Талановиті

Не задивляйсь в розколоте люстерце,
У власних бідах не вини ти час.
Талановиті теж кохають серцем,
Проте талановитіше за нас.

В кленовім щасті заблукала пам'ять,
Чужа байдужість тугу знов пряде.
Талановиті визнанням не марять –
Воно саме їх, врешті, віднайде.

Розквітлі квіти згодом враз зів’януть
А вдруге вже, на жаль, не зацвітуть...
Талановиті помирають рано,
Щоб мимохіть бездарність не відчуть.

Сергій ДЕХТЯРЕНКО (С).