Виконання мене покорило музикальним супроводом! Віртуозна гра на циганській гітарі - де ви почуєте таку гру?..

А ось саме фламенко мене не захопило - не відчувається того циганського запалу, вогню, який запалює не лише виконавців, але й глядача...

Дивіться і слухайте!

Циганське фламенко

21 Сен
Геофізики - про найближчу сейсмічну обстановку в Україні…
Posted by: santa in Разное
Україні прогнозують землетруси до 9 балів
Найближчим часом територія України потерпатиме від землетрусів – прогнозують в інституті геофізики імені Суботіна.

А все через сейсмоактивний регіон “Вранча”, розташований в Румунії, що весь час генерує потужні поштовхи на великій глибині, повідомляє телеканал “24.

Подібні землетруси вже проявлялися у 1940, 1977, 1986 та 1990 роках і відчувалися по всій території України та навіть у сусідній Росії, зокрема, у Москві та Санкт-Петербурзі.

“Так як вже давно не було цих землетрусів, а період повторюваності їх от-от буде досягнутий, то можна очікувати, що будуть такі землетруси відчуватися і на нашій території”, - пояснює заступник директора Інституту геофізики ім. Субботіна Олександр Кендзера.

“Але землетруси зони “Вранча”, як правило, небезпечні для дуже протяжних об’єктів”, - зауважив він.
Малюнок газети “Сегодня”

Відтак у небезпеці дамби та мости, які землетруси можуть зруйнувати. Загалом же науковці прогнозують, що трусити Україну буде в межах семи балів.

Тільки мешканцям Кримського півострова можна хвилюватися більше - тут розглядують можливість коливань близько дев’яти балів.

За 12-бальною шкалою землетруси потужністю в 7 балів називають дуже сильними, вони можуть викликати тріщини у кам’яних будівлях. Антисейсмічні будівлі при таких поштовхах лишаються неушкодженими.

Джерело:

http://life.pravda.com.ua/problem/4c98bdfeb54b2/ПС. Коментар від “Географа”
Географ _ 21.09.2010 19:23
Ох уже ці бездарно-безграмотні журналюги!
Для них періодичність природних явищ - це откровення!
А між тим, еволюційні етапи в історії природи (певних ділянок літосфери - у тому числі) - завжди переривалися катастрофами. Це марксисти-дарвіністи вигадали “теорію” про поступально-прогресивний розвиток людства. А
2010-ті роки - період, коли з великою ймовірністю накладуться ряд природних ритмів (тривалістю від 26 000 років і менше), у тому числі - куди більш небезпечний для людства геологічний цикл в 9 800 років (зміщення земної осі на 1-2 градуси, що призведе до глобального землетрусу в 10 балів і нового “всесвітнього потопу”), ніж 60-70-річні цикли землетрусів у зоні ВРАНЧА силою 8-9 балів в епіцентрі.

Екс-президент України Віктор Ющенко написав Президенту України В.Януковичу листа, в якому висловлює свою стурбованість і стурбовавність українців тим, що постійні запевняння сусіда в дружбі, під здавання українських інтересів за цією вивіскою - межують із зрадою
Детальніше про лист екс-президента можна читати на "Українській правді":
http://www.pravda.com.ua/news/2010/09/20/5398219/

Головна » 2010 » Вересень » 6 » Московський Хрест - це що - хрест московський?
21:26 [Відкрити] [Теги матеріалу] [Управління лічильниками] [Редагувати] [Видалити]
Московський Хрест - це що - хрест московський?
Особливу небезпеку являє розміщення багатьох міст в зонах потенціально високих планетарних деструкцій і неврахування впливу геофізичних аномалій при будівництві.

В переліку цих міст — Москва, яка знаходиться в месці:

— хрестоподібного перетину двох потужних глибинних розломів;

глибинні розломи - москва тектоническая плита

Московський Хрест - перетин глибинних разломів

Резюме нашого сайту:

Геофізика сьогодні виходить на перше місце для прогнозування найближчого майбутнього нашої планети. Для того, щоб можна було враховувати майбутні каклітичні зміни в рамках окремих держав, регіонів, материків - необхідні додаткові фінансування для оснащення геофізичних досліджень сучасною апаратурою, а також комплектування геофізичних установ досвідченими кадрами.

І, звичайно, превентиівні попереджувальні заходи - створення самодостатніх, життєздатних в жорстких термодинамічних, гідрологічних умовах БУНКЕРІВ оізної вмістимості людей і продуктів забезпечення життєдіяльності...


ПС. А столицю РФ - бажано перемістити з Москви в недалекому майбутньому...


