Опубліковано: Атлас "Геологія і корисні копалини України" Київ, 2001, с. 126

Золото відоме в Україні з давніх давен. Це підтверджується наявністю древніх гірських розробок на Донбасі та Закарпатті. При загальній недостатній вивченості золотоносності України виявлено 240 родовищ та рудопроявів, виділено 3 золотоносних регіони: Український щит, Карпати, Донбас. Серед них краще вивчені золоторудні об'єкти в Карпатській провінції (Закарпатська структурно-металогенічна зона (СМЗ), Берегово-Біганський рудний район).

Родовище Мужіївське в Карпатах розвідано та підготовлено до експлуатації. Золоте зруденіння приурочене до вулканогенно-осадочних утворень андезит-ріолітової формації міоцен-пліоценового віку, локалізоване в палеокальдері. У верхній частині родовища залягають золоті руди з найпростішими умовами експлуатації, з глибиною вони поступово переходять в золото-поліметалічні; 30 % золота сконцентровані в золотих рудах і 70 % — в золото-поліметалічних; вміст золота у рудах коливається від 1 до 150 г/т, середній 7-8 г/т. До Мужіївського родовища безпосередньо прилягає Берегівське золото-поліметалічне з рудами аналогічного складу. Встановлено великий розмах зруденіння по вертикалі та горизонталі (більше 1 км). Родовище складають три паралельні зони субмеридіонального простягання з прожилково-вкрапленою сульфідною мінералізацією.

На схід від Мужіївського родовища розташований Рахівський рудний район з родовищем Сауляк. Родовище приурочене до Мармароського масиву древніх (рифей-нижній палеозой) метаморфічних порід. Золото-кварц-карбонатні руди цього родовища легко збагачуються. Прогнозні ресурси золота в Карпатській провінції складають чверть прогнозних ресурсів золота України. Високо-перспективні ділянки в Карпатах, у межах яких можуть бути виявлені промислові родовища, охоплюють площу близько 1000 км².

Древньою золоторудною провінцією України є Український щит, представлений докембрійськими плутогенними та метаморфогенними утвореннями. Зівставлення докембрійських комплексів та металогенії УЩ з високопродуктивними древніми золотоносними щитами світу (Канадським, Західно-Австралійським, Південно-Африканським, Індостанським) висуває його у ряд потенціальних золотоносних провінцій, що підтверджено роботами останніх років. Тут встановлені характерні для докембрію рудні утворення золото-кварцової, золото-сульфідно-кварцової, золото-скарнової, золото-уранової, залізорудної золотовміщуючої формацій.

До найбільш ранніх та типових для докембрію належать золотоносні формації граніт-зеленокам'яних областей, що розвинуті в Придніпровській структурно-металогенічній зоні. Тут, у складнопобудованих синклінальних структурах - Верхівцівській, Сурській, Чортомлицькій, Софіївській, Білозерській та ін., що складають Верхівцівсько-Сурсько-Чортомлицьку і Конксько-Білозерську металогенічні зони (МЗ), широко представлені контрастні вулканогенні утворення різноманітного складу (від ультраосновних до кислих), характерні для зеленокам'яних комплексів. Породи розсланцьовані, метаморфізовані, підлягають інтенсивним метасоматичним змінам: пропілітизації, лиственітизації, окварцуванню, березитизації, сульфідизації. Золоторудні утворення приурочені до змінених порід і представлені мінералізованими зонами, кварцовими і карбонатними жилами, а також золотопроявами в залізистих кварцитах. З ними пов'язані родовища: Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка, Південне та кілька перспективних проявів золота. Родовища Сергіївське та Балка Золота розташовані в південній частині Сурської граніт-зеленокам'яної структури і контролюються екструзією плагіоліпаритів. В контактових зонах екструзії, зрідка в середині неї, сконцентровані золоторудні жили, що залягають субзгідно з її контактами.

