День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.
В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки санаторий Алмаз Трускавец у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя.
За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Санатории Трускавца Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили....
Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і, навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер.Трускавец санатории Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.
Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. трускавец ценыПочиналося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися, і їм збитки зробити для годиться. У цей вечір, що б хлопці не зробили, то їм все прощали, бо така традиція існує, що на Андрія кожен хлопець „пустує".Санатории Сходница
Чого тільки хлопці не вигадували, щоб дівчатам збитки зробити: біля хати ниткою снують вулицю, по якій з вечорниць дівчата додому повертаються; ставлять опудала (середину гарбуза вичищають, „очі" й „рот" прорізують і в гарбуз свічку засвічену вставляють). Знімають ворота, залишаючи неподалік, щоб бать­ки швидко вранці знайшли, адже дівчата пізно повертаються додому і пізно прокидаються. Навіть шибки у вікнах малювали або папером вікна затуляли, - і це було найсмішніше. В хаті темно, всі сплять, бо думають, що ще ніч...
Санатории Трускавца
ЯК ДІВЧАТА ВОРОЖИЛИ:
1. Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову (квіти виготовляли самі дівчата осінньо-зимовими довгими вечорами із різнокольорового паперута прикрашали ними ікони та портрети в кімнатах), - і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї пережи­вали, бо хотіли знати чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати.санаторий Алмаз Трускавец Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть підкладати під тарілки вищезгадані речі. Як тільки їх розклали, то запрошували дівчину „тарілку" вибирати, щоб свою долю вгадати. Кожна дівчина вибирала лише одну тарілку. Момент вибору був дуже хвилюючим, адже кожна з них вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.санаторий Шахтер Трускавец
Якщо під тарілкою буде перстень - скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.
2. Дівчина знімала свій чобіт та кидала його від себе із заплющеними очима. Кидаючи, не мала права зрушити з місця, бо не збудеться. В який бік чобіт носком упаде, звідти наречений шукатиме. Трускавец санатории
3. Вибігали дівчата на подвір'я, ставали біля плоту та рахували кілки, промовляючи: „Молодець, старець". Останній кілок обов'язково оглядали. Якщо кілок тонень­кий і рівненький, то тій дівчині випаде хлопець молоденький; а коли кривий і товстий, то такий і хлопець буде; а якщо кілок з товстою корою, то суджений буде багатий, грошовитий та з бородою. Це найвеселіша ворожба. Дівчата одна з одної кепкували, жартували... Вірили - не вірили, а все ж трішки хвилювалися, бо всім хотілося заміж за молодого парубка.трускавец цены
4. Брали чобіт у дівчини, від стіни до порога переставляли і так промовляли: молодець, удовець, буду дівувати, - і як вийде, то таку долю ця дівчина буде мати.
5. Від стінки п'ятеро дівчат одна перед одною наперед ставали і хто перед порогом стане, та перша вийде заміж, а дівчина за нею -другою буде справляти весілля; за другою - третя і т.д...
6. На аркушах паперу ім'я хлопців писали, потім перемішували їх, у шапку клали і собі „хлопця вибирали".Санатории Сходница

7. Виходили дівчата одна за одною на подвір'я і примовляли:
       О Святий, добрий Андрію,
       Я лишень на Тебе маю надію!
       Дуже хочу знати,
       Звідки нареченого маю виглядати?санаторий Карпаты
Так промовляла тричі і чекала на гавкіт собаки. З якої сторони пес залає, то з цієї й буде її наречений.
8. Дівчат посилали по дрова. Вони брали по в'язанці, поверталися назад і тоді їх рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю.
9. Також вірили, що можна на дзеркалі свою долю впізнати. Твер­дили, що дзеркало долю віщує, але не кожна дівчина ворожитиме, бо треба бути відважною, не боятися. У тій ворожбі дівчина має бути наодинці, щоб не було в кімнаті ні душі. Треба сісти перед дзеркалом, а з обох боків свічки засві­тити й такі слова говорити:
      Я тебе, дзеркало, питаю,
      З ким я свою долю злучити маю?
      З'єднати з Іванком прошу,
      Бо його в серденьку ношу.
Тричі треба так казати. Тоді відвернутися від дзеркала та із заплющеними очима знову промовляти:
    Святий Андрію, допоможи,санаторий Карпаты,
    Судженого мого покажи!
    Ворожу на свій вінок,
    Прошу захисту від зірок!
     Дай, Боже, шлюбу дочекати,
     Мене з Іванком звінчати.
Відтак зразу різко повернутися і на дзеркало подивитися, але не жахнутися. санаторий Шахтер, Адже в дзеркалі може не бути обличчя Івана, а незна­йомого пана. Коли за перший раз не вийде, то дівчина повто­рювала ті ж слова тричі, якщо ж нічого не виходило, то повторювала наступного року, - бо це означало, що її доля ще десь блукає.
10. Коли вже дівчата лягали спати, то так робили, щоб мати змогу в сні свого судженого оглядати: під ліжко ставили миску з водою, а зверху - дощечку (ніби кладку через річку) і так просити:
      О дай же, Боже, молодій мені,санаторий Женева,
      Щоб приснився мій суджений вві сні.
      І Тебе, Святий Андрію,
      Я прошу, як умію:
      Святий Андрію, допоможи,
      Мене сьогодні не залиши!
      Ой ти, місточок, та не хилися,
      А ти, Іванку, мені приснися.
      Перейди річку - биструю воду,санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)
      Й веди до шлюбу мене, молоду.
Перш ніж заснути, повторювали ці слова кілька разів.
11. Щоб знати, яку професію матиме суджений, дівчата ішли на город, розкопували землю, в пригорщі набирали, приносили до світлиці та пильно її розглядали. Якщо знаходили тріску, то майбутній чоловік буде теслею; якщо залізо чи цвях - буде ковалем, якщо скло - склярем. А якщо земля без домішок, то буде хліборобом. Ниточку чи стебло віднайдете, то суджений буде добрим сім'янином; коли пір'я, то буде вчений чоловік; якщо камінчик, то впевнено йтиме до мети; а коли знайдете вуглинку, то буде нещасливий шлюб.
12. Ворожать ще так: дівчина набирає насіння коноплі, виходить на подвір'я і так промовляє-співає:
      О Святий Андрію,
      Конопельку сію...
      Добре заволочу,
      Бо заміж вийти хочу...

Респект(RESPECT) Сходница

А як усе розсіє, то зразу насіннячко збирає, яке розсівала, в світлицю приносила і рахувала. Якщо буде парна кількість зернин, то скоро буде ця дівчина у парі жити.
13. Дівчата вибігають на вулицю, зупиняють першого зустрічного та питають у нього ім'я. Вірять, що таке ім'я буде у майбутнього чоловіка.
14. І досі дівчата на Андрія на підвіконні ставлять у воду гілочку вишні чи яблуні, або гілочку бузкову чи черемхову. Коли розквітне до Різдва, то буде ця дівчина щаслива. Кладучи гілочку у воду і приказують:
      Святий Андрію,
      Маю на Тебе надію:
      Дай, щоб вишня зацвіла,
      А мою долю на поріг привела. Санаторий Сидус (SIDYS) Сходница

15. Дівчата дуже прагнули знати якого будуть мати чоловіка: багатого чи бідного. Для того брали навмання поліно і його розглядали. Якщо поліно сукувате, то чоловік багатий буде, а якщо - гладеньке, то бідний посватає.
16. Також випікали коржики - "балабушки". Кожна дівчина свій коржик якось позначала, щоб упізнати. Клали їх на стільчик, а в кімнату собаку впускали. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина, швидше за подруг, вийде заміж.
На Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь. Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків. Проте і досі "Андріївські вечорниці" - це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч.Вилла Grand Сходница

В народі говорять: “Зима прийшла і празничків привела”. трускавец цены І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим.Санатории Трускавца З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.
У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період Трускавец санаториинайважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний з відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.трускавец цены
Умовно завершував зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.Санатории Сходница

Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його Трускавец санаториисмерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку. трускавец цены
Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:
"Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував"
Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.
Традиції Великодня Санатории Сходница
Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".
Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє:санаторий Алмаз Трускавец
— Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. "Христос воскрес!" — "Воістину воскрес!" — відповідають усі присутні за святковим столом.Санатории Трускавца
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.Трускавец санатории
У цей день священик з церковним братством ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих родичів, кропить свяченою водою зі словами: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.
Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця.трускавец цены Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.
Прикмети на Великдень
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.Санатории Сходница

За народнім віруванням великодня ніч — це ніч чарівна, чудодійна...Санатории Трускавца Як і в різдвяну ніч та купальську, у великодню ніч не можна спати. А якщо й спати, то дене-будь притулившись, бо розстелювати ліжка не годиться — санаторий Алмаз Трускавец «щоб нечиста сила не приснилась». Лихі сили шугають по селах, хатах, полях, лісах, луках та над водою. По-перше, лихі сили можуть заподіяти якесь зло (хоч за іншим віруванням лихі сили в цю ніч безсилі). По-друге, в цю ніч усі відьми, чародії, вовкулаки, мольфари різних мастей — збираються біля церкви, щоб під час першого співу Христос Воскрес, вхопитися за ризи священика, чи доторкнутися до них. Трускавец санатории
Вогнем у цю ніч очищають землю, село, луки, ліси, ріки, гори й доли, води й поля, — від злого очиститься усе, куди лише досягне сяйво від цих вогнів. Де горять і світять весняні-великодні вогні — не підступить туди лиха сила та дідьки.
В глибоку давнину на весні, був цільний ряд весняних свят, але найголовніше свято на думку істориків-етнографів — це „свято весняного сонця", яке з приходом християнства „християнізувалось" і злилось з святом Великодня - Воскресення Христа. Інші свята та звичаї або забуті, або злилися з святами великоднього та жильного тижнів і виявляються у звичаях тих днів. трускавец цены
У давнину біля цих священних весняних вогнів на честь сонця та богині, весни й кохання Лади — провадились грища, співи, водили веснянок-гаївок, чаклували і словом, і рухами — сонце, весну та богиню Ладу: Санатории Сходница
"Ой, Лада, Лада, всім на світі рада..."
Довший час ці вогні вважали „поганськими", як і купальські. Християнська церква оголосила їм рішучу боротьбу. .. Але те, що творилось і установлювалось віками та тисячоліттями — тяжко було віддразу заборонити.Санатории ТрускавцаТому православна церква дозволила „Весняні вогні" тільки біля церкви й лише у велику суботу, але без співів та ігрищ. Вогні прийняли назву „Великодні", а замість очисні — надано їм інше значення: вогні на спогад тих, що сторожа клала при розп'ятому Христі на Голгофі.
У великодню суботу, коли лише починало смеркати, сходились з усіх сторін парубки на великодні вогні. Вогонь розпалювали десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі або в леваді сухий дуб чи суху вербу — «бо в сухому дереві нечиста сила ховається».санаторий Алмаз Трускавец
На Київщині звичай велів украсти в жида-шинкаря стару бочку, діжу або колесо від старого воза — «щоб було чим розпалити вогнище». На Поділлі парубки випрошували або теж крали якусь дерев'яну річ, але не в жида, а в попа — «бо то святий вогонь».Трускавец санатории
В давнину був звичай, який де-не-де затримався до початку XX ст., обгортати соломою колеса та, запаливши їх, пускати на весняний вогонь (також пізніше й на купальський). Коли колесо вцілить у середину вогнища — це добра ознака і для весни й для літа: ознака здоров'я, врожаю, приплоду худоби, — бо колесо це символізувало сонце — воно, сонце, вцілить у поля, луки, ліси та ріки.
трускавец цены
В хатах перед Великоднем мусів усю ніч горіти вогонь — лямпадка, чи свічка; це, звичайно, пізніше, а в давнину — вогонь палав у челюстах печі, чи в кутку курної хати на „вогнищі-очагу".
Ось таке значення та символіка весняних — великодніх вогнів. На жаль, цей звичай почав відмирати ще з кінця XIX ст.; в останні часи ці вогні запалювали лише в поодиноких селах, а раніше по всіх українських землях.Санатории Сходница

У Великодню суботу роблять крашанки, або, як кажуть Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки».Санатории Сходница
Крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.
Здебільшого фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (мають тут на увазі 12 апостолів і Спаситель).Санатории Трускавца Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує про кров Спасителя.Люди вірили, що в свяченому яйці знаходиться сорок милостень, а отже, й перебуває «Дух святий», а тому лушпиння зберігали, щоб підкурити ним людей та худобу від пропасниці. Не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров «лукавого».
Раніше випускали з яйця всю рідину, порожнє фарбували і вішали коло ікон. Тепер цей звичай майже забувся, бо хтось сказав, що тоді, коли гримить грім , "той що під греблею сидить" (нечистий), ховається в порожніх крашанках.
Особливо клопітно жінкам у страсну суботу.Трускавец санатории Адже потрібно напекти пасок,приготувати смажене й варене їство, нафарбувати яєць і посвятити їх у церкві. Звечора біля храмів розпалювали вогнища, щоб ті, хто прийшов на всюношну, змогли зігрітися, почути цікаві казки і перекази. З цим вогнем пов'язана біблейська історія, згідно з якою, коли помирав розіп'ятий Христос, довкіл ватри разом з охороною сидів і Святий Петро.трускавец цены
Вважалося за велику честь для тих, хто прийшов на всюношну, не заснути.
: якщо в цей час спить господар, то виляже пшениця, а коли господиня — льон; дітей заохочували в такий спосіб: якщо не проспиш всюношну, то неодмінно знайдеш кубло дикої качки...
Отже в суботу люди жили передчуттям великої радості — довгожданним очікуванням Великодня.Санатории Сходница

Головним християнським обрядом у страсну п'ятницю є винесення плащаниці.Санатории Трускавца Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.Трускавец санатории
Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня.трускавец цены Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.Санатории Сходница
В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.Трускавец санатории
Віруючі люди не їдять нічого до виносу плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту.трускавец цены "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині".
До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий деньСанатории Трускавца

