Окисление потали.

Написал doka

Информация для декора поверхностей

Хочу с вами поделиться приемами окисления потали. Вы знаете, что поталь (имитация сусального золота) бывает листовая в книжечках, в рулонах и в виде крошки (серебро, золото, медь и смешанные). Есть поталь и окисленная. Окисленные участки бывают в виде изображения геометрических фигур, значков или просто расплывчатых рисунков. Поталь наносятся как на гладкие, так и на рельефные поверхности из различных материалов. Обеспечивает высокое качество и ровность покрытия, а также применяется для создания на поверхности изысканных эффектов. 

Читать далее...

Книга-шкатулка "Сладкие мечты" - декупаж, поталь.

В этом уроке представлена книга-шкатулка «Сладкие мечты» для юной мечтательницы. Попробуем сотворить сказку при помощи потали и такой замечательной техники, как декупаж.

автор Ирина Смирнова.

Читать далее...

Українські дівчата

Одяг Полтавщини, у порівнянні з іншими регіонами, є доволі пишним, адже він розвинувся за часів бароко. На цих територіях знаходилося чимало заможних козацьких сіл і містечок, які перейняли модні віяння з Європи, як, наприклад, ускладнення вишивки. У ХІХ столітті почали вишивати весь рукав і гаптувати його білим кольором. Так, вишивка на сорочці  виконана у техніці білим по білому, з використанням вирізування. 

Саме наявність рушника і вінка свідчать про те, що це весільний стрій. Такий вінок характерний для сіл Чорнобаєвського району Черкаської області. Квіти виготовляли з фабричних ниток і оздоблювали ниткою-"сухозлотом", тобто "сухим золотом". Їх привозили до України зі Сходу.

Протягом весільної церемонії священик клав на голову чи на плечі нареченої поверх вінка хустку. Після вінчання з нареченої знімали вінок, її голову зав’язували хусткою чи наміткою. Відтепер вона ставала заміжньою жінкою. Цікаво, що у церкві молодий мав наступити трошки на одяг молодої, показуючи, що саме він буде головою в домі.

Читать далее...

Народна архітектура давнього українського села або Як облаштовували своє житло наші предки у різних регіонах

Народна архітектура давнього українського села або

Як облаштовували своє житло наші предки у різних регіонах

Серед багатьох пам’яток народної творчості почесне місце належить архітектурі народного житла, яку Олександр Довженко назвав “архітектурною праматір’ю пристанища людського”. З глибокої старовини архітектурна народна творчість донесла до сьогоднішнього дня елементи, які свідчать про високі художні, господарсько-культурні, моральні ідеали народу-трудівника.  

Читать далее...

Зґарди — трендові етно-прикраси

 

З історії. Слово «зґарда» у багатьох асоціюється з сюжетом українського містичного трилера «Тіні незабутих предків». Насправді ж воно не пов’язана зі злими духами, це всього лише давнє гуцульське намисто з литих мідних кулонів у вигляді специфічної форми хрестів, нанизаних на ремінець, шнурок або дріт, часто ще й оздоблене намистинами.

Колись за зґарду можна було купити кілька соток землі. Адже на той час технікою лиття, за допомогою якої виготовляють хрестики, рідко хто володів. 

Читать далее...

Українські обереги: традиції і сучасність.

  

«Наш оберег ішов з землі, 
Коли нас скіфами ще звали. 
І талісман той берегли, 
І щастя в доленьці шукали. 
Або коли була війна, 
І ворог йшов на схил Дніпровий, 
Чи то котилася чума, 
Чи хтось був дуже тяжко хворий...»

О. Онищенко

Іще для наших прабабусь і бабусь хрест, молитва, великодня крашанка, як і рушник, паляниця, вогонь у печі, обручка, пучечок певного зілля, пов'язаного навхрест, а також слова «добрий день!», «з Богом!», «бувайте здорові!», як і «не убий», «не украдь»,- були не просто предметами і словами, а знаками добра і сили, заступниками від нещасть, були - оберегами. 
У давнину людина відчувала тісніші зв'язки з силами природи і вже за часів палеоліту (10-5 тис. до н. е.) диференціювала їх на добрі та злі, причому добрі були оберегами від злих. Але їх треба було періодично задобрювати, звертатись до них з магічними заклинаннями, приносити їм жертви. 
Проте людина відчувала потребу ще і в матеріалізованих захисниках - оберегах. Найдавніший зразок оберега - жіноче божество, яке було поширеним практично у всіх народів. З ним пов'язана і етимологія слова «оберег», яку свого часу дослідив академік Б. Рибаков.2 Походить воно від слова «берегиня», що рівнозначне грецькому «земля» (давньоруська транскрипція - «берние», тобто земля, глина), богиня землі, її берегуша, охоронниця. Берегиня - мати всього живого, первісне божество-захисник людини, богиня родючості, природи та добра. З часом Берегиня стала охоронницею дому, її скульптурки знаходились у хатах, зображення-амулети носили на шиї.

