!!!... Зимно тобі ...!!!

Понедельник, 05 Февраля 2018 г. 20:22 + в цитатник

!!!... Зимно тобі ...!!!
( Присвята - Лілея )

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/lukp
( Реквієм душі... ) Зимно мені... ( Бах )

***
Така безпорадність... Гостре відчуття втрати часу. Минуле перетікає в прийдешнє, як осінь в зиму. Ще кілька ясних днів, ще кілька незнаних доріг і світ візьметься кригою. І оце муляння - не встиг насолодитися кружлянням осіннього листя, не зміг постояти на Гриньківській кручі, щоб у призахідному сонці доторкнутись поглядом мого рідного села... . Встигаймо жити.

( 12 листопада 2017 р. м. Київ )
………………………………………………..
Зимно тобі, бо надходять і ніч, і зима,
зимно мені, бо у попелі іскри нема,
зимно, бо як нас з тобою за вітром полоще –
так не було ще.
Кожен порив налітає і щось та краде…
Місто, як ти, вузьколице, сердите, руде.
Кожен провулок у ньому — сторожке чекання,
це не востаннє.
Сонце іржею фарбує холодні дахи.
Вечір мій хижий і вітер зі сходу лихий…

( 4 січня 2018 р. м. Київ )

***

***

4457709_0660519a0c0c1636de1bc35f0e25b91f (125x70, 24Kb)

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...

Комментарии (0)

!!!... Квіти..... уже зів'яли давно ...!!!

Среда, 31 Января 2018 г. 20:47 + в цитатник

!!!... Квіти..... уже зів'яли давно ...!!!
( Присвята - Лілея )

***

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/lmy7
( Роздуми… або філософія бур’янів… ) Квіти уже зів'яли давно... ( Різна )

***
( Роздуми… Філософія Сковороди або філософія бур’янів… )

„ Світ мене ловив,
та не піймав..... „ Григорій Сковорода

Квіти..... уже зів'яли давно,
В серці..... іде чорно-біле кіно.
Чари..... на жаль примари,
Життя моє – гра в доміно.....

Не спиться часто по ночам.....
В голові накопичується буденний хлам.
Ти ж бо живеш, не так як всі,
І носиш самотність в розбитій душі.

Не хочу я бути довершеним
І жити по якимсь постулатам.??.....
Бо завжди будеш перевершеним,
Лиш сам собою бути –
Хочу бути в своїх координатах....

Я хочу йти у всесвіт....
Вітати все що є.??..
Мій заповіт –
Привіт тобі багно моє.???.....

Ця вічна залежність...??
Як розумію я Бомжа.....
Це є вже протилежність,
Бомжом то був й Сковорода.!!!

Який утік із під вінця.....
Тому й відбувся, як Сковорода.!!
І все життя – Бродив один,
Природи син.....

З мотузкою на шиї –
Не пізнаєш
Ти світ........
Правда, не кожному в силі,
Такий поступок звершить.!!!

Торбину на плечі –
Доріжки Мої ви близькі і далечі.
Печаль Ти моя журавлина .....
На залишені дні –
Донині й віднині.....

Довершеність – це блеф.....
Немає вдосконалення межі
Вирушай Ти краще у життєвий дрейф,
З першоджерел –
Наповнюй вибрики душі......

Насолоджуйся:
Росою ранків,...
Краплями довгожданих літніх дощів,...
Хвилею буйних трав,.....
Вечірніх сонця заходів заграв,.....
Запізнілого „ бабиного „ літа,
Коли сонце ласкаво світить.....
.......................................................

На плечі торбину,
Не прогав ніч горобину.???...
Світанки.....
Дні ненасні.....
Й погожі.
Дрожачі небесні ці зводи.
Коли справжні громихають грози.
Нічні блискавиці –
То зліва, то справа....
Попереду, позаду....
І ти наблюдаєш
Небесні розряди.
І слухаєш – громів кононаду.

Ці різні козявки,
Букашки....
Травиці стеблинки
Природи пурхання.
Весняну наснаги жаринку,
Птахів щебетання.
Коли кожен на свій лад співа
І від цих пісень йде кругом голова.
„ Карусель „ голосів –
ти на мить заціпенів.....
А це значить-
Щасливим ти цю мить прожити зумів.!!!....

