-Рубрики

 -Фотоальбом

Посмотреть все фотографии серии любимые картинки и фото
любимые картинки и фото
12:06 24.10.2011
Фотографий: 10

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в TataS

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 18.10.2011
Записей: 2591
Комментариев: 248
Написано: 3222





Діво Пресвятая, матір матерів.
Пригорни до серця всіх своїх синів,
Освіти їм душі світлом золотим,
Виповни любов’ю неспокійним дім.
Научи, як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла .
Зоря-зорянице, сонце доброти,
Землю України щастям, огорни .
* * * *
Я в храмі святім поставлю свічу,
Молитимусь палко і довго.
Мій воїне любий, за тебе прошу,
Живий щоб вернувся додому.
Звертаюсь до Бога, щоб не полишав
Тебе у тяжкую годину,
Від смерті зберіг та й сили надав,
Щоб захистив Україну.
Славетний герою, завжди пам`ятай,
Що ти наша гордість і сила.
Тобою пишається твій рідний край,
Пишається вся Україна.
1416508493_16 (640x400, 22Kb)
 


Патриотизм Севастопольских курсантов

Пятница, 21 Марта 2014 г. 13:42 + в цитатник



Метки:  

Как платят троллям

Пятница, 21 Марта 2014 г. 13:35 + в цитатник
Ольга Терскова (Погорелая)
18:47
Обращаюсь ко всем нормальным людям! На сайте полно проплаченных троллей-провокаторов! Если хотите им ответить - не отвечайте под функцию "ответить".В этом случае они не получат деньги за ваш ответ! Когда пишут под функцию "ответить",они за одно сообщение получают деньги .Копируйте это и распространяйте,чтобы все знали.   http://www.youtube.com/watch?v=1lwu76kV9EU   ​КАК ПЛАТЯТ ТРОЛЯМ...​

Метки:  

Без заголовка

Пятница, 21 Марта 2014 г. 13:23 + в цитатник

Грани.Ру: Крымское право

Кто хозяин на крымской земле? Историк Борис Соколов - о том, как менялся статус этой территории и этнический состав населения, как принималось решение о присоединении Крыма к Украине и как выглядит нынешняя оккупация с точки зрения международного права.



"Грани ру" : ВАлерия Новодворская

Пятница, 21 Марта 2014 г. 13:14 + в цитатник
Валерия Новодворская. Фото Граней.ру
Валерия Новодворская. Фото Граней.ру
статья Статья

Сейчас, когда я пишу эти строки, советские мародеры растаскивают на части украинский и татарский Крым. Так некогда палачи на Голгофе делили скудную одежду Христа. Сергей Гоблинович Аксенов ссорится из-за общака с Рамзаном Кадыровым и российскими бандитскими компаниями. Ибо каждый, кто польстится на чужое, - бандит. Они волокут к себе, отпихивая локтями бандитов помельче, санатории, винзаводы, Ливадийский дворец, Ласточкино Гнездо, "Артек", Карадаг, Старый Крым, могилу Волошина, могилу Грина, мое коктебельское детство.

Откуда такая прыть? Да они так же делили "ЮКОС", сопя и чавкая, вырывая акции у других едоков. Эта страна, которая раскулачивала, отбирала чужие дворцы, чужие избы, чужой фарфор и чужих коров, влезала в чужие платья, как атаманша Лариса Рейснер. Это проклятая страна, лепрозорий для советских прокаженных. Издыхающий спрут, который простудится на наших похоронах. Нашей России еще не было - она умерла трех лет от роду, 11 декабря 1994 года, когда танки пошли через границу Чечни.

То, что мы видели 18 марта, было не просто тошнотворным, наглым, бестактным пиром победителей из бандитской "малины". Это было не только страшно, но и смешно. "Записки сумасшедшего" Гоголя. Помните, чиновник Поприщин, лишившись рассудка, предлагает другим сумасшедшим спасать луну, которая может сесть на землю? И ведь сумасшедшие бодро полезли на кровати и стали ловить луну, и никто не отказался! Хорошо что санитары прибежали. На каждого короля Испании из богоугодного заведения надо иметь санитаров. А мы не запасли. Вам Гоголь ничего не напоминает? Жаждущие кого-нибудь раскулачить с энтузиазмом кричали о спасении русских в Крыму. А ведь это тоже самое, что спасать луну, ибо ни русские, ни луна в спасении не нуждаются.

