В колонках играет - Oomph! - Gott ist ein Popstar ;)

радійте, культисти і просто шанувальники великого зеленого чуда

ктулху повернулося з відпустки (богам теж треба відпочивати) і тепер готове до нових звершень...

поки шо - про те, як йому гарно велося у хронотопі середньовіччя :)

ну ладненько, ше трошки посачкуємо...

штуки, які пропонує ZoharWorks, чудово вписуються в постмодерну парадигму сприйняття інформації - не дуже важливо, що саме нам кажуть... важливіше те, як це сказано.

Ruda_Tigra і scherzo_feroce нагадали мені про штуку, яка вже давно живе у глибоких нетрях мого капутєра...
приємного перегляду.

Я хочу, чтоб меня звали Джон и Мэри.
И струилась жизнь моя в английском доме,
Где кудрявы резеда и земляника,
И камин в библиотеке после чая.
Я хочу, чтоб меня звали Джон и Мэри.
Я б тогда пришел домой с охоты рано,
И спросил - скажи мне, Мэри, что случилось?
Почему ты вся в расстройстве, дорогая?

И ответила бы я, послушай, милый.
Я сегодня повстречала незнакомца...

моя страшна любов до кошаків втішена =)

сьогодні на релігієзнавстві ми ходили в синагогу.
але про синагогу - потім. там є про шо писати...
настрій у мене якраз такий, аби повикладати трошки картиносьок...

вони чудові =)
не перестаю вражатися з того, якою милою можна зробити ляльку... та й із себе не перестаю - це ж треба, вже майже доросла людина, а забиває на все, аби тільки могти зачаровано дивитися на цих двох маленьких монстриків. я ніколи з такими успіхами не виросту. але й не сумую з того особливо =)

підзаголовок - и мне б не спиться.
тому шо знову - про абсолютно різний абсолют...

гаразд, спробуємо ще раз.
трошки моторошних картин від Ravadits Kornel.
а зрештою, то не страшно. то чесно.

просто сумно.
і вірші.

Коли це скінчиться
(Колись це скінчиться) -
Не варто про числа -
Дощами по шибці

Спливатиме осінь,
А ти не журися,
Бо смерть - то відносно
Короткий відрізок

Буття, а по тому,
Як сам я наврочив,
Я стану котом - і
Напевно охоче.

Таким - хвіст трубою,
Манери звірячі,
Але із тобою
Зустрінусь навряд чи,

Бо все-таки вічність
Велика. І, власне,
У смерті є звичка -
Приходити вчасно.

/геннадій бєлий - один з моїх нових улюблених поетів/