БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Шаховець Володимир Григорович, народився 18 листопада 1932 року в с.Павелки на Житомирщині. З діда-прадіда українець, батько був лісником, мати – колгоспницею. 1940-го року пішов до школи, та навчання перервала війна і німецька окупація. Після визволення продовжив навчання і з відзнакою закінчив семирічку в с.Лебединці. Далі був студентом сільськогосподарського технікуму в с.Верхівня, курсантом Київського військово-медичного училища, служив в Забайкальському воєнному окрузі. Після демобілізації закінчив Львівський медичний інститут за спеціальністю «фармація», жив і працював в с.Смотрич на Хмельниччині. 1982-го року переїжджає до Черкас, де працює завідуючим кабінетом фармакологічної інформації в міжлікарняній аптеці. Трудовий стаж становить 54 роки. Одружений, має сина, доньку та двох онуків. Є членом Черкаської організації всеукраїнського об’єднання ветеранів з дня заснування, член Наглядової Ради. Пише вірші зі шкільних років, автор книги поезій "Голограма серця".


Володимир Шаховець
(Із книги "Голограма серця")

БАЛАДА ПРО ВОГОНЬ

Коли ранок засвічує перші вогні,
І здає рубежі темнота у борні,
Знову біля гранітних карбованих брил
В сяйві пломені – постать, мов птиця без крил.
Тільки ватра обвіє обличчя теплом,
Як зринає у пам’яті все, як було…

Був наказ батареї – стояти на смерть,
І поглинула все вогняна круговерть,
І земля стугоніла, і плавивсь метал –
Вороги не здолали крутий перевал.
І горіли «Пантери» в диму оболонь,
І вела батарея прицільний вогонь.

Раптом здибився круто тугий чорнозем,
Батарею накрило ворожим вогнем.
І в його дев’ятнадцять розкрилених літ –
У пітьму провалився підірваний світ.

…Очі вперто не вірять своїй сліпоті,
І рукава порожні, й думки непрості,
Аж до болю у жилах напружених скронь
Все шепочуть вуста:
– Батарея, вогонь!
– Ба-та-рея, вогонь!
1972