Інтернет-заробіток: $$$ WMmail.ru - куча работы $$$

В буддійскій психології говориться, що основним джерелом втрати енергії є мова. В християнстві кажуть: «Не важливо, що входить в рот людини, головне, що виходить...». Багато сподвижників і святі йшли в віддалені місця, щоб ніщо не спонукало їх приймати участь в пустих розмовах. В Ведах пусті розмови называють праджалпою. І саме праджалпа є однією з головних перепон на шляху духовного і матеріального прогресу /http://7rubicon.ucoz.com/.

ПС. Цей матеріал почерпнутий і вільно переспіваний з посту Гзеди, за що їй моя вдячність.
Хочеться прокоментувати сказане вище так, що зрозуміти принципи праджалпи дуже просто. Але слідувати цій парадигмі по життя - це вже вищий пілотаж духовної практики...

ПC. Поштові розсилки в інтернеті:
[url]http://www.hotrusclick.com/?r=869517 [/url]

Чи казав так В.М.Янукович, чи ні, але в киян відносно таких слів нашого презика - сумнівів не виникає. Саме така помста чи то розплата була нібито колись обіцяна Януковичем киянам за активність в 2004 році. Ну, ви ж розумієте - активність не на боці Януковича.
І схоже, що план планоміірно втілюється в життя. Подорожчаня комуналки вже відбулось, та й ще заплановане.
А ось на носі чергове осіннє підвищення тарифів на проїзд до 2-4 грн від перевізників... Спочатку Попов, піднімав комуналку, а тепер і перевізники всерйоз заговорили про підняття своїх тарифів.
Обгрунтування?
- Придумають на ходу!
З коліс!...

Козарлюга 79 років з Арізони (з вигляду - років на 57-60) розповів мені сьогодні вражаючу історію про підслухану ним в Голосієву розмову групи англомовних іранців.
Іранці, не звернули уваги на якогось там українського аборигена. Проте, що абориген знає англійську, та ще й має 60 років практики з англійської мови в штаті Арізона (США), іранцям і в голову не могло прийти.
Зауваження Юрка Іллінського: "Іранці розмовляли англійською без видимого акценту. А це свідчило, що вони отримали грунтовну освіту на Заході та ще й довгий час там тусувались".
То про що ж розмова?
А розмова йшла про те, що Іран перенаселена країна, а темпи народжуваності в Ірані не спадають! Скоро Ірану буде необхідний "новий життєвий простір". Україна, з її багатющими землями - якраз і є тією країною, яка має бути "новим життєвим простором для Ірану"!
А для реалізації цього плану - необхідно всього 7 (сім) "чистих ядерних бомб"!
Село України сьогодні і так вимирає. А для звільнення української території від аборигенів - необхідно "бомбонуть" 7-м українських міст-мільйонників: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одесу, Донецьк (решту Юрко не запам'ятав чи прослухав). Але відмітив, що відносно Львова була зневажлива резолюція іранців, на кшталт: "Львів - всього-навсього велике село!".

Я слухав, скажу вам так, Юрка Іллінського, посміхаючись, і, думаючи про себе, скільки ж дурнуватих бродить світом, та ще й заблукує в Україну чи то випадково, чи цілеспрямовано?..
Але Й пропускати мимо вух всі ці маразми хворого розуму теж не годиться...

ПС. Юрко Іллінський - американець українського походження з Білої Церкви. Його предки були в Україні колись серед реєстрових козаків Гетьманщини. В Україні пробує розібратись в своєму генеалогічному Дереві.

Головна » 2010 » Серпень » 24 »
23:54 [Відкрити] [Теги матеріалу] [Управління лічильниками] [Редагувати] [Видалити]
Чому в Україні не відбулась асиміляція росіян?
Якщо побіжно переглянути різноманітні форуми, на яких заторкується питання відношення росіян до незалежної України, до українців.
І ось, який висновок можна зробити з першого погляду, навіть не сильно копаючись в темі:
Росіяни, які живуть сьогодні в Росії - загалом дружньо, не агресивно настроєні по відношенню і до України і до українців, інтуїтивно відчуваючи мабуть, що, як би там не було, але більш спорідненого народу з російським, ніж український - вони в світі, на цій планеті ніде не знайдуть.
2.Росіяни, які живуть сьогодні в Україні в своїй основній масі - чомусь люто ненавидять і Україну, і українців, і все українське!
Де ж тут собака зарита? В чому така різниця в поглядах росіян, які постійно живуть в Росії і тих, які мешкають сьогодні в Україні?

