонтажну) стійкість і засобів для її забезпечення;
відсутності засобів безпечного проведення монтажних (демонтажних) робіт, а також засобів індивідуального захисту особового складу;
відсутності або недостатності штучного освітлення робочого місця монтажних (демонтажних) робіт.
До проведення монтажних (демонтажних) робіт допускається особовий склад формувань, який має відповідну підготовку і перевірку знань безпечного проведення робіт та інструктаж на робочому місці.
На місці проведення монтажних (демонтажних) робіт встановлюється єдиний порядок обміну сигналами між особою, що керує під’їздом (від’їздом) транспорту (або місцем складування вантажу) і машиністом підйомного крану (автомобільного, баштового, на пневмоходу), а також робітниками на відтяжках.
Перед підйомом (спуском) перевіряють правильність і надійність закріплення конструкцій, закріплюють при необхідності канати для додатково дистанційного стропування, ліквідації розкручування та підвищення її стійкості.
Особовий склад, що приймає участь у демонтажу (монтажу) конструкцій (деталей тощо) і виконує верхолазні роботи повинен мати запобіжні пояси, а також повинен пройти медичну перевірку і навчання, інструктаж і отримати дозвіл на виконання верхолазних робіт.
При проведенні покрівельних, ізоляційних, оздоблюючих і санітарнотехнічних робіт найбільш небезпечними є:
відсутність надійних і стійких підмостків, огороджень робочих місць; невикористання запобіжних поясів; недотримання безпеки користування ручним електроінструментом; дія підвищених концентрацій шкідливих речовин і пилу; можливість отримання опіків при роботі з гарячими матеріалами; порушення технології демонтажу трубопроводів і обладнання; експлуатація технічно несправних ма шин і механізмів, інструментів і пристосувань тощо, відсутність індивідуальних засобів захисту.
При роботі на покрівлі необхідно виконувати заходи безпеки особового складу, які передбачають способи огородження робочих місць, приготування, транспортування на робоче місце матеріалів, інструменту і засобів захисту. Кожний повинен мати запобіжний пояс і каску, захисні окуляри.
При роботі в колодязях, камерах і прохідних каналах можлива наявність отруйних і вибухонебезпечних газів, які виявляють приладами, а також за допомогою шахтарської лампочки. Якщо факел у лампочці гасне відразу, це означає, що є вуглекислий газ; якщо після спалаху, це означає, що є наявність в повітрі окислу вуглецю, метану та їх сумішок. Для виявлення газу забороняється користуватися відкритим вогнем (сірниками, папером або іншим відкритим вогнем), що може призвести до вибуху.
Все це викликає необхідність попереднього провітрювання, при цьому органи дихання і шкіру необхідно захистити засобами індивідуального захисту.
Причинами електротравматизму особового складу формувань при проведенні аварійнорятувальних робіт є:
незадовільне огородження струмопідводячих частин установок від не навмисного до них доторкання;
виконання робіт під напругою без дотримання заходів безпеки і без захисних засобів;
незадовільне заземлення електроустаткування;
невідповідність використання машин, апаратів, кабелів і дротів умовам їх експлуатації;
робота машин поблизу дротів повітряних ліній, що знаходяться під напругою, без дотримання необхідних засобів безпеки;
неправильна експлуатація ручного електроінструменту, що переноситься, в умовах підвищеної небезпеки або в особливо небезпечних умовах тощо.
Всі електроустановки повинні мати заземлення, маркировку, відповідні надписи, що показують призначення кабелів, проводів, вимикачів, запобіжників, вимірювальних приладів і апаратів автоматики, цифрові, символічні або буквені умовні позначення, відрізняючи пофарбування частин (фаза Ажовтий колір, фаза Взелений колір, фаза С червоний колір, нульові шини – чорний колір).
Ступінь ураження організму людини струмом залежить від тривалості його дії. В розрахунках з правил техніки безпеки опір тіла людини згідно з Правилами устрою електроустановок (ПУЕ) приймається рівним 1000 Ом.
Для забезпечення безпеки при торканні до частин електроустановок, що не знаходяться під напругою, роблять захисне заземлення. Опір устроїв заземлення для всіх електроустановок приймають відповідно з Правилами устрою електроустановок (ПУЕ).
У якості устроїв заземлення рекомендується використовувати природні заземлителі: водопровідні та інші металеві труби, що прокладені в землі без ізоляції (окрім трубопроводів з горючими речовинами), шпунти, свинцеві оболонки, металеві конструкції будинків і виробничих споруд тощо.
При виконанні електрозварювальних робіт існує небезпека ураження електричним струмом внаслідок несправного електрозварювального обладнання або сеті заземлення, неправильного підключення зварювального обладнання до електричної мережі, несправності електропроводів і неправильного проведення самих електрозварювальних робіт.
Небезпека ураження електрозварювальника і підсобних робітників особливо велика при зварюванні резервуарів, при роботах в сиру погоду, сирих приміщеннях, котлованах, колодязях.
При виборі варіантів електроосвітлення місця робіт особового складу формувань необхідно враховувати: місцеві умови, наявність високих об’єктів, необхідні норми освітлення площадок, наявність приборів ближнього і дальнього освітлення, використання переносних електроосвітлювальних установок.
Для зменшення дії на особовий склад шкідливого впливу негативних умов довкілля внаслідок надзвичайної ситуації проводиться ряд заходів:
механізація і автоматизація важких і трудомістких робіт, виконання яких супроводжується надмірним теплоутворенням в організмі людини;
забезпечення дистанційного управління тепловипромінюючими процесами і апаратами, що виключає необхідність перебування працюючих у зоні інфрачервоного випромінювання;
устрій системи вентиляції;
раціональне розміщення і теплоізоляція обладнання, апаратів, комунікацій та інших джерел, що випромінюють на робочі місця конвективне і променеве тепло;
устрій захисних екранів, водяних і повітряних завіс, тамбурів, водоповітряного або повітряного душування;
забезпечення особового складу спецодягом і спецвзуттям, а при роботі в запилених і загазованих районах засобами індивідуального захисту;
для захисту від шуму використовують навушники.
При виконанні аварійнорятувальних робіт особовому складу сил ЦО необхідно враховувати:
ступінь вибухопожежонебезпечних параметрів речовин і матеріалів;
наявність засобів пожежогасіння, у тому числі протипожежного водопроводу;
наявність систем пожежної сигналізації;
ступені вогнестійкості головних будівельних конструкцій і межі розповсюдження вогню по цим конструкціям;
заходи щодо обмеження розповсюдження вогню;
захист від вибухів будинків і споруд.
Найбільшу небезпеку для особового складу сил ЦО при вибухах (пожежах) складають:
склади сильнодіючих отруйних речовин та установки з їх використання;
склади балонів для горючих газів;
склади легкозаймистих і горючих рідин;
будинки насосних і компресорних станцій з перекачування горючих газів і рідин;
цехи фабрик штучного волокна і синтетичного каучуку тощо.
Особливу увагу необхідно приділяти особовому складу формувань на безпечне проведення робіт при:
відкопуванні і відкритті завалених будинків, підвалів і сховищ;
поданні повітря у завалені підвали і сховища;
знаходженні і рятуванні людей;
аварійнорятувальних роботах на комунальних і енергетичних мережах;
роботах у районах стихійного лиха (великі лісові і торф’яні пожежі, повені з катастрофічним затопленням населених пунктів, землетрусах тощо);
роботах у зонах радіаційного забруднення місцевості або хімічного зараження тощо.
При радіаційному зараженні місцевості особливу увагу необхідно приділяти:
з метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профілактики. Для цієї мети на протязі десяти днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію, використовуючи йодистий калій із , аптечки індивідуальної АІ2 або її аналогу;
дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни та правил поведінки на зараженій території.
Для захисту органів дихання використовуйте респіратор типу “Пелюсток”, респіратори Р2, У2К, ватномарлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ1 із тканини, а також цивільні протигази.
Засоби індивідуального захисту можна не використовувати при виконанні робіт в житлових і адміністративних будинках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.
Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.
Для попередження або послаблення дії на організм радіоактивних речовин та можливого уникнення захворювання променевою хворобою:
роботи необхідно виконувати у відповідності з комплексом протирадіаційного захисту, який встановлюється для даного місця виконання робіт;
при знаходженні на відкритій території не роздягайтесь, не сідайте на землю, не паліть;
перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою;
суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;
у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;
приймайте їжу тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед її вживанням;
воду вживайте тільки з перевірених джерел;
сільськогосподарські продукти, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я, не збирайте в лісі ягоди ;
виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення.
Головну небезпеку для особового складу формувань цивільної оборони на місцевості, яка забруднена радіоактивними речовинами, становить у першу чергу внутрішнє опромінювання внаслідок попадання радіоактивних речовин всередину організму людини з повітрям, що вдихається та при вживанні харчів і води і, у другу чергу зовнішнє опромінювання. За опромінюванням особового складу радіонуклідами встановлюється радіаційний контроль.
При виконанні особовим складом формувань цивільної оборони робіт у зонах хімічного зараження місцевості особливу увагу необхідно приділяти:
отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин, глибину і час розповсюдження отруйної хмари та про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії;
виходити із зони хімічного зараження в сторону (при вказівках командування), яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходити переходи через тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин;
при виході із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот;
при підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть будьякі фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.
Особовий склад сил цивільної оборони при роботах в осередках ураження і зонах зараження повинен знати:
порядок, способи і засоби проведення санітарної обробки людей, обеззаражування техніки і транспорту, території і споруд, засобів індивідуального захисту, одягу і взуття, обезаражуючі речовини і розчини;
порядок, способами і засоби проведення дегазації і дезинфекції;
порядок, способи і засоби захисту сільськогосподарських тварин і рослин від РР, ОР і БЗ; захист сільськогосподарської продукції;
знати основи само і взаємодопомоги при ураженнях внаслідок надзвичайних ситуацій.
Командири підрозділів (старші команд) перед початком роботи отримують наряддопуск на виконання робіт в зоні зараження за спеціальною формою, який затверджено керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, а потім проводять інструктаж підлеглих про порядок виконання задачі і дотримання заходів безпеки. В ході роботи вони повинні постійно бачити своїх підлеглих і при необхідності організувати надання їм необхідної допомоги.
При роботі зі СДОР, що володіють проміжною або низькою летучістю, перед виходом на перерив засоби захисту шкіри повинні підвергатися дегазації (нейтралізації) на людях. Перед площадкою, яка призначена для відпочинку, вони знімаються і розвішуються на вішалках. Після закінчення перерви засоби захисту шкіри можуть використовуватися знову, але при умові, що сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) при їх зніманні не попали на внутрішні поверхні одягу.
Перерви для відпочинку особового складу проводяться через встановленні командиром проміжки часу організовано, одночасно для всього підрозділу (команди) або позмінно. Під час відпочинку і після закінчення зміни особовий склад може підвергатися медичному огляду персоналом медичного пункту.
Приймати харчі, пити воду, палити в зоні зараження сильнодіючими отруйними речовинами категорично заборонено, так як це може привести до непередбачених наслідків.
Речовини і рецептури для проведення дегазації (нейтралізації) сильнодіючих отруйних речовин поставляється хімічно небезпечним об’єктом, на якому виникла хімічно небезпечна надзвичайна ситуація, а також відповідними службами (міністерствами, відомствами).

