Комментарии (0)

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post335099836/">!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, С‡Р°СЃС‚РёРЅР° 14 ...!!! </a><br/>
!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р’СѓР·СЊРєРѕРєРѕР»С–Р№РЅР° Р·Р°Р»С–Р·РЅРёС†СЏ В«РђРЅС‚РѕРЅС–РІРєР° вЂ” Р—Р°СЂС–С‡РЅРµВ» ...!!!

В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ...
============================================
РџРћР›Р†РЎР¬РљРђ РђРњРђР—РћРќР†РЇ. РќРђР¦Р†РћРќРђР›Р¬РќРР™ РџРђР Рљ - РџР РРџ'РЇРўР¬~РЎРўРћРҐР†Р”
============================================
РњР°РЅРґСЂС–РІРєР° (СЃРїР»Р°РІ) РІС–Рґ Р›СЋР±РµС€С–РІР° РґРѕ СЃРµР»Р° РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– (Р›СЋР±РµС€С–РІСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р’РѕР»РёРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
Р’С–Рґ РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– РґРѕ РѕР·РµСЂР° РќРѕР±РµР»СЊ (Р—Р°СЂС–С‡РЅРµРЅСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р С–РІРЅРµРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
(11 С‡РµСЂРІРЅСЏ вЂ“ 24 С‡РµСЂРІРЅСЏ 2014 СЂ.)
============================================
***
 
***
Р’СѓР·СЊРєРѕРєРѕР»С–Р№РЅР° Р·Р°Р»С–Р·РЅРёС†СЏ В«РђРЅС‚РѕРЅС–РІРєР° вЂ” Р—Р°СЂС–С‡РЅРµВ» вЂ” РѕРґРЅР° Р· С‚СЂСЊРѕС… РґС–СЋ... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post335099836/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 14 ...!!!

Дневник

Среда, 27 Августа 2014 г. 15:02 + в цитатник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», Вузькоколійна залізниця «Антонівка — Зарічне» ...!!!

«КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся...
============================================
ПОЛІСЬКА АМАЗОНІЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК - ПРИП'ЯТЬ~СТОХІД
============================================
Мандрівка (сплав) від Любешіва до села Сваловичі (Любешівський район, Волинська область)
Від Сваловичі до озера Нобель (Зарічненський район, Рівненська область)
(11 червня – 24 червня 2014 р.)
============================================
***

***
Вузькоколійна залізниця «Антонівка — Зарічне» — одна з трьох діючих в Україні вузькоколійних залізниць з пасажирським рухом (дві інші: Рудниця — Голованівськ та ділянка Виноградів — Іршава так званої Боржавської залізниці). Довжина залізниці — 106 кілометрів.

Вузькоколійну залізницю Антонівка — Зарічне в народі називають «Поїздо́к» або «Кукушка» начебто за те, що до тепловозів серії ТУ тут використовували тепловози серії КУ.

В засобах масової інформації також побутує назва «Поліський трамвай», «Поліська вузькоколійка», «Трансполіська магістраль».
Точна дата початку будівництва залізниці невідома, орієнтовно — 1895 рік. Спершу вузькоколійка призначалася для вивозу деревини. Тоді була побудована гілка від Антонівки до станції Кухітська Воля. Лісовозна залізниця особливого стратегічного значення набула під час Першої світової війни, тож було відкрито ще гілку Хиночі — Дубровиця — Висоцьк. За деякими даними, вузькоколійкою доправляли тоді також і торф.
У мультимедійному проекті 2007 року «Сім чудес Рівненщини» Вузькоколійна залізниця Антонівка — Зарічне посіла 1-е місце.[2]

Спеціальний проект Володимирецької та Зарічненської районних рад під умовною назвою «Поліський трамвай» став переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів і програм місцевого самоврядування (2008). Його кошторисна вартість — 730 тис. грн. Коштом проекту створено сайт, видано рекламну продукцію, провели в Антонівці фестиваль «Бурштиновий шлях», відкрили там музей вузькоколійки. Планують створити в Антонівці вагони-готелі для туристів. Кожну з 15 зупинок буде оригінально облаштовано. Наприклад, у Володимирці буде бурштиновий музей просто неба, а в новій церкві Каноничів — бурштиновий іконостас.[3]

Кінець червня 2010 — масштабно відсвяткували 115-у річницю вузькоколійки. На урочистостях в Антонівці були присутні численні представники еліти Рівненщини та закордонні гості.

Рух поїздів[ред. • ред. код]

З Антонівки до Зарічного щодня о 07:05 вирушає пасажирський поїзд, який, як правило, складається з тепловоза ТУ2 і 2-x або 4-х вагонів ПВ-51. Поїзд на посадку подається шляхом осаджування рухомого складу на тупикову колію до пасажирської платформи, зразу біля будівлі антонівського вокзалу. Час у дорозі — 4 години 2 хвилини. Об 11:07 поїзд прибуває на станцію Зарічне. Середня швидкість — 26,5 км/год. Під час руху поїзд робить три проміжні зупинки та проходить через 17 населених пунктів (включно з кінцевими зупинками). За словами очевидців, потяг може зупинитися «на вимогу». У зворотному напрямку від станції Зарічне поїзд відходить о 14:03, прибуваючи в Антонівку о 18:05. Вузькоколійка не працює по четвергам. Розклад руху наведено в таблиці:Прибуття Стоянка Відправлення Роздільні пункти Відстань Прибуття Стоянка Відправлення
ПОЇЗД № 6391
- - 07.05 Антонівка 0 км 18.05 - -
- 1 - Пл. 10 км 10 км - 1 -
07.47 2 07.49 Володимирець 18 км 17.21 2 17.23
- 1 - Пл. Андруга (Зелене) 26 км - 1 -
- 1 - Хиночі 35 км - 1 -
- 1 - Пл. Воронки 40 км - 1 -
- 1 - Пл. Луко 46 км - 1 -
08.57 2 08.59 Біле 50 км 16.11 2 16.13
- 1 - Пл. Млинок 57 км - 1 -
- 1 - Борове 61 км - 1 -
- 1 - Пл. Перекалля 70 км - 1 -
- 1 Пл. Тиховиж 1 71 км - 1 -
- 1 Пл. Тиховиж 2 73 км - 1 -
09.57 2 09.59 Острівськ 75 км 15.11 2 15.13
- 1 - Пл. Локниця 1 84 км - 1 -
- 1 - Пл. Локниця 2 87 км - 1 -
- 1 - Пл. Морочне 94 км - 1 -
- 1 - Пл. Парська 98 км - 1 -
11.07 - - Зарічне 106 км - - 14.03
ПОЇЗД № 6392

За вказівкою може бути поданий додатковий потяг (№ 6991/6992), який відходить від Антонівки о 9.45, та від Зарічного о 15.40. По середах, у «базарний день», до поїзда чіпляють два додаткові вагони.

