Символіка Щедрого Вечера і Василя.



Щедрий Вечер зачинається властиво під Новий Рік (7 днів наперед Богоявління — символ Місячний!), т. є. в вечер перед св. Василя.

Це особливо улюблене Українське свято: мітичного Василя і Маланки, — є найщирішим шануванням Місяця з його женихальними мотивами (ними переповнені Щедрівки). Тоді мітичну постать Василя мішають часто з мітольоґійно-Місячною постаттю Іллї — Ілії, який є в Українського народу покровителем урожаїв збіжжя, особливо жита (сніп жита, дід Ілля, — в часі жнив, — це постава Місяця).

Старовірменське слово "ўаціля" (рівнозвучне з іменем Василя, — Вас-Ілля) значить: Місяць; а про значення етно-культурних взаємин Вірменів та Староукраїнців була вже споминка (у вступі) і буде ще мова.



Щоб висвітлити повищі замітки ось дві Щедрівки з Вечера під Новий Рік:



1.

Гиля-гиля на Василя

А у Василя Житня пуга Куда махне Жито пахне!



2.

Святая Василля Дьяжу місила

Пироги пекла і Рогатиє і Букатиє...



Відміни:



Святая Василля Діжу місила

Пироги пекла та Рогатії та Букатії



Ой гиля-гиля на Василя

А у Василя Житня Пуга

Куда махне Жито пахне!



Роди Боже Жито-пшеницю Всяку Пашницю

У Полі Ядро а в Домі Добро!



Слово "Гиля" це ймення Г'Ілля, з spiritus asper, "Г" — перед Іля.

Дьяжа, діжа, — це посудина, в якій замішують баби хліб; завсіди лучить з нею Український нарід ріжні напівреліґійні містерії, особливо ж у часі Весілля, коли виробляють і печуть Коровай та співають при тім Пісні, повні поезії, а особливо Астральної символіки. Діжа своєю круглістю, круглою накривкою з обручем доокола (це обов'язково) — це без сумніву символ Місяця.



Порівняймо ж тепер "Святая Василля" з Ўаціля-Місяць, і побачимо, як виразно перейнявся Український нарід шануванням Місяця.

"Святая Василля", безперечно, — Місяць, є тут жіночого роду. Шанування Місяця жіночого роду свідчить, що оці Щедровечірні містерії є пізнішими культурно й історично, ніж Святовечірні. Це покажеться опісля і з інших явищ Щедрого Вечера.




Містерії світотворення, еротичні та весільні.

Тиждень від Катерини 7.12 до Калети.

Калета 13.12.



Еротичні містерії: Піч. У цю Ніч відбуваються містерії, подібні до містерій Катерини-Калети та Святоріздвяних. В них беруть участь і Господарі і Молодь.

Згідно записів на Гуцульщині Новорічна Ніч — свято Печі. "Ціли рік Вона робить Службу, а на Василя іде в Танець, Вона ся віддає".

Тому Її гарно вимащують на Маланки, аби не кляла, що не мащена: Щедрик Щедрик Щедрівочка (4).


Ніхто не спить на Ній тої Ночі, ані сідає, "бо тяжко Їй танцювати". Відміни: "Нехай Ніч спочине".

Або: "Василь із Маланкою приходять танцювати, аби Їм не перешкоджати".

На Піч кладуть Овес "на Коровай, так, як і у нас на Весіллі, і Їй дає ся Вівса, як ся віддає".

Відміни: "Аби мала чим Коня годувати, бо Вона їде у Місто, на Герць": Щедрик Щедрик Щедрівочка (4).

(За працею: Михайло Грушевський. Історія української літератури. Т. 1.)



Містерії з Хлібом: Маланка і Василь. На Щедрий Вечір випікають особливі Хліби — "Маланку" та "Василя". У Новорічну Ніч вони лежать на Святочному столі один на одному... На Маланки Господині ретельно чепурять, підбілюють Піч, бо у Святочну Ніч Вона танцює, віддається. Цієї Ночі не сплять на Печі і не топлять її, щоб Маланці було де переночувати зі своїм Чоловіком.

