Коли одна рука відчуває тепло іншої руки – це насолода. Коли одна рука моя, а друга – його. Тоді ми немовби одне ціле, одне тіло. Наші пальці або переплетені або ми обіймаємо ними наші долоні. Це ніби так банально, так буденно. Але зовсім ні. Це відчуття важко з чимось порівняти. Воно може тривати 1,2, 3 хвилини, годину або навіть і більше. А в пам’яті триває аж до смерті. Чому аж? Ми думаємо, що аж, а насправді це зовсім близько, хоч точно невідомо коли…
Сократ: „Записані думки - мертві”.