Яка приємна несподіванка.... Музичний інструмент, який я замовляв собі на день народження, прийшов поштою як раз на 23 лютого.



А ще цей інструмент можна впевнено віднести до категорії УПН(універсальні покращувачі настрою), хто на ньому грав, той мене зрозуміє =)
А хто ще не грав - заходьте в гості і пограйте!

Вчера было очень грустно... Днем звонила Анариэль, сказала, что потеряла телефон. А еще у нее порвался чехол от гитары, когда она его одевала и он грохнулся на пол. Что случилось с гитарой я даже знать не хочу, потому что я видел ее глаза, когда она это рассказывала(у нее мастеровая классическая гитара из красного дерева, один из лучших инструментов, которые можно найти у нас в городе, да пожалуй и на весь Крым). Решил ее немного подбодрить и подарить ей новый телефон. Нашел отличный телефон, простой, практичный, долго зарядку держит, с фонариком. И только я его купил, как через пол часа она мне звонит и говорит, что телефон нашли и вернули =)
Хотел подарить телефон с функцией фонарика, но пришлось подарить фонарик, на который можно позвонить!
Ну думаю, надо хоть чехол ей новый справить, тем более, что чувствовал немного свою вину. Я собирался ей новый чехол подарить на день рождения, но у меня небыло тогда на него денег, да и чехлов хороших я в городе не нашел... если бы я ей нашел его, может быть гитара была бы цела... А тут пробежался по нашим музыкальным магазинам и нашел отличный чехол, идеальный вариант, удобный, не тяжелый, большой и фирма солидная, правда б/у, но в хорошем состоянии, так что это сказалось в основном на цене. Так что теперь у нее 2 телефона и новый чехол!
А вечером привезли мне комбик, который заказывал буквально на днях, а ждал я его только через неделю.



не знаешь никогда что будет дальше...

Давно здесь ничего не писал... Было много работы, но она себя оправдала =)
Вот на днюху сделал себе подарок - обеспечил себя всем музыкальным оборудованием в котором нуждался. Хотя нет, не то, чтобы я в нем нуждался, но все же мне его не хватало. Правда часть его еще только в процессе доставки, некоторое в процессе изготовления, но кое что уже есть!
В частности, вот фотография моего нового(хотя конечно он не новый, но в хорошем состоянии) гитарного процессора Korg AX1500G


Гитару я уже к нему подключал, теперь нужно дождаться когда сделают звучок для скрипки и попробовать со скрипкой!

Гадав собі: забудешся мені,
Хай тільки згаснуть літа пломені!
Підуть дощі садами сновигати
Й навчать мене, як жить і не страждати!
Отак згадав... Таку плекав надію:
Нехай лишень навкіл заосеніє,
Заступить стежку спогадам сумним
З-над картоплиння вихололий дим!
Гадав собі: зима прийде і вже,
Тоді й по всім, і годі сумувати!
Та білий кінь снігів побіля хати
Заклично так під вікнами ірже,
Зве їхати у світ - тебе шукати.

Грицько Чубай, "Літературна Україна", 2.08.1984 р.

Вот такой люк лежит у нас в Симферополе по ул. Севастопольской напротив ТЭИ. Давно его заметил, но никак не удавалось сфотографировать. Как-то однажды пытался на телефон, но тут же погасли вонари(а у меня вспышка не работала), зато когда подъехала моя маршрутка, то они снова зажглись =(
но на этот раз я его не упустил! интересно что там под ним, может тайный проход во Львов... скажем в катакомбы под Дзыгой...было бы неплохо! =)

Кто даст ответ, когда Боги молчат?
Наступит ли день, когда погаснет свеча?
Когда не останется ни мыслей ни слов
На земле, что пестрит от крестов...

Грядет закат времен и близок конец,
На лицах страх, в руках терновый венец.
Содрогнется Мир и свершится суд,
Не спасется никто, ни палач и ни шут!

На землю звезды упадут с небес,
Безбожник снова на себя наложит крест.
Мольбы-молитвы его не спасут -
Четыре всадника приказа ждут.

Лишь чистый сердцем сможет Рай обрести,
Но покаянием душу уже не спасти -
Добро и зло на чашах весов,
Рок сулит приговор, что жесток и суров.

Кто даст ответ, когда Боги молчат?
Подпись кровью - и больше нет пути назад!
Содрогнется Мир и свершится суд,
Четыре всадника за тобой уже идут!

(с)

Місяць
Журливо світить у вікно
Крізь зорі місяць ясний.
Він дивно сяє у ночі,
Але ж в душі нещасний.
Мандрує небом він одвіку
Один, у пошуках кохання,
Але нажаль ніхто не в силі
Здійснити це його бажання.
Тож він тепер одному служить,
Щоб ті, хто мріє у ночі
Могли знайти слова потрібні
Для тих, хто чує їх вірші...