Мы живем не там, где думали, не в XXI веке. Есть такая хорошая картина "Зеркало для героя". Там двое парней зацепились за какую-то проволоку и провалились в первые послевоенные годы. Как раз на собрание, где надо клеймить врагов народа. У нас клеймить будут "национал-предателей". Лично Путин изобрел. "На каждого умного по ярлыку повешено было однажды..." (Булат Окуджава). Путина Виктор Шендерович недооценил. Он думал, что это Крошка Цахес. А это Дракон. Помните начало пьесы Шварца? Ланцелот решает защищать Эльзу, а тут является Дракон: прилично одетый седеющий блондин. А когда он понимает, что поединок с Ланцелотом неизбежен, то теряет выдержку, выскакивает за дверь и раздается рев, в котором нет ничего человеческого. Ремарка Шварца: "Это ревет огромное, древнее, злобное чудовище". Шквал фашизма, гитлеровского и сталинского, в мелких, трусливых, пустых советских душонках. Ритуальное пиршество на Васильевском спуске. Концерт и фейерверки.

Спрашивают: куда Путин так торопился, глотая юридические процедуры, как будто за ним гонятся? За ним и правда гонятся. Гонится история, гонится XXI век. Мезозой в России не будет вечно терпим Западом. Потому что, в отличие от Китая, российские динозавры лезут в чужие дела очень грубо, с клыками и когтями. Но Дракон чует всей чешуей, что его время ограничено. Времена драконов и динозавров прошли. Можно, конечно, появиться в отдельно взятом ужастике, пользуясь тем, что Запад давно отвык от борьбы с динозаврами. Но не вовремя ожившие динозавры имеют все шансы закончить жизнь в бункере с ампулой цианистого калия в руках. А чем кончают их страны? Их разносят в клочья "летающие крепости", союзники их делят пополам... А нас, наверное, разделят на 15–20 частей.

И тут еще ядерное оружие! Небо над планетой начинает темнеть. Что это, казни египетские или предчувствие ядерной зимы? До сих пор мир худо-бедно держался на одной гарантии, записанной на планетарных скрижалях ракетами "Томагавк": на американской военной мощи. Наши страхи убаюкивали широкие палубы американских авианосцев. И надо же было так этому совпасть: Дракон в Кремле и сурок Фил в Вашингтоне! Буш остановил Путина в 2008 году за 40 километров от Тбилиси. И не словами: поплыли кораблики, полетели транспортные самолеты с личным составом.

Обама страшно опаздывает на свидание с вызовами времени. Фашизм же до сих пор изучали по учебникам. А тут наглядное пособие в виде огромной страны. Фашизм – это даже не Гитлер, это Хрустальная ночь №2 с 18 на 19 марта, это "колорадские жуки" с полосатыми ленточками, это толпы охлоса на "путингах", это перманентный Нюрнберг - не времен процесса, а времен съезда НСДАП 1933 года. Можно и без свастики, главное восторг и дележ неважно чего: еврейских магазинов, церковной собственности, как в начале 1920-х годов, чужих коней и чужих курей, как в начале 30-х, "ЮКОСа" или украинской территории.

Пираты были честные люди, за свои пиастры они рисковали собственной жизнью. А эти толпы и эти фюреры рискуют только чужой. "Хайль Гитлер!" - обезумевшие гретхен визжат в кудряшках, взбитых, словно крем, и Гитлер говорит с пожатьем крепким: "Какая ночь, партайгеноссе Рем..." (Евгений Евтушенко).

Нам нечем крыть: до путинской России, наконец нашедшей свою национальную идею в завоевании "жизненного пространства", у нас была советская Империя Зла. Даже в благие ельцинские времена мы провалились на два года в чеченскую войну. А что было до Империи Зла? Российская тюрьма народов, где делили Польшу и подавляли польские восстания, где завоевывали два царствования несчастный Кавказ и повесили чеченского героя Байсангура. Получается, что наша Родина – в Новгороде и что она перестала существовать в 1470 году. Давненько мы ходим без Родины...