Як тільки Жінка замісить Діжу для випікання обрядового Новорічного Хліба, не миючи рук від тіста, йде разом з Чоловіком лякати дерева, котрі погано родять. Чоловік несе сокиру, або палицю, Жінка перевесла з дідуха (соломи на долівці від Святого Вечора). Підійшовши до дерева, Чоловік тричі стукає по ньому обухом сокири чи палицею і каже: "А чого ти, Грушо, не родиш? Я тебе зрубаю, порубаю!" Або: "Не будеш родити, буду рубати, а будеш родити, буду шанувати". За дерево відповідає Дружина: "Не рубай мене, а перевеслом підпережи, я тобі ще в пригоді стану". Після цього Жінка обтирає руки від тіста об дерево і перев’язує його перевеслом. В народі вірять, що після цього дерево злякається і обов’язково дасть гарний урожай. На Маланки, особливо в Новорічну Ніч, рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському.

В цей день Худобу доглядають дуже ретельно, добре годують, чистять, пестять. Тварини в Святочну Ніч можуть скаржитися Богові на тих Господарів, які погано з ними обходяться.



У Гуцулів Господар, або Господиня в чоловіковій шапці, виходить з хлібом до води, окунає тричі хліб у воді, промовляючи: "Не купає ся хліб у воді, але я в здоров’ю і силі". Набираючи води до коновки, приказує: "Не беру води, але Мід і Вино". Прийшовши з тим до Хати, покладає хліб на голову Домашнім, приказуючи: "Абисьте були такі величні як Василь Величний". У коновку до води кидає кілька монет, і тою водою рано всі вмиваються по старшині. Це приносить щастя до грошей на цілий Рік.



Коза. Українська Святочна установа Колядників походить з далеко старших часів, чим Римські та інші маскаради, які всі суть орієнтовані на культ Сонця і належать до пізнішого, вторинного, культурно-історичного округа. Українські ходження з Козою є зовсім іншого типу — і в них "Берези" нема. Вони належать передовсім до обрядів Новорічних і Щедровечірніх та лиш через перемішання з Різдвяними увійшли в Різдвяний час і мають свою власну мітольоґійну орієнтацію й характеристику.



Щедрик-щедрик Щедрівочка
Прилетіла Ластівочка
Тай почала щебетати
Ґазду з Хати викликати

Вийди-вийди Ґаздо з Хати
Маєш Радість коло Хати

Щедрик-щедрик Щедрівочка
Вже приходить Меланочка

Меланочка з Коломиї
Лагу мастить Припіч миє
Лагу мастить Припіч миє
Їсти зварить ще й накриє

Зварить їсти та нап'єцця
Та до Міста поведецця

Меланочка в Місті пила
Сухий Фартух замочила
Повій-Вітре Буйнесенький
Суши Фартух Тонесенький

Меланочка Наша-наша
Та спіймала в руки Пташа
Співаючи заблудилась
В Чистім Полі загубилась




Наша Маланка Дністрованка
Дністром плила ноги мила | (2)

Дністром плила ноги мила
Тонкий Фартух замочила | (2)

Повій Вітре Буйнесенький
Висуш Фартух Тонесенький | (2)

Повій Вітре на Болото
Висуш Фартух як Золото | (2)

Наша Маланка Господиня
Як помастить так помиє | (2)

Горшки-миски під Лавою
Тай заросли Муравою | (2)

А Тарелі на Полиці
Тай заросли Муравицем(й) |




Ой учора а звечора
Пасла Маланка бай Качура | (2)

Ой пасучи загубила
Тай шукаючи заблудила | (2)

Заблудила в Чистім Полі
Аж там Її Василь оре | (2)

Ані оре ані плуже
За Маланочков барзенько туже | (2)

Іде Васильчик а з корчми п'яний
Втвори Маланко я Твій коханий | (2)

Васильчику бай Чирчику
Посійю ж Тебе в Городчику | (2)

Буду ж Тебе шанувати
Сім раз на день поливати | (2)

Сім раз на день поливати
В Неділю рано обривати | (2)

В Неділю рано обривати
Тай Маланочку обтикати | (2)

Ой мала Нічка-Петрівочка
Не виспалася Маланочка | (2)

Шовки пряла Шервети ткала
Тай до Милого посилала | (2)

Шовки пряла Шидри ткала
Тай до Милого посилала | (2)

Не мої Шовки не мої Шидри
Лиш Моя Мила Маланочка | (2)