Я з України, де тече Дніпро,
І де калина дивиться у воду...
Де ще звучить Шевченкове перо
У заповіті вічного народу...

Я з України, де цвітуть лани,
А вітер їм шепоче про кохання...
Там, де курличуть в небі журавлі
Свої пташинні, трепетні зізнання...

Я з України, там де йде війна,
І люди всі чекають перемоги...
Де відбула украдена весна...
І де щодня звучать страшні тривоги..

Я з України, тої, де краса,
І де поля колосяться хлібами...
Там де зігріті сонцем небеса,
Там де земля омита берегами...

Я з України, де увесь народ
Повстав на захист рідної країни...
Де море сліз, печалі і скорбот...
...І де молитви чути щохвилини...

Я з України. Це моя земля
І тут найкраща мова - солов'їна...
Такої іншої у всесвіті нема...
...Такої іншої, як рідна Україна ...

Автор: Катерина Рабчун-Мосійчук