На Київщині, Поділлі та на Лівобережжі Чистий четвер — це «Навський Великдень». За стародавнім народнім віруванням Бог тричі на рік відпускає мерців з «того світу»: перший раз у Чистий четвер, другий раз, коли квітують жита, і третій раз на Спаса.санаторий Алмаз Трускавец
На Навський Великдень мерці відправляють своє Богослуження і каються в гріхах. У цей день вони не бояться ні хреста, ні молитви, а як побачать живого чоловіка, то душать до смерти. А щоб мерці не задушили, то треба обливатися водою: «мерці мокрого бояться».
санаторий Алмаз Трускавец
В Чистий четвер мерці встають опівночі з своїх гробів і приходять під церкву на звук дзвонів, що б'ють тільки три рази. Зібравшись, вони стають перед церквою. Виходить священик, теж мрець, і голосно проказує якусь молитву, що від неї самі двері в церкві відчиняються. Мерці входять до церкви, і священик починає Богослуження. Перед вівтарем стоять діти і тримають у руках крашанки, наповнені клоччям. Як Богослуження скінчиться, всі мерці христосуються, а потім виходять з церкви і стають перед її дверима. Після того, як священик знову прочитає якусь молитву, двері церкви самі замикаються, а мерці йдуть на цвинтар і лягають у свої могили.санаторий Шахтер Трускавец
Оповідають, що один чоловік мав дві дочки. Молодша померла перед Великоднем,а старша дуже тужила за нею і вирішила побачити її на Навський Великдень. Діждалася вона цього свята і пішла на цвинтар о 12-тій годині ночі;Санатории Трускавца там вона побачила двох хлопців, що стояли і трубили в труби, скликаючи мерців. Мерці встали з могил і пішли до церкви. Дівчина пішла за ними; а коли вони входили до церкви, вона зупинилася біля паперті. Останньою ввійшла в церкву її покійна сестра. Побачивши свою живу сестру, вона сказала: «Біжи додому, а то мерці тебе задушать!» Жива сестра побігла додому. Мерці погналися за нею, але не догнали. Прибігши до хати, дівчина розповіла все, що бачила, і відразу ж померла.
Трускавец санатории
На Херсонщині «Мертвецький Великдень» припадає не на Чистий четвер, а на Жиловий понеділок. Там розповідають таку бувальщину:
Були собі чоловік та жінка та була у них стара баба.трускавец цены Одного разу баба почала оповідати, що як заговіти на Великий піст супроти Жилавого понеділка і сховати за губу шматок сира з вареника, то відьма сама прийде до хати і розкаже, де і в кого вона корови доїла. Чоловік послухав це, взяв собі в тямки і каже: «Як діжду пущення, то небезпремінно зроблю так, як баба каже».
Надійшло пущення. Чоловік як напився горілки та наївся вареників, то аж закуняв над макітрою, але про відьму не забув: піввареника за губою лишив для неї. Десь опівночі загули дзвони. Чоловік подумав, що то вже по утрені дзвонять. Одягнув шапку та й пішов до церкви.Санатории Сходница Ввійшов він в ограду, дивиться — аж там мерців повно: дітей, дівок, парубків, та й старих досить . .. Дивиться він далі: церква відчинена. Ввійшов він — і там повно мерців, а всі такі нужденні і страшні. І причепилися вони до нього:
— Дай, дядьку, вареника! Дай. дядьку, вареника!Санатории Трускавца
— Та відчепіться, — каже він, — люди добрі, де я вам стільки вареників візьму!
А вони ще дужче до нього взялися, на цвинтар затягли та як поначіплялися: комашня! . . .
— Давай, — кричать, — вареника, а то на шматки розірвемо!
Трускавец санатории
Воно, щоправда, народ легкий — звісно, мертвяки: тільки кості і де-не-де шкіра теліпається. Але чоловік злякався. Ще б пак! Піввареника має, а їх сила-силенна: як тут обділити?!
Він хреститься, він молиться — а вони не бояться. Що ти, Господи, Боже мій, тут вдієш?! Коли це півень: кукуріку! І все те не знати, де поділося!
трускавец цены
Чоловік ковтнув половину того вареника, обтерся рукавом та й пішов додому. «Хай йому, — каже, — біс та лиха година, таке чоловікові скоїлося!»
Прийшов він додому, а люди кажуть йому, що в Жиловий понеділок зажди Мертвецький Великдень. «А я, — каже, — й не знав».
То його баба так підвела, певно відьомою була.Санатории Сходница

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною",санаторий Весна Трускавец "шутковою" або "квітною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.санаторий Алмаз Трускавец
У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло".
Також був колись в Україні звичай носити свячену вербу з церкви до церкви. Це робилося не тільки в суботу, а і в неділю.санаторий Алмаз Трускавец Так, у Харкові у Вербну неділю учні разом з вихователями та вчителями урочисто несли свячену вербу від міської парафіяльної церкви Святого Дмитра до "колегіюму".
Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або - якщо було близько - то в полі, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Не я б'ю - верба б'є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!
Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б'ючись, примовляли:
Будь великий, як верба,санаторий Шахтер Трускавец
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
В Галичині примовляли так:
Шутка б'є - не я б'ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!санаторий Шахтер Трускавец
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. "Гріх ногами топтати свячену вербу", а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою - "щоб нечисть не чіплялася до тварин". Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду - "щоб град зупинився".
Санатории Трускавца
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим' варивом хвору людину чи тварину - у повній надії, що "поможе". Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворувань.Трускавец санатории
Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна леґенда про козячу вербу - один з видів верби. Леґенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: "за це її черви точать". Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: "Закохався, як чорт у суху вербу!" Козяча верба часто зустрічається на Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі "базоки" або "котики".
трускавец цены
Чудодійні властивості верби:
Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;Санатории Сходница
Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;Санатории Трускавца
Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;
Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;Трускавец санатории
Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова";
Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;трускавец цены
Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;
У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби;
У Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.
Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.Санатории Сходница

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив,Санатории Сходница
що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.
Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят.трускавец цены Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну. На Благовіщення дівчата біля церкви танцюють перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.
Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. Санатории Трускавца«Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення (4 грудня) до Благовіщення (7 квітня) треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. Ось на Благовіщення Господь «благословить усяке дихання» і можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.Трускавец санатории
Народні прикмети на Благовіщення:
Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.
Який цей день - такий і кінець місяця.
Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.Санатории Сходница
Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.трускавец цены
Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.
Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.
Благовіщення без ластівок - холодна весна.Трускавец санатории
Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
На Благовіщення гарна погода -гарний врожай.
Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
Якщо на Благовіщення летить сніг -літо неврожайне.
Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6.05) віл напасеться.Санатории Трускавца

Великодній понеділок ще називають -«Волочільне».

В цей день селяни ходять один Санатории Трускавца о одного, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається волочільним. Ходять з поздоровленнями (переважно діти) до рідних, повитух, знайомих, священиків, прино-сячи в подарунок «волочільне», що складається звичайно з пшеничного калача і кількох крашанок.)

«... це властиво було, може, найбільш людське, гуманне, соціальне свято цілого річного КРУГУ — це обопільне обдарування „дорою" (сей грецький термін досі живе місцями), зв'язане з виявами зичливости і всяких добрих почувань до „всього миру".»)

«Діти (до дванадцяти років) носять пироги до батька хрищеного, до матері, до баби на другий день Великодня. Хрищений батько дарує дітей, дає 3 копійки або 5 грошей, батькова дружина насипле Трускавец санатории остинців у хустку, дасть крашанок зо дві. Мати хрищена грошей не дає, а дає гостинці. Як дитина приходить до хрищеного батька з пирогами на Великдень, то каже: „Христос Воскрес, будьте здорові з празником!" Хто є в хаті, каже: „Спасибі, также і вас поздоровляємо, хай великий (чи велика) ростеш!" — і погладить по голівці.
«Дитина сама розв'язує хустку з пирогами, бере пироги і кладе на стіл. Хрищена мати садовить дитину за стіл, почастує її. Насипле гостинця в хустку: насіння, цукерків, бубликів, крашанок; дасть дитині в руки і скаже: „Іди, дитинко, з Богом"».
«Принісши гостинці додому, дитина віддає матері, мати ж висипає їх у решето (так зсипає гостинці всіх дітей), а після обіду ділить їх дітям».')Трускавец санатории
На Гуцульщині волочільний понеділок — «це днина, в яку парубки мають нагоду придивитись обстановам домашнім та наобзорити дівки на сватання (обзорини). Ґаздині справляють у велике пущення у себе вечорниці, на які сходяться парубки і дівки танцювати; кождий парубок, що з якоюсь дівкою танцював, має від неї у великодні свята дістати писанку. За тими писанками ходять-волочаться парубки від хати до хати, відки і сей день називається во-лочільний понеділок. Писанками тими обмінюються парубки між собою, як стрічаються на дорозі, при чім один промовляє до другого: „Поможи нам, Господи, абих сі виділи так на тім світі, як і сі тут видимо". У хаті звичайно уго-щують їх, а коли їх та дівчат набирається більше, гуляють при скрипці».
На Слобожанщині другий день Великодня називається днем Богородиці; існує звичай роздавати в цей день милостиню «нижчій братії»