слышали такое----создается впечатление,что коровы,овцы и козы-невинные жертвы человеческого аппетита,однако.....ПО ВСЕМУ МИРУ ДОМАШНИЙ СКОТ С ОТРЫГИВАНИЕМ ПИЩИ ВЫДЕЛЯЕТ 18% ГАЗОВ(ГЛАВНЫМ ОБРАЗОМ МЕТАНА),СОЗДАЮЩИХ ПАРНИКОВЫЙ ЭФФЕКТ.Это больше,чем все транспортные средства,вместе взятые. а может и правда

Я МЕНЬШЕ СПЛЮ,Я ПОЗДНО ЛОЖУСЬ СПАТЬ,И РАНО ВСТАЮ,И ВООБЩЕ НЕ ПРОСТУЖИВАЮСЬ,ТАК В ЧЕМ ЖЕ ДЕЛО ТУТ ГОВОРЯТ?Люди,которые спят меньше семи часов в сутки,простужаются почти в три раза чаще тех,кто спит по восемь и более часов.-так говорится в отчете университета Америки.А у тех,кто не может заснуть в течениепериода,равного всего лишь 8 % времени,отведенного для сна,вероятность подхватить простуду в 5 с половиной раз выше,нежели у тех,кто спит крепко.ХОТЯ связь сна с иммунитетом научно доказана,это первое подтверждение того,что даже сравнительно незначительные нарушения сна могут влиять на сопротивляемость организма простудным заболеваниям-так сказал руководитель исследования Шелдон Коухен.Вот почему в своем ежедневном графике просто необходимо выделять время на полноценный ночной отдых.