Конечно, нас недолго будут терпеть. Вот поспеют в апреле госдурацкие законы об обожествлении Красной Армии и запрете неизвестной никому "коллаборационистской символики". А 9 мая вступят в силу поправки в закон об экстремизме - и несогласие с расчленением Украины будет считаться сепаратизмом стоимостью в 5 лет. Нам останется только достойно умереть вместе с нашими любимыми книгами и напрасными мечтами получить Родину, которую можно не проклинать. По крайней мере развязки не увидим... Развязку увидят наш Повелитель Мух и его "колорадские жуки". История таким всегда говорит: "Ты все пела? Это дело. Так поди же, попляши".

И еще нам надо учиться переводу. Когда Путин заявляет, что Крым никогда не будет бандеровским (почему-то называя его "бендеровским"), он имеет в виду не давно погибших в боях с гитлеровцами или с советской армией членов УПА и ОУН. Те же, кто выжил, давно уже в лучшем мире. Он имеет в виду другое: что никто не посмеет оказать его полчищам вооруженное сопротивление, что все поднимут лапки. Дай Бог чтобы он ошибся. Мы не сумели защитить свою страну ни в 1920-м, ни в 2000-м. Пусть хоть Украина спасется.

Говорят, что внуки перестанут верить в СССР и в советский фашизм тогда, когда вымрут последние советские бабушки. Бабушки бывают разные. Одна бабушка в Харькове в 70 лет записалась на курсы украинского языка. А один "внучек" в Севастополе, напротив, считает, что надо воссоздать СССР, и искренне верит, неуч, что Аляска тоже была его частью. Но общая тенденция верна.

Красные Шапочки! Не слушайте бабушек, которые вам говорят, что в СССР было хорошо жить и что Крым – российская территория. Такая бабушка – наверняка переодетый серый волк. У нее такие большие зубы.

 
Рубрики:  SOS

Метки:  

Патриотизм для меня сегодня

Пятница, 21 Марта 2014 г. 12:36 + в цитатник
Это цитата сообщения Милиана_ [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Патриотизм для меня сегодня, это совсем другой патриотизм, чем был в моем понимании еще месяц назад.

Сегодня патриотизм для меня – это девушка из оккупированного Бахчисарая, которая плачет из-за того, что заблокированная система Приват не позволяет ей отправить деньги на грелки для десантников.
Это парень который приносит навороченный бинокль, который ему подарили родители на день рождения.
Это полуботинки ручной работы, стоящие немерянных денег, которых всего 3 штуки на Харьков в пакете на отправку на блокпосты.
Патриотизм – это когда раздается звонок с неизвестного номера: «мы тут на кассе в супермаркете, увидели носки на баллы по хорошей цене, пар 30 брать?»
Патриотизм – это девочка ЧПшница с Барабашова, бегающая по рынку и просящая скидку на спальники «для армии и пятерочку лично для меня»
Патриотизм это мамы троих и четверых детей которые извиняются, что их возможности скромные.
Патриотизм – это наши украинцы живущие за границей, которые ищут возможность хоть как то передать денег.
Патриотизм – это люди, бросающие все и живущие в палатках рядом с передовой, чтоб оперативно помогать.
Патриотизм – это наши харьковчанки, вяжущие полотно на вязальной машинке и сшивающие из него балаклавы.
Патриотизм – это люди, которые вчера еще не знавшие о твоем существовании, сутками помогающие тебе, потому что думают так же и дышат в унисон с тобой.
Патриотизм – это срывающийся в дрожь голос командиров частей, когда надиктовуешь им по телефону все что отправлено и говоришь, пацаны, вы там держитесь, мы все с вами.
Патриотизм – это армия, раздобанная российской агентуров и нашими вороватыми чиновниками, которую по копейке, за свой счет реанимирует украинский народ.
А знаете, что самое здоровское?
Эту армию, уже никто не будет разворовывать. Это армию уже никто не будет забывать.
Эту армию уже все мы будем защищать от чиновников и государства, потому что это наша армия. В ней уже часть души каждого из нас.
И это только начало )))
Roman Donik
Рубрики:  SOS

Метки:  

Понравилось: 1 пользователю

Требуем увольнения Дмитрия Киселева!

Четверг, 20 Марта 2014 г. 21:25 + в цитатник

Требуем увольнения Дмитрия Киселёва!