ЦЕРКВА В ФУТЛЯРІСанатории Сходница
Невеличка церква на Спаській вулиці у Полтаві на перший погляд зовсім не здається дивною. Дещо приземкувата баня, цегляні потиньковані стіни... Насправді ж, Спаська церква - це пам'ятка будівництва... дерев'яного, крім того - єдина, що збереглася на Полтавщині з XVIII ст. Щоб зрозуміти, в чому ж тут секрет, треба звернутися до багатої подіями історії церкви.
Дерев'яну, з міцних дубових брусів, Спаську церкву поставили у 1705-1706 роках у середмісті Полтави поблизу Курилівської брами.трускавец цены Будівництво ініціював настоятель церкви-попередниці, що згоріла за рік до того, а допомагав у спорудженні церкви полтавський полковник Іскра. За кілька років храмові довелося стати свідком героїчної оборони полтавської фортеці. 21 червня 1709 року її захисники біля стін Спаської церкви присягнули стояти насмерть і не здати місто ворогу. Й присяги своєї дотрималися - відомо, чим закінчилася для шведів Полтавська битва (втім, добре це чи погано було для України, ще й досі не вирішили історики). Згодом, за легендою,Трускавец санаторииПетро І слухав у Спаській церкві подячний молебень за перемогу. Та й відпочивав після бою він неподалік - про це нагадує пам'ятник, що за кількадесят метрів від церкви. Дев'ятиметрову піраміду із барельєфом сплячого лева, увінчану шоломом і обладунками, встановили у 1849 році, до 140-річчя Полтавської битви.
На цих фото видно "коридор" між внутрішніми дерев'яними і зовнішніми цегляними стінами, що оперізує всю споруду по периметру. Зовнішні стіни оберігали історичну пам'ятку, як футляр, а заодно і створювали ефект "термоса" в холодну погоду. Санатории Трускавца
Йшли роки, дерев'яна церква почала руйнуватися, її навіть частково розібрали через вітхість - вцілів лише бічний приділ. Але, на щастя, завдяки історичним заслугам пам'ятку було врятовано. У 1837 р. царевич Олександр Миколайович (майбутній імператор Олександр II) пожертвував кошти на збереження пам'ятки. За проектом відомого архітектора А.Тона над дерев'яною спорудою 1845 року звели мурований "футляр" у вигляді однобаневого храму (до нього ще добудували дзвіницю, але її розібрали у 1930-х роках).Санатории Сходница Між внутрішніми та зовнішніми стінами по периметру церкви залишили прохід. Тепер його частково займають ризниця та інші допоміжні приміщення, решта ж являє собою коридорчик. Взимку у церкві, напевно, тепло - подвійні стіни виконують роль термоса.
Ідея "церкви в футлярі" не тільки дозволила зберегти історичну пам'ятку, але й подарувала нам унікальну "споруду в споруді".
трускавец цены
Часть бывшей Преображенской церкви Крестовоздвиженского монастыря, разобранной за ветхостью в 1811 г. Боковой придел, в котором, по преданию, Петр 1 торжественно отмечал победу в Полтавской битве, решили сохранить и в память об этом историческом событии в 1837-1845 гг. над ним соорудили каменный футляр по проекту архит. А. Тона. Трускавец санатории
Сооружение деревянное, трехсрубное, с притвором с запада, одноглавое. Квадрат центрального сруба при помощи парусов переходит в восьмигранник завершения. Бабинец соединен с центральной частью полукруглой аркой-вырезом. Деревянная часть заключена в кирпичный оштукатуренный футляр, накрытый большим приземистым куполом. Вокруг деревянных стен оставлен проход.
Здание - единственный образец деревянного зодчества XVIII в. на Полтавщине.Санатории Трускавца

Дерев’яну Спаську церкву зведено 1706 р. в історичному середмісті Полтави поблизу Курилівської брами настоятелем згорілої в 1704 р. Спасо-Преображенської церкви І.Світайлом. Допомогав у спорудженні церкви полтавський полковник І.Іскра. санаторий Женева
Після сумнозвісної Полтавської битви влітку 1709 р. у цій церкві слухав подячний молебень російський цар Петро І, а біля церкви поховано загиблих захисників Полтавської фортеці.
У 1837 р. царевич Олександр Миколайович (майбутній імператор Олександр II) пожертвував кошти на збереження пам’ятки. 1845 р. за проектом харківського архітектора А.Тона навколо дерев’яної церкви з відступом від її стін змуровано “футляр” у вигляді однобаневого храму, а 1847 р. з заходу до нього добудовано муровану дзвіницю. У 1890 р. територію обведено мурованою огорожею.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Дзвіницю розібрано в 1930-х роках.
Дерев’яну церкву складено з дубових брусів. Вона тридільна, з притвором-ганком, прямокутними зрубами й одним однозаломним верхом, укритим ґонтом. Перехід від четверика нави до восьмерика верху - за допомогою плоских трикутних пандатив.
Мурований “футляр” - тридольний, з прямокутними компартиментами й приземкуватою банею. Вікна - прямокутні, дверні прорізи - зі зрізаними верхніми кутами. Стіни зовні й усередині потиньковані та побілені, дахи та баня укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах і кружалах.
Спаська церква - єдиний уцілілий на Полтавщини зразок дерев’яного храму XVIII ст., один з найперший прикладів консервації історичних споруд.Санаторий Весна Трускавец

Про Волицю ми писали у путівнику "Два береги Збруча": Санатории Трускавца
З Красного наш шлях іде далі через село ВОЛИЦЯ. Ще років двадцять тому тут неодмінно вартувало оглянути дерев'яну церковцю св. Анни, датовану ХVІ ст., як і в Козині - пам'ятку національного значення, і теж - архаїчного "хатнього" типу. Але ця чудова церква фактично загинула як пам'ятка. Нам достеменно невідомо яким чином, але споруда з дерев'яної перетворилася на... муровану. Очевидно, її обмурували зовні, згодом розібравши дерев'яні стіни зсередини. На згадку про старовину лишився тільки гонтовий дах. Трускавец санатории Проста, квадратна у плані дзвіниця з шатровим дахом теж вкрита гонтом, а її дерев'яні стіни пофарбовані в ядучо-синій колір.
На дзвіниці - великий дзвін з написом: "Жертвою емігрантів в Америці з Волиці (йде перелік прізвищ), 1926 р." Зветься дзвін "Володимир Великий". Кажуть, німецькі окупанти в 1941-1944 роках вимагали від кожної церкви по одному дзвону як кольоровий металобрухт. Те саме робили у 1920-х роках більшовики. Люди часто закопували "голоси церкви", зберігали для кращих часів.
Трускавец санатории
Деревянная, трехчастная, относится к хатнему типу. Состоит из прямоугольного нефа, четырехстенных трапециевидных бабинца и апсиды. Апсида короче бабинца, ее боковые грани сходятся к продольной оси сооружения под более острым углом, чем боковые грани бабинца. Восточная сторона бабинца и западная сторона апсиды равны ширине нефа. Срубы имеют одинаковую высоту, не превышающую 3 м, накрыты общей скатной крышей с гонтовым покрытием. Бабинец без окон, перекрыт так же, как и апсида, плоско. В интерьере три стены нефа, исключая восточную, переходят в залом, зашитый потолком. Памятник является самобытным произведением подольской школы народной архитектурыСанатории Трускавца