ЗАДУМЫВАЯСЬ Важна ли для вас духовная истина? Если да,то вы,возможно,задавали такие вопросы,как 1)действительно ли Иисус родился зимой? 2)Кем были волхвы и было ли их трое? 3)Что за звезда привела их к Иисусу? 4)Какое отношение Санта-Клаус,или дед Мороз,имеет к Иисусу и его рождению? 5)Как Бог смотрит на рождественский обычай дарить подарки,точнее,обмениваться ими? Решила рассматривать эти вопросы в свете библейского повествования и исторических фактов.Я на первый вопрос подумала так,что согласно церковному вероучению,в честь рождения Иисуса Христа,отмечается 25 декабря(7 января).все это зависит от традиций,а о происходжениях этой традиции говорится о том,что точная дата рождения нигде не упоминается,историческая же наука свидетельствует о том,что именно в этот день 25 декабря-праздновалось рождения богов во многих дохристианских языческих религиях.Языческие праздники перекочевали в христианство в 350 г н.э.,когда Папа Юлий 1 объявил 25 декабря днем рождения Христа.Интересно,что говорит Библия-здесь не нашла даты указывания рождения Иисуса.Здесь пишется,были пастухи,жили в поле и сторожили....стада.ЛУКИ 2:8.Понимаю я холодный сезон особенно в ВИФЛЕЕМЕ наступало в декабре.И говорится здесь в Библии следуя его заповеди-ОТМЕЧАТЬ ТОЛЬКОДЕНЬ ЕГО СМЕРТИ луки 22:17-20.ОБО ВСЕМ НАЧИНАЮ ПОНИМАТЬ-ЧТО МЫ ЖИВЕМ В МИРЕ САТАНЫ,в церквях нет бога,опять в библии говорится,церкви на земле построены не от бога,и нет там бога.Кстати,задумываясь,неужели я попадаю в ловушку сатаны,елочка,дед Мороз,праздники,подарки,день рождения........... и т.д.А ВЫ КОГДА НИБУДЬ ЗАДУМЫВАЛИСЬ СЕРЪЕЗНО НА ЭТУ ТЕМУ,ЧИТАЛИ КОГДА-НИБУДЬ ИМЕННО САМИ БИБЛИЮ С САМОГО НАЧАЛА,ТО ЕСТЬ С СОЗДАНИЯ ЗЕМЛИ И ДО ОТКРОВЕНИЯ.и ТОГДА НАВЕРНОЕ ПОЙМЕТЕ ГДЕ ЗДЕСЬ ИСТИНА НА ЗЕМЛЕ.

