З історії. Слово «зґарда» у багатьох асоціюється з сюжетом українського містичного трилера «Тіні незабутих предків». Насправді ж воно не пов’язана зі злими духами, це всього лише давнє гуцульське намисто з литих мідних кулонів у вигляді специфічної форми хрестів, нанизаних на ремінець, шнурок або дріт, часто ще й оздоблене намистинами.

Колись за зґарду можна було купити кілька соток землі. Адже на той час технікою лиття, за допомогою якої виготовляють хрестики, рідко хто володів. 

Символічне значення. Ще з дохристиянських часів зґарда вважалася цінним оберегом. У шестирічному віці дівчаткам на іменини дарували такий специфічний хрестик, щороку доповнюючи новим. Таким чином виходило ціле кольє з кількома разками (витками), що виконувало потужну захисну функцію. Здебільшого гуцульські прикраси створюють, опираючись не лише на власну фантазію, а й на старовинні книги, у яких детально описана й проілюстрована правильна техніка і, звісно ж, «символічні властивості» тієї чи іншої оздоби.

Модні правила. Не варто надягати зґарду разом із класичною вечірньою сукнею чи коктейльним платтям. Ця гуцульська коштовність найкраще пасуватиме до вбрання в етнічному та мінімалістичному стилях, до одягу з сукна, шерсті, льону і домотканого полотна, прикрас із екологічних матеріалів (наприклад, дерева).

Досить часто оздоби зі зґардою поєднують із діловим образом, навіть надягають під час відповідальних зустрічей як оберіг.

http://www.uamodna.com/articles/z-ardy-trendovi-etno-prykrasy/