з Товстого, повернувши праворуч у напрямку Бучача, можна потрапити до села Кошилівці. Тут, у закруті річки Джурин в урочищі Обоз, виявлене трипільське поселення - всесвітньовідома пам'ятка археології. Назва села походить від прізвища Кошіль. Поселення відоме з 1469 року, у 1579-1640 роках воно було містечком Санатории Сходница
Тепер церква виглядає отак страхітливо. Фото Миколи Амброзяка, жовтень 2008 р.
Оборонна церква у Кошилівцях відноситься до рідкісного нині типу "комбінованих" пам'яток, вона, як кентавр, складається з двох дуже різних частин. Нижній ярус церкви - мурований. Потужні мури і контрфорси одразу виказують середньовічну оборонну споруду. Але якщо перевести погляд вище, то бачимо типову українську триверху дерев'яну церкву.Санатории Трускавца Справа у тім, що первісно храм мав кам'яні склепіння, а над бабинцем було влаштовано оборонну вежу. Замість них (можливо, зруйнованих?) у XVIII ст. з'явилися дерев'яні гонтові верхи.
Надбрамна дзвіниця із наскрізним проходом у першому, мурованому ярусі, виконувала роль в'їзної брами. Дзвіниця увінчана шатровим гонтовим верхом із мініатюрною дерев'яною аркадою-галереєю, характерними для українського народного будівництва.трускавец цены
На фасаді дзвіниці зберігся різьблений напис з датою «1564», що і дає підстави для датування оборонного ансамблю XVI століттям.
Давні кам'яні хрести в мурованій огорожі церкви (XVIІІ ст.):
В інтер'єрі у нижній частині храму і по віконних прорізах добре видно товщину потужних мурів. Якщо ж подивитися вгору - бачимо типовий інтер'єр української дерев'яної церкви.
санаторий Алмаз Трускавец
Інтер'єр храму
У Кошилівцях варто оглянути церкву Успіння Пресвятої Діви Марії (XVI ст., відновлена 1849). Також привертають увагу давні кам'яні хрести в мурі церкви (XVIІІ ст.) та дзвіниця з гербом і датою "1564 рік".Санатории Сходница
Каменная, трехчастная. Прямоугольные в плане неф и бабинец ориентированы длинной стороной поперек продольной оси сооружения, трехстенная апсида имеет дугоподобное начертание боковых граней. Западный фасад бабинца укреплен двумя контрфорсами. Первоначально над бабинцем была оборонная башня, а церковь имела каменные своды. В современном состоянии три объема увенчаны деревянными верхами с гонтовой обшивкой (XVIII в.). Санатории Трускавца
В интерьере высотно раскрыт только неф, его стены повышены четвериком сруба, который переходит при помощи плоских парусов в восьмерик, поддерживающий срезанный сомкнутый срубный свод. В апсиде потолок подшит, бабинец перекрыт плоско по сволокам. Вход расположен на южном фасаде бабинца. Небольшая пристройка к апсиде - позднего (XIX в.) происхождения.
Колокольня надвратная, расположена к северо-западу от церкви. Кубический объем первого яруса со сквозным проходом в нем - каменный, верхний ярус - миниатюрная деревянная открытая аркада.трускавец ценыЧетырехскатная крыша крутого подъема над нижним ярусом имеет вид срезанной пирамиды или залома и в сочетании с четвериком аркады, накрывающим его шатром и гонтовой обшивкой создает характерную для украинского народного зодчества композицию верха.
На внешнем фасаде колокольни сохранилась доска с резной надписью и цифрой «1564», дающей основание для предварительной датировки ансамбля XVI в.
Памятник относится к произведениямТрускавец санатории культово-оборонной архитектуры Подолья XVI в.

Проминувши правим берегом Збруча село Воробіївка, та повз великий став на струмку Потік Глинський потрапляємо в село СКОРИКИ. Воно лежить на березі річки Вовчок і відоме з другої половини ХVІ ст.
Санатории Трускавца Тут збереглася чудова пам’ятка українського народного зодчества – дерев’яна церква св. Івана Богослова ХVІІ ст. (за іншими даними датується 1700, 1744 роками). Вона ховається за широкою мурованою стіною-дзвіницею з хвірткою посередині та п’ятьма дзвоновими отворами в горішньому ярусі. Дерева, ніби щільні зелені шпалери, відокремлюють церковне подвір’я від зовніш- нього світу, створюючи такий особливий, властивий усім сільським храмам затишний куточок, необхідний для душевної рівноваги, перш ніж ступити на паперть, і так само потрібний для виваженого умиротворення по відправі. На довгих лавах, що оперізують садибу, завжди знайдеться місце. санаторий Алмаз Трускавец
Скориківська церква – пам'ятка архітектури національного значення. Вона має всі традиційні ознаки старовинних подільських храмів: тридільна, трибанна, архаїчна у своїх квадратних зрубах, з широченним дашком-опасанням, який захищає низ будівлі від дощових вод та дає прихисток прочанам у негоду. Ґонтова покрівля пом’якшує обриси видовжених шатрових бань, а сама фактура ґонту, його колір надають споруді лагідності й тепла.
Санатории Сходница
В інтер’єрі храму все підпорядковано головному об’єкту уваги – величному різьбленому іконостасу, виконаному невідомими майстрами одночасно з самою церквою. Основним мотивом різьблення є своєрідно трактоване листя аканту, виноградні грона й квіти. Мистецтвознавець Григорій Логвин (1910–2001) дає високу оцінку і самій будівлі, й іконам зі Скориків «Богоматір» та «Страшний суд».Санатории Трускавца Впадає в око суто українське трактування образів, навіть Дитя вдягнене в сорочечку-вишиванку. Іконостас – у прекрасному стані, і завдячує цим давній легенді та щасливому випадкові, який, у свою чергу, став сучасною легендою. 1999 року, незадовго до виборів, Леонід Кучма у робочій поїздці Західною Україною завітав у Скорики. Там відвідав славнозвісну дерев'яну церкву, в якій, за легендою, перед походом на Збараж 1649 року сповідалися і приймали причастя козаки Богдана Трускавец санаторииХмельницького разом із гетьманом. Отож, 1999 року, скориставшись слушним моментом, кмітливий священик оповів високопосадовцю, що Богдан-Зиновій та інші славні гетьмани, які заходили до скориківської церкви скласти молитву Богові, неодмінно і щедро жертвували на храм. І, мовляв, незле було б і панові Кучмі, наслідуючи їх, подбати про трьохсотрічний диво-іконостас, що його, кажуть, колись доставили до Скориків волами за наказом самого Хмельницького. Відступати не було куди – і кошти на реставрацію іконостасу було виділено.трускавец цены

Найбільшою святинею Скориків є дерев'яна церква Іоанна Богослова (1744) - пам'ятка архітектури національного значення, внесена до пам'яток ЮНЕСКО. , санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), Її історія дуже втаємничена. Легенда свідчить, що стояла вона тут з XVII ст. У 1649 році, перед походом на Збараж, у ній сповідалися і приймали причастя козаки Богдана Хмельницького разом із гетьманом. Тридільна у плані з прямокутними приміщеннями, церква здіймається в небо трьома банями із стародавніми наметовими верхами, увінчаними маленькими маківками. санаторий Женева У споруді відчуваються чітка центрична композиція і рівновага. Інтер'єр відповідає стилеві зовнішньої архітектури. Іконостас - один з найоригінальніших серед старих церков Поділля. За легендою, його, виконуючи наказ Б.Хмельницького, доставили сюди волами. Внутрішнє храмове приміщення невелике, тому завдяки високій центральній бані іконостас спланували вгору на шість ярусів. Головним мотивом різьби іконостасу є оригінально трактоване листя аканта, схоже на пальмети і виноградні лози. В одному з ярусів видно сліди кіптяви від колишньої локальної пожежі. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

У церкві Іоанна Богослова зберігалися кілька цінних з мистецького погляду ікон: Богоматір, яка тримає Дитину у вишитій сорочечці (в обох ликах вгадувався цілком український типаж), ікона "Старшний суд" з широко розкритою пащею Люципера, куди художник вправним пензлем відправляв грішників та ворогів народу.
Інші джерела свідчать, що церкву споруджено в 1744 році. Можливо, тоді вона була відновлена. Наступну реставрацію церкви з частковою її перебудовою було здійснено протягом 1989-1991 років, а в 2000-му - було завершено позолоту іконостасу. Кошти виділив Президент України Леонід Кучма, котрий відвідав село у 1999 році. Санаторий Весна Трускавец

Деревянная, трехсрубная, трехверхая. Неф, бабинец и апсида в плане почти квадратные. Нижнюю часть не обшитых досками срубов защищает широкое опасание, устроенное на фигурных кронштейнах. Из него как бы вырастают срубы с восьмериками умеренной высоты, несущими восьмигранные шатровые верхи с главками. Верх нефа по высоте почти вдвое превышает боковые объемы. В интерьере бабинец имеет хоры и открывается в неф двухъярусной фигурной аркой-вырезом, благодаря чему высотно раскрытое внутреннее пространство воспринимается единым. Памятник принадлежит к произведениям подольской школы народной архитектуры.санаторий Алмаз