ПРИВЕТСТВУЮ! Я так интересовалась заработком в сети,Ну что ж.Правильное мое желание.Я пошла в поисковик,например РАБОТА НА ДОМУ И НАЧИНАЛА ИЗУЧАТЬ САЙТЫ.На меня обвалилась целая куча всевозможных предложений,предлагающих мне уже через неделю/месяц/год стать миллионерами.Вот так красиво и хорошо расписано,как правило не требуется никаких навыков,что я начинала верить что в сети заработать как 2 пальца о...........з д о р о в о .Я опять искала ......опять теряла время и возможно обдумывая не спеша тратить деньги и шла на второй круг иногда на третий.Знакомо?Как правило после этих мытарств,большинство напрочь разочаровываться в заработке в интернете и не верит,что это возможно.А для некоторых наступает прозрение что халявы-нет!Короче УМЕЯ ДЕЛАТЬ ТО,ЧЕГО НЕ УМЕЮТ ДЕЛАТЬ ДРУГИЕ,ТЫ ПОЛУЧИШЬ ТО,ЧЕГО НЕ ДАНО ПОЛУЧАТЬ ДРУГИМ! Я конечно понимаю,так хочется ничего не зная и особо не умея зарабатывать деньги.Однако понять ЧУДЕС-НЕТ!И если мне обещают чудо-то скорей всего МЕНЯ ОБМАНЫВАЮТ,ВВИДУ МОЕЙ НЕОПЫТНОСТИ В ЭТОМ ВОПРОСЕ. Чем раньше я пойму что халявы нет-раньше начну действительно зарабатывать. Работа с нелинейным доходом-сделав однажды работу-я буду долгое время получать доход-пожизненно.Деньги будут идти на автопилоте!НАЧИНАЮ ПОНИМАТЬ КАК ДЕЙСТВИТЕЛЬНО НАЧАТЬ ЗАРАБОТАТЬ В ИНТЕРНЕТЕ и перестаю метаться и заниматься ерундой.Я решила начать самостоятельно создать именно свой сайт,и не обязательно тратить деньги на какие-то программы для создания сайта.О создания сайта,от этого будет зависеть как скоро я начну зарабатывать,а не метаться и терять время,пробуя то одно другое или попадая в руки мошенников.

Креветки-богомолы павлиновые,обнаруженные в районе Большого Барьерного рифа в Австралии,обладают самой сложной зрительной системой по сравнению со всеми остальными представителями мира животных.По словам физика Николаса Робертса,это действительно и превосходит все,что человечество способно создать.ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ.креветки-богомолы способны восрпинимать и преобразовывать поляризованный свет,чего люди делать не могут.Поляризация света может быть линейной или круговой.В отличие от других существ,эта креветка не только видит линейно поляризованный свет,но и преобразует один в другой,и наоборот.Благодаря таким свойствам,у этих креветок уникальные зрительные возможности.DVD-ПЛЕЙЕРЫ РАБОТАЮТ ПО ТАКОМУ ЖЕ ПРИНЦИПУ.Чтобы обработать информацию,DVD-плейер должен преобразовать поляризованный свет,направленный на диск,в свет,поляризованный по кругу,а затем обратно в линейно поляризованный.Но креветка-богомол обладает еще большими возможностями.Тогда как обычный DVD-плейер преобразует только красный свет(а плейеры с высоким разрешением-синий),глаз креветки преобразует свет всех цветов в пределах видимой части спектра.Ученые надеются,что,взяв глаз креветки-богомола за образец,они смогут разработать поколение более совершенных DVD-плейеров.ОСОБЕННО ИНТЕРЕСНО ТО,ЧТО ЭТО ТАК ПРОСТО.ЭТОТ ЕСТЕСТВЕННЫЙ МЕХАНИЗМ ПОЛНОСТЬЮ ПРЕВОСХОДИТ ВСЕ ПРИБОРЫ,КОТОРЫЕ МЫ ПИТАЛИСЬ СОЗДАТЬ. ЧТО ВЫ ДУМАЕТЕ?Неужели креветки-богомолы с их удивительным зрением возникли сами собой?

Ученые Германии установили,что уже на второй день жизни в плаче младенцев появляются нотки языка их родителей,записали плач 30 новорожденных из французских семей и 30 из немецких и проанализировали частоту,высоту и мелодику звуков.В обоих случаях младенцы подражали звучанию языка своих родителей,плач французских младенцев часто начинался с низких нот и заканчивался высокими,а у немецких детей-наоборот.В связи с этим считается,что развитие речи начинается еще в утробе матери,а речевых навыков-уже в самые первые дни жизни младенца.