Родовище Балка Широка розташоване у східній частині Чортомлицької граніт-зеленокам'яної структури. Золотоносними є пачки переверствування метавулканітів основного та кислого складу з залізистими кварцитами, по яких розвинуті метасоматити лиственіт-березитового ряду. Мінералізовані зони являють собою субвертикальні верстоподібні тіла. Більш пізнє зруденіння золота проявлене в межах ранньо-протерозойських рухомих поясів та шовних прогинів (Юровоградська, Західно-Інгулецька, Криворізько-Кременчуцька СМЗ), а також пов'язане з лінійними тектоно-метасоматичними зонами та структурами активізації (Тальнівська, Первомайсько-Трахтемирівська, Звенигородсько-Ганнівсь-ка, Кіровоградська МЗ), що обрамляють складні плутони та гранітні масиви. В межах цих зон проявлений лужний метасоматоз, скарнування, ослюденіння, окварцування. Рудні тіла представлені мінералізованими зонами і кварцовими жилами. Золото переважно вільне, асоціюється з самородним вісмутом, піритом, піротином, арсенопіритом, галенітом, рідше халькопіритом. Виявлено перспективні родовища і рудопрояви цього типу.

В Кіровоградській МЗ (Клинцівсько-Коневське рудне поле) розташовані два близько розташовані родовища — Клинцівське та Юр'ївське, які приурочені до східного контакту Новоукраїнського масиву гранітів. Золоте зруденіння локалізується в гнейсах біотитових, біотит-амфіболітових, кордієритових. Мінералізовані зони являють собою ділянки інтенсивного прокварцування порід з крутим падінням. Рудні інтервали розподілені у середині мінералізованих зон нерівномірно. Руди золото-кварцові з низьким вмістом сульфідів. В Тальнівській МЗ (Савранське рудне поле) розташоване Майське родовище, приурочене до пачки гнейсів, мігматитів та амфіболітів, які зазнали інтенсивних гідротермально-метасоматичних змін (у вигляді окварцування та біоти-тизації). До змінених порід, що утворюють крутопадаючі поклади, тяжіє золоте зруденіння, представлене в основному самородним золотом.

На базі вказаних родовищ передбачається створення великого золотовидобувного комплексу на УЩ. Прогнозні ресурси золота на УЩ оцінюються як відносно великі і складають 65 % ресурсів благородних металів України. Високо-перспективні площі з благороднометальним зруденінням дорівнюють 5000 км².

За масштабами прояву та рівнем промислового вмісту золота й срібла (малі та середні за запасами кондиційні руди) Донецька СМЗ належить до перспективних золотоносних регіонів України. В Нагольному золоторудному районі встановлено промислову рудоносність на золото-срібні руди (Бобриківське та Гостробугорське родовища) та золото-срібні руди з поліметалами (Журавське родовище). Геологічна позиція, вік благороднометального зруденіння, рудноформаційні, мінералогічні особливості цих родовищ подібні до родовищ чорносланцевого типу. Найкраще вивчено Бобриківське родовище, яке приурочене до південного крила однойменної брахіантикліналі, що складена піщано-глинистими відкладами карбону. Золото-сульфідна мінералізація локалізується в тектонічно ослабленій зоні. Зруденіння - жильного, прожилково-вкрапленого типу. Прогнозні ресурси золота Донбасу складають близько 10 % усіх прогнозних ресурсів України. Високоперспективні площі із зруденінням благородних металів займають декілька сотень квадратних кілометрів.

Найбільш продуктивна золотоносність території України пов'язана з трансрегіональними довгоживучими (пізній архей — кайнозой) мегазонами активізації широтного простягання, які є основними рудоконцентруючими структурами. Центрально-Українська мегазона активізації перетинає весь УЩ, південні частини Донбасу та Українських Карпат. В межах цієї зони розташовані основні золоторудні рідкіснометальні та уранові об'єкти УЩ, золото-поліметалічне та ртутне зруденіння Карпат і Донбасу.

Північно-Українська мегазона охоплює північно-західну крайову частину УЩ, північну частину Волино-Подільської плити, продовжується на територію Польщі та Воронезького кристалічного масиву. Зона контролює рідкісно-метальне, срібло-поліметалічне, флюоритове зруденіння УЩ, самородну мідь в трапах Волині, рідкіснометальне та золоте зруденіння Воронезького кристалічного масиву, срібно-поліметалічні руди Сілезії в Польщі.

У формуванні ендогенного золоторудного потенціалу України виділяються чотири головні епохи: пізньоархейсько-ранньопротерозойська (2450-2900 млн років), середньопротерозойська (1650-1720 млн років), перм-тріасова (220-300 млн років), неогенова (15 млн років).

Результати виконаних геологорозвідувальних робіт свідчать про значний золоторудний потенціал України, реалізація якого може поставити її в ряд провідних країн, що виробляють благородні метали.