"В нинішніх реаліях бути свідками знищення пам'яток архітектури, їх занедбання або варварської "реставрації" стає для нас звичним.трускавец цены Але тим більш приємно в такому становищі знаходити нові пам'ятки, які чи то забуті, чи то ще й досі були непоміченими. Так сталося в травні 2006, під час екскурсії Тернопільщиною. Церкву, яка не входить до Реєстру нерухомих пам'яток, ми знайшли випадково. санаторий Весна Трускавец Під час пошуків Спасо-Преображенської церкви в Підгайцях ми розпитували в місцевих дорогу. І одна жінка мала необережність обмовитися, що церква в Підгайцях - не єдина дерев'яна церква в цій місцевості. Ну а потім, ціною розпитування доброго десятка перехожих та неабиякого псування нервів нашому водієві, ми нарешті знайшли те, що шукали. Церква, що не входить до реєстрів, і яка не траплялася мені в жодному путівнику, знаходиться на цвинтарі села Старе Місто, що розкинулося впритул до Підгайців. Поруч з церквою стоїть і дзвіничка. Розпитати щось про церкву в місцевих, крім того, що вона "дуже стара", як завжди, не вдалося. Попасти всередину теж. Виглядають і церква, і дзвіниця принаймні на XVIII ст. Санатории Трускавца
Церква типова для галицької школи. Дерев'яна, на кам'яному фундаменті (в який також вмурована могильна плита), тризрубна, тридільна, одноверха. Середній зруб ширший за бічні, зверху переходить у восьмерик, перекритий куполом із маківкою. Бабинець і вівтар перекриті простим двосхилим дахом з маківками по краях. Навколо церкви влаштоване опасання. Купол, дах і опасання покриті бляхою, стіни - вертикальною шалівкою.
Дзвіниця дерев'яна, двоярусна, каркасної конструкції. Верхній ярус відкритий, перекритий шатровим чотиригранним дахом. Дзвіницю оперізує опасання. Дах і опаcання покриті бляхою."Трускавец санатории
Між Загайцями і Підгайцями - Старе Місто, одне з найдавніших сіл на Підгаєччині. [...] У селі можна оглянути дві церкви: дерев'яну - Покрови Пресвятої Богородиці та кам'яну - св. Юрія (1898). На цвинтарі є могила полеглих вояків УПА, а перед Народним Домом насипана символічна могила борцям за волю України.трускавец цены

Вознесенську церкву з Чорткова неможливо сплутати з жодною іншою - її силует єдиний і неповторний, принаймні, серед існуючий нині церков. Чимось вона схожа на вкритого лускою-гонтом доісторичного бронтозавра - настільки архаїчно і монументально виглядає споруда. А затишну нотку вносять різнокольорові скельця у ліхтарі центральної бані. Трускавец санатории
Вівтарем церква орієнтована на північ, в бік вулиці.
Церква, як правило, зачинена - щоб потрапити всередину, потрібно попередньо домовитись з її настоятелем о. Андрієм: +38 066 627 86 29.
Церква і дзвіниця "почорнішали" у 2008 р., оскільки деревину покрили антикорозійним покриттям. Фото Миколи Амброзяка (ліворуч) і Ореста Ониськова (праворуч)трускавец цены
Подібні ракурси на фото 2006 р. (Юрій Козоріз), де видно природний колір деревини
Церква Вознесіння Христового міститься на вулиці Залізничній. Вона є витвором народної архітектури, унікальним зразком українського дерев'яного будівництва. Народні умільці спорудили (1630) цей храм без єдиного цвяха. Разом з містом церква зазнавала жахливих руйнувань під час нападу на Чортків татар у 1640 і турків у 1672 роках.Санатории Сходница ПОвністю церква відбудована у 1717 році. Тоді ж, під час свята Вознесіння Господнього, освячена як Вознесенська (до цього часу була церквою св. Миколая).
З документів видно, що кушніри передали на ремонт церкви 890 злотих, зароблених від продажу трьох соболиних кожухів (вартістю по 70 злотих), п'яти кожухів з рисі (по 80 злотих) і семи лисячих (по 40 злотих).
У 1996-1997 роках Вознесенську церкву було реставровано.
Санатории Трускавца
У дерев'яному церковному будівництві XVIII ст. в Галичині та на Поділлі звичний для XVII ст. тип тризрубної церкви з однією або трьома банями ще посідає значне місце. Як останній відблиск минулого розквіту в районах Дрогобича та Золочева в Галичині було створено видатні пам'ятки тризрубних церков з трьома восьмикутними верхами (Жовква - 1720, Комарне - 1754, Чортків - XVIII ст.). Варіації подібних церков зустрічались і на Волині в районах Старокостянтинова, Заславля, Здолбунова та Рівного.санаторий Весна Трускавец Хоч вони мали порівняно невеликі розміри, але широкий розмах низенького опасання, восьмерики, поставлені впритул один до одного, і майже сферичні форми бані з ледве помітним ковніром створювали враження монументальності, цілісності об'єму й виразної пластичності. Ця монументальність наближала їх до кам'яних споруд. За своїм стилем близько до цієї групи стоять дерев'яні церкви Гуцульщини.Санатории Трускавца
[ПГА, т.4, с.88-89]: По ул. Ломоносова. Деревянная, трехсрубная. Боковые срубы имеют верхи с одним заломом, средний - с двумя заломами. Различные по форме и размерам срубы - одинаковой высоты, объединены широким опасанием, а разнообразие верхов сглажено в композиции одинаковой крышей, в то же время выразительно выделяющей центральный объем.Трускавец санаторииВ интерьере высотно раскрытое пространство верхов, средний превосходит по размерам боковые. Бабинец открывается в неф двухъярусной фигурной аркой-вырезом. Высота среднего верха иллюзорно увеличивается ритмом горизонтальных и вертикальных линий заломов. Памятник является произведением подольской школы деревянной народной архитектуры.трускавец цены

