знаєш, як розсікає лезо шин дороги міжміських сполучень,
чи як по вулицям рожевих мрій блукають янголи сонливі.
в підвалах темного під'їзду в'єтнамці шиють тобі справжні джинси.
підпільна музика швейних машин звучить, як ода цьому місту.
це гімн розхристаних сорочок! це бум змарнілих юних тіл! це плач за
тінями минулих днів! це гра у хованки із долею і горем...

підвальний Цех стоїть в обіймах випивших майстрів, в обіймах
Азії й Європи.
і тілько соло стомлених кравців порушує лютневий спокій.
в маленьких храмах мандрівних робітників, народжується і твоя свобода, хлопе!