Більшість із вас зустрічали цю цілющу рослину — буквицю лікарську. І хоч має трава яскраво-пурпурові колосоподібні суцвіття, помітивши її на лузі, лісовій галявині чи узбіччі дороги, не кожен здогадається, що лікує вона багато захворювань, а лікарські засоби з неї універсальні. Нині її знають мало, а раніше буквицею лікували чи не усі відомі захворювання, і була вона майже у кожному домі, надто у травника або народного лікаря.
Як розпізнавати й не помилитись, збираючи буквицю? Належить рослина до родини губоцвітих. Стебло заввишки 30-80 см, пряме, чотиригранне, галузиться рідко. Листки супротивні, черешкові, з зазубреними краями, розташовані негусто. Тому, заготовляючи сировину, їх краще обірвати, зібрати прикореневі листки й суцвіття, а стебло залишити. Трава буквиці має своєрідний, не для всіх приємний запах (у висушеному вигляді – ніби прогірклий) і солонувато-гіркий смак.
Буквиця була добре відома ще цілителям Давньої Греції та Риму, пізніше її як лікарську рослину вирощували у монастирських садах. Коли в Іспанії хотіли похвалити людину, казали, що вона має стільки чеснот, як буквиця. Значення рослини в медицині й донині підкреслює популярне італійське прислів’я: «Продай пальто — купи буквицю». Деякі країни ще використовують її у сучасній фармацевтиці.
Високо цінується і має широке застосування буквиця лікарська (Betonica officinalis) в українській народній медицині. Родова латинська назва рослини «betonica» походить від слів «голова» і «добре». Буквиця зажила доброї слави як хороший засіб від недуг «голови»: м’яко тонізує і зміцнює нервову систему, водночас має заспокійливу та знеболюючу дію, лікує нервове виснаження та підвищену нервову збудливість, запаморочення, головний біль різного походження (від стресу, травми, підвищеного тиску). Регулярне та тривале вживання настою з буквиці добре допомагає при епілепсії та мігрені.
Як вже було сказано, буквиця помічна при багатьох хворобах. Добре лікує усю сечостатеву систему: нирки (нефрити, пієліти, пієлонефрити і таке небезпечне захворювання як гломерулонефрит), запальні процеси сечовивідних шляхів, підсилює чоловіків, коли вони ослабли.
Особливо корисна буквиця тим хлопцям, яким робили операцію з видалення миґдаликів, варикоцеле тощо, або ж тим, у кого розтягнений і опущений шлунок. Такий хлопець почувається слабким і коли одружується, сім’я тривалий час не має дітей. Результати обстежень показують, що сперматозоїди мляві, не рухливі. Буквиця позбавить цієї проблеми і подарує діток такій родині. Для лікування застосовують настій рослини.
Настій буквиці лікарської
1 ч. л. трави буквиці (квіти і листя) заваріть склянкою окропу, дайте настоятися і вживайте по чверті склянки 4 рази на день.
Буквиця виявляє жовчогінну дію, регулює артеріальний тиск, посилює кровообіг, поліпшує травлення і обмін речовин. Настій допоможе від камінців і піску в нирках та жовчному міхурі, при хворобах печінки і жовтяниці, шлунково-кишкових захворюваннях і гіпертонічній хворобі.
Використовують буквицю для лікування подагри, поліартриту, такого важкого захворювання, як облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок.
А ще буквиця лікує стійкий кашель, астму, коклюш. При легеневих кровотечах виявляє кровоспинну дію, у комплексі з іншими рослинами застосовується для лікування туберкульозу легень.
Настій від легеневої кровотечі
2 ст. л. трави буквиці залийте склянкою окропу, додайте 2 ст. л. портвейну (міцного виноградного вина), потримайте на вогні 5 хв., дайте настоятися 20 хв. Пийте по 2 ст. л. зранку і ввечері.
Зовнішньо настій буквиці застосовується для обробки ран, будь-яких гнійників, екземи, алергічних дерматитів, для полоскання рота при стоматиті, ангіні й навіть для лікування раку шкіри. Настоєм також лікують гайморит (пазухи при цьому швидко очищаються), додають у ванночки при підвищеній пітливості рук і ніг.
Засіб від гаймориту
1 ст. л. трави буквиці заварюють склянкою окропу, настоюють 2-3 год., закрапують повну піпетку в кожну ніздрю 5-6 або й більше разів на день.
До пораненого місця прикладають і свіже листя буквиці, а виразки та гнійні рани можна присипати порошком із висушеної рослини.
Люди, які страждають на мігрень, окрім вживання настою, можуть носити з собою маленьку торбинку із тонкої тканини на зразок саше з порошком висушеного листя буквиці й нюхати його по 5-10 хв. при кожному нападі головного болю. Таким же чином можна лікувати довготривалий нежить (риніт).
Буквиця дійсно допомагає при багатьох захворюваннях, але перевищувати дозу і приймати її безконтрольно не можна. Не слід вживати буквицю при вираженій гіпотонії, схильності до тромбозів, у менструальний період та вагітності.
Зазвичай буквиця цвіте довго: з червня по вересень. Та якщо у вашій місцевості квітучої рослини вже не знайдеш, обов’язково згадайте про неї і зберіть наступного року.