Все як у дитинстві - скрипучий мороз за вікном, земля закутується в пухнасте біле покривало, щоб було затишніше чекати тепла, застуда і малиновий чай. Нагадався дитячий віршик, який завжди розповідала матуся, а потім заставляли вчительки вивчати на пам"ять, який проте і досі викликає теплу посмішку і спогади про прекрасні часи, коли в тебе ще не було паспорта, а в сумці замість помади і гаманця лежали зошити, яблуко і лялька.

Білі мухи налетіли —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.

— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати.
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,
Щоб піймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

В колонках играет - Lhasa De Sela - De Cara a la Pare
Настроение сейчас - Хочется мурлыкать

Потрескивание свечи, древесный аромат разлит по комнате, гармонией дышит вечерний воздух. Сквозь тяжёлые зимние тучи в город просочилась ночь, заглядывая в каждый снежный дворик, прячась под скамейки и крыши домов от приглушённого света озябших фонарей. Оторвана ещё одна страничка февральского календаря. Без витиеватых фраз и громких развлечений догорал в углу остаток дня. Стряхнув усталость и груз дневных забот, блаженно улыбаясь, укутавшись в тепло грядущей ночи, я пью глоток горячего вина. Рука скользит, перебирая бархат покрывал, смотрю как тени на стене танцуют танго. Хмельные мысли путаются в голове и волосы растрёпаны как на ветру, в сладчайшем ритме танцевальных па фанданго, под пение гитары и кастаньет я тону в воздушном облаке сна….