Образ Берегині дійшов до нас у вишивці: на обрядових рушниках, у жіночому одязі бачимо стилізовану жіночу постать, найчастіше - з піднятими руками (знак захисту), іноді з прибогами - конями по обидва боки (іл. 1). Нерідко Берегиню підміняла ідеограма - ромб з гачками - землеробський символ родючості, магічний оберігальний знак (українська плахта - своєрідне «перепитування» цього мотиву).

ОБРАЗ БЕРЕГИНІ У ВИШИВЦІ:
а) Берегиня з прибогами; б) ідеограми Берегині.

З Х ст., тобто з часу прийняття християнства, символічний смисл Берегині (Венери, Рожаниці) було перекладено на образ Богородиці. В ньому людина вшановувала саму природу, життя, подвиг материнства. У свідомості людей Давньої Русі Богородиця сприймалась як всемогутня заступниця людства перед Богом. Підтвердження цьому знаходимо в історії. Так, під час походу азіатського полководця Тімура на Русь в 1395 році вважалось, що Москва була «врятована» заступництвом Всевишнього завдяки іконі Владимирської Богоматері (письма початку XII ст.),  яка була вкрадена і перевезена Андрієм Боголюбським під час його набігу на Київ у 1169 р з Владимира до Москви і яка ніби відвернула похід Тімура на Москву. З того часу русини почали шанувати ікону Божої Матері як заступницю, як оберег, складали про неї легенди, на її честь були закладені монастир та церква. Не менш цікава історична подія відтворена на одному з клейм ікони «Битва новгородців із суздальцями» (письма 2-ї половини XV ст.), на якому зображено фортечну стіну, де виставлено ікону із зображенням Богоматері. На неї дощем летять ворожі стріли, вона - перша мішень ворожої раті і - захисниця міста. 

Ікони із зображенням Богоматері брали з собою в похід, ними благословляли воїнів, що йшли на смертний бій із загарбниками. Такі ікони часто вважаються покровительками міст.

Продовження

ЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ПОБУТУ В УКРАЇНСЬКІЙ ХАТІ

 

- В якій частині хати молилась родина, в дохристиянські часи. - Яку ще функцію виконувала домашня скриня, крім зберігання одягу. - Що значать розмальовані квіти в хаті. - Лемківський звичай малювання в хаті дерева Роду, та інше...

Читать далее...

НАЦІОНАЛЬНІ КОСТЮМИ ДЛЯ БЛАГОДІЙНОГО КАЛЕНДАРЯ.

Українські телеведучі, співачки та акторки стали героїнями спеціального календаря.На кожному фото жінки увійшли в образ традиційних українських жительок в національних платтях та аксесуарах. Серед учасників – Каша Сальцова, ONUKA, Ольга Фреймут, Василіса Фролова, Альона Вінницька та інші.
За словами організатора акції Наталі Кравець, проект Щирі – це присвята традиційному українському костюму. Головна мета — показати його надзвичайну красу, багатство, кольори та колорит. До фотосесії «Щирі» готувалися два місяці. Переважна більшість знімків відтворюють образи з ретро-фотографій XIX, початку XX століття.
Загальна вага прикрас, які вдягали зірки, становила понад 5 кілограмів. Загалом на знімальному майданчику у студії фотографа Дмитра Перетрутова зібрали понад 30 костюмів з 10 регіонів.

Одяг заміжніх жінок Полтавщини кінця ХIX — початку XX століття. Прикраси ― коралі зі срібними вставками, дукачі, намисто з венеціанського скла, яке було дорогим і символізувало достаток у родині. Вбрані Олена Шоптенко і Каша Сальцова

Скарби України. 13 загублених скарбів України, які ще можна відкопати

Скарби України. 13 загублених скарбів України, які ще можна відкопати

Вже давно ні для кого не є таємницею, що по всій Україні у різні часи були заховані всілякі скарби, які досі не дають спокою мисливцям за ними. З плином часу в руки істориків і археологів потрапляли відомості про існування і приблизне місцезнаходження захованих цінностей, проте далеко не всі з них вдавалося швидко відшукати. Отже, де сьогодні можна шукати стародавні реліквії, надійно укриті від людських очей в українській землі.

