я люблю свою зиму. у кожного вона своя.

я любила як мама натирала мастикою паркетну підлогу в нашому будинку і я малою в теплих шкарпетках, або валяночках ковзалася з кімнати в кімнату.

біля нашого двору був крутий горбак. туди сходилися із санчатами діти з усієї округи. каталися паравозиком, збивали один одного. коли приходила додому, скидала весь одяг, наскрізь просякнутий снігом. бабуся розвішувала його в теплі і натікали величезні калюжі.

взимку я дуже любила сидіти на підвідконні, підігрітому батареєю та дивитися у вікно. брала туди подушку і книжку.

на кухні топили піч. я розкладала на ній скибки чорного хліба і він ставав підпеченим, пахучим та хрустким.

я їла сніг, смоктала бурульки. дуже любила обережно язиком торкатися металевих поверхонь на морозі і щоб він трішки приставав і швидко відсмикувати.

мені подобалось як тато проривав у снігу тунелі і я там ховалася.

подобалось, як за тиждень до Нового року мама влаштовувала генеральне прибирання. прала штори, мила вікна, люстри. я любила цей час, бо дозволено було безнаказанно викидати усе із шаф і перебирати старі речі. розпитувати про їх історію.

за кілька днів до свята бабуся пекла багато тортів, печива. складала усе те в коробки та ставила на шафу.

обов'язково купувалась величезна ялинка, котру ставили в найбільшій кімнаті. з горища приносили коробки з іграшками, котрі пахнули холодом та пилом. кожна іграшка була загорнута у списані листки. я вгадувала мамин почерк, намагалась щось прочитати.

бабуся сиділа на кріслі навпроти та радила, яку іграшку куди краще вішати. потім ялинку прикрашали вогниками.

моє найулюбленіше заняття з дитинства було сидіти самій у кімнаті, де ялинка, нюхати як вона пахне, дивитися  як мерехтять ліхтарики та розфокусовувати зір, щоб ялинка перетворювалася на розмиту сяючу пляму.

я любила малювати різні малюнки, складати їх конвертиками, підписувати "мамі", "татові", перев'язувати тоненькою смужкою дощика та ховати під ялинку, наче то подарунки.

раділа, коли можна було довго не спати. коли мені дарували новеньку книжку і вона дуже гарно пахла фарбою.

коли всі були дома, коли пізно ввечері батьки дозволяли мені вийти з малими братом у двір та катати його на санчатах.

зима - це прекрасно! зима - це дитинство! це казка, в яку сам обираєш вірити, чи ні.)