Де щастя живе, де його можна зустріти?
де мети кінець, куди майбутнє подіти?
Коли промінчик побачиш, коли схаменешся?
Чому все вже минуло, чому все вже забуте?
Скільки буду чекати, стільки і буду я жити
Навіщо робити те, що не варто спалити?
Скільки відміряно, на скільки білет?
І чи в партері будеш дивитись балет?
Навіщо існує життя аксіома,
навіщо тривожить кохання оскома?
Як заліковуються хронічні рани,
Як їх роблять, які ветерани?
Чому питання важливі ось так виникають,
А ми чомусь їх завжди закриваєм,
Для чого придумали совість, для чого?
Невже у людей немає людського?
І ще запитання – що таке стрес?
Людина людині – друг, а пес псу – пес
Невже ідеальне тільки в книжках?
Невже за життя так і не скажеш АХ!
І справжнє тільки в дзеркалі відображення
Тільки ми не надаєм цьому значного значення
Правда така , що страшно впізнати,
того хто так як ми вмієм брехати.
а коли дуло у віска- то кожен може сказати
Виживання – не життя , і то тре пам’ятати…..