Василь Симоненко

* * *
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік…
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б’юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю…
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать обращи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
1961 рік

Сьогодні наша країна йде шляхом боротьби за вільний національний розвиток і європейську інтеграцію, утвердження демократичного суспільства, духовного і культурного оновлення, забезпечення мирного і гідного життя нинішньому й прийдешньому поколінням.
Бажаю всім УКРАЇНЦЯМ міцного здоров'я, добра, родинного затишку, невичерпної життєвої енергії та оптимізму, успішної реалізації творчих ініціатив, вагомих успіхів і звершень у всіх благородних починаннях задля великої мети — економічного розвитку України, добробуту її народу.
Слава Україні!