Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, Вип'єте - холодного вина. Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне". Так, життя - прекрасне, а вона... А вона, а вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь Та хіба зуміє голос подолати цю печаль. Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста. Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося По русифікованих містах. Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста. Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося По русифікованих містах. Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. (3)