Саме в цей день, 7 квітня 2010 року, померла моя улюблена бабуся Дарія Опанасівна. Вона народилася 1 квітня 1927 року в селі Великоцьк Міловського району Луганської області. Це була дуже роботяща, охайна, любляча жінка, на долю її випало чимало горя та сліз. Але не зломили її ані війна, ані розлука з рідними, ані проблеми з чоловіком. Оселя завжди була найчистіша, город - найдоглянутіший. А як вона готувала! Ніколи вже не насолоджуватися мені таким борщем, пишками, варениками, пиріжками та безліччю інших смачних страв... ((( Саме від бабусі я навчалася української мови, а на кожну подію чи пригоду у неї були напоготові влучні прислів'я та приказки. Це була не бабуся, а невичерпне джерело знань, умінь та смішних дотепних примовлянок!))) Нажаль, здоров'я її часто підводило, але до своєї останньої хвилини вона зберегла ясний розум та пам'ять, з нею завжди було цікаво розмовляти. Цікавилася новинами, переживала за Україну, дивилася різні пізнавальні передачі, а ще любила бокс! Чекала до пізнього вечора, щоб подивитися, коли виступав Кличко і дуже за нього вболівала. ))))

Бабусю, дорогенька, хай Господь леліє тебе в своєму світлі та безмежній любові. Я люблю та пам'ятаю тебе. Сумую, що не можемо більше поговорити.

На фото бабуся разом з чоловіком, моїм дідом Микитою Терентійовичем, 30 квітня 1950 року, місто Луганськ, Україна.