Наприкінці 2011 час відправлення зі ст. Зарічне перенесли на 13:30, щоб узгодити рух із потягами по ст. Антонівка. ( а потім у Клевань на потяг до Києва ).

Єдиний недолік - немає туалетів. Тому "по маленькому" ходять між вагонів. А для "по великому" машиніст робить зупинку посеред маршруту. Кому треба - всі зручності поряд – у ліс.

Швидкість, Десь як трамвай по Пущі, або по Дніпровській набережній в Києві.

Вузькоколійна залізниця Антонівка – Зарічне – найдовша (106 км) діюча вузькоколійна залізниця в Європі (1895 р.), в обслуговуванні якої досі використовується чимала кількість раритетної техніки.

Потяг, що складається з тепловоза та чотирьох вагончиків, перетинає унікальний залізнодорожний дерев’яний міст через р. Стир, поблизу с. Млинок Зарічненського району - єдиний великий дерев'яний залізничний міст в Україні. Тут же є ще одна унікальна споруда — єдина на Рівненщині річкова переправа - паром через р. Стир.

Впродовж усієї подорожі вузькоколійкою можна спостерігати ідилічний пейзаж, незіпсований цивілізацією: пісок, сосни, мішаний ліс, заболочені луки. Неподалік звідси розташовані славнозвісні озера Українського Полісся: Біле, Нобель, Воронківське та Острівські озера.

Час заснування 1895 рік
Унікальність Подорож вузькоколійкою дасть гарну нагоду помилуватись чудовими поліськими краєвидами, дізнатись про історію залізничної системи Антонівка – Зарічне та подивитись на незвичну техніку
Ширина колії 75 см.
Час в дорозі 4 год. 7 хв.
Цікавий факт локомотиви працюють на моторах від танку Т-34
швидкість 30 км/г

Унікальний міст[ред. • ред. код]

На перегоні Біле — Млинок є унікальний міст через річку Стир. Це єдиний великий дерев'яний залізничний міст в Україні та найдовший дерев'яний залізничний міст в Європі (довжина 153 метри)[4]. Він з'єднує два райони — Володимирецький і Зарічненський. Коли Стир навесні розливається, потрапити на протилежний берег можна хіба що через цей залізничний міст.

Побудуваний 1906 року (інші дані — 1908). Опори дерев'яні, їх, здається, не змінювали з часів зведення мосту. Щоразу, коли потяг перетинає міст, його обов'язково зустрічає черговий.

Окрім цього мосту, на вузькоколійці є ще 30 невеликих мостів — усі дерев'яні. Загалом на всьому шляху 83 штучні споруди через річечки, канави та рови.

Вузькоколійка Антонівка - Зарічне 18.05.2010 ч.1

Вузькоколійка Антонівка - Зарічне 18.05.2010. ч.2

Поліський трамвай "Кукушка"

Подорож Поліським Трамваєм - це якісний, комфортний відпочинок подалі від цивілізації. Вузькоколійка Антонівка-Зарічне -- це „шматочок Старої Європи", краса недоторканної природи і колорит поліських сіл. Ця прекрасна комбінація створює чудовий туристичний клімат.
***

***

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ ВІДЕО...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
.МОЇ ПОДОРОЖІ....РОМАНТИКА...
УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ

Комментарии (0)

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post334931391/">!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, С‡Р°СЃС‚РёРЅР° 6 ...!!!</a><br/>
!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, РѕР·РµСЂРѕ В«Р—Р°СЃРІС–С‚СЃСЊРєРµВ»  ...!!!

В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, С‡Р°СЃС‚РёРЅР° -4
============================================
РџРћР›Р†РЎР¬РљРђ РђРњРђР—РћРќР†РЇ. РќРђР¦Р†РћРќРђР›Р¬РќРР™ РџРђР Рљ - РџР РРџ'РЇРўР¬~РЎРўРћРҐР†Р”
============================================
РњР°РЅРґСЂС–РІРєР° (СЃРїР»Р°РІ) РІС–Рґ Р›СЋР±РµС€С–РІР° РґРѕ СЃРµР»Р° РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– (Р›СЋР±РµС€С–РІСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р’РѕР»РёРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
Р’С–Рґ РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– РґРѕ РѕР·РµСЂР° РќРѕР±РµР»СЊ (Р—Р°СЂС–С‡РЅРµРЅСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р С–РІРЅРµРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
(11 С‡РµСЂРІРЅСЏ вЂ“ 24 С‡РµСЂРІРЅСЏ 2014 СЂ.)
============================================
***
 
***
Р† С‚Р°Рє РѕРґРЅР° Р· РїРµСЂР»РёРЅ РџРѕР»С–СЃСЃСЏ вЂ“ РѕР·РµСЂРѕ В«Р—Р°СЃРІС–С‚СЃСЊРєРµВ» .
[i... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post334931391/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 6 ...!!!

Дневник

Понедельник, 25 Августа 2014 г. 20:17 + в цитатник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, озеро «Засвітське» ...!!!

«КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина -4
============================================
ПОЛІСЬКА АМАЗОНІЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК - ПРИП'ЯТЬ~СТОХІД
============================================
Мандрівка (сплав) від Любешіва до села Сваловичі (Любешівський район, Волинська область)
Від Сваловичі до озера Нобель (Зарічненський район, Рівненська область)
(11 червня – 24 червня 2014 р.)
============================================
***

***
І так одна з перлин Полісся – озеро «Засвітське» .

Озеро Засвітское (рекреаційне, 2.5 га) два кілометри від с.Нобель, хутір Млини, відоме великим вмістом гліцерину. Є місця для відпочинку. Озеро багате рибою, а ліси ягодами. На цьому озері організовується ночівля в наметах. У 200 метрах від нього приймає гостей агрооселя "Куцевич". Адреса: 34013, Зарічненський район, с.Млини
Озеро має порядка 25 м глибини і є карстового походження. Вода чиста і прозора.
Та людина є людина, я називаю таких «гомодрили», які завозять на це маленьке, чарівне озеро – моторні лодки. Ставлять сто метрові сітки, виловлюючи дикого карася, якого я вперше у житті побачив. Ловиться пристойна щука, мій товариш ловив на «кружки».
А на вудочку, за десять хвилин, можна наловити на сковородку – «краснопер», «верховодка». Риба дуже смачна, прямо солодка, коли підсмажити на вогнищі. Та і юшка (уха) зі щуки і дикого карася… оближешся.
Цивілізація – це щось неймовірне, страшне у своєму невихованню. Навколо цієї перлини уже досить багато сміття, хоча і єсть сміттєзбірники, але привичка плюватися і кидати пластикові пляшки де попало…
І лиш невелика ділянка Стохіду у недоступних місцях, ще чистий, незайманий, бо там не пропливеш на моторних човнах. Але завдяки інтернету, який розкручує уже ці місця, скоро і там все закидають сміттям.
***

***

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ ВІДЕО...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
.МОЇ ПОДОРОЖІ....РОМАНТИКА...
УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ

Комментарии (0)

!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 4 ...!!!

