було чудово.
усі моральні дилеми на тему "а може, не йти?" відразу відпали.
книгарня буде гарна. а люди були гарні. барди (один просто геніальний, інший примудрявся одночасно посміхатися і співати, ще один так сильно мружив очі, поки грав, що вони у нього весь час були заплющені), поети (о, ці поети... про них можна говорити нескінченно, якось, коли буде натхнення і сила багато писати), просто богема... таке шалене зосередження енергії, що просто страшно самій вибухнути.
мені подарували нарешті журнал з моїми текстами. і ще два номери, які після того виходили друком :) я ні разу не гальмую...
я навіть читала два вірші - одного свіжого, з яким ше не зжилася, іншого старого, від якого вже відвикла. може, було б шось інше, але не попередили ж, зарази :) а ше ніяк не відпускає враження, шо я все-таки паскудно пишу - принаймні гірше від інших. хоча, сподіваюся, то тільки суб'єктивна самокритика. у крайньому разі, іншим подобається - а я сподіваюся, шо в гарних поетів смак так само непоганий.
просто захват. і я тану в цьому захваті. а ше я буду постійним покупцем цієї маленької книгарні. чесно-чесно. бо книжки, які там є вже сьогодні, того однозначно варті.