    1. Автор:

      Игорь Кулаков

      Санкт-Петербург, Russian Federation

Сегодня вечером (16.03.2014), во время подведения результатов референдума по присоединению Крыма к России, в итоговой передаче «Вести недели» ведущий Дмитрий Киселев пригрозил США ядерным взрывом в случае усугубления конфликта с Россией из-за Крыма.

«Россия – единственная страна в мире, способная превратить США в радиоактивный пепел!"

Это не первое и не единственное громкое высказывание Киселёва. Он также снискал себе дурную славу регулярными экстремистскими высказываниями в своих передачах, некорректно высмеивая и оскорбляя государства, сообщества, политических деятелей, известных лиц, идейно не соответствующих курсу действующей власти.

Высказывания Киселёва уже неоднократно вызывали большой резонанс в обществе и даже становились причиной обращений в прокуратуру. Также ни одна из программ "Вести недели" не обходится без грубой и оскорбительной риторики, не достойной образованного человека, а тем более ведущего государственного канала.

Каждый раз когда я слышу высказывания Киселёва - мне становится стыдно за то, что я русский. Мне стыдно за регулярную паранойю, которая льётся с экрана. Мы вольны сами выбирать свои воззрения, и не нуждаемся в насаждении агрессивных тоталитарных стереотипов, от которых в высшей степени страдает международный образ России и русского народа.

Мы - против сотрясания ядерным оружием и разжигания конфликтов

Мы - против оскорблений и унижения в эфире

Мы - против злоупотребления покровительством власти

Мы считаем, что великий народ достоин лучших СМИ и требуем немедленного увольнения Дмитрия Киселёва, а также пересмотра политики канала "Россия 1".

Кому:
Руководство телеканала "Россия 1"
Сегодня вечером (16.03.2014), во время подведения результатов референдума по присоединению Крыма к России, в итоговой передаче «Вести недели» ведущий Дмитрий Киселев пригрозил США ядерным взрывом в случае усугубления конфликта с Россией из-за Крыма.

«Россия – единственная страна в мире, способная превратить США в радиоактивный пепел!"

Это не первое и не единственное громкое высказывание Киселёва. Он также снискал себе дурную славу регулярными экстремистскими высказываниями в своих передачах, некорректно высмеивая и оскорбляя государства, сообщества, политических деятелей, известных лиц, идейно не соответствующих курсу действующей власти.

Высказывания Киселёва уже неоднократно вызывали большой резонанс в обществе и даже становились причиной обращений в прокуратуру. Также ни одна из программ "Вести недели" не обходится без грубой и оскорбительной риторики, не достойной образованного человека, а тем более ведущего государственного канала.

Каждый раз когда я слышу высказывания Киселёва - мне становится стыдно за то, что я русский. Мне стыдно за регулярную паранойю, которая льётся с экрана. Мы вольны сами выбирать свои воззрения, и не нуждаемся в насаждении агрессивных тоталитарных стереотипов, от которых в высшей степени страдает международный образ России и русского народа.

Мы - против сотрясания ядерным оружием и разжигания конфликтов

Мы - против оскорблений и унижения в эфире

Мы - против злоупотребления покровительством власти

Мы считаем, что великий народ достоин лучших СМИ и требуем немедленного увольнения Дмитрия Киселёва, а также пересмотра политики канала "Россия 1".
 
Рубрики:  SOS

Метки:  

Реакция Канады на события в Крыму

Четверг, 20 Марта 2014 г. 20:00 + в цитатник

Канада высылает российских военнослужащих из-за событий в Крыму

07 марта 2014 | 09:58

Они проходили обучение в местных ВУЗах.

Россиянам дали ровно сутки на то, чтобы покинуть Канаду. 8 человек учили там английский и французский, еще один наш соотечественник преподавал русский язык. Об этом сообщает канал CTV News. Премьер-министр Стивен Харпер заявил, что все военные контракты между странами замораживаются. По его словам, Оттава не признает результаты Крымского референдума по присоединению к России, поскольку регион находится под оккупацией. Позиция Москвы по ситуации на Украине и в автономной республике сказалась также на военном сотрудничестве со Швейцарией. Местные власти решили приостановить программу подготовки горных стрелков. Согласно договоренности трехлетней давности, Швейцария предоставляла двух офицеров, которые проводили занятия раз в год в военной академии в Москве, а кроме того, принимала группы российских солдат у себя, передает AFP.