В роки незалежності Успенську церкву і дзвіницю було розібрано і відновлено практично з нуля, ледь не від рівня землі. Так, у спостереженнях Миколи Жарких від 16.08.1989 р. якраз читаємо: "Вівтарем церква орієнтована на схід. Під час моїх відвідин церква була розібрана до грунту і розкладена разом з новим деревом для ремонту." Чому так зробили, можна зрозуміти із замітки, написаної двома роками раніше, у жовтні 1987 року. Ярослав Лемик, відомий львівський колекціонер
Згадує цю церкву В.Січинський у книзі "Дзвіниці і церкви Галицької України ХVІ-ХІХ ст." (Львів, 1925). Не оминули її увагою й сучасні санаторий Весна Трускавецмистецтвознавці. "На протилежному боці Серету знаходиться Старий Чортків, де збереглася Успенська дерев'яна церква - можливо, найстаріша на Поділлі",- писав у 1968 році Г.Н.Логвин у широковідомій книзі "По Україні".
Подвір'я церкви забудоване гаражами (можливо, приватними) і ницими сарайчиками. З протилежного боку - котельня з чорним задимленим страхопудом комина, що перевищує церковну баню. Подвір'я довкола пам'ятника заросло полином та будяками.санаторий Весна ТрускавецБруд, сміття, нехлюйство. Чортківські власті запевне вирішили, що не варто тратити гроші на міські туалети без води - нехай, мовляв, наші "цивілізовані європейці" використовують для своїх нужденних потреб церковне приміщення... З сумним сарказмом питаю себе:санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец так що ж тут "охороняється"? ...В роки незалежності Успенську церкву і дзвіницю було розібрано і відновлено практично з нуля, ледь не від рівня землі. Так, у спостереженнях Миколи Жарких від 16.08.1989 р. якраз читаємо: "Вівтарем церква орієнтована на схід. Під час моїх відвідин церква була розібрана до грунту і розкладена разом з новим деревом для ремонту." Чому так зробили, можна зрозуміти із замітки, написаної двома роками раніше, у жовтні 1987 року. Ярослав Лемик, відомий львівський колекціонер, писав наступне:санаторий Женева Трускавец
"Про дивну і казкову перлину народної архітектури Поділля вперше писав Г.Лукомський у праці "Старинная архитектура Галиции" (Петроград, 1915): "Особенно привлекательная по виду, хотя мало типична для строительства края вообще, - церковь в Старом Чорткове на реке Серет (1685 года) - с пирамидальным шатром колокольни и очень живописными огромными крышами" (с.108. На с.106 - рисунок цієї церкви з дзвіницею).
Згадує цю церкву В.Січинський у книзі "Дзвіниці і церкви Галицької України ХVІ-ХІХ ст." (Львів, 1925). Не оминули її увагою й сучасні мистецтвознавці. "На протилежному боці Серету знаходиться Старий Чортків, де збереглася Успенська дерев'яна церква - можливо, найстаріша на Поділлі",- писав у 1968 році Г.Н.Логвин у широковідомій книзі "По Україні".Санатории Трускавца
Та ба, не відаю, звідки упорядники останнього видання взяли це фото - нинішній стан церкви викликає гірке здивування. Подвір'я церкви забудоване гаражами (можливо, приватними) і ницими сарайчиками. З протилежного боку - котельня з чорним задимленим страхопудом комина, що перевищує церковну баню. Подвір'я довкола пам'ятника заросло полином та будяками. Трускавец санаторииБруд, сміття, нехлюйство. Чортківські власті запевне вирішили, що не варто тратити гроші на міські туалети без води - нехай, мовляв, наші "цивілізовані європейці" використовують для своїх нужденних потреб церковне приміщення... Досить зазирнути у вирубаний під самісінькою охоронною таблицею, що гласить "ОХОРОНЯЄТЬСЯ ДЕРЖАВОЮ", отвір, щоб переконатись у цьому. З сумним сарказмом питаю себе: так що ж тут "охороняється"? ...В роки незалежності Успенську церкву і дзвіницю було розібрано і відновлено практично з нуля, ледь не від рівня землі. Так, у спостереженнях Миколи Жарких від 16.08.1989 р. якраз читаємо: "Вівтарем церква орієнтована на схід. Під час моїх відвідин церква була розібрана до грунту і розкладена разом з новим деревом для ремонту." Чому так зробили, можна зрозуміти із замітки, написаної двома роками раніше,трускавец цены у жовтні 1987 року. Ярослав Лемик, відомий львівський колекціонер, писав наступне:
"Про дивну і казкову перлину народної архітектури Поділля вперше писав Г.Лукомський у праці "Старинная архитектура Галиции" (Петроград, 1915): "Особенно привлекательная по виду, хотя мало типична для строительства края вообще, - церковь в Старом Чорткове на реке Серет (1685 года) - с пирамидальным шатром колокольни и очень живописными огромными крышами" (с.108. На с.106 - рисунок цієї церкви з дзвіницею).санаторий Шахтер Трускавец
Згадує цю церкву В.Січинський у книзі "Дзвіниці і церкви Галицької України ХVІ-ХІХ ст." (Львів, 1925). Не оминули її увагою й сучасні мистецтвознавці. "На протилежному боці Серету знаходиться Старий Чортків, де збереглася Успенська дерев'яна церква - можливо, найстаріша на Поділлі",- писав у 1968 році Г.Н.Логвин у широковідомій книзі "По Україні".Санатории Трускавца
"Успенская церковь, 1635 г. (ул. Котовского, 12), охр. н. 685, - інформує найновіше видання "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" (Киев, І986, т.4, с.89-90). Памятник принадлежит к самобытным произведениям подольской школы народной деревянной архитектуры." Тут же вміщено і фото, і план церкви.
Прекрасне фото, яке покликало мене в дорогу, щоб власними очима оглянути самобутній твір народних зодчих і відпочити душею серед вікової краси.Трускавец санатории Подвір'я довкола пам'ятника заросло полином та будяками. Бруд, сміття, нехлюйство. Чортківські власті запевне вирішили, що не варто тратити гроші на міські туалети без води - нехай, мовляв, наші "цивілізовані європейці" використовують для своїх нужденних потреб церковне приміщення... Досить зазирнути у вирубаний під самісінькою охоронною таблицею, що гласить "ОХОРОНЯЄТЬСЯ ДЕРЖАВОЮ", отвір, щоб переконатись у цьому. З сумним сарказмом питаю себе: так що ж тут "охороняється"? ...трускавец цены

Керівники Товариства охорони пам'яток архітектури й історії у Чорткові запевне дістають непогані дотації у вигляді зарплат до своїх пенсій військових відставників за таку дбайливу "охорону" народного добра. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), І нидіє на наших очах не просто церква, а совість і сумління народу. Чому так байдуже дивляться на руйнацію одного з найцінніших пам'ятників громадяни Чорткова, зокрема, молодь? Хто підніме з руїн виплекану колись руками давніх майстрів архітектурну окрасу, куди несли свої жалі і сподівання діди та прадіди, де складали свою пам'ять і віру у кращі дні, де єднались у почутті добра і милосердя?
І чи не час уже видавати не прикрашені старими фотографіями "пам'ятники…", а "фотодокументи нашого дикунства"?"

Подівіться, як різниться стан споруди на фотографії 1987 р. (Я.Лемик) та світлині з видання 1986 р. (фото у ньому, напевно, зроблені на початку 1980-х) санаторий Карпаты

[ПГА, т.4, с.88-89]: По ул. Котовского, 12. Перестраивалась. Деревянная, основные объемы равновысокие, накрыты общей гонтовою крышей с декоративной главкой на коньке. Опасание на выпусках венцов срубов окружает периметрально сооружение и согласуется с формой крыши. Два дополнительных сруба, прилегающие с севера к апсиде и нефу, пристроены в XIX в.
В интерьере все объемы пространственно объединены. Низкий, без естественного освещения бабинец имеет верхний ярус хоров, выходящих в неф фигурным вырезом. Перекрытия плоские.
Памятник принадлежит к самобытным произведениям подольской школы народной деревянной архитектуры. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Панорама церковного подвір'я. На дальньому плані - "візитівка" Чорткова, костел св. Станіслава. Фото Олени Крушинської, березень 2008 р.

["Земля Тернопільська". Туристичний путівник. - Тернопіль: Джура, 2003. С.138]:
Друга після замку за віком історико-архітектурна пам'ятка міста - церква Успення Пресвятої Богородиці - будувалась у 1581-84 роках з ініціативи ремісників Чорткова кушніра Миколи Драчука та швеця Гаврила Журавля.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Тричі церква зазнала руйнувань під час нападів на місто турків і татар: у 1593, 1617 та 1640 роках. Щоразу відбудовували її майже заново. Храм як пам'ятка історії та архітектури цінний тим, що він дуже рідкісного типу, одна з найстаріших церков на Поділлі. Це - тридільний храм хатнього типу із двоспадовим дахом, на якому вежа з хрестом. У радянські часи, в умовах панування більшовицько-атеїстичної пропаганди, церкву документально вважали важливою історико-архітектурною пам'яткою, однак нею не цікавились і не оберігали. Санаторий Весна Трускавец Повністю реставрували її в умовах незалежної України.

