Чудово...
Є таке почуття,
Що не пісня, ні слово не сягає буття.

Вони лиш дотик тимчасовий
Вогонь запалити …
І той образ казковий
Починає живити…

Чудово…
Є такий краєвид,
Що не ділить, не меже надзоряний рід…

Доки туга й нудьга
У людині верещИть
Доти біль і жага
Затуляє мить…

*

Що в собі прозріваю,
Живе в глибині.
То собою являю,
То складаю в пісні.

 

 

 

малюнок автора