Рубрики:  SOS

Метки:  

Понравилось: 1 пользователю

Газ, отели, автомобили: началось разграбление Крыма

Четверг, 20 Марта 2014 г. 19:33 + в цитатник

Джузеппе Сарчина | Corriere della Sera

Газ, отели, автомобили: началось разграбление Крыма

В Крыму начались конфискации собственности, принадлежащей украинцам, пишет Джузеппе Сарчина в статье, опубликованной в газете Corriere della Sera.

 

"Военные, направленные Москвой, хотят заполучить не только военные базы. Как сообщает Financial Times, вечером 18 марта 10-12 солдат в подшлемниках, с автоматами, захватили автосалон, расположенный в нескольких километрах от центра Симферополя", - пишет издание.

 

"Началась маленькая и несправедливая война. В Крыму учащаются случаи захвата частной собственности. Во вторник был конфискован объект, принадлежащий Петру Порошенко, самому богатому олигарху на Украине, которого называют "шоколадным королем", - пишет автор статьи.

 

"В Крыму по сигналу исполнительной власти, находящейся под патронатом Москвы, начался перевод в ведение республики энергетических компаний: "Черноморнафтогаз", располагающей объектами на шельфе в Черном море, и "Феодосия", ведущей транспортной компании, занимающейся складированием и распределением энергетического сырья. Кроме того, были конфискованы отели и другие туристические структуры, находившиеся в собственности украинских министерств или профсоюзов. Та же судьба уготована "Артеку", историческому летнему детскому лагерю, основанному в 1925 году. Все в Крыму должно вновь принадлежать Москве. Крупный бизнес по ведению нефте- и газовой разведки в открытом море, который бывший президент Украины Виктор Янукович передал многонациональным компаниям ExxonMobil, Chevron, Eni, Edf, теперь перешел в ведение "Газпрома", российского энергетического колосса", - пишет автор статьи.

 

"Нельзя не упомянуть и о драматических переживаниях 300 тысяч граждан украинского происхождения, оказавшихся иностранцами на земле, где они мирно сосуществовали с другими жителями Крыма. Премьер Сергей Аксенов отменил действие украинского Гражданского кодекса. Все реальные права и документы будут аннулированы: от собственности на жилье до патентов. Их действие будет восстановлено для тех, кто получит российский паспорт. У тех, кто не пойдет на это, будет экспроприирована собственность", - пишет корреспондент.

Источник: Corriere della Sera
Рубрики:  SOS

Метки:  

Вижу горы и долины, вижу реки и поля...

Четверг, 20 Марта 2014 г. 12:14 + в цитатник



1.
ВИЖУ ГОРЫ И ДОЛИНЫ ВИЖУ РЕКИ И ПОЛЯ

ЭТО РУССКОЕ ПРИВОЛЬЕ, ЭТО РОДИНА МОЯ

ВИЖУ ПРАГУ И ВАРШАВУ, БУДАПЕШТ И БУХАРЕСТ

ЭТО РУССКАЯ СТОРОНКА, СКОЛЬКО ЗДЕСЬ ЛЮБИМЫХ МЕСТ?

ВИЖУ ПАГОДЫ В ШРИ- ЛАНКИ И КОРЕЮ И КИТАЙ-

ГДЕ БЫ Я НИ ЕХАЛ В ТАНКЕ - ВСЮДУ МОЙ ЛЮБИМЫЙ КРАЙ!

ВИЖУ РЕЧКУ АМАЗОНКУ, КРАКОДИЛОВ ВЫЖУ Я

ЭТО РУССКАЯ СТОРОНКА - ЭТО РОДИНА МОЯ!

2.
РЎРЅРёРјРѕРє101 (423x369, 329Kb)

3.
РЎРЅРёРјРѕРє102 (446x323, 145Kb)

4.
РЎРЅРёРјРѕРє103 (501x378, 397Kb)

5.
РЎРЅРёРјРѕРє104 (504x410, 205Kb)

6.
РЎРЅРёРјРѕРє105 (487x401, 195Kb)

7.
РЎРЅРёРјРѕРє106 (455x393, 419Kb)

8.
РЎРЅРёРјРѕРє107 (427x250, 146Kb)

9.
РЎРЅРёРјРѕРє108 (565x304, 265Kb)

Рубрики:  SOS

Метки:  

История...Украины

Среда, 19 Марта 2014 г. 22:51 + в цитатник
Это цитата сообщения igor_dok7 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

История...Украины...