Дневник

Воскресенье, 24 Августа 2014 г. 17:38 + в цитатник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, с. Сваловичі ...!!!

«КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина -4
============================================
ПОЛІСЬКА АМАЗОНІЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК - ПРИП'ЯТЬ~СТОХІД
============================================
Мандрівка (сплав) від Любешіва до села Сваловичі (Любешівський район, Волинська область)
Від Сваловичі до озера Нобель (Зарічненський район, Рівненська область)
(11 червня – 24 червня 2014 р.)
============================================
***
14 червня 2014 р. с. Сваловичі.
***

***
Субота… ніч в палатці, сон під лопотіння дощу і коли дощ затихає, відразу заповнює палатку – жаб’яче квакання.
Сніданок… риба, чай скип’ячений на газовій горілці. Що робити далі, ще не визначилися. Плисти по дощу, не дуже комфортно. Хмарно. Піднявся вітер, похолодало. Перевдяглися потепліше, ждемо змін погоди… вижидаємо.
Ще вчора зробив пробну екскурсію по селу Сваловичі, одне із самих закигутих сіл,
де живуть одні старі люди, під вісімдеят. Приїжджі п’янички, які продають участки своїх бабусь і дідів.

Село знаходиться серед глухих лісів і болот на піщаних дюнах. Здаєтся, що це серце нашого Полісся.
Попередньо ми взнали, що в селі проживає декілька десятків пенсіонерів, молоді немає. Сама »молода» бабуся – 70 років. Те що ми побачили - глибоко вразило нас. Ми йшли по піщаній дорозі серед села, ноги в’язли в піску, навколо нас стояли хати 19 століття. Дахи покриті очеретом, реліктове село. Де-не–де, серед покинутих хат , було видно якусь бабульку.
Атмосфера дуже специфічна, навіть якость моторошно. Йдеш… ні душі, одні собачки замучені сплять гріючись на піску. Пройшовши через хутір, побачив двох бабусь на городі.
Справжній етнографічний музей просто неба.
Приходять смс з білоруського МТС, нагадуючи, що кордон поряд.
До речі, в Сваловичах Стохід впадає в Прип’ять.Утворюється безліч живих лабіринтів з величезного очерету.

Зустрічаємо місцевого аборигена на човні. Човни у них дуже дивні –тонкі , продовгуваті, як піроги. Плавають на них ,стоячи на кормі з одним довгим веслом. В древні часи човни тут видовбували з суцільного стовбура. Ця техніка греблі залишилась ще з архаїчних часів. Без човна тут ніяк. Це головний транспорт. І сіно перевезти, і на рибалку, і по ягоди та гриби, і в сусіднє село на весілля.
***

***
Це, напевно, найбільш фотографоване та описане в Інтернеті село Волинського Полісся. Просто сказати, що потрапляєш тут на 100 років назад – значить не сказати нічого. Відразу біля пристані височіє дерев’яна вишка (не то пожежна, не то орнітологічна), з якої відкривається широка і дуже мальовнича панорама околиць.
Слід сказати, що у цьому селі протягом кількох років діяла наукова станція Франкфуртського зоологічного товариства. Сваловичі – готовий знімальний майданчик для історичного кіно. Немовби звозилися спеціально всі ці „експонати”, бо дуже вже схоже на музей.
У селі нині живе лише 35 осіб похилого віку. Про це мені розповів чоловік похилого віку, якого я зустрів, шукаючи місця, де можна набрати води. І він мене запросив до свого двору. Чоловік цікавий, з юмором. В минулому - Заслужений працівник культури. Проспівав мені частушки. Жаль, що я не мав з собою фотоапарату, а то б записав. А коли прийшов по воду, то у дворі було вже пусто, поїхав з жінкою на город. Чоловіку і його жінці під вісімдесят, а вони тримають корову і конячку. Люди там взагалі дуже приємні, відкриті і привітні.
Прогулянка Сваловичами – суцільне задоволення, яке точно собі не дозволиш на щодень.
Весь цей нагрітий сонцем дерев’яний музей у поєднанні з водою, зеленню та піском створює якийсь унікальний клімат, у якому ловиш себе на думці, що хочеш тут залишитися.
Корови, які ще зранку насолоджуються соковитою травою та річковими ваннами, нагадуючи здалеку стадо буйволів посеред африканської савани.
Ідеш селом… ні душі. Всі десь на городах. Зустрів двох голодних, задрипаних собачат, які спали на пісочку, гріючись на сонці.
Не весело дивитися на останніх могікан у мертвому уже селі. Так що, для переселенців, місця у нашій країні вистачить, але ж ніхто сюди не захоче приїздити. А тут природний рай, але потрібно важко працювати.

Так як дощ йде періодично навіть вдень і постійно загоняє нас в палатку, вирішили переночувати ще одну ніч у Сваловичах.
Моя задача була розпалити багаття, коли все мокре, це не так просто, хто це пробував, той зрозуміє, та ще й без паперу. У Красноярському краї нас навчили, потрібно віднайти суху березу і зідрати кору, але ж її не завжди віднайдеш. Тому виручила інженерна смекалка. Згадав, що у нас є газова горілка і я скористався цим методом, потім ще не раз приходилося приміняти цей метод, коли було мокро. Пізніше, я віднайшов ще один метод, біля озера Засвітське. Там навкруги соснові ліси, тому дуже добре слугує для розпалу, сухі гілки з голками сосни.
Поснідали… пішов на прогулянку в село, зафотографував хати і сараї покриті очеретом. Набра води у знайомого вже дідуся.
Товариш в цей час наловив риби… засмажили, пообідали. Товариш ліг відпочивати, а я фотоапарат в руки і у мандри за село.
Віднайшов поляну і попав у свою стихію. Це луки і городи. Так красиво ковиляв ковиль, що прийшлося зробити відео. (відео – ковиль).
***
Поліська Амазонія Сваловичі ковила

***
Вода водою…
А степ, то степ…
За Сваловичською слободою,
Розлігся ковильний вертеп.

І плесо Прип’яті, Стохіду
Обрамлених в очеретах.
Й ковильні ці угіддя
На підвищених місцях.