І ось тут ми не будемо винаходити велосипед, а скористаємось аргументом відомого українського правозахисника Василя Овсієнка /"Українська правда/:

з інтерв'ю Василя Овсієнка: "В Україну навезли дуже багато чужорідного і ворожого Україні елементу. Він живе тут спокійно, він ненавидить цю країну".

Коментарі, як кажуть, зайві! Але я прокоментую - Оцей навезений в Україну чужорідний і ворожий елемент - він в Україні "місив", грабував, вбивав, гвалтував Україну і українців. Про це добре пам'ятає цей "навезений елемент". І добре пам'ятають і нащадки цього "навезеного елементу"! Ті нащадки, які сьогодні і правлять в основному в Україні!..

Тобто, як була Україна окупована з 1920 року, то вона і до сьогодні повністю не позбулася деколонізації, дерусифікації. Не проведена люстрація правлячої верстви України...

Стан громадянської війни, в даному разі - "холодної громадянської війни в Україні" - продовжується... А коли він закінчиться - сьогодні скаже лише Сам Господь Бог...

Передбачення насування трагедії Росії
В російської нації сьогодні справа стоїть так, що росіянам заборонено ставити питання про Російську Державу. Все більше і більше російських патріотів приходить до висновку, що відсутність Російської Держави в рамках політичного конгломерату російськомовних під назвою РФ з 88 регіонів, в кожному з яких наростає суверенізація за національною ознакою місцевих аборигенів і звідки тікають під тиском місцевих націоналістів саме росіяни (а куди їм тікати - ось питання?). Навіть Москва - це вже не оплот росіян . Це вже мегаполіс російськомовних, де вже чисто росіянину стає не зовсім комфортно.
На рівні вищого керівництва РФ - такої проблеми, як визначення саме Російської Держави - не стоїть.
Але постає питання - чи довго керівництву РФ вдасться уникати відповіді на поставлене часом питання, на наполегливі вимоги етнічних росіян, - де ж їм сховатись від утисків націоналістів в федеральних об'єктах РФ?
Чи зможе надовго зберегтись "страусина політика" керіництва РФ відносно цього непростого питання, поставленого часом , а саме: "Де кордони справжньої національної Російської Держави?"...

Дневник
Суббота, 21 Августа 2010 г. 00:13 (ссылка)
+в цитатник +поставить ссылку понравилось!
Прочитало: 1 за час

Україна підійшла до найбільшого свого державного свята - до Дня Незалежності!

Чи відчувають українці сьогодні, що влада робить все належне, щоб на достатньо високому рівні відзначити День Незалежності?

Відповідь однозначна - абсолютно НІ!

Влада України - хіба вона українська?

Телевізійні канали, ніби в рот води набрали. Іншим би разом - вже все б навкруги гриміло!

Гуманітарні міністри, які б мали організовувати свято - напевно глибоко сплять чи миють свої геніталії на Сейшелах і Мальдівах, чи де-інде...

А де наші Нескорені Українці, про яких писав В.І.Вернадський?

ЦЕ Ж НАШЕ СВЯТО, УКРАЇНО!

З Днем Незалежності, Україно!

17 Авг Переворот
Posted by: santa in О политике, Разное, Статьи
Про нелегітимність всіх гілок української влади - Микола Рябчук

Вторник, 17 Августа 2010 г. 23:30 (ссылка)редактировать + в цитатник или сообщество +поставить ссылку

Переворот
Микола Рябчук _ Вівторок, 17 серпня 2010, 13:11
Версія для друку Коментарі 35
Поділитись:
Микола Рябчук, письменник, поет, літературний критик, політолог, дослідник

Дмитро Потєхін, один із чільних українських теоретиків і практиків ненасильницького спротиву, розіслав нещодавно і-мейлом кілька запитань, котрі виглядають, на перший погляд, суто риторичними, a проте, як і класичні запитання вольтерівського Кандіда, заслуговують серйознішого розгляду:

“Хіба це не дивно, що в країні, де
- “уряд” нелегітимний, оскільки призначений неконституційною більшістю голосів;

- “парламент” нелегітимний, оскільки, попри відсутність конституційної більшості, не був розпущений та переобраний;

- судова система нелегітимна, оскільки діє відповідно до “закону”, ухваленого “парламентом”;

- “президент” нелегітимний, оскільки не відновив конституційність законодавчої, виконавчої та судової гілок влади;

- блоґери незадоволені, що підписка цього угруповання видаляє повідомлення зі щоденників, але беруть якісь зобов’язання перед цією Службою безпеки узурпаторів, яка називає себе “Службою безпеки України”;