Для тих, хто до цієї пори вважає Путлєрівську!!! Росію братом... Читайте. Няких описів чи роздумів - голі історичні факти!
1686 р. — Ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархатуі встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1687 р. — Вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню кількості змішаних шлюбів між українцями та росіянами
(«Коломацькі статті»).
1689 р. — Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
1690р. — «Анафема» Московського собору на «киевские новые книги» — книжки П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського, Я. Барановича, А. Радивиловського, І. Славинецького та інших, писані тодішньою українською
літературною мовою.
1693 р. — Заборона Московського патріарха привозити до Москви українські книжки.
1708р., листопад — Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців — 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).
1709 р. — Указ Петра І про запровадження цензури при друкуванні українських книжок у Москві.
1720р. — Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими, «дабы... особливого наречия в оных не было».
1721 р. — Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
1729р. — Указ царя Петра II (внука Петра І), який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. — Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.
1764 р. — Інструкція Катерини II князю О. В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
1764 р., 10 листопада — Указ Катерини II про ліквідацію в Україні гетьманського правління.
1769 р. — Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1775р., 3 серпня — Маніфест Катерини II «Об уничтожении Запорожской Сечи и причисления оной к Малороссийской губернии» та про закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1783 р., 3 травня — Указ Катерини II про закріпачення селян у Лівобережній Україні.
1784 р. — Русифікація початкової освіти в Україні.
1786р. — Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість«чистого российского языка» в Київській академії.
1800 р. — Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.
1817 р. — Закриття Києво-Могилянської академії.
1831 p. —Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).
1834 р. — Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації «Юго-Западного края».
1847р., березень—квітень — Розгром «Товариства св. Кирила і Мефодія» у Києві, арешт його учасників і покарання ув'язненням та засланням у віддалені губернії Росії. Посилення переслідувань української мови, літератури та культури.
1847 р., 5 квітня — Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовимсолдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І «під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати», що було рівнозначне ув'язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).
1862 р. — Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих.
1863р., 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Роси П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії («Валуєвський циркуляр»).
1869, 1886 рр. — Укази царської адміністрації про доплати чиновникам «в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных уроженцев», за успіхи в русифікації України.
1876 р., 18 травня — Таємний Емський указ Олександра II про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами.
1881 р. — Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз'яснення Емського указу всім губернаторам Росії.
1881 р. — Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
1883р. — Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.).
1888 р. — Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей
українськими іменами.
1895 р. — Заборона українських книжок для дітей.
1899,1903 рр. — Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ятника І.Котляревському в Полтаві.
1907 р. — Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905—1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.
1908 р. — Указ сенату Російської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности».
1910р. — Циркуляр П. Столипіна про заборону створення «инородческих товариществ, в том числе украинских и еврейских, независимо от преследуемых ими целей».
1914 р., березень — Заборона царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
1914p. — Указ Миколи II про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та на Буковині вживання української мови, друкування книг, газет і журналів українською мовою.
Розгром товариства «Просвіта», зруйнування бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців
до Сибіру.
1918 р., 29 січня — Битва під Крутами між 4-тисячною більшовицькою армією М. Муравйова та 300 національно свідомими
київськими студентами (всі юнаки загинули в нерівній борні).
1918 р., початок грудня — Другий наступ більшовицьких військ на Україну.
1921р., 22 листопада — Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНРпід проводом Ю. Тютюнника під м. Базар на Житомирщинні.