І це ніяк не порівняти…
У кожного своє.
Рибалка для когось то свято…
І ягідка для когось святом є.

Віднайшов у покинутих городах зарослу травою і ставшею уже дикою клубніку.
Це щось неймовірне на смак. З поля прогнав дощ. Заховалися у палатці. А рядом на березі ще звечора приїхали рибалки а вранці на моторних човнах відправилися на рибалку. Один з них залишився стерегти машину і рибалив у заводі рядом.
Чуємо з палатки голос – «Чи є хто живий ???...», одягаємо плащі, іде дощ і виходимо. І перед нами картина. Хлопець охоронник ловлячи рибу, звичайно не дуже тверезий, піймав сам себе, загнав тройник, досить великий крючок собі у голову. І навіть не зняти кепку. Два крючка сиділи глибоко у голові і ми не змогли нічим допомогти. Єдине, що сказали, щоб визвав своїх товаришів і їхав до хірурга. Отакі то пригоди бувають. Коли б хтось по п’янці розказав, то не повірив би… а так сам це бачив… «Щукар» залишиться в пам’яті, бо незабаром припливли його товариші і привезли нанизані щуки. Зібралися і повезли «Щукаря» до районного центру у Любешів.
Це щось із серії – «навмисно не придумаєш.»
Обідали у палатці, так як дощ не переставав.

15 червня 2014 р. с. Сваловичі:
Ніч була неспокійною. Коли тільки причалили до берега, до нас прийшов місцевий собака, нічого не боячись. Спокійно обійшов, все рознюхав, окреслив свою територію і пішов. Першої ночі ми не чули, чи приходили собаки, чи ні.
А от цієї ночі, десь серед ночі, чуємо собачий гавкіт. Прийшлося встати, брати ліхтарик і виходити. І коли засвітив ліхтарик, то відкрилася картина з світячими очима, як у давні часи, вовки нападали на людей. Собаки налякалися світла і повернули назад.
Вранці вирішили вирушати далі, незважаючи на погоду.
Мрячило… випливли на русло Прип’яті і почали знову виляти серед зарослей річки. І відразу, як в казках… три дороги – НАПРАВО, НАЛІВО і ПРЯМО.
По розказам місцевих, ми вже знали, що потрібно плисти прямо.
Пустився дощ, але йшов не довго і в нас уже на поготові були плащі.
І знову простори і завитки тільки вже Прип’яті і русло набагато ширше.

В Сваловичах дельта Стоходу впадає в Прип"ять , і далі справжні очеретяні лабіринти Волинської Амазонії. Великі русла, маленькі рукави, стариці, що закінчуються тупиком.
Місця тут малолюдні, природа справді незаймана, назвичайно чиста вода.
Тут мають бути овації та аплодисменти.
Чому ? Тому що це унікальна річка не тільки для України, а й для Європи.
Справа в тому , що на деяких ділянках ( довжиною по пару десятків км) русло розпадається на «сто ходів» . Безліч маленьких заплутаних русел, проток, рукавів загальною шириною від 1 до 2 км, а ще плюс заболочена заплава. Між протоками височенні очерети , острівці лісу - справжня Волинська Амазонія.
Сотні русел, стариць, рукавів – багато з них закінчуються тупиком. Течія зовсім мала, тому можна й не помітити, що давно пливеш проти , а не за.
Чим не Амазонка?
Вийти на берег часто зовсім неможливо – навколо болото.

Пропливали місце гріздування чаєк, де над нами почали кружляти чайки з гнівними криками і пікетуванням на нас. Часто здіймалися біді цаплі. Зліва показалася Лиса гора, де до цього часу збереглися Австрійські дзоти часів першої світової війни. Але попливши прямо, ми не могли вже заплисти до гори, так як було далеко і потрібно плисти проти течії, а це не просто. Тому пропливли мимо Лисої гори. Була б краща погода ми б звернули на водорозділі наліво і причалили б біля гори.
***

70.

71.

***
Катерина Труш, с. Сваловичі Волинська область

***

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ ВІДЕО...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
.МОЇ ПОДОРОЖІ....РОМАНТИКА...
УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ

Комментарии (0)

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post334747693/">!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, С‡Р°СЃС‚РёРЅР° 3 ...!!!</a><br/>
!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, СЂС–С‡РєР° РЎС‚РѕС…С–Рґ ...!!!

В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, С‡Р°СЃС‚РёРЅР° -3
============================================
РџРћР›Р†РЎР¬РљРђ РђРњРђР—РћРќР†РЇ. РќРђР¦Р†РћРќРђР›Р¬РќРР™ РџРђР Рљ - РџР РРџ'РЇРўР¬~РЎРўРћРҐР†Р”
============================================
РњР°РЅРґСЂС–РІРєР° (СЃРїР»Р°РІ) РІС–Рґ Р›СЋР±РµС€С–РІР° РґРѕ СЃРµР»Р° РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– (Р›СЋР±РµС€С–РІСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р’РѕР»РёРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
Р’С–Рґ РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– РґРѕ РѕР·РµСЂР° РќРѕР±РµР»СЊ (Р—Р°СЂС–С‡РЅРµРЅСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р С–РІРЅРµРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
(11 С‡РµСЂРІРЅСЏ вЂ“ 24 С‡РµСЂРІРЅСЏ 2014 СЂ.)
============================================
***

***
13 С‡РµСЂРІРЅСЏ 2014 СЂ. СЂС–С‡РєР° РЎС‚РѕС…С–Рґ.
***
РџРѕР»С–СЃСЊРєР° РђРјР°Р·РѕРЅС–СЏ РЎС‚РѕС…С–Рґ... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post334747693/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 3 ...!!!

Дневник

Суббота, 23 Августа 2014 г. 22:35 + в цитатник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, річка Стохід ...!!!

«КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина -3
============================================
ПОЛІСЬКА АМАЗОНІЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК - ПРИП'ЯТЬ~СТОХІД
============================================
Мандрівка (сплав) від Любешіва до села Сваловичі (Любешівський район, Волинська область)
Від Сваловичі до озера Нобель (Зарічненський район, Рівненська область)
(11 червня – 24 червня 2014 р.)
============================================
***

***
13 червня 2014 р. річка Стохід.
***
Поліська Амазонія Стохід2

***
Піднялися пізніше, тому що було росяно, а нам краще пакуватися сухими. Вибралися об одинадцятій. І почалося основне і саме прекрасніше виляння по річці Стохід. Це був найкращий участок нашої мандрівки. Село Бучин було збоку, коли випливали. Три години виляння по нетрям заплави Стоходу і знову село Бучин…
Перед селом Бучин русло знову розпадається. Ми попливли по правому руслу . Там починається дельта Стоходу – знову безліч проток. Протоки катастрофічно заросли – проплисти неможливо!
Часто з`являються рукави, протоки, які збивають з пантелику
Течія слабка, в сумнівних місцях рух течії можна визначити лише по водяній рослинності. В деяких місцях русло зовсім звужувалось, ми вже просто продирались через густі зарослі осоту. Недарма він називається різаком . Листки в нього дуже цупкі, гострі, як леза, та вкриті колючками. Це спричиняє неприємний свист, коли треться об дно байдарки.
ОСЬ ТУТ І ПОЧИНАЄШ РОЗУМІТИ РІЗНИЦЮ МІЖ СПРАВЖНІМ ЖИТТЯМ, І ЖИТТЯМ «ІДЕНТИЧНИМ НАТУРАЛЬНОМУ» - ДИВАННО-ТЕЛЕВІЗІЙНИМ.
Нерідко можна відчути п`янкий запах розігрітої на сонці річкової м`яти, що росте над водою
Інколи вузьке, петляюче русло змінювалось просторими плесами. На плесах Стоходу глибина до 10м . Якщо вірити позначкам на карті, середня глибина Стоходу на ділянці до Припяті 2-5 м.
Зрідка серед очерету можна побачити очеретянку прудку.. На території національного парку живе третина світової популяції цієї рідкісної пташки.
Місцеві зголоднілі ґедзі…
Виляли в тунелях із очерету, вверху свистів вітер, шелестів очерет і до нас тільки іноді на заплавах добирався. Такої дикості і очеретяної насиченості, я ще не бачив у своєму житті.
Плесо річки перегороджували затори із плаваючих островів ( осока-різець). Бувало метрів десять потрібно було з усієї сили грести, щоби прослизнути, як по льоду через затори різця, де лодка ковзала по суцільній траві. Бували всього метрові проходи по ширині, де і весом не можна грести. В одному місці заміряв глибину веслом і весло повністю заховалося у воді, довжина весла два метри тридцять сантиметрів. Часто перед носом злітали білі цаплі, попадалися загати бобрів і розвішані будиночки для птахів на деревах.
І так знову село Бучин. На городі жінка підказала, де набрати води, відвела до церкви і показала криницю. Підкачали балон і попливли далі.
Далі входимо в дельту Стоходу. Пейзажі поступово змінюються, все менше дерев, дельта утворює обширнi плавнi з плесами, протоками та островами.
Десь тут знаходиться найнижча точка Волинської області – 139м над рівнем моря.
Дерева і чагарники майже зникають - навколо лише очерет та водяна рослинність.
Русло починає сильно петляти, ледве встигаємо вписуватись в повороти серед очеретяного коридору!
Наближаємся до Сваловичів. Запливаємо ще в одне тупикове русло, воно звужується , весла чіпляються за водорослі та латаття, але блуд не тримає нас довго і ми підпливаємо до села.
***
Поліська Амазонія Стохід3

Поліська Амазонія Стохід4

***
Історичний момент зустрічі річок Стохід і Прип’ять перед селом Сваловичі.
(є відео 3). Щоби попасти у Сваловичі, де проживають в основному старі люди,
Потрібно проплисти участок Прип’яті проти течії і вітру, поборовшись із стихією.
***
Поліська Амазонія Прип'ять

***
Це запам’ятовується. Звичайно стомилися, намахалися веслами. Почали насувати хмари.
Швиденько поставили палатку, розвели вогнище, товариш за хвилин двадцять наловив риби, я розвів багаття і почавс дощ. Рибу засмажували і кип’ятили чай при дощі. Пообідали разом з вечерею,бо було уже вісім годин вечора. Коли припливли, до нас підішло двоє чоловік, один з пістолетом (єгер), розпитали хто ми є. Потім з’явився місцевий п’яничка за сто грамів. Налили, аби відчепитися. Дев’ята вечора, пишу дорожні примітки в палатці, під стукіт дощу. Який би не був дощ, але позитивних вражень йому не зламати, тим більше, що навіть у цокоті дощу по даху палатки, є щось загадкове і приємне. Звичайно краще щоби було сухо, тим більше, що ще й похолодало.
(забутими стежками Полісся – відео, фото)
***

***

4457709_0660519a0c0c1636de1bc35f0e25b91f (125x70, 24Kb)

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ ВІДЕО...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
.МОЇ ПОДОРОЖІ....РОМАНТИКА...
УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ

Комментарии (0)

<a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post334708300/">!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, С‡Р°СЃС‚РёРЅР° 2 ...!!!</a><br/>
!!!... В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, В«РљРѕРІРµР»СЊ - Р›СЋР±РµС€С–РІВ» ...!!!

В«РљР РђР™ РЎР’Р†РўРЈВ», Р·Р°Р±СѓС‚РёРјРё СЃС‚РµР¶РєР°РјРё РџРѕР»С–СЃСЃСЏ, С‡Р°СЃС‚РёРЅР° -2
============================================
РџРћР›Р†РЎР¬РљРђ РђРњРђР—РћРќР†РЇ. РќРђР¦Р†РћРќРђР›Р¬РќРР™ РџРђР Рљ - РџР РРџ'РЇРўР¬~РЎРўРћРҐР†Р”
============================================
РњР°РЅРґСЂС–РІРєР° (СЃРїР»Р°РІ) РІС–Рґ Р›СЋР±РµС€С–РІР° РґРѕ СЃРµР»Р° РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– (Р›СЋР±РµС€С–РІСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р’РѕР»РёРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
Р’С–Рґ РЎРІР°Р»РѕРІРёС‡С– РґРѕ РѕР·РµСЂР° РќРѕР±РµР»СЊ (Р—Р°СЂС–С‡РЅРµРЅСЃСЊРєРёР№ СЂР°Р№РѕРЅ, Р С–РІРЅРµРЅСЃСЊРєР° РѕР±Р»Р°СЃС‚СЊ)
(11 С‡РµСЂРІРЅСЏ вЂ“ 24 С‡РµСЂРІРЅСЏ 2014 СЂ.)
============================================
***
12 С‡РµСЂРІРЅСЏ 2014 СЂ. (7-15) Р°РІС‚РѕР±СѓСЃ вЂ“ В«РљРѕРІРµР»СЊ - Р›СЋР±РµС€С–РІВ» - В«РљР РђР™ РЎ... <a href="https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post334708300/">Р§РёС‚Р°С‚СЊ РґР°Р»РµРµ...</a>

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 2 ...!!!