То ж Хай ловить мене світ –
Я прожив наперед вже декілька літ.......
Природи бачив я Жахання –
І це достойне здивування.!!!!

...........................................................
Чуже місто, чуже.!!!
Все не так тут живе.....
Миготять по ночам не зірки,
А автомомільні сигнальні маяки.

Людина вироджується,
Рабом цивілізації бути згоджується.

Темне небо - ХМАРОЧОСИ.
Куди ж хмарам тим діватись.??...
Ждеш кінця ти нині й досі
І не можеш ти від цього заховатись.....

Хто поверне тобі
Земні радощі.???.....

Взять торбину,
Десь забитися до згину.......
Запитайте куди-
В бур'яни, в бур'яни...

( 18 червня 2008 р. с. Барахти, Гриньки )

...............................................................

Місто, місто…
На землі стає вже тісно.
Виростають ХМАРОЧОСИ,
Ждеш кінця ти нині й досі.

Місто, місто…
На землі стає вже тісно.
Все пришвидшується темп життя,
Навіть у піснях.

Місто, місто…
На землі стає вже тісно.
Ультиматум природі –
Все в бетоні.
Заховатися куди…??? –
Знищені бур’яни…!!!

Місто, місто…
На землі стає вже тісно.
ТЕМНЕ НЕБО, ХМАРОЧОСИ –
Шлях людини до КАТАСТРОФИ…!!!

.....................................................
П.М. ( післямова )......

Відкрив портмоне –
Новенька п'ятсот......
Сковорода......
Гривнева бумажка –
Приємно, не жме.
На пам'ять спадає
Людська біда......

Квіти...... Уже зів'яли давно.
Гроші...... В мозгах заволоділо світом бабло.
Чари........ На жаль примари.
Гроші....... Весь світ цим марить.

Гроші........ О це-то да.!!!
Лиш на купюрі........
Став знаменитим Сковорода.????....
Не філософією свого життя,
А найвищим знаком українського „ Бабла „......
П'ятсот – свіжа бумажка....
П'ятсот – інфляційна замашка.

Чари...... Це лиш примари життя,
Гроші..... завжди всім мало „ бабла „.....
Книг не читаємо,
У піддавки з життям граємо.....
..................................................
Квіти......... уже зів'яли давно,
В серці..... іде чорно-біле кіно.
Чари......... на жаль примари,
Життя моє – гра в доміно......

( 9 липня 2008 р. м. Київ )

***

Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур *,
Всяхому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,—
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...

***

***

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
Думки вголос (ГЕНІЇ І ЗЛОДІЇ...)
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
Новини... СТИХІЯ_КАТАСТРОФИ
УКРАЇНСЬКЕ ПЕРЕХРЕСТЯ

Комментарии (0)

!!!... ДОРОГА ...!!!

Вторник, 30 Января 2018 г. 22:16 + в цитатник

!!!... ДОРОГА ...!!!
( Присвята - Лілея )

***

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/llb0
( Резюме... живемо... ) Дорога... Іду невпинно... ( Різна - road )

***
ДОРОГА.

<Кожен іде своїм шляхом. Але всі дороги все рівно ведуть у нікУди. Значить, весь сенс в самій дорозі, як по ній іти ... Якщо йдеш із задоволенням, значить, це твоя дорога. Коли тобі погано - в будь-який момент можеш зійти з неї, як би далеко не зайшов. І це буде правильно. >

Іду невпинно;
і слухаю голос повітряний
розтоптаної мною рівнини піщаної.

Іду невпинно;
сідлати скакуна я не стану,
нехай я від інших відстану,
- йду невпинно, -
віддам свою душу піщинкам дрібним
розтоптаної мною рівнини піщаної.

(Іду невпинно;
сідлати скакуна я не стану,
Відійшла його пора,
а тим більше на «авто» не пересяду,
загрязняє навколишнє середовище воно.
А ходьба - заміняє все вона.
Гори, хащі лісові підкоряються ходьбі. )

Іду невпинно.
По дальнім і ближнім полянам
величезна ніч розлилась океаном.

