Добре жию! Ліна Костенко.

Вторник, 05 Ноября 2013 г. 10:01 + в цитатник

Цитата сообщения Писанка

Прочитать целиком В свой цитатник или сообщество!

Добре жию! Ліна Костенко.

ДОБРЕ ЖИЮ

Звичай - гордість або прикмета...
У Карпатах,
гірському краю,
на питання:
- Як ви живете?
кожен мовить:
- Добре жию.
Може, вмерло дитя єдине,
ворожнеча з другом зайшла,
чи унадився вовк в полонину,
а чи поле вода пойняла, -
все одно в гірському краю
кожен мовить:
- Добре жию!

Нема кому сказать: - Кохаю.
Нема кому сказать: - Прийди.
Сама усіх я обминаю
Або заплутую сліди

Як перед ким тумани впали, -
Не я до світла проведу.
Якщо у кого щастя мало, -
Не я від себе докладу.

Хороші дні, весела просинь,
Неждана радість - не мені...
І все тому, що ти і досі
Стоїш печально в стороні.

Я вам цей борг ніколи не залишу.
Ви й так уже, як прокляті, в боргах,
Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу.
Віддайте мені ліс і річечку в лугах.

Віддайте мені сад і зірку вечорову.
І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив.
Віддайте мені все. Віддайте мені мову,
Якою мій народ мене благословив.

4437240_84 (640x290, 24Kb)

Доборолися, добалакалися, досварилися, аж гримить.

Україно, чи ти була колись незалежною, хоч на мить

Від кайданів, що волю сковують? Від копит, що у душу б'ють?

Він чужих, що тебе скуповують? І своїх, що тебе продають?

Ми дикі люди, ми не знаєм звичаїв.

Ми нищим ліс. Ми з матір'ю на "ти".

Ми свій кінець пришвидшуєм,

Пришвидшуєм у колективних нетрях самоти.

Душа ніяк не вийде із-під варти.

То культ особи, то культура мас.

Колись ми, кажуть, виникли від мавпи.

Надалі мавпа виникне від нас.

4437240_58 (450x300, 38Kb)

Мабуть, ще людство дуже молоде.
Бо скільки б ми не загинали пальці, -
XX вік! - а й досі де-не-де
Трапляються іще неандертальці.

Подивишся: і що воно таке?
Не допоможе й двоопукла лінза.
Здається ж, люди, все у них людське,
Але душа ще з дерева не злізла.