не умнічай,
ми тебе поца такого в понеділок чекали а ти гвд де був???

LI 3.9.25

Цікаво, дуже навіть цікаво.., і я там була, і я те все бачила... Зрештою, Львів великий. І на мене ця вистава справила несамовите враження, та це більше з особистих причин. Я знала сюжет, давно-давно бачила навіть пів фільму, та я не про це... Перша частина викликає посмішку, друга ж – задіває усе людське, що в тобі є. Я плескала із сльозами на очах, а ти помітив що й два актори теж витирали сльози після вистави? Вжилися в роль чи відчули суть сюжету? А про що сюжет? Про бунт? Чи про те як в людині ламають людину, індивідуальність? Оглянься навколо, це є всюди, масова лапотамія. А ще мені сподобався той незайманий хлопчик, лапотамію то ж мамця з ним провела. Ок, менше з цим, просто цікаво було так випадково натрапити на твій запис. Можу ще сказати, що це найкраща вистава Заньківчан, з яких доводилось мені бачити.
ІНКОгніто

ІНКОгніто, а через цю лапотамію і стався бунт :)

пізно бунтувати коли вже лапотамія, я б навпаки сказала, бунт присутній кожному, а от лапотамія - це вже те як з бунтом боряться...
Гаразд, про це довго можна говорити, а я от працю над свїм щоденником завершила :), можеш бути першим хто його відвідає ;)

IHKOgnito, окі...
Лоботомія - це боротьба ззовні, з бунтом
Бунт - завжди інсайд