Вот уже много лет в переполненных пригородных поездах женщины Индии терпят со стороны пассажиров-мужчин оскорбления,прикосновения,откровенное разглядывание и тому подобное.Телеграф сообщает,в ответ на многочисленные жалобы власти решили вообще избавиться от мужчин.Так,в четырех крупнейших городах Индии-Калькутте,Мумбайе,Нью-Дели и Ченнайе-пустили несколько специльных поездов,предназначенных только для женщин.Отмечается,что пассажиркам это нововведение пришлось весьма по душе.

Уже сотни лет шоколад славится своими стимулирующими,антидепрессивными и возбуждающими свойствами.Однако данные недавних исследований могут означать,что шоколад действительно способен повлиять на степень тревоги,душевное спокойствие и сексуальное поведение-М О Н Д .Ученые обнаружили в шоколаде одно вещество,чем-то напоминающее амфетамины,и еще одно с ярко выраженными антидепрессивными свойствами.Новое исследование также выявило присутствие в шоколаде анандамида-нейротрансмиттера,вызывающего такое же обострение ощущений,какое вызывает конопля.Таков вывод-шоколад стимулирует физическую активность и умственную деятельность,прибавляет сил,повышает настроение и улучшает самочувствие,не давая при этом практически никаких побочных эффектов и почти не вызывая првыкания-его можно назвать чуть ли не идеальным слабым наркотиком?

По сравнению с предыдущими поколениями сегодняшние родители все меньше общаются со своими детьми и мало читают им на ночь.В одной газете отмечалось -ДЕТИ ПОСТУПАЮТ В НАЧАЛЬНУЮ ШКОЛУ С НАВЫКАМИ РЕЧИ,КАК У 18-месячных младенцев,И ВСЕ БОЛЬШЕ ДЕТЕЙ НЕ МОГУТ СОСТАВИТЬ ПРОСТОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ.Поэтому многие дети,которые не могут внять простыми указаниям или выразить свою мысль,чувствуют себя в классе,как иностранцы,не понимая,о чем идет речь.

Ожирение занимает первое место среди заболеваний,которыми страдают кошки и собаки.Причины лишнего веса у животных те же,что и у людей,-неправильное питание и недостаток двигательной активности.Один ветеринар из Канады видит причину этой проблемы в образе жизни самих владельцев животных-мы слишком мало двигаемся из-за своей вечной занятости.А собакам недостает физической нагрузки из-за того,что некогда их хозяевам.Мы любим плотно и вкусно поесть-вместе с нами обильно и вкусно питаются и наши питомцы.Как предупреждает газета,у домашних животных,страдающих ожирением,чаще развивается диабет,болезни сердца,гипертония и артрит.....Они умирают раньше,чем животные с нормальным весом.ДОМАШНИХ ЖИВОТНЫХ ОБЫЧНО ЛЕЧАТ ОТ ОЖИРЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ СТРОГОЙ ДИЕТЫ,А СОБАК ЕЩЕ И ЗАСТАВЛЯЮТ БОЛЬШЕ ДВИГАТЬСЯ.

Каждый родитель любит своего ребенка и поддерживает его. Казалось бы, чего сложного: кивнуть в нужный момент, похлопать по плечу, сказать ободряющие слова…

Однако не все оказывается так просто: какие именно слова считать поддерживающими – здесь часто возникают разночтения и подмена смысла. Однако есть устойчивый показатель того, что родитель делает все верно, – это благодарность ребенка. Любые другие реакции – показатель сбоя в отношениях.

«Сын очень странно реагирует на мою поддержку и ободрение, – жалуется мама второклассника. – Такие разговоры почти всегда заканчиваются слезами и отказом продолжать начатое дело. Например, сын получает тройку, приходит домой грустный.

