Исходное сообщение Kisha_Blondy
Коли ми впіймали наше щастя, то не цінуємо його, не бачимо його... Коли втратим, то розуміємо що ми втратили. А коли придивимся до нього, то бачим білого ангела, який шукає теплішого закутка і того хто його цінує. Ми плачем, серце розривається, починаєм думати про смерть...Але наш ангел відлетів від нас до кращих рук, до тепла...Він не хоче більше ламати свої крила об нашу байдужість...Він не хоче більше страждать через нашу егоїстичнічть...Він хоче тепла, ніжності і кохання ...кохання яке ми чомусь не даєм і це ніжне створіння змушене від нас відлетіти. Відлетіти, щоб його світло не погасло, щоб не зникнути... Тепер я розумію, треба берегти своїх ангелів, своїх коханих...бо життя без них не життя. Я це зрозуміла, але яким болючим способом...Мій ангел уже відлетів і вже не відвідає мене. Я його втратила.......