- підприємці скаржаться, що податки занадто високі, але продовжують сплачувати - чи ухилятись від сплати - групі рекетирів, які називають себе “Державною податковою адміністрацією”;

- правозахисники скаржаться, що “міністр” внутрішніх справ не збирає громадську раду послухати про порушення прав людини, пишуть “президенту” відкриті листи, але мовчать про те, що конституційної влади в країні нема;

- журналісти вимагають зупинити цензуру, але осіб з організованого доброчинного угруповання, яке зайняло урядові будівлі, вперто називають “президентом”, “прем’єр-міністром”, “міністрами” тощо;

- опозиція має намір взяти участь у виборах у відповідності з новим “законом”, прийнятим цим “парламентом”, але ніхто з депутатів і не подумав скласти мандат на знак протесту проти існування нелегітимного парламенту (…)

Люди, про що ми говоримо?!!”

Простіше кажучи, чому фактичний парламентський путч і узурпація влади політичною меншістю була мовчки й, по суті, без спротиву прийнята політичною опозицією та суспільством загалом?

На це запитання є цілий ряд відповідей, котрі пояснюють, хоча й не виправдовують химерну ситуацію, описану вище.

По-перше, державний переворот був фактично схвалений Конституційним судом - дарма що той самий суд півтора роки тому прийняв протилежне рішення з подібного питання. Власне, авторитет цього суду був істотно надщерблений ще в 2003 році, коли тамтешні мудреці виключно з любові до істини, а не до грошей постановили, що Леонід Кучма може втретє кандидувати на посаду президента, бо перший термін, виявляється, не був справжнім. Кучма на нього, мовляв, вибирався за старою Конституцією.

Помаранчеві вожді не тільки не зробили нічого для європеїзації цієї середньоазіатської інституції, тобто її перетворення на справді фаховий і незалежний суд, а й самі приклалися до її подальшої інструменталізації та перетворення на сервільний, непотичний орган. Суспільство тим часом на це не зважало, тож тепер ми всі справедливо покарані за громадянську пасивність та опортунізм.

По-друге, західні уряди делікатно зігнорували парламентський переворот та узурпацію влади донецькою кланом, чим поставили опозицію у доволі скрутне становище: важко заперечувати легітимність національного уряду, коли його легітимність залишається міжнародно визнаною чи, принаймні, не ставиться відверто під сумнів.

І по-третє, нездарне правління помаранчевих лідерів дискредитувало не тільки їх - як колишніх урядовців і теперішніх опозиціонерів, - а й демократію та пов’язані з нею цінності. Це посилило, своєю чергою, принадність авторитарної альтернативи для однієї частини суспільства та деморалізувало й відчужило іншу, ослабивши її здатність до опору.

В такій ситуації, як відомо з історії, меншинна партія з відповідним ресурсом та належною мобілізацією здатна легко захопити всю владу - як це трапилося свого часу в Італії та Німеччині, а порівняно недавно - в Росії.

Таким чином можна сказати, що визнання легітимності українського уряду є до певної міри умовним і великою мірою вимушеним - просто тому, що нема ані іншого уряду - оскільки Тимошенко несподівано легко віддала в березні виконавчу владу путчистам, ані нема реальної альтернативи - оскільки опозиція розбита й розгублена, а суспільство або розчароване і відчужене, або ж усе ще покладає надії на новообраного вождя.

Під цим оглядом прогноз Олександра Мотиля та деяких інших аналітиків щодо швидкого падіння Януковичевого режиму - правдоподібно, 2012 року - виглядає сумнівним. І то зовсім не тому, що, як стверджує один із критиків цього погляду Девід Марплз, в Україні “помітно поліпшується економічна ситуація і зростає популярність Януковичевого керівництва”.

Насправді ані істотного поліпшення, ані зростання не відбувається.

Відносне поліпшення пов’язане виключно із загальним виходом світової економіки з кризи, а також із дуже низькою базою для порівнювання. Ну, а відносна популярність зумовлена не вигаслими ще сподіваннями Януковичевого електорату на “поліпшення життя вже сьогодні” - Ющенко мав іще вищу популярність перших півроку, але зумів успішно допровадити її майже до нуля.

В кожнім разі, жодних економічних реформ, які справді могли б забезпечити стале поліпшення економічної ситуації, в Україні не видно. А всі ті заходи, які уряд під тиском обставин та МВФ запроваджує, передбачають подальше затягування пасків для простих громадян, але аж ніяк не для самих урядовців та пов’язаних із ними олігархів. Тож навряд чи президентові популярність за цих обставин зростатиме й надалі.