Варязькі скарби Лаври

Походження лаврських печер і захованих у них скарбів має кілька версій. Згідно найбільш правдоподібної, печери були викопані монахами, які побажали віддалитися від мирської суєти і провести там решту життя у смиренні і служінні Богу. Згодом невеликі підземні ходи і печерки були об’єднані у пов’язані між собою лабіринти. Так з’явилися Дальні печери, через які теоретично можна потрапити у печери Варязькі.

Коли за часів Київської Русі солідний загін розбійників-варягів грабував торгові судна у цих краях, то все награбоване золото та інші цінності звозилися в одну з печер. Пізніше монахи відшукали скарби і, розділивши незліченні багатства на чотири частини, сховали їх у різних місцях. Російський цар Петро I, застосовуючи тортури, зумів дізнатися місцезнаходження лише одного скарбу від одного монаха; решта забрали таємницю із собою у могилу. Лише на початку 20 століття під час ремонтних робіт у Лаврі вдалося випадково виявити нішу з монетами і золотим начинням. А після київського землетрусу в 1975 році дала тріщину одна з внутрішніх стін огорожі. На дні розлому виявили дві великих кованих скрині. Це були ті самі варязькі скарби, заховані ченцями від очей жадібних володарів. Останній, четвертий скарб, досі перебуває у надрах лаврських печер.

Читать далее...

Украинский женский оберег.

Намиста,дукачи,згарди и пацьорки,а что это?И как выглядело?!

Будем разбираться далее

Еротичні символи у фольклорі.

---

---

---

Як українці "любов робили"....

Еротичнi прислiв'я та приказки.
Український сороміцький фольклор.

Про кохання...

Cосна.

Сосну вважали благословенним деревом, оскільки, згідно з народними апокрифами, коли із соснової деревини хотіли робити цвяхи для збивання хреста Спасителю, то вона виявилася до цього непридатною.

Сосну використовували для виготовлення весільного гільця, розпалювали печі під час випікання короваю:

До бору, свати, до бору,

Да рубайте сосну додолу,

Да трощити її на тріски,

Да несіте її на загніт,

Щоб наш коровай ясен був.

У сороміцьких піснях саме шишка найчастіше є засобом дефлорації:"Під сосною спала, в п....ду  шишка впала". 

До речі, один із видів весільної випічки--"шишки" і справді формою дуже нагадує соснову шишку. Цих "шишок" печуть дуже багато і наділяють ними всіх учасників весілля.

До речі, найпопулярніша українська весільна пісня--"Горіла сосна, палала", з позицій звичайної логіки, не має жодного сенсу, адже як можна чесати косу( а не розпущене волосся) та ще й під палаючим деревом, яке будь-якої миті може стати причиною каліцтва, а то й смерті? Насправді всі зразки фольклору, що, на перший погляд, видаються нелогічними, мають дуже давнє, а можливо, навіть ритуальне походження, про що часто стверджують учені. Загальновідомо, що косу в Україні носили лише незаміжні дівчата, а тим, які втратили цноту, обстригали коси чи принаймні покривали її. Тож чесання коси--плекання цноти, збереження честі. Палаюча сосна є символом акту дефлорації, що чекає на неї. Можливо, у цій пісні співають саме прогільце, яке колись, імовірно, і справді під час весілля спалювали. Доказом зв"язку дефлорації та сосни може бути ще одна відома пісня:

 

******

Шедевры мировой классики в современной обработке. Музыкальный альбом.

Шедевры мировой классики в современной обработке.
Сборник классических произведений, в современной обработке лучших музыкантов планеты. Многие из этих известных произведений, приобретут для вас совершенно другую эмоциональную окраску и проникнут в вашу душу.



Источник



Спасибо за ваши комментарии!

Серия сообщений "музыкальные альбомы":

Часть 1 - Оздоравливающее действие классической музыки.
Часть 2 - Татьяна Снежина. Песня: "Позови меня с собой"
...
Часть 35 - Анна Герман - "белый ангел с волшебным голосом". Музыкальный альбом, видео.
Часть 36 - Красивые мелодии для отдыха. Музыкальный альбом.
Часть 37 - Шедевры мировой классики в современной обработке. Музыкальный альбом.
Часть 38 - Песни на стихи Михаила Танича. Музыкальный альбом.
Часть 39 - Поёт Игорь Тальков. Музыкальный видео альбом.
Часть 40 - Песни военных лет. Музыкальный альбом (55 песен).
Часть 41 - Самые популярные классические музыкальные произведения. Музыкальный альбом. Оздоравливающее действие классической музыки.