Я ему говорю, мягко, не ругаю: «Надо стараться!»
Он отвечает сразу с вызовом: «Я старался!»
Я не реагирую на его вызов: «Ну, раз три получил, значит, недостаточно старался».
Сын: «Я не могу… У меня не получается».
Я: «Что тебе мешает?»
Сын: «Меня Антон весь урок смешил. Я не мог из-за этого сосредоточиться».
Я: «Это проще всего вину свалить на кого-то другого. Надо самому отвечать за свои действия».

Сын ничего не говорит, начинает плакать. Я начинаю сердиться, не успокаиваю его поэтому. Как еще его поддерживать?»

Приведенный разговор мамы с сыном хорошо иллюстрирует, к сожалению, типичные подмены смысла, где результатом общения становится не поддержка ребенка в сложной для него психологически ситуации, а нечто другое.

Разберем, какой вклад делает каждая «поддерживающая» фраза в конечный результат – слезы ребенка.

Итак, ребенок ошибается, получает отметку ниже ожидаемой. Он расстроен, приходит домой. Мама его не ругает, но говорит: надо стараться! Что означает эта фраза для ребенка?

Мама считает, что сын не приложил достаточного количества усилий для достижения необходимого результата. Следовательно, ребенку плохо, и мама на это состояние накладывает обвинение в несоответствующем усердии.

Ребенок протестует: я старался! Мама разбивает его сопротивление железным аргументом, апеллируя к результату. Теперь ребенок ни себе, ни маме не может доказать, что усилия он прикладывал.

Далее мальчик расписывается в своей полной несостоятельности: я не могу… Здесь мама дает сыну провоцирующую возможность снять с себя вину за происходящее. Однако это возможность именно провоцирующая, так как уже в следующей реплике мама возвращает сыну вину в двойном объеме. В двойном за то, что переложил ответственность на внешние обстоятельства – хотя именно мамин вопрос (что мешает?) подтолкнул сына к ответу, за который ему пришлось поплатиться.

От бессилия, от нежелания попадаться в ловушки, расставленные мамой, мальчик уходит в плач. Может быть, теперь, видя его неподдельное горе, мама его пожалеет и поддержит?

Нет. Мама, видя слезы, считает сына мягкотелым и раздражается: я его поддерживаю-поддерживаю, а он этого не ценит – ревет. А ведь могла бы и наказать за низкие отметки.

При таком подходе мама начинает восприниматься коварным монстром. Однако по сути это не так, мама поддерживает сына так, как умеет. Или так, как поддерживали ее саму в детстве. На уровне чувств воспоминаний не осталось, нет ощущений от этих слов, остались только сами слова: надо стараться!

Встать на место ребенка в такой ситуации довольно легко. Можно представить, как муж, пробуя ужин, хмурится и говорит: «Котлеты сегодня не удались! Надо лучше стараться!»

Сразу возникает ощущение чинимой несправедливости: ведь могла бы просидеть за сериалом, а на ужин сварить магазинных пельменей, но я сделала котлеты, я старалась…

А далее можно повторить весь диалог мамы с сыном лишь с незначительными изменениями. Неприятная картинка получается.

Подводя итоги, можно сказать следующее: расхожие воспитательные штампы (надо стараться!) не выполняют поддерживающей функции.

У них другая задача, как и у всех фраз, начинающихся со слова «надо», – чаще всего это контроль и указание на ошибку. В данной ситуации (и в ей подобных) это избыточно, ребенок и так расстроенЕсли взглянуть на происходящее глазами ребенка, поддерживающие слова найти значительно легче. Что хотелось бы услышать от супруга в случае не вполне удавшихся котлет? Да, что угодно, но не поучительное: «Надо стараться!»

Иногда, мучаясь над выбором бизнес-идеи для своего дела, я совсем не принимаю в расчет те умения, которые мне даются легко. Нам почему-то кажется, что наш бизнес должен непременно быть связан с преодолением себя, с трудностями и общением с не всегда приятными нам, но полезными для нашего дела людьми. И часто все обстоит именно так.