Мотилева помилка, гадаю, в іншому. Він вважає, що парламентські вибори 2012 року і президентські 2015-го будуть, як і за Ющенка, більш-менш чесними й справедливими.

Тим часом, враховуючи темп і напрямок здійснюваних донецьким режимом політичних та правових “реформ”, російська “керована демократія” буде збудована в Україні уже в найближчі місяці.

Власне, місцеві вибори, перепризначені (теж, до речі, нелегітимно) на жовтень, наочно покажуть, як далеко Партія регіонів готова піти в ґвалтуванні демократичних інституцій та процедур задля забезпечення собі монопольної влади і наскільки українське суспільство, пригнічене помаранчевою поразкою, готове сьогодні цей ґвалт терпіти.

Поки що все те, що відбувається в Україні, не викликає особливого оптимізму. Радше - нагадує незабутні слова Януковича шестилітньої давності про те, що “мы пришли во власть, и нас из власти не выдавишь”.

Як давній дослідник місцевої політичної антропології, я особисто не сумніваюся, що задля такої святої мети ці хлопці, на відміну від Ющенка чи Кравчука чи навіть Кучми, замочать кого-завгодно в сортирі, насамперед - не втримаюся знов від Януковичевої цитати шестилітньої давності - “тех козлов, которые мешают нам жить”.

Наразі “донецькі” обмежилися лише зачисткою медійного простору, чисткою кадрів, поверненням КҐБ-СБУ звичних функцій політичної охранки та профілактичним залякуванням усіх “козлів”, які ще не зрозуміли, з ким мають справу. Ну, і звично змінили в останню мить закон про вибори на власну користь, аби суперники, що намірилися з ними зіграти в шахи, дістали натомість дошкою по голові.

Те, що закон не може мати зворотної дії, а отже й не може вимагати, аби сьогоднішні учасники виборчого процесу зареєструвалися заднім числом рік тому, є очевидним, здавалося б, для кожного юриста-початківця, проте навряд чи котрийсь “незалежний” український суд наважиться належно це оцінити.

Гра з правилами, а не за правилами є характерною рисою всіх українських “еліт”, і в цьому сенсі новий режим відрізняється від попередніх лише більшою нахрапистістю та безсоромністю.

Тож саме час, мабуть, повернутися до простодушних запитань Дмитра Потєхіна і чесно сказати собі та іншим, що наш король та його свита насправді голі. Вони отримали сумнівний карт-бланш на запровадження закону й порядку та здійснення невідкладних реформ.

Натомість вони запроваджують іще більший нелад і беззаконня, а “реформи”, які вони здійснюють, слугують виключно їхнім місцевим бізнес-партнерам та московським патронам.

Тому для початку постараймося скрізь, де можливо, вживати їхні звання та посади виключно у лапках чи з приміткою “так звані”.

Тому що насправді ми не маємо легітимного уряду, легітимного парламенту, легітимного суду. Ми маємо просто людей, які себе називають “міністрами”, “депутатами” й “суддями”.

Хай собі називають. Ми не зобов’язані їм підігрувати у цій їхній грі з правилами.

/Українська правда, http://www.pravda.com.ua/columns/2010/08/17/5307069/

14 Авг
Державу цілеспрямовано і свідомо банкротують…

Posted by: santa in О политике, Разное, Статьи

Хуцлізм табачників, скоромовки чечетових, російський націоналізм при владі в Україні і його шалений наступ по всіх напрямках, ущербний закон про місцеві вибори, який усуває від участі в цих виборах практично всі проукраїнські патріотичні сили, а українці ще тішать себе надією що хоч формально “держава Україна” ще існує…

Але правди ніде діти!

Українство в Україні терпить страшну поразку!
Хіба це вперше?

От-от - не вперше. Тому в українців вже виробився певний депресивний генетичний код капітуляції.

Це він такий код виробився в східняків. В них імплантовано "Вірус 1933 року”! Вони генетично ущербні, хворі цим вірусом.

Але чому похилили голови діти й онуки тих, хто ще недавно вів боротьбу за Україну з криївок? Для кого Свобода України і власна свобода - тотожні?!..

Ситуація ставить питання, на які мовчки, спідлоба чекають відповіді і вражені “Вірусом 1933 і ті, хто ще має антитіла до руйнування власного національного генотипу:

Ось як цю ситуацію чеканить оглядач “Української правди” Сергій Грабовський:

“Державу цілеспрямовано і свідомо банкротують на наших очах. Для того, щоб її продати і мати на цьому зиск.

Згадайте угоду “Севастополь-газ”. Що можна продати головному другу та стратегічному партнерові в обмін на погашення нахапаних позичок?

