Ната, я говорю о том, что научилась справляться со страхом, который живет во мне и в свое время не давал принимать решения. Он как-будто парализовал меня, а сейчас - нет. У меня получается управлять этой эмоцией. Я понимаю, что она никуда не исчезнет, потому что это часть моего сознания, то теперь он мной не владеет до такой степени. Москальчук - от москаль. так раньше на Украине называли солдат. Скорее всего, кто-то из предков был солдатом. Я так думаю.
Иннетка, Я не знаю,правильно ли я поняла,потому,что превод с украинкого на французский-убог просто!)))
Я не считаю правильным говорить об этом.Этой информацией негативной можно воспользоваться в плохих целях.Мне кажется важнее,броситься под"горящий танк",взять в руки змею...и тд.Хотя я этого сделать не в силах.Легче повернуть кошмары вспять.Легче встрять в сон и повернуть концовку на хэппи энд)))Но так фобии не сократишь.
Я ,если често,не поняла о чем в сущности твое послание.
У тебя даже фамилия"Москальчук",а ты пишешь на украинском))))))))))))смеюсь.)))))))))
Но мне ты не облегчаешь задачу понять тебя.
На жаль,(а може і ні), серед людей трапляються і хамелеони ,і гієни - все ,що ти описуєш в пристосуванцях - це тваринний закон захисту і виживання - просто і примітивно. Очевидно,вони потрібні,щоб інші, свідоміші, розуміли різницю.
А я, ти знаєш, навіть інколи захоплююся такими людьми) Ні, чесно! Милуюся, наче чимсь із мистецтва....таким...штучним, чи що) І - ще тому, що ніколи так не могла..... це якийсь талант, ну от - можуть же! Відверто, щиро, тут тобі - так, а відвернулися - і вже навшкереберть, і так само щиро..... знаєш, я вірю - що вони - це насправді все роблять. І не думають про "наїбав", тому що самі себе не знають.... (от така я, ага, в усьому намагаюся бачити гарне.... виправдовую всіх...нащо?....)
я допоки прогнала) Втік. Як повернеться - вже буду домовлятися, не хочу зараз в те знов поринути....вже час спати, а не емоціювати.... Я обов*язково (де тут апостроф?!?!?!) напишу...домовилися)
а ти спостерігай його в собі. страх - це не ти. розділи усе в голові. говори з ним, пояснюй. і він заспокоїться. я тобі гарантую. не проганяй, не тікай, а просто спостерігай. напишеш, наскільки вдалося. давай зробимо такий експеримент. що ми втрачаємо, зрештою?!)
Якраз сьогодні була захоплена в полон.... те, про що ти пишеш - ані видихнути, ані поворухнутися, ноги не йшли, мізки не слухалися.... один всюдишній параліч.... Ти змогла. Це надихає. Дякую тобі, Іннетка!
Да,я тоже никогда не любила слишком красноречиво говорящих о любви,кричащих.Я имею ввиду своих поклонников.Потому что всегда все потом оказывается просто и даже обыденно.Без фантазий.И даже наплевательски.