Дневник

Суббота, 23 Августа 2014 г. 14:14 + в цитатник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, «Ковель - Любешів» ...!!!

«КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина -2
============================================
ПОЛІСЬКА АМАЗОНІЯ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК - ПРИП'ЯТЬ~СТОХІД
============================================
Мандрівка (сплав) від Любешіва до села Сваловичі (Любешівський район, Волинська область)
Від Сваловичі до озера Нобель (Зарічненський район, Рівненська область)
(11 червня – 24 червня 2014 р.)
============================================
***
12 червня 2014 р. (7-15) автобус – «Ковель - Любешів» - «КРАЙ СВІТУ», зі слів водія автобуса.

Дорога серед посадок. Серед неораних полів і на обочині дороги тебе зустрічають багряні червоні маки. Ранок прекрасний… сонячний, теплий. Переїзд де ходить дизель на Каменець Каширський.
На лугах пасуться коні, корови. Часто лорогу перетинають гурти корів і автобус призупиняється. Гурти корів пасе пастух з собакою, який завертає корів.
Городи акуратно оброблені, рядом з городом великі ставки – копанки, та ще й зариблені.
У дворах сади, є виноград, пізній для вина. Головний транспорт – конячка запряжена у віз.

Прибуваємо до Любешова – сонного поліського райцентру з неймовірно багатою історією. З цієї історії до сьогодні лишилась в’їзна брама зруйнованого палацу Чарнецьких та приміщення колегії монастиря піарів, де у середині XVIII століття навчався національний герой Польщі та США – Тадеуш Костюшко.

Три години їзди і ми у Любешові. Їзда не проста, дорога суцільна бруківка, та ще й розбита, тому автобус їде тихенько. Тому і добре можна роздивитися прекрасні краєвиди.
Автостанція у Любешові. Докупили сірників і з великими потугами віднайшли шестилітрову пластикову банку. Допоміг водій таксі, який перевозив нас на річку Стохід.
Підказав, що може є у аптеці. Так і сталося, зайшов, запитав і мені добрі люди подарували пластикову банку, так як у магазинах такої місткості банки не знайшли. Набрали води у колодязі. Всі колодязі з журавлями, так як вода не глибоко, всього метрів три.
(відео Любешів)
Любешiв. Як саме все розпочалось!

***
Збір байдарки… Підвісний міст в смт. Любешів,

За цим мостом ми попрощались зі славним Любешовом та поринули в поросше мохом та очеретом справжнє Полісся, як кажуть, далі рейки не ідуть, а ворони розвертаються, Ворони собі розвертаються, а диких качок та гусей тут як горобців в місті, бобрів, як котів, а от людей треба добре пошукати, що не могло не радувати, лісова "тиша" перегукувалась пташиним співом, око милували незаймані квіткові галявини, а під столітніми дубами почуваєшся ніби в країні великанів. Для міського жителя тут все вражає... час зупиняється... спокій окутує тебе... і все нагальне втрачає сенс... природа проникає в тебе...

Боброві багатоповерхівки, Зруйнований міст, Та по всьому шляху відчувається рука людини, кожні 500м висить шпаківня завбачливо пронумерована, щоб птахи не переплутали номер свого пентхаузу.

Почали пакуватися, накачали байдарку і порозпихували груз, де тільки можна, у надувній конструкції двухмісної палатки мало місця для грузу. (краще було б купити трьохмістну). Багато місця займає їда, так як розраховувати на магазини не можна, бо їх по дорозі немає.
Коли пакувалися, проходив повз нас місцевий житель і говорить, що проплисти по Стоходу неможливо, він весь заріс. Сказав, що рядом єсть екологічне відділення заповідника. Товариш сходив і на всяк випадок взяв телефон, якщо станеться якась катастрофа. Нас це вже підбодрило.

Відчалили, навіть не зафіксували час. Десь приблизно годині о дванадцятій дня.
І відразу попадаєш у стихію природи. Страшна зима і ще страшніша весна і літо відразу вивітрилися. Багато чаєк, лелеки, білі цаплі і оркестр із пташок – очеретянка. ( я їх пісню добре знаю, так як слухав не раз на озері Міністерське).
Жовті лілії, біленькими квітками цвіте різак (один із основних видів рослин на річці Стохід), очерети, осока і головне диво – м’ята. Повітря пропахло м’ятою, навіть вода, коли брали воду з річки для чаю, пахне м’ятою і її дуже багато. На всьому нашому шляху, ми пили чай з м’ятою. Навіть на озері Засвітське, де в кінці подорожі ми зупинилися, м’ята росте.

Поліська Амазонія Стохід1 (відео – ю туб - мої )

Річка називається – Стохід, Сто ходів… тому відразу і заблукали. Добре що недалеко відпливли від Любешова і на березі були чоловіки, які поправили наш курс.
Стрекози різних кольорів… пливемо, насолоджуємося…
І от лодку почало заносити щось вліво і не зрозуміло чому. Випадково доторкнувся до лівого балону лодки, а він уже приспустив. Звичайно трішки мандраж, так як навкруги болото і не віднайти клаптика твердої землі. Віднайшли насос і почали підкачувати,
прямо у лодці. З часом показався клаптик землі, зупинилися, витягнули лодку на землю, підкачали і попливли далі. І за якихось там півгодини, віднайшли прекрасне місце, де вирішили зупинитися для ночівки. Тільки встигли поставити палатку, як почався дощ.
Допоки йшов дощ, перекусили прямо у палатці, не дуже комфортно, але це мандрівка.
Добре, що дощ виявився короткочасним. Товариш поплив на рибалку, а я зварив суп і скип’ятив воду для чаю. Воду для супу і чаю набрали прямо з річки. ( ексцесів із розладом шлунку не було). Раніше я ніколи не зустрічав м’яти на річках. М’ятою пахне повітря, нею пропитана вода. Тому чай із м’ятою, це щось із випадків задоволення. Другий невеликий збій, після спускання балону лодки, товариш утопив сачок з рибою. Та все ж рибки вже попробували. Повечеряли… вогнище… комарі (без них ніяк не обійтися) і сон, після важкого і сумбурного дня стомилися.
Ніч прохолодна, але в палатці, та ще й у спальниках не замерзли. Вийшов серед ночі – повний місяць, полярна зірка, значить можна зорієнтуватися де північ. Всю ніч кумкали жаби. І о… ДИВО, до цього часу, о шостій ранку, розбудили солов’ї, тривожні крики качок, що ми їх потривожили і знамените - «КУ-Ку…», яке нас супроводжувало всю мандрівку, зозуля і жаби були повсюду з нами.