Вірно, повноцінний державний суверенітет України” / Сергій Грабовський. УП/ .

ПС.Питання одне, коли нас обложили: - Прорвемось?!!…

Posted by: santa in Разное, Статьи

Святимо мак, мед, готуємо пироги, коржі з маком, густо поливаємо медом, робимо собі солодке життя… Святкуємо!..

Ми різні, але ми єдині!

11 Авг
Безсилля РФ під час катастрофи і звинувачення Україні в “піарі”!..

Posted by: santa in О политике, Разное, Статьи

Влада Російської Федерації повністю розписалась в беззиллі в протистоянні екологічній катастролфі, якою виявились пожежі в Росії, які вже забрали 52 людини, які переповнили морги Москви ( пов’язувать різке підвищення смертей з тепловими ударами і отруєннями димомв Москві, за словами медиків, заборонено).

Україна надала Росії найбільш ефективні засоби для боротьбиз пожежами - два літаки АН-32. Україна має найбільш ефективний для боротьби з пожежами в особливо небезпечних зонах пожежний бронетанк з бронею з днища і по корпусу в 20 міліметрів і запасом води в 25 куів, коли світові рекорди ваналогах - лише 6 кубів.

І в той же час, брати-росіяни, , розписавшись ганебно в своєму безсиллі, звинувачують Україну на піарі з російської біди. Ось послухайте, як про це висловлюється газета Moskow Post:

“— “Вообще же так называемая «братская помощь» Украины более напоминает одну большую «пиар-кампанию», что, в принципе, весьма свойственно для местных политиков.”

- Сором за російські ЗМІ, за російську владу, яка виявилась не здатною ні спрогнозувати, ні тим паче гідно вступити в боротьбу з екологічною бідою, допустивши на свою територію таку величезну біду, яка принесла масове горе звичайним росіянам.

10 Авг
Хто, що - воює з Росією?

| Edit | Posted by: santa in Разное, Статьи

Декілька тижнів спеки, а втрати Росії вже співмірні з з втратами перших місяців Другої світової війни!!!

Ось проміжне повідомлення з поля бою війни Росії з пожежами, підпалювачами, Природою, з народом Росії на 10.08.2010 року:

“1990 будинків згоріло.

Згоріло 147 населених пунктів.”

В Інтернеті появляються, можливо “глючні”, можливо справжні повідомлення очевидців про спостереження підпалів лазерними променями з супутників. Скільки тут правди, а скільки “глюків” на зразокуфологоманії?..

Жалко лише погорільців…

А влада РФ “провалилася” - тут сумнівів немає…

Ти б дивувався: дощ і пізня ніч,

А в мене світло і вікно наростіж.

І знов думки, і серце у вогні,

І гостра туга у невпиннім зрості.

Твоє життя — холодний світлий став

Без темних вирів і дзвінких прибоїв,

І як мені писать тобі листа

І бути в нім правдивою собою?

Далеко десь горить твоя мета,

В тяжких туманах твій похмурий берег,

А поки — спокій, зимна самота

І сірих днів тобі покірний шерег.

А в мене дні бунтують і кричать,

Підвладні власним, не чужим законам

І тиснуть в серце вогнену печать,

І значать все не сірим, а червоним.

Бувають дні — безжурні юнаки

Вбігають швидко, в дикім перегоні,

Щоб цілий світ, блискучий і п’янкий,

Стягнути звідкісь у мої долоні.

На жовтій квітці декілька краплин —

Ясне вино на золотавім лезі

І плине в серце найхмільніший плин:

Далекий шум незроджених поезій.

Буває час: палахкотять уста,

Тремтить душі дзвінке роздерте плесо,

Немов хтось кинув залека листа

І кличе десь — без підпису й адреси…

Життя кружляє на вузькій межі

Нових поривів, таємничих кличів

І видаються зайві і чужі

Давно знайомі речі і обличчя.

В осяйну ж мить, коли останком сил

День розливає недопите сонце,

Рудим конем летить за небосхил

Моя душа в червоній амазонці.

І вже тоді сама не розберу,

Чи то мій біль упав кривавим птахом,

Чи захід сонця заливає брук…

Для тебе ж захід — завжди тільки захід!

Чергують ночі — чорні і ясні —

Не від вогню чи темряви безодні,

Лише від блиску спогадів і снів —

Усіх ударів і дарів Господніх.

І в павутинні перехресних барв

Я палко мрію до самого рання,

Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:

Гарячу смерть — не зимне умирання.