Про Гермаківку ми писали у путівникуСанатории Трускавца "Два береги Збруча" та у статті "Церква у скафандрі" в рубриці "Дивні пам'ятки України" ("Міжнародний туризм", 2009, №, с. ); У Борщівському районі Тернопільщини, неподалік від Збруча і Дністра - чимало цікавих пам'яток архітектури та природи.Трускавец санатории Що не село - то старовинні храми і каплички, руїни фортець, придорожні пам'ятники, пак гори і печери. Не виняток - і село Гермаківка. Тут є, наприклад, пам'ятка природи, хоч і страшно занедбана - дендропарк, створений на основі колишнього панського парку. Він був частиною маєтку і зразково влаштованого господарства, що славилося на всю Галичину. Власник маєтку граф Блюхер де Вальштадт зібрав у парку унікальну колекцію дерев та чагарників з різних країн, зокрема, з Сибіру, Далекого Сходу, Африки та Індії, загалом - понад 330 видів.трускавец цены
Біля траси, що йде через село - неоготичний костьол 1907 року, що донедавна виглядав напрочуд мальовничо завдяки мурованим з каменю стінам. Але - рік тому місцева громада, переробляючи споруду в дусі православія, увінчала нещасний костел надбудовами з сучасної цегли і сяючими куполами-цибулями з сяючої жовтої бляхи... З вежі екс-костелу на протилежному пагорбі серед дерев видніється дивний храм - дві вежі, а за ними - великий круглий купол. Якщо підійти до церкви з боку апсиди, то найбільше церковна баня, могутня і кругла-кругла, нагадує купол обсерваторії,
Санатории Трускавца або ж скафандр космонавта. Взагалі, церква Успіння Пресвятої Богородиці вражає своєю монументальністю. Її оперізує мурована огорожа з наріжними вежечками, що наводять на думки про оборонність храмового комплексу (але це не так, тому що церква збудована вже у 1815 році). В огорожу вбудована невелика дзвіничка, з якої було б зручно пострілювати, як і з обох веж церкви (та ні, все ж таки храм замолодий для цього).Трускавец санатории У цоколь церкви вмуровано кам'яні могильні хрести з пісковику, датовані серединою ХVIII ст., а на подвір'ї стоять пам'ятники на честь 900-ліття та 1000-ліття прийняття християнства. Особливо цікавий напис на першому (мовою оригіналу): "РК 1888 сей хрестъ поставили на хвалу Божу хлопці Скольади Стифан Ярема, Питро Назарків, Дмитро Матійів, Василь Лисюк, Питро Ліпницкий".трускавец цены

Вовківці давно інтригували мене завдяки путівнику "Земля Тернопільська", Санатории Трускавцаде на с.119 хизувалося зображення чудової дерев'яної церкви (фото ліворуч). Картинка дуже підозріло нагадувала сусідній Сапогів, і жодні інші джерела про вовківецьку церкву не згадували - але "Земля Тернопільська" чітко і ясно стверджувала, що у Вовківцях є "церква св. Миколая (1780, відновлена 1901)" (с.129). Тому надія жевріла - а раптом? :-)Трускавец санатории
Тож у серпні 2008 р. ми з Борщова поїхали-таки у Вовківці на розвідку. Звісно, виявилося, що в селі ніколи дерев'яної церкви не було, а є лише мурована церква - очевидно, до неї і відносяться назва й датування, наведені в путівнику, а на фотографію помилково поставили Сапогів. Але шукали одне, а знайшли інше - химерну споруду дерев'яної казальниці. Трускавец санаторииНіколи в житті не доводилося бачити нічого подібного деінде. Місцевий дід сказав, що, коли був хлопчиком, то казальниця вже стояла - отже, її можна дуже приблизно датувати першою третиною ХХ ст.
Дивна казальниця "дивиться" просто на ганок мурованої, не менш дивної церкви. На її ганок, накритий гігантським стаціонарним дахом, винесено цілий іконостас. Такого я теж ніколи не бачила в жодній іншій церкві..Санатории Трускавца

За матеріалами Вікіпедії та наданими Богданом Довгаником:санаторий Алмаз Трускавец Церква Зарваницької Божої Матері — єдиний дерев'яний храм Тернополя. Церкву, що належить УГКЦ, посвячено 7 грудня 2008 року. Це перша дерев'яна церква з того часу, коли у Тернополі ще існував дерев'яний храм у 1600—1601 роках. Розташована у центрі міста, у Старому Парку. Настоятель церкви — отець Роман Ваврух. Храм було збудовано на кошти меценатів,за проектом тернопільського архітектора Михайла Нетриб'яка, одного із авторів комплексу Марійського духовного центру у Зарваниці. При будівництві використовували карпатську смереку. Роботи виконали майстри з гуцульського села Микуличин, зокрема Степан Іванків.
На Тернопіллі побільшало дерев’яних церков (РІСУ, 18.12.2008): Дерев’яну церкву Пресвятої Богородиці Зарваницької освятили у Старому парку (колишній парк Слави) у Тернополі.Санатории Трускавца Тепер у краї існує 230 культових дерев’яних споруд 168 з яких — церкви, а решта — каплиці, дзвіниці тощо, розповів кореспонденту РІСУ у Тернополі Володимиру Морозу заступник начальника головного управління з питань внутрішньої політики, національностей, релігій, преси та інформації, начальник відділу у справах національностей і релігій Тернопільської обладміністрації Ігор Кульчицький. За його словами, протягом останнього часу в області не горів жоден дерев’яний храм. Так само жодної церкви з дерева на Тернопіллі не розібрали.
“Востаннє дерев’яна церква існувала в Тернополі у 1600-1601 роках. Саме тоді перебудували у камені храм Різдва Христового або ж “Серединну” церкву в історичному центрі міста,” – зазначає історик-краєзнавець, автор книги “Тернопіль у плині літ” Любомира Бойцун.Трускавец санатории
Споруда нового храму розташована приблизно за 1,5 км від центру Тернополя. Вона органічно вписується у краєвид зі старими деревами та одноповерховими приватними будинками. Храм збудували за проектом тернопільського архітектора Михайла Нетриб’яка – одного із авторів комплексу Марійського духовного центру у Зарваниці. Спорудженням церкви з карпатської смереки займалися майстри із гуцульського села Микуличин, що на Франківщині, зокрема Степан Іванків.
“Він там живе і знає техніку дерев’яного будівництва надзвичайно досконало,” – розповідає настоятель церкви отець Роман Ваврух, якого до священичого сану возвів єпарх Тернопільсько-Зборівський УГКЦ владика Василь (Семенюк) водночас із посвяченням церкви.трускавец цены
Звести храм на у Старому парку захотіли самі парафіяни, каже священик. До ідеї зведення дерев’яної церкви храму прихильно поставився, владика Василій (Семенюк), який родом із Карпат, де дерев’яні церкви не виняток, а традиція. Він і благословив місце. Водночас зголосилися люди, котрі захотіли докластися до будівництва храму. Також один чоловік приніс до старовинні ікони Серця Христового та Богородиці. Ще один подарунок парафіян – хрест ХІХ століття.санаторий Алмаз Трускавец
“Спершу ми хотіли зробити у церкві своєрідний музей старовинних ікон, але їх не виявилося так багато. Мені подобаються старовинні ікони, адже від самого погляду на них йде енергетика. Тож, коли я сказав про це під час проповіді, парафіяни відгукнулися,” – каже отець Р.Ваврух.
Історик Любомира Бойцун вказує, що дерев’яні церкви загалом не є типовим явищем для Тернополя.
“Не варто забувати, що історія Тернополя як міста розпочинається з 1540 року, хоча поселення тут існувало й раніше. У ті часи будували оборонні церкви — переважно кам’яні. Дерев’яна церква не могла так добре слугувати для захисту, як оборонна,” – говорить Л.Бойцун.санаторий Шахтер Трускавец
З подібних причин і розібрали останню відому історичну церкву Тернополя — “Серединну”, котра стояла саме на розі міських валів неподалік кам’янецької брами.Трускавец санатории
Із 168 дерев’яних церков Тернопілля 134 внесені до державного реєстру нерухомих пам’яток містобудування та архітектури місцевого та національного значення, розповідає І.Кульчицький. Майже 100% дерев’яних храмів використовують як культові споруди, але 70% всіх їх потребують ремонту чи відновлення. В області виконують Розпорядження голови обласної державної адміністрації №81 від 6 лютого 2008 року “Про забезпечення належного утримання дерев’яних культових споруд в області”. Фахівці з МНС вивчили стан дерев’яних храмів і надають громадам консультації з питань кращого убезпечення сакральної архітектури від пожеж.трускавец цены