Canal Criativo de Iara Capraro (много видео!)

---

Про кисточку в нескольких словах и шести картинках

Думаю, многие умеют делать кисточки, однако я и некоторые мои однокурсницы столкнулись с неожиданными проблемами в этой области. Поэтому воспроизвожу способ изготовления и оформления кистей, показанный нам на курсах.
Берем картонку (коробочку, пенал, подкассетник) по длине кисти и наматываем на нее нить (рис.1).
Можно подложить под нитки карандаш или спицу – тогда нитки будут легче сниматься с основы. Если кисть нужна не одна – считаем витки.

После того, как толщина кисти набрана, с одного конца мотка перехватываем несколько раз ниткой (обязательно цвета ткани вашего изделия), плотно стягиваем и завязываем. (рис. 2)
Хвостик оставляем подлинее – им мы будем пришивать кисточку к изделию.

Снимаем моток с основы, разрезаем внизу ножницами. Возле ниточки крепления плотно обматываем ниткой, делая тугой «поясок» кисточке. (рис.3)
Следите, чтобы ворворка кисти была аккуратной и небольшой. Нить для пояска можно брать любую – как в цвет кисти, так и контрастную. Это зависит от придуманного вами оформления. Подравниваем кисточку ножницами.

Осталось оформить ворворку. Я это делаю бисером и жесткой канителью. На двойной нитке, вставленной в длинную углу, делаем узелок и закрепляем его в «пояске» кисти. Нанизываем на нить столько бусинок, сколько нужно для того, чтобы обернуть «поясок», продеваем в первую бусину и уводим нить в «поясок», где закрепляем узелком. (рис. 4)

Вместо бисера можно с успехом использовать чуть растянутую жесткую канитель.

Также ворворку оформляют золотой ажурной тесьмой. Для этого отрезается кусочек тесьмы 2 раза большей длины, чем требуется, для того чтобы обернуть ворворку. Концы тесьмы загибаются (рис.5)
и подклеиваются. Полученное двойное колечко складываем пополам и сшиваем потайным швом. Одеваем на ворворку, прометываем по краю (сверху и снизу) швом «вперед иголкой», затягиваем и закрепляем нить. (рис.6)


На оставленный хвостик нитки в цвет фона нанизываем бусинку и пришиваем кисть к изделию.

Золотое шитье уроки

Занятие седьмое

-------------------------
Шитье бисером
-------------------------
В отличие от жемчужного шитья, бисером обычно заполняют некоторое пространство, вышивают не контур, основную линию мотива, а листья, фоны. Бисер пришивается на настил только в случае, когда требуется подчеркнуть объемность элемента, например, листа, лепестка и т.д. В остальных случаях бисер пришивается непосредственно к ткани.

Потребуется:
*Учебный подрамник
*Нитки ЛЛ№35
*Игла бисерная
*Игла для нити прикрепа
*Шило
*Ножницы
*Некрупный однотонный бисер

Последовательность работы:
Бисер можно пришивать двумя способами.
1. Бисер пришивается сходным с жемчужным шитьем способом, в две иглы. На одну нить набирается несколько бусинок, второй нитью поперечными стежками прихватываем нить на которую нанизан бисер через две бусинки. (рис 1)

Бисерная поверхность должна быть плотная, ровная. Желательно чтобы бисеринки располагались в шахматном порядке относительно друг друга, но лично мне это ниразу не удалось. :)
2. Пришив бисера на одну нить. Нужно нанизывать по две бусинки и крайнюю притягиветь к ткани, продевая в нее иглу второй раз. (рис 2)

---------------------------------
Шитье бисером по настилу
---------------------------------
Настил делается нитью "Лотос" редкими стежками по лицевой стороне ткани, без протяжек и закрепок с изнанки, иногда в несколько слоев. Последний слой настила обязательно должен бить перпендикулярен нити, на которую будем низать бисер. (рис.3)
Бисер нанизывается на нить ЛЛ. Количество бусинок на стежке меняется у зависимости от ширины нарисованного элемента. По изнанке нить протягивается. Стежки с нанизанными бисеринками должны лежать плотно и паралельно друг другу. (рис. 4)

Английская королевская школа вышивания...много... подробно...