Іду невпинно.
На серці і солодко і дивно;
з усім, що зустрічаю, зливаюся неждано -
Іду невпинно! -
і ноги купаються в травах туманних,
і весь я наповнений теплінню медвяною.

Іду невпинно,
щоб чути всі сльози і рани
доріг, про які я постійно співаю.

( 29 січня 2018 р. м. Київ )

***

ПОСТ - !!!... І скільки, скільки роздоріж ...!!! Нажимай рядок нижче:
https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post411512899/
ПОСТ - !!!... РОЗДОРІЖЖЯ ...!!! Нажимай рядок нижче:
https://www.liveinternet.ru/users/vologryn5/post411510896

***

4457709_0660519a0c0c1636de1bc35f0e25b91f (125x70, 24Kb)

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...

Комментарии (0)

!!!... У душу вдирається зима ...!!!

Понедельник, 15 Января 2018 г. 18:23 + в цитатник

!!!... У душу вдирається зима ...!!!
( Присвята - Лілея )

***

57116664_Vdiratsya_zima (699x615, 266Kb)

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/k6cd
( Я і Ти.. ) Повільно сходжу з розуму Я...

***
Повільно сходжу з розуму «Я»
У душу вдирається зима.
І холодіє погляд і згаса.....
Моя безмежна "пустота".

Як страшно що-то поміняти,
Нема печалі, нема вогню....
Навіки втрачені колишні свята,
Коли казав - "Тебе люблю.!!.."

Лиш посмішка і сміх
За тінью днів моїх,
Дурманить душу невгамовну
Тихіше і ніжніш.. знову і знову.

Повільно сходжу з розуму «Я»
У душу вдирається зима.

(5 січня 2009 р. м. Київ)

***

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...
.Я і ТИ... (ліричні мотиви)
.Я і ТИ... ДОРОГА ДО ТЕБЕ...

Комментарии (0)

!!!... Круг замкнувся ...!!!

Воскресенье, 14 Января 2018 г. 20:23 + в цитатник

!!!... Круг замкнувся ...!!!
( Присвята - Лілея )

***

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/knoq
( Реквієм душі... ) Круг замкнувся... ( Астор П'яцолла ) )

***
Круг замкнувся, закінчено політ.
В точку "нуль" маятник повернувся.
Від вогню - тільки попіл,
Душа не співа. Голос замовк -
від туги захлинувся.
Ця мить, мить покою й імли,
Мить, якою прожити боляче й страшно..
Ох болить… та ти долі не йми.
Відійдуть "лихі", "злі", -
буде нове життя.
І те, що в нім важно.

( 6 вересня 2010 р. с. Барахти )

***
tekhnika-mayatnika-razgovor-s-bessoznatelnym (700x653, 270Kb)

tekhnika-mayatnika-razgovor-s-bessoznatelnym (700x653, 270Kb)

***

2.

3.

4.

5.

6.

depositphotos_2677106-stock-photo-fire-and-ash (700x465, 496Kb)

9.

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.ВІДХОДИТЬ ЧАС....
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...

Комментарии (0)

!!!... Коли повіє холодом зима ...!!!

Воскресенье, 14 Января 2018 г. 19:28 + в цитатник

!!!... Коли повіє холодом зима ...!!!
( Присвята - Лілея )

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/kg8h
( Резюме... живемо... ) Коли повіє холодом зима... ( Agnes Obel )

***
Коли повіє холодом зима
І кригою скує твій усміх втома,
Тоді ти зрозумієш, що нема
Надійного притулку в світі цьому.

Сплива у безвість геть усе земне,
Ніхто не знає, що кого чекає.
І дійсність, і майбутнє - все мине.
Лиш істина ніколи не минає.

( 13 грудня 2017 р.м. Київ )

***

***

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.ВІДХОДИТЬ ЧАС....
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...

Комментарии (0)

!!!... Ми - перелітні птахи ...!!!

Воскресенье, 14 Января 2018 г. 18:42 + в цитатник

!!!... Ми - перелітні птахи ...!!!
( Присвята - Лілея )

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/kg8w
( Резюме... живемо... ) Ми - перелітні птахи... ( Agnes Obel )

***
Ми - перелітні птахи з цього світу на той.
І коли настає наш чАс
І закінчується наше літо,
Усередині пробуджується вірний компАс
І указує п'яту сторону світу.