Бо серед співу неспокійних днів,

Повз таємничі і вабливі двері

Я йду на клич задимлених вогнів —

На наш похмурий і прекрасний берег.

Коли ж зійду на каменистий верх

Крізь темні води й полум’яні межі —

Нехай життя хитнеться й відпливе,

Мов корабель у заграві пожежі.

***

Це буде так: в осінній день прозорий

Перейдемо ми на свої дороги.

Тяжке змагання наші душі зоре,

Щоб колосились зерна перемоги.

І те, що мрією було роками,

Все обернеться в дійсність і можливість, —

Нам буде сонцем кожний кущ і камінь

У ці хвилини — гострі і щасливі!

Подумать тільки: наші села й люди,

А завтра прийдемо — до свого міста!

Захоплять владно зголоднілі груди

Своє повітря — тепле та іскристе!

Та звідкись сум зловіщий вітер вишле,

Щоб кинуть серце у крижаний протяг:

Усе нове… І до старої вишні

Не вийде мати радісно напроти…

Душа з розбігу стане на сторожі,

Щоб обережно, але гостро стежить

Всі інші душі — зимні чи ворожі —

І всі глибокі поміж ними межі.

І часто серце запалає болем,

А щось гаряче аж за горло стисне,

Коли над рідним, тим же самим полем

Зависне інша, незнайома пісня.

Чекає все: і розпач, і образа,

А рідний край нам буде — чужиною.

Не треба смутку! Зберемось відразу,

Щоб далі йти — дорогою одною.

Заметемо вогнем любови межі,

Перейдемо убрід бурхливі води,

Щоб взяти повно все, що нам належить,

І злитись знову зі своїм народом.

***

Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом.

Не студить вітер уст — зігрівся коло них.

І радісно моїм тонким, рухливим пальцям

Торкатись інших рук і квітів весняних,

Любов — лише тобі. А це її уламки,

Це через край вино! В повітря квіт дерев!

Це щастя, що росте в тісних обіймах рамки

Закритої душі і рамку цю дере!

Щоб зайвину свою розсипати перлисто:

Комусь там дотик рук, комусь гарячий сміх.

Ось так приходить мент, коли тяжке намисто

Перлинами летить до випадкових ніг.

***

Від сонця свят і непогоди буднів,

Щоб не змінилися безцінні фарби,

В твою скарбницю я складаю скарби,

Які дає мені моє полуднє.

Скарбницю ту ти залишив безжурно,

А я сховала у глибокий спокій,

Де інших пристрастей рвучкі потоки

Її не змиють у годину бурну.

Приходять люди й золоті пориви

Несуть за скарби, що господар кинув,

Та я не хочу за найвищу ціну

Віддати те, чим володіє привид.

Так часом хтось, у невимовній вірі,

Яку не вбити ні рокам, ні втомі,

Пильнує квіти у порожнім домі

І сум кімнат самітним кроком мірить…

Перед вікном шумлять, шумлять тополі

І захід сонця — мов кривава рана,

І на столі розкрита книжка Пана,

Що, може, не повернеться ніколи.

***

І знов з’єднались в одну оману, —

О дивне танго, — і сум, і пристрасть;

Пливу на хвилях твого туману,

Згубила керму, спалила пристань.

І б’ється серце, і гнеться тіло

В твоїм повільнім і п’янім вирі;

Блакитне сонце мені світило,

А буде чорне, а може й сіре!

Чекає прірва на кожнім схилі,

Та сум і пристрасть манять, мов п’яну,

Пливти все далі, віддавшись хвилі, —

Зрадливе танґо, — твого туману.

Та потім вранці, під перший промінь,

Мені не пристрасть туманна сниться —

Зоріє ясно в чаду і втомі,

О світла ніжність, твоя криниця.

 

8 Авг
Чи зробить влада позитивні висновки по “справі блогерів”???

Posted by: santa in О политике, Разное, Статьи

Блогер відповів Януковичу

“Блогер и журналист Олег Шинкаренко подозревает, что власть хочет иметь “карманных” блогеров, которых можно было бы показывать в качестве “образца демократии”.

Блогер ответил Януковичу: Ваша власть уже допекла

Шинкаренко объяснил, почему блогеры ругаются. Скриншот блога singing-foot.livejournal.com

Это следует из его ответа президенту Виктору Януковичу на реакцию на критику блогеров в интернете, в частности, на запись Шинкаренко в “живом журнале”, из-за которой его вызывали в СБУ.

Шинкаренко подчеркнул, что его блог не посвящен оскорблениям и угрозам, а “то, что там выкопали и вытащили на свет неутомимые сотрудники СБУ, - (его) случайная реакция”.