Часто, но не всегда. Не всегда, если вы будете заниматься любимым делом. Делом, которое вы делаете легко и с радостью. Делом, которое приносит вам удовольствие и которое заряжает вас энергией. Делом, которое делает вас настолько счастливой, что вы можете заниматься им, не замечая усталости, тем более, если вы точно знаете, что оно нужно не только вам, да за это еще и платят.

Какое это дело? Да то, которое вы умеете делать очень хорошо и иногда даже не считаете это умение особенно ценным, так просто оно вам дается. Я предлагаю вам не обесценивать свое умение. Вы ведь не родились с ним? Скорее всего, вы специально учились, чтобы приобрести или усовершенствовать его, тратили на это время, деньги, возможно, даже жертвовали чем-то во имя него – например, общением с друзьями, с семьей, отказывались от поездок в кино, клуб или театр. Вы продолжаете развивать его и сейчас. Вы уже вложили в него много собственных ресурсов, которые кто-то, может, и не считает слишком ценными.

Вероятнее всего, эти кто-то – люди не очень успешные, которые не понимают ценность самого ограниченного и невосполнимого ресурса – времени, сами не привыкли инвестировать свои ресурсы в изучение чего-то нового, в то, что помогает им не останавливаться и постоянно расти. Поэтому не надо ориентироваться на их мнение.

Подумайте, с какими просьбами к вам чаще всего обращаются – помочь с переводом или позаниматься английским, проконсультировать по юридическим вопросам, помочь с бухгалтерией, дать психологический совет, оказать бизнес-консультацию, порекомендовать няню или помощницу по хозяйству, помочь с бизнес-планом, дать совет по интерьеру новой квартиры, помочь с организацией семейного праздника… И если вы делаете это легко и радостно, то люди обращаются к вам все чаще. У вас получается это все лучше.

Но на каком-то этапе вы вдруг обнаруживаете, что ведь другим-то за это платят, и платят немало. А ваши знакомые и даже малознакомые люди привыкли получать от вас это совершенно бесплатно. Вам ведь не трудно?

Так может, настало время превратить это ценное для других и приятное для вас занятие в источник своих дополнительных, а в будущем, возможно, и основных доходов? И тогда ваш будущий бизнес будет не таким уж и тяжелым бременем, как описывают его те, чья когда-то выбранная бизнес-идея была очень далека от их истинных интересов и постоянно совершенствуемых умений. Тогда вы действительно с энтузиазмом и уверенностью в себе сможете преодолеть и бюрократические препоны, и собственную усталость. Сможете найти надежных и тоже увлеченных партнеров, благодарных клиентов. На любимое дело вам не будет жалко времени, денег, усилий.

Но умение должно быть действительно ценным не только для вас. И за него действительно должны платить деньги. И продуманного бизнес-плана тоже никто не отменял. И грамотного продвижения на рынок.Задумываясь о собственном бизнесе, вспомните знакомых или незнакомых успешных в бизнесе женщин. Ведь самые счастливые из них занимаются именно любимым делом.

Копаюсь тут уже в течение 3 месяцев и слышаться фразы,интернет работа дома-все в обмане,а то говорят понятия не имеют как можно иметь работу именно в интернете сидя дома и никуда не надо бежать или искать клиентов или покупателей.Неужели так все легко,нет никаких трудностей.Решила заказать бесплатно хостинг,но только оформила запрос,и в течение 24 часа придет письмо от одного предпринимателя.Хорошо, когда есть рядом человек это мой сын 18 лет,я часто к нему обращаюсь и задаю вопросы как можно создать блог,или купить надо.Он мне ответил-ничего не надо покупать,можно сделать все самостоятельно,если есть своя голова.У меня появилось стремление и большое желание узнать о блоге,есть такие люди умеют создавать блоги,кто-то по бизнесу,кто-то о своем хобби,кто-то просто публикует свежие новости,но что такое блог?Да,действительно -сложного здесь нет,и я продолжаю здесь что-то построить,создать,так интересно,я просто начинаю рассветать.З А М Е Ч А Т Е Л Ь Н О .и может быть к чему-то научусь по заработке,создать свой бизнес дома в интернете.

моя записная