Невидимі крила нервово тремтять
І звертається внутрішній погляд
У тузі гіркій і пророчій
На знайомий і дивний сад,
Подвійною тугою сумуючи
Туди каравани летять.

( 28 грудня 2017 р. м. Київ )

***

***

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.ВІДХОДИТЬ ЧАС....
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...

Комментарии (0)

!!!... І Я ВІДІЙДУ ...!!!

Пятница, 12 Января 2018 г. 23:19 + в цитатник

!!!... І Я ВІДІЙДУ ...!!!
( Присвята - Лілея )

***

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/jqun
( Реквієм душі... ) І я відійду... ( Реквієм_Верді )

***
Бути в «контексті»… Чи просто бути…
Врешті, рано чи пізно настає час, коли ми всі опиняємося «поза контекстом», «поза буттям».
Ким ми тоді будемо себе відчувати, коли відчуття відімруть ? Чи не краще з таким собою познайомитися вже тепер? Щоб не дуже здивуватися. Врешті, перед сном – «маленькою смертю» - ми всі вже «поза контекстами», «поза буттям». Є собою.

Немов співоча птаха Я…….
Яка співа собі, співа…
Почують, а чи ні –
Про це хай судять вже другі.

Реквієм душі
Іще живої думки,
Яка із часом
Розтане в імлі……
І всі розвіються стосунки.

...І я відійду. А пташка буде співати,
як співала… свої пісні.
І буде сад, і дерево в саду,
і мій колодязь синій залишиться в дворі.

На схилі дня, прозорий і спокійний,
замре захід, і згадають про мене
дзвони навколишніх дзвіниць.

З роками буде вулиця іншою;
кого любив я, тих вже не стане,
і в сад мій за вибілені стіни,
сумуючи, тільки тінь моя загляне ...

...І я відійду; один - без нікого,
без вечорів, без світанкової капелі…
й синього колодязя мого...
А пташки будуть співати, як співали -
виводячи свої трелі.

Реквієм душі
Іще живої думки,
Яка із часом
Розтане в імлі……
І всі розвіються стосунки.

( 30 січня 2010 р. м. Київ )

***
ПРИЗУПИНИЛИСЬ ЧАШІ НА ТЕРЕЗАХ:
ОДНА - В ЗЕМЛІ,
ІНША - В НЕБЕСАХ...

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/jqyz
( Реквієм душі... ) І я відійду... ( етно )

***
...І я відійду. А пташка буде співати,
як співала… свої пісні.
і буде сад, і дерево в саду,
і мій колодязь зелений залишиться в дворі.

...І я відійду; один - без нікого,
без вечорів, без світанкової капелі
й зеленого колодязя мого...
А пташки будуть співати, як співали
виводячи свої трелі.

( 30 січня 2010 р. м. Київ )
............................................................
Зачаровано - на воскреслому сонці
дивилися в пустоту калейдоскопу
твої великі чорні очі.
І от вони, сумні, закрились...
І ти тепер - пустий калейдоскоп,
душа твоя повна кольорових візерунків,
і, дивлячись у глибину, ти з них уже не зводиш
зіниць, заворожених назавжди!
..............................................................
Як голос самої долі,
кричать півні тужливо,
і, сон розштовхуючи, люди
встають, як на край обриву.

Коли обпалило зорею
розломи в сосновій кроні,
очі він один не підняв,
далекий і сторонній.

Віршами слова увіходили,
і сумирно сопіли звірі,
по - жіночому дихнуло димом,
і даль відчинили двері.

Колосся, вода і птахи
ясніли як на долоні,
але він не подививсь ні разу,
далекий і сторонній.

(Де бачив тепер він воду
І пташиний політ над нею,
Звідкіль дивився він - навзнак,
як жовтий сніп, ціпеніючи ?)

Але так і не підняв вії,
але так і не подав звістку,
далекий і сторонній,
тепер на своєму він місці.

(Він там насторожі, простертий,
стоїть, як річка на шлюзі,
і спрага водою стала,
найправдивішою із ілюзій.)

