all the beautiful things - by loreta



ще...

ну от. я таку хочу.
просто так. тому, шо вона прекрасна.
пам'ятаєте, колись були такі великі металеві, і вони так кумедно тарахтіли, і з них облазила фарба, але все одно вони були страшенно кльові. тому шо не було, з чим порівняти, - я не бачила оцих. мабуть, вони мене і в дитинстві зачарували б, я страшенно любила маленькі речі, які можна носити з собою (і губити, канєшно жи). але якби я загубила шось таке, це було б дуже сумно. бо зі мною сталося кохання з першого погляду - навіть зараз, коли кохань з першого погляду зі мною вже не буває...
їх роблять Mader Tops



ше трошки...

є багато речей, які я люблю у воннегуті. одна з них - притчі. такі ненав'язливі й мало не наївні. такі... зовсім воннегутівські.
із "hocus-pocus":

Когда Брюс учился у меня слушать музыку, я поставил запись увертюры «1812 год» Чайковского. Я объяснил классу, что увертюра написана по поводу действительных событий, а именно – поражения Наполеона в России. Я предложил ученикам вспомнить какое-нибудь значительное событие в своей жизни и подумать, какая музыка могла бы это наилучшим образом выразить. Я им дал неделю на размышление. Мне хотелось, чтобы у них в голове, как в скороварке, мозги хорошенько пропитались музыкой.
Событие, которое вспомнил Брюс Бержерон и которое он превращал в музыку в своей голове, случилось, когда ему было лет 6. Он застрял в лифте между этажами вместе со своей нянькой-гаитянкой, в Универсаме Блумингдейла, по дороге на дешевую распродажу постельного белья перед Рождеством. Вообщето они шли в Американский Музей Естественной Истории, но нянька, не спросившись у хозяев, решила сначала послать дешевое белье своим родичам, на Гаити.
Лифт застрял как раз под этажом, где шла рождественская распродажа. Лифтера не было. Кабина была набита битком. Когда все поняли, что лифт застрял всерьез и надолго, кто-то нажал на кнопку тревоги, и пассажиры слышали, как звонок заверещал далеко внизу. Брюс сказал, что тогда он в первый раз попал в переделку, из которой взрослые не смогли сразу же найти выхода.

далі...

три версії одної роботи Carlos'а Schwabe.



дивимося...

ілюстрації німецького символіста Carlos'а Schwabe.
видання 1900 року.



ще...

мої нові чудові баранчики від OrangeJul.
вони крихітні (трошки більше, ніж півтора сантиметра на зріст і вздовж), із зовсім тендітними лапками й упертими ріжками. кльові шо капець :)



з інших ракурсів...

від моєї великої любові до баранчиків - овників - заводитиму собі ше один тег.
тим більше, шо це зараз дуууже актуально... але тсс - скажу завтра, коли нарешті.
сьогодні ж - чарівна "пастушка" юлії петракової. і такі баранчики...



деталі під катом

by sergio silva



ще...

сьогодні в ейсідовому житті відбулися дві події (за браком глобальних перетворень у цьому світі поняття "події" стало дуже широке... :)).
по-перше, ейсід офіційно почав займатися корисними якшо не для людства, то хоча б для майбутньої магістерської тези штуками. пішов до бібліотеки, взяв там замовлену вчора книжку айлін баркер про нові релігійні течії і прочитав майже половину. правда, це для профанів (не сама айлін баркер, вона безмежно крута дослідниця, і саме її лекція наштовхнула мене на поєднання неорелігій з моєю літературознавчою темою; йдеться конкретно про ту книжку, яку я зараз штудіюю), але нормальних текстів у перекладах нема, доводиться так. а від наукової англійської в ейсіда голова поки шо плавиться, літо все-таки. (кстатє, ізвінітє, шо абращаюсь, але ви не знаєте якихось не дуже заангажованих текстів з теорій неорелігій? читаю українською, російською й польською; англійською теж, але англійською в мене самої предостатньо).
по-друге, тепер ейсід має жаб. отаких:

їх зробила чудова greenni, в якої я вже колись замовляла мишок. вони великі, круглі й зелені, як і мають бути чарівні жаби.
крім того, вчора ввечері ейсід на свою хвору голову знайшов повне зібрання мультсеріалу "сімейка адамсів" англійською (як же ж я його любило в дитинстві!) і два сезони телесеріалу про адамсів шістдесят якогось року. єдиний мінус - усе на рапідшарі. великий плюс - я нікуди не поспішаю. от докачаю повне зібрання гічкока (лишилося 18 фільмів з 54; теж усе на рапідшарі), тоді... =)
коротше, життя прекрасне. хм... аж якось підозріло прекрасне :)

кажуть, шо ельза соренсен (народжена в данії 1 грудня 1935 року), міс плейбой у вересні 1956 року, була першою не-американською playmate. а до того - в 1955 році - вона стала міс данії.
шкода, шо ніде не написано, чи прекрасна ingeborg sorensen (ага, вона тут вже з'являлася) доводиться їй родичкою.
а, так, якшо когось цікавить. коли була ця вся фігня з пропалими картинками, я перезалила те, шо для мене найважливіше, - правильно, деякі повідомлення з плейбоївськими дівчатами. позаяк смаки в мене весь час змінюються, є велика ймовірність, шо там з'явилися нові фотографії...
але повернімося до ельзи. і до страшенно цнотливого плейбою п'ятдесятих.



ще...