В нічній ідилії постояв і згадав:
12 червня було відкриття чемпіонату світу по футболу, та воно нас не цікавило, це було десь у іншому житті. Перший день повністю підкорив ідилією природи, своїм спокоєм.
А острів, на якому ми зупинилися, був чарівний. Віднайшли кущі черніки, але чомусь неврожай… багато малини, але вона ще не достигла.
Буде новий день, буде нова їда, нові події…
***

***

4457709_0660519a0c0c1636de1bc35f0e25b91f (125x70, 24Kb)

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ ВІДЕО...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
.МОЇ ПОДОРОЖІ....РОМАНТИКА...
УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ

Комментарии (0)

!!!... Музична вітальня_Don Juan / Дон Жуан ...!!!

Дневник

Воскресенье, 23 Июня 2013 г. 22:47 + в цитатник

!!!... Don Juan / Дон Жуан ...!!!
( Присвята Лілея )

***

Дон Гуан:

***
«Вибір шляху»:

Ніхто не проживе твоє життя за тебе,
Це всього навсього дзеркальне відображення.
І це лишень твоя потреба,
Твоє свідоме марення.

Ніхто тебе не простить,
Ніхто не переживе біль замість тебе,
Ніхто не відчує холод в глибині твого серця,
Твої переживання, потреби.

Твій шлях до спасіння…
Навіть, коли ти вибираєш не праведний шлях…
Тобі мій дороговказ -
Сину мій, я прошу тебе – не зрони своє ім’я.

Ніхто не проживе твоє життя за тебе
І навіть ті жінки, які тебе любили.
Завжди боляче тільки за себе,
Ніхто не зможе забути того, що ти робиш з собою,
Чого заслуговуєш у цьому двобої.
--------
Ніхто не проживе твоє життя за тебе,
Ти завжди сам будеш прокладати шлях
І в цьому є твоя потреба…
Чи в забуття впадеш, а чи будеш відомий у віках.

Тільки тобі вибирати буде він добрим, чи злим
Тільки тобі платити за те, що розтратив,
Але чи буде чим ???...
Хотілося б мені все це побачить.

Ніхто не проживе твоє життя за тебе…
--------------------------------------------------
« Квіти зла » - насолода:

Так просто робити добро…
Для чого то зло нам дано ???...

Значить у тебе ніколи не буде прямої дороги…
Свого ідеалу.
Значить у тебе ніколи не буде хоч краплі –
Своєї моралі.

Квіти зла, квіти лілій гублять пелюстки.
Все одно… все одно гра на балах, гра розпусти
Байдужі мені ці ростки,
Коли не вбивають душевної пустки.

Колись можливо смак любові ти пізнаєш,
Тоді буде так добре в обнімках жінки назавжди.

Квіти зла, квіти лілій…

«Насолода»:

Я бачу добро повсюдно,
Я бачу людей стоячих у весь зріст де так людно.
Та це все не то…
Єдина насолода яка залишається –
Це жінка і вино…
І ціль у цьому єсть, коли тебе підносить до небес !!!

Грайте ж ще… заради моїх насолод.
Я прагну тіла жінок
І гітар музикантів,
шкіри султанші,
ще вологої під моїми руками.
Я хочу відчути полум’я їх бажань до самого ранку,
Я хочу, щоби вони подавали ще вина,
Лийте його на їх тіла,
щоби пив я його з їх грудей
Упродовж днів і ночей.

Насолода – це все, що потрібно мені,
Насолода, що запалить вогонь
І залишить в зітханні декілька крапель
Насолоди… з розкритих долонь.

Грайте ж ще… заради моїх насолод.
Я прагну тіла жінок
І гітар музикантів,
Очей циганки до самого ранку.

Грайте ж… грайте на гітарах !!!
Вино лийте !!!
Грайте ж… грайте ще сильніше –
Щоби жити й не згоріти !!!

«Любов»…

Любов… Коли вона приходить,
Вона звільняє тебе,
Вона робить із тебе іншу людину, яким ти був,
Вона з розуму Вас зводить.

Любов… Коли вона приходить…
Її не ждуть, але вона зненацька – тут.
Це історія між нею і тобою, коли вас враз вже двоє.

Любити…
Я думав, що я сильний,
Я думав що я той, який ніколи не плаче.
Раніше я слухав тільки себе,
То що говорили інші, мені було не цікаво.
І от коли побачив ту посмішку з вродою,
Відразу зрозумів різницю між коханням і насолодою.

В очах цієї жінки я відчув грім барабанів,
які стукають в моїй душі.
Й моє серце відкрилося любовній омані.

Любити – це сильніше чим жити !!!
Сильніше, чим бажання бути вільним.
Сильніше, чим хміль п’янкий.

Любити – це звільнити в’язня в душевнім двобої
І слідувати завжди за тобою.

Любити – це віддати життя за хвилину цю…
Щоб почути, як говорить вона –
Дон - Гуан… я тебе люблю…

( 24 червня 2013 р. м. Київ )

***
Продовжимо знайомитися з талановитими співаками Філіппом Бергель і іншими у
Французько-Канадському Мюзиклу "Don Juan / Дон Жуан",
композитор Фелікс Gray, який написав і музику до "Шахерезади".
дивися пост:
http://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post280916946/

!!!... Не забудьте включити російські субтитри ...!!!

