Опис улюбленого міста, його історія - це окрема тема яка не вкладеться в простий відгук. Його тихі нічні вулички, улюблений парк ім. Т.Г.Шевченка, старовинна велична архітектура,  яка може розповісти про битви колишніх років і становлень наших предків і про те, що тут проживали великі зодчі, письменники, поети , гордий, розумний духовний ореол міста. Це місто виховало і дало Україні великих синів патріотів ВІТЧИЗНИ - захисників української нації та борців за її волю. Але  це окрема і велика тема.

Насмілюся додати   одну цікаву історію, пов'язану з біографією поета Івана-Франка, ім'я якого носить улюблене місто. А історія ця пов'язана з дійсною причиною перебування поета-революціонера в Станіславі. Головна причина приїздів поета в Станіслав - це його нерозділене кохання до доньки польського революціонера Йозефи Дзвонковської, який емігрував до Австро-Угорщину і знайшов притулок у Станіславі.
Йозефа Дзвонковська була молодою гордою шлехеткою, польською патріоткою, з аристократичними поглядами, прихильницею Сінкевича і Міцкевича. Молодь того часу була в неї закохана. Однією з причин відмови у взаємності поетові вважається те, що на цей час Йозефа Дзвонковська вже була важко хвора на туберкульоз. Іван-Франко не знав про її хворобу і написав лист з проханням її руки, але отримав м'яку відмову. Іван-Франко присвятив Йозефі Дзвонковській близько десяти віршів і деякі польською мовою. На жаль, могила Йозефи Дзвонковської зараз запущена, там тільки розсічена плита.

Хочеться також відзначити, що іншою назвою, на яке претендувало місто в 1945 році, могло бути - Сталінокарпатськ, але місцевій та українській інтелігенції вдалося переконати партійне керівництво. У 1962 році у зв'язку з відзначенням 300-річчя Станіслава місто отримало назву Івано-Франківськ.