В колонках играет - новий альбом мятли. гут.
Настроение сейчас - dazed and confused (c)

мене оточують знаки.
почала читати лотреамона - у френдстрічці з'явилися записи про шрами на щоках і про роздирання плоті нігтями, причому останній - дуже дослівно близько до того, шо я напередодні читала.
спробувала вигадати акровірша на "сто сім років самотності" (як варіант - сто один, і ну вас, я й сама знаю, шо це затаскано, банально і всьо таке, але хочеться) - і майже одразу після того побачила афішку вистави за маркесом (до речі, треба до неї пригледітися, може, там шось вартісне).
про вагнеріанські асоціації вже мовчу.
у голові - фраза з "білого": я відчуваю, як зі мною відбувається шось дуже важливе, і це мене лякає.
але ше в цей момент мене лякає, шо мій журнал з такими темпами скоро перетвориться на нормальний журнал, куди різні люди викладають різні геніальні роздуми й нетлінні рефлексії.
тому всьо, закругляюся. ото зараз піду і запощу... гарну тьотю, наприклад. так вам і треба.