Вклоняюсь.
Хай навіть не видно це ззовні,
Не чутно це з моїх слів,
В душі своєї безодні
Матусю, вклоняюсь тобі.

Пробач.
Не будем ділити, хто винен,
Хто правий сьогодні, хто ні,
Кому хто сьогодні повинен –
Я низько вклоняюсь тобі.

Твоя,
Навіки твоя я єдина,
Єдина у мене і ти.
За мої гріхи і провини
Прошу тебе, мамо, прости.

Повір,
Й у час коли лаюсь,
Брешу, не слухаюсь, злюсь
У серці глибоко я каюсь
І, звісно, тебе я люблю.

Прошу
Люби і мене ти навіки,
Образи і кривду забудь,
Прошу тебе, спробуй повірить,
Що сильно тебе я люблю,

Для тебе
Живу я сьогодні і каюсь
За те, що не стримаю слів
Не лаятись більше. Вклоняюсь
І прошу: як можеш прости.