Читать далее...

Кружевная роспись от Oxi po raz pierwszy

Читать далее...

Рисуем кружево. Linens & Lace Collection Vol. 03 (есть немного шаблонов)

Читать далее...

МЕГА-ПОДБОРКА картинок для декупажа: ДАМЫ

МЕГА-ПОДБОРКА картинок для декупажа: ДАМЫ
ИСТОЧНИК ЗДЕСЬ: http://gallerix.ru/storeroom/327263130/

1.

НежноАкварельное... Иллюстратор Наташа Табатчикова

Natasha Tabatchikova  

далее...

Кружева, часть вторая

Или, бунт на борту обнаружив,       

Из-за пояса рвет пистолет,             

Так что сыплется золото с кружев,

С розоватых брабантских манжет.

Н.С. Гумилёв, "Капитаны"

 

В продолжение темы "Кружево из романов"

Кружева - сетчатая сквозная ткань, состоящая из сплетения нитяных узоров, в виде различных орнаментов и фигур, цветов, листьев, изображений зверей и птиц и даже целых бытовых сцен, характеризующих современную им эпоху. Кружевом обыкновенно окаймлены более или менее выдающимися зубчиками, отчего на Западе они получили названия: "dentelle", "Spitze". Русское слово Кружево (стар. круживо), вероятно, происходит от слова "круг" — окружать, и служило в старину для украшения богатой одежды. Сведения о кружеве дошли из глубочайшей древности. На некоторых египетских мумиях можно встретить одежду с сетчатой каймой и вышитым по ней узором. На найденной в прошлом столетии в Портичи статуе Дианы, находящейся в неаполитанском музее, край одежды украшен сеткой с богатыми разноцветными вышивками. Плетением сеток, т. е. филейной работой (filet), занимались с незапамятных времен, их иногда украшали вышивками. Но только в конце XV или скорее в начале XVI в. появились прелестные ажурные ткани, сразу завоевавшие себе почетное место среди богатых, художественных украшений того времена и сделавшиеся, на первых же порах, важным предметом промышленности и торговли.

Картинки разворачиваются при клике

МК Декупаж и другие техники. Ключница "Остывшее золото"

 

Здравствуйте, увлеченные творчеством!

Публикую обещанный мастер - класс по изготовлению ключницы.

У меня она  называется «Остывшее золото». 

 

 

Если интересно, можете прочесть о том, как задумывалась и рождалась эта работа. 

[url]http://www.liveinternet.ru/community/gallery_decor_r/post293782639/[/url]

 

Итак, приступим!

Декорирование деревянного короба. Поталь. Ст. паста. МК.

 

Декорирование деревянного короба. Поталь. Структурная паста.  МК. Автор: Зоя Большакова. Основу композиции составляет короб. Он деревянный и декорирован фактурной пастой и поталью. Я делала несколько таких коробов в разное время, весчь получается небесполезная в хозяйстве – как говорил Иа-Иа – всё что хочешь и входит и выходит.

… мастер-класс в картинках …

Шкатулка-Триптих. Автор Мастер Класса Светлана Топорова.

 

   Шкатулка-Триптих.   

Автор Светлана Топорова, далее текст автора.

Здравствуйте, милые рукодельницы!

Представляю Вам мастер-класс «Шкатулка- триптих».

Мастер-Класс...

Панно "Бамбуковые трели" + Очаровательная рамочка. МК.

 

Панно-картина "Бамбуковые трели".  Мастер-Класс.     Роспись панно красками по фарфору + Золочение деревянной рамки поталью. Автор: Коломакина Наталья      Я от этой рамочки, без ума! Просто и Изящно!

… Мастер-класс с картинками …

Масса DECO для моделирования шелка, текстиля, бумаги.

 

Масса DECO для моделирования (фиксации) шелка, текстиля, бумаги.    Паста-отвердитель, разработанная для моделирования бумаги, ткани, шелка и кожи пока не слишком известна на нашем рынке. Но постепенно она начинает заявлять о себе. Эта жидкая паста белого цвета, которая после высыхания становится прозрачной и глянцевой, способна придать гибким поверхностям отменную жесткость. Именно поэтому она прекрасно служит для целей объемного моделирования. Паста быстро отвердевает в обычном духовом шкафу или за пару дней на воздухе, что открывает практически неограниченные возможности для ее использования с объектами больших размеров.

…Подробнее…