Головна наша новина - ми переїхали в США, штат Каліфорнія.
Максу запропонували роботу тут і ми не роздумуючи зібрали чемодани і переїхали :) Працює Макс все на ту ж компанію і робота впринципі така ж.
Пропозицію по роботі Макс отримав ще в в кінці 12-го року, але вся волокита з документами зайняла майже 6 місяців.
І тільки на початку травня нам було назначено співбесіду в посольстві США для отримання візи.
В посольство ми їхали підготовлені - що говорити, як одягатись, як себе поводити ( звісно в Ані були свої плани на те як себе поводити ) Ну тобто при повному параді та з купою документів ми приїхали на співбесіду. Посольство знаходиться в Абу-Дабі , назначено нам було на 9-30 ранку. Звичайно ми приїхали трішки зарання. Дочекались черги і коли прийшов час співбесіди то були дуже здивовані, з нами через віконечко поговорив посол хвилин 5, при цьому більше запитував про документи, чим Макс займатись буде і як правильно писати Kyiv Kiev :) бо вони з жінкою якраз на днях мали дискусію на цю тему, чому фамілії в Макса і в мене відрізняються ( пояснили що в нашій мові відміняються по чоловічому та жіночому роду) Ну тобто питання в більшості були навіть не по темі :) а просто аби поговорити. Після цього нам сказали очікувати наші паспорта з візами на протязі 3-5 днів.На диво через 3 дні паспорта вже були готові і вислані по почті для нас.
Ну а далі почалось саме цікаве - купівля квитків, збір речей і так далі :)
Квитки ми купили на 19-те травня. Речі зібрали швиденько - щось викинули, ось продали і маленьку частинку забрали :) Тому фактично з 12-го числа ми вже були готові до відльоту і замість того щоб сидіти та переживати перед поїздкою ми вирушили в Аджман відпочивати. Точніше наші друзі прилетіли в Аджман щоб відпочити і побачитись з нами а ми приєднались до них! В Макса фактично відпочинку не було , йому довелося щодня кататись з Аджмана в Дубай і завершувати різні справи на роботі та з документами. Ну а ми з Анею провели просто прекрасний відпочинок дякуючи друзям, і взагалі не думали про переліт і зміну місця проживання :) шкода тільки що друзі не мали змоги відпочити від нас, бо фактично ми проводили весь час разом, розлучались тільки на ніч :)
Ось так відпочивши, набравшись сил 18-го травня ми повернулись в Дубай щоб забрати всі речі з квартири, здали ключі від квартири ленд-лорду та "переселились" на ніч до друзів на віллу.
І ось на ранок 19-го числа ми вирушили в аєропорт. Прийшли на реєстрацію, почали перевіряти наші візи...і тут виявилось що замість Ані в мою візу був вписаний Максим якогось дива, а для Ані візи немає. Працівник аєропорту почала телефонувати в посольство і виявилось що на наші фамілії відкрито 3 запроси на візу а чому вони тільки дві візи поставили ніхто не знає, забули просто. Звичайно на посадку нас ніхто не пропускав, потрібно було їхати в посольство і вирішувати це все з візами. Тому ми швиденько здали квитки, відвезли речі до друзів на віллу, зняли машину на прокат і вже в 9-30 ранку вирушили в Абу-Дабі в посольство. Звичайно в цьому була наша вина що не перевірили всі візи одразу, але справа в тому що візи США ми бачили впреше і довірились посольству. Так як в Дубайській візі теж Аня була вписана у мою візу, але імя не вписується а тільки десь в коді стоїть цифра 2 , а по базі видно що там вписана ще дитина.
Біля 11 ранку ми були вже в посольстві, почали виясняти наше питання і сказали підійти після 2-ї години дня і нам все зроблять. В 2 години Макс пішов вирішувати це питання і вже в 3 години дня Аніна віза була вклеєна у мій паспорт додатково, тобто не вписана в мою візу а мала свою окрему візу. Одразу з посольства ми вирушили в аєропорт Дубая щоб взяти квитки на 20-те число, на наше щасття квитки були в наявності, навіть доплата за зміну квитків була досить невелика. Отже квитки були знову на руках! Ми повернули арендоване авто, поїхали до друзів, відпочили, переночували і знову по новій 20-го числа вирушили в аєропорт! :)
На наше щасття тепер все з документами було в порядку, нам видали посадочні квитки, місця всі 3 були поряд. І ми , попрощались з прекрасним містом Дубай і переступили поріг літака для перельоту в нову для нас країну, в нове життя!!!
