Коли один, коли навколо,
Даєш усім, а всі – нікому.
Усі - тобі,а ти не можеш,
Потух? Та ні. Це – по плохому.
Дають все те, що не потрібно,
А брати, що дають,то це не гідно,
І сам даєш, отак як хочеш
Гоп-стопом займатися не можеш..
А як живем? А як хуячим?
Чи ми один для одного нічо не значим?
Чи ми от так як всі тварини?
Забули всі про оту днину?
Де забереш нічого, окрім жалю?
Коли слова що Я КОХАЮ?
Коли ФОЛЬСВАГЕН стає джалізом?
Коли ти МОЖЕ «трошка грішний»?
Коли ти головне згадаєш?
Коли всі мєлочі прощаєш?
Коли так хочеться води?
Коли усі на день народження пішли,
І ти як рослина подихаєш ,
А на Топольній нікого ТАК не знаєш,
Щоби зробили щось Тобі,
а за спинов чорна старуха у юрбі.



Сходило сонце і був день і як проміння гріло
Гріло там, де не тінь і всі шукали цього сміло
Комусь в тіні комфортно ,комусь в теплі,
Комусь буває тісно на землі…
Ти не сумуй,ти не журись, не плач
Поділять всі ще на землі калач.
І з тим кусочком всі підем і знай як є
Декому ця шняга перед Петром в горлі застряє ;)