16.06.2010
Levanto, Italy
Багато думок, бажань... тут якось так.. хочеться думати про щось таке.. неможливе на даний момент..
Гуляла узбережжям, так романтично.. тільки не вистачало рідної душі... або кофти..
Бачила пару, немолоду, але вони йшли ..і здавалось, що їм по 18 років...
як важливо вибрати ту людину, яку запланував для тебе Бог...як важливо не помилитись...
18.01.2010
Незабутньо..і так романтично..знайшла місце,де я хочу,щоб мені освідчились в коханні.. смішно, але там так гарно.. це в Монтероссо..
тут багато туристів..всі з крутими фотоапаратами і всі такі ввічливі,особливо англійці.. таке враження,що вони ніколи не бувають сумні, завжди усміхнені і щасливі..це круто..
19.06.2010
Були в Флоренції.. надзвичайно красиве місто, просто неймовірне..
перше враження-багато африканців,які продають парасолі..
а ще..мабуть тільки в Італії дають чек за те, що ти сходив в туалет
напружений день.. багато сварок і спорчених нервів...
бачила двох дівчат не тої орієнтації.. це так сумно..шкода їхніх батьків, та й їх самих.. невже вони не розуміють, що вони роблять? сумно...
20.06.2010
сиджу біля моря.. пахне лавандою.. ніколи не любила її.. а зараз ..вона мені асоціюється з морем..
ніяк не можу зрозуміти яке в мене призначення і що я маю робити в житті..
починаю розачровуватись в своїх фото..
28.06.2010
паршиво.. надзвичайно сильно хочу додому..
встати зранку, піти на кухню, поцьомати бабцю, піти в вітальню, погладити небритого дідка, просто насоложуватись неймовірним сніданком... ех.. ну нічого.. ще півтора місяці...
сьогодні сиділа і просто плакала... давно в мен такого не було..
14.08.2010
мама на роботі.. я сама в тій величезній хаті.. кашмар! не представляю як їц було, коли вона залишилсь сама там.. я б збожеволіла..
сьогодні зірвала три квіточки і пішла до нього на цвинтар... дуже сумно.. було.. він так хотів, щоб я назвала його татом, писав мені листи і вірші.. а я.. дуже сумно,що я не спілкувалась з ним.. хоч я його добре не знала,мені його не вистачає..
і ще.. з мамою добре..якщо чесно, то я буду за нею сумвати..
19.08.2010
приїхала додому.. стояли там 17 годин.. це жах.. навіть не хочу розказувати.. всі ніби нормально прийняли, але, якшо чесно, хочу в італію.. там якось все по-іншому, і було б дуже круто,якщо б мама забрала мене туди зразу...
5.11.2010
все дуже дивно! чи то я змінилась? чи то всі навколо іншими стали? найдорожча людина вимагає і прагне зробити мене такою, якою я не знаю чи коли-небудь буду.. сумно усвідомлювати, що в мен складається враження, що мене люблять не просто так, а за те, що...
сумую за мамою і настьою.. хочу змін.. і хочу присутності Бога! і я марную свій час..