1921—1923 рр. — Голод у степових районах України, спричинений політикою «воєнного комунізму» та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинулодо 1,5 млн. селян.
1929 р., вересень — Арешт визначних діячів української науки, культури й УАПЦ за «належність» до вигаданих ОДПУ
Спілки Визволення України (СВУ) та Спілки Української Молоді (СУМ).
1929—1930рр. — Перша фаза колективізації й «розкуркулення» в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.
1930 р., 28—29 січня — Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополитаМ. Борецького та інших церковних діячів.
1930 р., 9 березня—19 квітня — Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАПЦ за належність до так званої «Спілки Визволення України» (СВУ).
1930 р., вересень—листопад — «Пацифікація» (жорстокі репресивні акції за наказом Ю. Пілсудського
проти українського населення та провідних діячів українського політичного і культурного життя) в Галичині. Нищення українських культурних установ, кооперативів, масові арешти.
1931 р., лютий — Арешти колишніх діячів УНР (В. Голубович, П. Христюк, М. Шраг та ін.).
1931 р., лютий Депортація М. Грушевського до Москви.
1932 р., 23 квітня — Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.
1933 р., 13 травня — Самогубство М. Хвильового як протест проти погрому більшовицьким керівництвом української культури.
1933 р., 7 липня — Самогубство М. Скрипника, доведеного до відчаю більшовицькою владою.
Кінець 1932 — весна 1933 року — Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян.Масове переселення росіян у вимерлі українські села.
1933 р. —Погром українців на Кубані.
1933 р., 22 листопада — Постанова ЦК КП(б)У про припинення українізації.
1934—1941 рр. — Знищення архітектурно-культурних пам'яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.
1936 р., жовтень — 1938 р., листопад — Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана «єжовщина»).
1937 р., 30 серпня - Самогубство голови уряду УРСР П. Любченка.
1937 р., друга половина — Ліквідація майже всього складу уряду УРСР і всього ЦК КП(б)У.
1937р., листопад — Масовий розстріл ув'язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).
1938 р. — Сталінська постанова «Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР».
1938 р., 24 квітня — Впровадження російської мови як обов'язкової в усіх школах України.
1938 р. — Посилення русифікації України у зв'язку з рішеннями XIV з'їзду КП(б)У 13—18 червня.
1939—1941рр. — Широкомасштабні репресії органів ДКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР.
1941 р., кінець липня — серпень — Знищення більшовиками під час відступу радянських військ до 15 тис. українських політичних в'язнів, що перебували у в'язницях Львова, Золочева, Дубна, Рівного, Луцька, Києва, Харкова та інших міст. Розстріл у Києві агентами НКВД групи видатних діячів української культури, серед яких — українська
письменниця й громадська діячка Л. Старицька-Черняхівська, оперний співак М. Донець та ін. Депортація відомих українських діячів у віддалені райони СРСР, під час якої багато з них загинуло або були знищені НКВД (В. Свідзінський, І. Юхименко, А. Кримський, К. Студинський, П. Франко та ін.).
1944—1955 рр. — Каральні акції органів НКВД СРСР проти українських сил опору, в процесі яких було вбито понад 150 тис. бійців УПА та ОУН, заарештовано понад 100 тис. і депортовано до Сибіру понад 200 тис. осіб із західних областей України.
1945 р., Ув'язнення українських греко-католицьких владик з митрополитом Й. Сліпим.
1946 р., 8—10 березня — Ліквідація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.
1946 р., березень — Закритий судовий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й. Сліпим.
1946р., 24 серпня — Постанова пленуму ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилкиу висвітленні історії української літератури у «Нарисі історії української літератури», різка критика часописів «Вітчизна» і «Перець» (ця постанова була згодом підтверджена XVI з'їздом КП(б)У 25—26 січня 1949 р.).
1946—1949 рр. — Ліквідація російськими шовіністами українських культурних здобутків під час Другої світової війни
(«ждановщина»).
1947 р., З березня — Призначення Л. Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У і нова «чистка» серед українських культурних кадрів, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі».
1947 р., квітень—травень — Депортація лемків та українців з Холмщини до північної та західної Польщі (операція «Вісла»).
1949р. — Чергова «чистка» в КП(б)У у зв'язку з рішеннями її XVI з'їзду
25—28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949
р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22 175 її членів).
1949 р., 28 серпня — Скасування уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігійному з'їзді в Мукачеві.
1950 р.,. 5 березня — У сутичці із загонами МВД біля м. Львова загинув головний командир УПА Т. Чупринка (Р. Шухевич).