Очі він один не підняв
і, рахунок звів з долею,
навіки в собі залишився
і став на кінець собою.
...........................................
Що за яскравий обман -
золотом і темнотою!
(В цій площині світла
чи можна існувати?)
Що за забави азартні
у сонця зі скалою!
(В тім закруті імли -
умирати? )
...........................................
Езотеричне:

На запізнілім світанку
скоро і я в синяву,
за корабельну діброву,
до вічної сосни відпливу.

Ні, не під парусом білим.
Винесе тіло хвилею,
тією мовчазною, що змінить
мертву хвилю тишиною.

- Там, де побачення вічні,
з сонцем зійдеться зоря
і не прибулого зустріне
той, від якого ні сліду.

Буде нас п’ятеро рівних
в сітці тіней на світлі.
Рівність гола сутність
все підведе під межу.

- Із безкінечного відлічити
так же не можна, як і прибавить.
Раз несуттєва різниця,
все залишиться як єсть.
.................................................
Геніальне:

Призупинились чаші на терезах:
Одна - в землі,
Інша - в небесах ….

( мотиви… Хуан Рамон Хименес… 30 січня 2010 р. м. Київ )

***

***

4457709_0660519a0c0c1636de1bc35f0e25b91f (125x70, 24Kb)

ДИВИСЯ ДАЛІ...>>>>>>>>>+++++

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.ВІДХОДИТЬ ЧАС....
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...

Комментарии (0)

!!!... Я не вернуся ...!!!

Четверг, 11 Января 2018 г. 23:34 + в цитатник

!!!... Я не вернуся ...!!!
( Присвята - Лілея )

***

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/kg9q
( Реквієм душі... ) Я не вернуся... ( Franz Liszt Sonata in B minor )

***
Я не вернуся… І на землю
Заспокоєння нічне
Спуститься в теплу темінь
Місячне світло-глясе.

Вітер в покинутім домі,
Де не залишу і тіні,
Стане шукать мою душу
І окликать запустіння.

Чи будуть мене пам’ятати
Про це я не взнаю,
Та і знайдеться чи хто-то,
Хто засумує, згадавши.

Та залишаться квіти і зорі,
Радості і страждання,
і де-то у тіні дерев
Випадкове побачення.

І старе піаніно
В ночі зазвучить на хвилину,
Та я уже темних вікон
Задумливо не відкрию.

( 3 листопада 2017 р. м. Київ )

***
00687543 (700x467, 527Kb)

РєСѓРґР°-РїСЂРёРіР»Р°СЃРёС‚СЊ-РґРµРІСѓС€РєСѓ-РЅР°-РїРµСЂРІРѕРµ-СЃРІРёРґР°РЅРёРµ (700x555, 395Kb)

Staroe-pianino-i-stul-v-zabroshennom-zdanii (700x393, 283Kb)

***

Рубрики:

.МОЇ АУДІО - ВІРШІ...
.ПРИВАТНЕ...РОЗДУМИ ЖИТТЯ...
.ВІДХОДИТЬ ЧАС....
.МИТТЄВОСТІ ЖИТТЯ...
.РЕКВІЄМ ДУШІ...ПОШУК ІСТИНИ...

Комментарии (0)

!!!... Краплі над водою ...!!!

Четверг, 11 Января 2018 г. 22:58 + в цитатник

!!!... Краплі над водою ...!!!
( Присвята - Лілея )

***

***
АУДІ ФАЙЛ - Нажимай рядок нижче (потім нажати на - На сайт https: //drooble.com і слухай):
https://drooble.com/l/kg9k
( Реквієм душі... ) Передвесіннє... ( Schubert and Liszt )

***
Передвесняне.

Краплі над водою…
За річковими затонами очерети пригнуло до берегів…
Зимова втома невдовзі відійде.
Як дихнуло гірко поле молоде!
Краплі над водою…
О, вутлий мій човен –
в безпросвітнім світі,
Як надія, смутку повен!
Над річкою сивою – серце сиротою!...
Краплі над водою…

( 5 листопада 2017 р. м. Київ )

***
IMG_4773 (700x525, 656Kb)