Я свою національність сприймаю як даність. В світі нема нічого випадкового - і якщо я народилася в цьому конкретному просторі й часі, саме тут я маю реалізуватися, в цьому народі й для цього народу...
Іще. Зверни увагу, як виглядають наші земляки з діаспори. Здавалось би, народились вони тут, в українських батьків - а типи облич зовсім інші, "західні", їх одразу впізнаєш! От чому?! Я думаю, тому, що думка - матеріальна. І нас формує цей простір - усе, що намислили тут тисячі поколінь. Звідси беруться й різні стереотипи, і різні ментальності, й особливості нації... А те, про що мислиш і чим живеш - відображається зовні...

Исходное сообщение santolina
. Зверни увагу, як виглядають наші земляки з діаспори. Здавалось би, народились вони тут, в українських батьків - а типи облич зовсім інші, "західні", їх одразу впізнаєш! От чому?! Я думаю, тому, що думка - матеріальна. І нас формує цей простір - усе, що намислили тут тисячі поколінь. Звідси беруться й різні стереотипи, і різні ментальності, й особливості нації... А те, про що мислиш і чим живеш - відображається зовні...

мабуть так, але деякі стереотипи завідомо брехливі, навмсино вигадані та привиті.. це мене турбує, тому і вирішив розібратись з цим всім націоналізмом і визначитись поступово, щоб мої поняття формувалися не на помаранчевих і не на московських СМІ, а на багатьох джерелах. на історичній ітсині, якак посягається тільки у ії багатогранності.
треба покладатись на авторитет істини, а не на істинун авторитетів.. а в нас поки що останнє створює ці стереотипи , а не тисячолітні "намислення"....

Story_of_mine, мені подобається твоя позиція.

Обіцяний Микола Бердяєв. Взагалі-то він дуже цілісний, і виривати цитати з контексту важко, краще його читати повністю... Ось із книжки "Философия неравенства", яку він писав для своїх ідеологічних опонентів - більшовиків.

"Революционный интернационализм истребляет прошлое наций и не хочет допустить их до собственного будущего. Он повергает их в иное будущее, страшное своей пустотой, своей отвлеченностью. И в самом элементарном, инстинктивном национальном эгоизме есть больше жизненной правды, чем в вашем интернационализме"..

"Всякая нация стремится образовать государство и укрепиться в нем. Через государство раскрывает нация все свои потенции. С другой стороны, государство должно иметь национальную основу, национальное ядро, хотя племенной состав государства может быть очень сложным и многообразным. ... Государство, не имеющее национального ядра и национальной идеи, не может иметь творческой жизни".

..."Может быть два типа национализма, два типа понимания национализма. Национализм может біть идеализацией стихийных свойств народа, самодовольством народа. Он может быть в упоении от этих свойств и не допускать никакой критики и самокритики. Это - стихийный национализм, и в низших своих проявлениях он может быть зоологическим национализмом. Этот тип национализма может также переходить в отрицание национальной идеи и видеть в слабости национального чувства и национального сознания - национальную особенность. Русские интернационалисты нередко бывают националистами такого типа. ... К тому же типу стихийного национализма принадлежали и более правые славянофильские течения, утверждавшие национальную идею. Эти течения упивались национальными особенностями, независимо от того, способствуют ли они или препятствуют разрешению национальных задач, увеличивают ли они нашу силу и нашу ценность в мире.
Но существует другой тип национализма, национализм творческий. Для этого типа национального сознания национальное бытие есть творческое задание. Этот тип национального сознания не только допускает, но и требует самокритики, он призывает к самокритике и перевоспитанию во имя национального бытия. Второй тип национального сознания более высокий. Но он не может быть оторван от национальных основ и корней, от национальной онтологии. Он несет свет в темные недра национальной жизни. Целостное, органическое понимание национальной проблемы упирается в мистическую иррациональную основу"...

А щодо того, чи ми з Росією і Білоруссю окремі нації - Бердяєв, на жаль, не розглядав нас окремо, хоч сам був українцем, народився в Києві... Він у цьому плані був сином свого часу і мислив категоріями російської імперії, де Україна сприймалась як провінція цієї імперії... І тут я з ним категорично не згодна:)
До речі, оця провінціалізація України відбувалася дуже системно й цілеспрямовано. Згадати хоча б Ємський указ і Валуєвський циркуляр, якими заборонялося вживати українську мову, перекладати нею світову літературу, викладати у вузах... У театрах, скажімо, українською мовою можна було грати тільки п"єси про село (тому зараз наша класика переважно "сільська" -("Наталка-Полтавка" і т.д.), а на міську тематику й світові шедеври можна було грати тільки російською... Ну і так в усіх сферах...

аха.. спасибі за цитати і свої думки..мені дійсно цікаве це питання.. на рахунок пригнічення українскьої мови та русифікації - то, сподіваюсь, будуть ще окремі пости..