група про франко-канадському мюзиклі
автор і композитор - Felix Gray
режисер-постановник - Gille Maheu
Дійові особи та виконавці:
Don Juan - Jean-Francois Breau
Don Carlos - Mario Pelchat
Don Luis - Claude Fournier
Elvire - Cindy Daniel
Le Chanteur - Chico Castillo
Raphael - Philippe Berghela
Isabel - Amandine / Cassiopee / Genevieve Charest
Maria - Marie-Eve Ianvier
• мюзикл, створений рукою французького композитора, виконавця Фелікса Грея наповнений чудовими мелодіями, ритмами іспанської гітари і прекрасним танцем фламенко ...
Дон Жуан (правильніше Дон Хуан, також зустрічається Дон Джованні і Дон Гуан) (ісп. Don Juan, італ. Don Giovanni) - легендарний іспанець, розпусник і неправедник. Персонаж багатьох художніх творів (близько 150).Прототипом легендарного дона Жуана вважається представник одного з аристократичних севільськіх пологів на ім'я дон Хуан Теноріо. Його сміливі любовні і дуельні походеньки, що залишалися безкарними завдяки участі в них близького друга, короля Кастилії Педро I (1350-1369), довго наводили жах на всю Севілью, поки вбивство Хуаном командора дона Гонзаго не поклала кінець терпінню. Вдаючись разом з королем в розпусту, і насильствам, дон Хуан викрав дочку командора де Ульоа, убивши його самого. Правосуддя не діяло і ченці-францисканці вирішили самі покарати його. Від імені молодої і красивої жінки вони призначили йому побачення пізно вночі, у церкві, де був похований командор, вбили його і розпустили слух, що він скинутий в пекло статуєю.
Дон Жуан - гордий іспанський аристократ. Він сластолюбець, що присвятив життя пошукам чуттєвих насолод. Він із задоволенням порушує моральні та релігійні норми - наприклад, спокушає черниць (в умовах католицької Іспанії особливо крамольне дія). Одним з найістотніших елементів в насолоді для нього є момент затвердження свого панування, момент боротьби з перешкодами, що стоять на шляху.

Розробка образу дона Жуана показує специфіку його поведінки - він переходить від жінки до жінки, спокушаючи їх і розбиваючи їм серця. Прийнято відрізняти тип спокусника «Дон Жуан» від типу «казанови», прототип якого, на відміну від дона Жуана, залишав кожну зі своїх коханок з приємними спогадами, а не з ненавистю до себе.

Ці пошуки іноді трактуються як пошук їм «ідеальної жінки», дон Жуан - мрійник. Наприклад, у Мюссе він все життя прагне до ідеалу жінки, вкладеному в нього Богом. Він жертвує генієм і славою, він по-справжньому любить і все ж переходить від жінки до жінки, в кожній - навіть у куртизанці - сподіваючись знайти здійснення своїх мрій. Даремно: жодна жінка, у своїй недосконалості, не відповідає його ідеалу.

А у творі Ленау чуттєвість вже набуває патологічний відтінок, а сам дон Жуан - неврастенічні риси. Він сумує за жінкою, яка, будучи уособленням жіночності, дала б йому можливість задовольнити своє прагнення до володіння всіма жінками. Це вже не фізичний, а духовний еротизм, якого не задовольняють обмежені можливості тіла. Разом з тим дон Жуан - не хижий сластолюбець. Він - еротик з поетичною душею, схильної до елегійних настроїв. Тільки через чуттєвість може він доторкнутися до світу. На його думку, джерело всіх речей - Бог - як виключно виробляє сила пронизує всесвіт. Оволодівши жінкою, Дон Жуан відчуває себе часткою цієї сили.

Оскільки дон Жуан повстає проти соціальних умовностей, автори дуже часто робили його атеїстом і змушували проголошувати антиклерикальні тези.

Ваш текст

geniavegas

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ ВІДЕО...
Любимі мелодії
В світі прекрасного
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
.Я і ТИ... (ліричні мотиви)
.Я і ТИ... ДОРОГА ДО ТЕБЕ...
МУЗИЧНА ВІТАЛЬНЯ

Комментарии (0)

................ МОЇ ВІДЕО .............

Дневник

Воскресенье, 06 Февраля 2011 г. 12:49 + в цитатник

........... МОЇ ВІДЕО .............

ДОБАВКА_1
МОЇ ВІДЕО: Нажати на доріжці нижче:

http://www.youtube.com/watch?v=X4eASpQPta4

Продивіться "Фіалка", потім під написом - зліва_зверху (320*420 Копія Фіалка1), нажати на
( ЦИФРА КІЛЬКОСТІ ВІДЕО ) справа від логотипа " vologryn "....
і відкриються вверху всі МОЇ ВІДЕО з картинками, де стрілками вибираємо - вправо, вліво....
Успіхів і насолоди ...

"НА ВІТРІ БЕРЕЗИ"

"ФІАЛКИ"

"БОТАНІЧНИЙ САД_2010"

"ФІАЛКИ"

"СВІТ КВІТІВ"

"ВОДОПАД ДЖУР-ДЖУР_2008"

"ЛЮБОВ НА МОВІ КВІТІВ"

"ПОВЕРНЕННЯ ДО СЕРЦЯ"

"ДИВНІ КВІТИ"

"ЛІТНЯ ПІСНЯ"

"УЛАХ-ТАРТИШ_СВЯТО ТАТАР_2008"

"ТЕМНИЙ КІНЬ"

"ТАНЕЦЬ КОНЕЙ"

"ПТАШИНІ І БДЖОЛИНІ ІСТОРІЇ"

ПОСМІХНІТЬСЯ ПІД МУЗИКУ...

ЗАГАДКОВІ ЗВУКИ ПРИРОДИ

БЕТХОВЕН_ДО ЕЛІЗИ

БЕТХОВЕН_МІСЯЧНА СОНАТА

ЩОПЕН_ВАЛЬС_до діез мінор 7

БЕТХОВЕН_МІСЯЧНА СОНАТА_Ч.3_ЛІСІТСЬКА

БЕТХОВЕН_МІСЯЧНА СОНАТА_Ч.1-2_ЛІСІТСЬКА

Рубрики:

.МОЇ ВІДЕО...

LiveInternetLiveInternet

-Рубрики

-Музыка

-Поиск по дневнику

-Подписка по e-mail

-Интересы

-Постоянные читатели

-Статистика

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 14 ...!!!

Дневник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 6 ...!!!

Дневник

!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 4 ...!!!

Дневник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 3 ...!!!

Дневник

!!!... «КРАЙ СВІТУ», забутими стежками Полісся, частина 2 ...!!!

Дневник

!!!... Музична вітальня_Don Juan / Дон Жуан ...!!!

Дневник

................ МОЇ ВІДЕО .............

Дневник