“Каждый гражданин имеет право ругать и бранить власть, как ему захочется, даже угрожать может, и в этом нет ничего опасного”, - отмечает блогер.

По его словам, власть - это “по определению репрессивный механизм”, а “единственное, что народ может делать, когда ему допекает своими действиями власть, - это ругаться и угрожать”.

“Ваша власть, Виктор Федорович, уже так допекла многим украинцам, что они готовы собраться на второй Майдан. Сегодня установилась очень жаркая политическая погода - достаточно поднести спичку, и взорвется бешеный костер”, - пишет блогер.

“Но виноват ли в этом народ и я, как часть этого народа? Народ ли живет в очень сомнительно приобретенных загородных резиденциях и по полтора месяца отдыхает в Крыму?”, - спрашивает он.

“Разве народ разъезжает на подаренных таинственными спонсорами “Кадилаках” за миллион гривен? Может, это народ покупает за полтора миллиона долларов народных депутатов в парламенте? Разве это народ напускает милицию на митинги оппозиции?”, - продолжает Шинкаренко.

Он напомнил президенту, что народ, по Конституции, является главным источником власти в Украине, и власть живет за счет налогов граждан - потому она и имеет перечисленные выше возможности.

“Вы и ругаете нас свободно и с большим удовлетворением: мы хорошо помним и ваших “козлов, которые мешают нам жить” и “Вот б…ь, суки, пройти нельзя!” господина министра Яцубы. А что остается нам? Ругаться и угрожать? Но оказывается, что и это уже запрещено!”, - возмутился Шинкаренко.

Однако, по его словам, “беда не в том, что власть слишком прислушивается к ругани блогеров, беда в том, что она абсолютно не слушает вполне конструктивную критику независимых журналистов”.

“Таким образом, наш с вами диалог превращается в инсценирование известной басни господина Крылова “А Васька слушает да ест…”, - констатировал блогер.

Шинкаренко поинтересовался: “Вы говорите, что мы нужны власти. Для чего?”.

“Чтобы добить депутата Олеся Дония? Или посадить за решетку по надуманным обвинениям Юлию Тимошенко? Может, для того, чтобы по всей стране наставить позорные памятники Сталину? Или для того, чтоб окончательно загнать в резервацию украинский язык и культуру? Может, власти нужны какие-то оправдания своим попыткам удушить налогами украинский малый бизнес? Или ей просто хочется иметь таких себе “карманных” блогеров, которых бы можно было показывать в качестве образца демократии и еще и на выставки посылать?”, - спросил он.

“Поймите, почему мы ругаемся и угрожаем: потому что вы не слушаете аргументированных, корректных и конструктивных предложений. Мы ругаемся от бессилия, а вы - от высокомерия и чрезмерной самоуверенности. Но так долго не будет продолжаться: те, кто дал вам власть, те ее и заберут”, - отметил Шинкаренко.

По материалам podrobnosti.ua”
ПС. Таке враженя, що влада, хотіла вона того чи ні, зачепила гніздовище блогерів України, яке в своїй корпоративній солідарності може перетворитись на всесвітнє “осине гніздо”…
Інтернет - це інформація, а інформація - це окрема складова Всесвіту. Навіть українській владі з думкою блогерів треба рахуватись…

Суббота, 07 Августа 2010 г. 22:43 (ссылка)редактировать + в цитатник или сообщество +поставить ссылку
6 серпня Україна і світ відзначили тихо, без помпи і різноманітних шоу чергову річницю видатного українського військового і громадського діяча, відновлювача Української державності після часів Київської Русі Богдана-Зіновія Хмельницького.
Чому тихо?
А мабуть тому, що сьогоднішній українській еліті, українській владі не до шмиги бойовий клич Богдана Хмельницького до побратимів- козаків" "Ще не вмерла Козацькая Мати!"..

ПС.Богдан Хмельницький народився 6 серпня 1595 року.

7 Авг
Суперники українців в Лізі Європи

Posted by: Фиалкора Микитенко in Разное, Статьи

Cтали відомі суперники українських клубів в Лізі Європи стиковочного раунду сезону Ліги Європи 2010/2011.
В раунді прийме участь 35 колективів. Продовжують боротьбу 4 українських клуби: сімферопольська “Таврія” зустрінеться з німецьким “Байєром”, львівські “Карпати” - з турецьким “Галатасараєм”, харьківський “Металіст” - з кіпрською “Омонією”, дніпропетровський “Дніпро” - з польським “Лехом”.

Перші матчі відбудуться 19 серпня, відповіді - 26 серпня.