1951р., 2 липня — Погромні статті в московській газеті «Правда» проти «націоналістичних ухилів в українськійлітературі» (різка критика вірша В. Сосюри «Любіть Україну» та лібрето опери «Богдан Хмельницький» О.
Корнійчука і В. Василевської).
1954 р., 23—26 березня — XVIII з'їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Сибір і до Казахстану для
освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952—1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис. осіб).
1954 р., 7 липня — Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.
1957—1961рр. — Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монастирів, семінарій).
1958р., 12 листопада — Постанова Пленуму ЦК КПРС «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти», на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов'язкове, а «за бажанням батьків» вивчення української мови в російських школах України).
1959 р., 15 жовтня – Вбивство агентом КДБ Б. Сташинським Степана Бандери.
1961р., січень — Закритий суд у Львові над членами Української
Робітничо-Селянської Спілки (Л. Лук'яненко, І. Кандиба, С. Вірун та ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу СРСР. Засудження Л. Лук'яненка до смертної кари, яку пізніше замінили на 15 років ув’язнення.
1961 р., жовтень — Прийняття нової програми КПРС її XXIIз'їздом, яка проголошувала політику «злиття націй» і подальшу русифікацію союзних республік
1962 р. — Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з якихбуло засуджено до розстрілу.
1963 р. — Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР.
1964р., 24 травня — Умисний підпал Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР у
Києві; протест громадськості (самвидавний матеріал «З приводу процесу над Погружальським»).
1965 р., серпень—вересень — Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П. Заливаха, С. Караванський,В. Мороз, М. Осадчий, А. Шевчук та ін.).
1967 р., З серпня — Арешт В: Чорновола (був засуджений на 3 роки ув'язнення в таборах суворого режиму).
1968 р., 26 листопада, 14 грудня — Зумисні підпали у Видубицькому монастирі в Києві.
1969р., червень — Лист українських політичних в'язнів (М. Гориня, І. Кандиби, Л. Лук'яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв'язнів.
1970 р., січень — Судовий процес проти І. Сокульського, М. Кульчицького В. Савченка — ініціаторів «Листа творчої
молоді Дніпропетровська» проти русифікації.
1971 р., 22 травня — Виступ А. Лупиноса біля пам'ятника Т. Шевченкові в Києві і його арешт.
1971 р., 17 червня — Помер у таборі Дубровлагу український політичний в'язень М. Сорока.
1971 р., літо — Нищення могил Українських січових стрільців на Янівському цвинтарі у Львові.
1972р., січень—травень — Друга велика хвиля арештів в Україні [В. Чорновіл,Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець,І. Стасів-Калинець, о. В. Романюк (згодом — патріарх Володимир УПЦ КП),
Н. Світлична, Ю. Шухевич та ін.].
1972 р., травень — Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста за український націоналізм; чистка керівних кадрів КПУ.1977 р., 5 лютого — Арешт членів Української Гельсінської групи (УГГ) М. Руденка й О. Тихого; суд над ними 23 червня —1 липня і вирок М. Руденкові 7 років ув'язнення та 5 років заслання й О. Тихому відповідно 10 та 5 років.
1977 р., 12 грудня — Другий арешт Л. Лук'яненка в Чернігові (був засуджений у липні 1978 р. на 10 років ув'язнення і 5 років заслання).
1978 р., 11 листопада — Директива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» (посилення русифікації).
1979 р., березень—жовтень — Нові арешти українських діячів в Україні: О. Бердника (6 березня), Ю. Бадзя (23 квітня), Ю. Литвина (6 серпня), М. Горбаля (23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув'язнення в таборах суворого режиму йзаслання у віддалені райони Росії).
1979 р., 18 травня — Загадкове вбивство композитора В. Івасюка біля Львова.
1979 р., 29 травня — Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів СРСР.
1980 р., червень — Арешт засновника УГГ Оксани Мешко.
1981 р. — Арешт українських політичних діячів С. Набоки, Л. Мілявського, Л. Лохвицької.
1983р. — Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах івиплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури («Андроповський указ») та директива колегії Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення русифікації.
1985 р., 4 вересня — У концтаборі помер поет В. Стус.
1986 р., 26 квітня — Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (побудованій за рішенням Москви всупереч протестам українських учених і широкої громадськості), яка призвела до тяжких наслідків, рівнозначних геноциду.
1989 р. — Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову [російську] в СРСР.
1990 р., квітень — Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.
Рубрики:  SOS

Метки:  

Поиск сообщений в TataS
Страницы: 259 ... 169 168 [167] 166 165 ..
.. 1 Календарь