Понедельник, 03 Августа 2009 г. 20:26
+ в цитатник
Життя налагоджується! Я влюбилася! Мені здаться що у мене виросли крила і я зараз полечу далеко-далеко... Полечу до нього, мого ангела...він такий ніжний-ніжний і водночас такий величний. Як згадаю його обійми то на серці відчувається приємна тривога)))
Коли ми впіймали наше щастя, то не цінуємо його, не бачимо його... Коли втратим, то розуміємо що ми втратили. А коли придивимся до нього, то бачим білого ангела, який шукає теплішого закутка і того хто його цінує. Ми плачем, серце розривається, починаєм думати про смерть...Але наш ангел відлетів від нас до кращих рук, до тепла...Він не хоче більше ламати свої крила об нашу байдужість...Він не хоче більше страждать через нашу егоїстичнічть...Він хоче тепла, ніжності і кохання ...кохання яке ми чомусь не даєм і це ніжне створіння змушене від нас відлетіти. Відлетіти, щоб його світло не погасло, щоб не зникнути... Тепер я розумію, треба берегти своїх ангелів, своїх коханих...бо життя без них не життя. Я це зрозуміла, але яким болючим способом...Мій ангел уже відлетів і вже не відвідає мене. Я його втратила.......
Как тяжело быть одной…после поцелуев, встреч, любви…как тяжело видеть ево…Ево улыбку, глаза, волосы.…Как тяжело говорить с ним, улыбаться, ...смотришь на нево и так хочется поцеловать, обнять, сказать «я так тебя люблю». Нет, я наверное ему сказала « Прости, я так скучала….». Нет… я сказала бы … Я не знаю, что бы я сказала.… Только хочется обнять и поцеловать, только на минутку и все…даже увидеть ево для меня счастье,… когда вижу то только хочу смотреть в ево красивые глаза…Нет, они не просто красивые, они… даже нету слов что бы их описать…Как тяжело видеть ево и знать что он уже не твой….уже не о тебе мечтает. Только хочется заплакать и все. Я знаю, надо быть сильной, но я не могу,…не могу о нем мечтать…Мне хочется, видит ево каждую минуту, секунду,…Перед каждой встречей, я не знаю, увижу ево или нет, но надеюсь.…Надеюсь, что увижу ево, услышу ево голос… Я знаю, надо забывать ево, и я стараюсь. Уже как 2 месаца стараюсь, но не могу…