Кілька днів тому повернулись з фестивалю. Обіцяв написати звіт, але тільки руки дійшли. Ми їздили туди волонтерами, працювали на еко-майданчику. Купа врежень, в основному позитивних =) Дивно, що майже нікого зі старих знайомих там не побачив, навіть тих, з кими познайомився на цьому фесті рік тому.
Доїхали чудово, в Київі зустрілись з друзями, а після того спокійно доїхали на тиериторію фесту. Познайомились з командою волонтерів, роботи було не багато. Перщі враження, спогади з минулого року, перщі посіденьки біля вогню з гітарою. Наступного дня нас підняли о 7 ранку(трохи незвично було, відвик так рано прокидатись, особливо після ночі біля вогнища). Перший день фестивалю, почали збиратися учасники та гості фестивалю. Перший день зустрів нас не довгою, але дуже потужною зливою з градом та вітром, наш намет на майданчику(а він був з металевим каркасом) трохи не знесло разом зі всіма еко-плакатами, з одного боку зірвало дах.


Це ми по коліно в шоці після першої зливи. Зліва на фотографії Люба Рубель(наша коліжанка зі славетного міста Лева), праворуч в червоній футболці координатор еко-майданчику "Наша Маша" =)

Після того як впорались з наслідками дощу можна було трохи прогулятись.


Це ленд-арт в якому я приймав участь, коли приїхав на фест, правда він трохи зруйнований дощем та вітром, але все одно виглядає загадково. Це піраміда з піску, на якій встановлений кристал з фігуркою богині-матері, а навколо по трві розходяться солярні кільця, мабуть зверху взагалі дивовижно виглядає... але робити цю піраміду з піску було дуже не просто, хлопці просто молодці. Художник Анна Надуда "Зерноприношення"

А ввечорі до нас приєднались друзі з Криму


Надя як завжди утнула щось кумедне і розмалювала собі обличчя театральним гримом, і одразу опинилась в центрі уваги, всім так і кортило її сфотографувати. Я вирішив не відрізнятись:



Наступний день був ще більш насиченим, хоча роботи явно поменьшало. Ми переважно блукали майдачиками в пошуках чогось цікавого. Заходили на майданчик танців і вивчили кілька ірландських. Познайомились там з музикантом, що довгий час грав на вістлі у гурті Рун. Походили по ярмарку, я знайшов майстра, у якого купував окарину і джоломигу. Вирішив купити в нього ще й телійку =)

Вмовляв його зробити подвійну окарину, сподіваюся на наступному фесті побачу його з новими інструментами. Не дивуйтесь, що футболка виглядає на мені трошки дивно, просто хтось придумав всі футболки для волонтерів робити одного розміру, але то ще не все - вони всі "S"

На нашому майданчику відбувалося багато чого цікавого: майстер-класи по виготовленню бумаги, цікаві лекції, і навіть інтерактивна гра


А поруч з нашим майданчиком знаходився літературний під керівництвом наших друзів з журналу Дніпро. Було дуже приємно їх там бачити. Мурашка навчила мене плести з ниток(може це і не дуже літературне вміння, але все одно класно!) Там же я познайомився із ще одним музикантом, він мені трохи допоміг з моєю "козою"

Він так класно грав, що Анарі навіть трохи задрімала на сонечку посеред гомону фестивалю =)


І навіть дозволив трохи пограти на його волинці. Це було не легко


Ще ми встигли разом з київськими художниками зробити скульптуру зі сміття, зібраного на терені фестивалю. Скульптура має назву "Тварина майбутнього". Ідея скулльптури полязає в тому, щоби звернути увагу людей на проблемі заббруднення водоймищ, бо від забруднення в першу чергу помирають риби, бо не можуть жити у брудній воді, а вода з давних давен була осоредком життя, все обертається навколо води

На нашому майданчику всі охочі могли попускати бульбашки з басейну, це так затягує...



На другий день концерт був не такий вдалий. Тому ми завітали на фаєр-шоу потім до театру і вернулись до намету. Остання ніч пройшла біля вогню з гітарами флейтами і барабанами, навіть непомітили як настав ранок. Ранок був в"ялим, всі сонно збирались, в 3 годині по нас приїхав автобус. Сподівались, що лишиться час погуляти по Київу, але його майже не було лише трохи погуляли по парку з маленькою залізницею, було цікаво. І все!

Правда ж вона гарна?

1.Распятая осень

Заиндевелым языком
Щебечут знаки о погоде.
Сентябрь тяжелее года
Сжимался в городе комком…

Листва, прожжённая до дыр,
Сорвёт стареющие ветки.
На лбу – отметины от клетки,
От тех, кто осенью любил.

2.Мистерии камня

Запивая сумерки бредом,
Заколов наваждением волосы
Зябко кутаюсь клетчатым пледом
Твоего шерстяного голоса...

3.Пытка самоконтролем

Я осторожно мечтаю, сверкая молчанием,
Перебирая сознания карандаши,
Вольно упасть на колени хмельного отчаянья,
Выронив из потайного кармана души

Бусины спелых эмоций, обманутых прочностью
Чёток разорванных режущим звуком "Вернись!".
Я задыхаюсь, ревнуя тебя к одиночеству.
Я не могу безразличием склеивать жизнь

(с) Дара
Днев автора тут http://www.liveinternet.ru/users/d_a_r_a/

Хай чекають снігу
Сни мої кошлаті.
Хай чекає снігу
Ваш старенький світ.
Котику сіренький,
Не ходи по хаті…
Котику сіренький,
Буде все як слід.
Ще не шле вам вітер
Згублені конверти.
Тільки ходить слідом
Тінню за плечем.
Може, справді є хтось,
Стверджуючий вперто,
Може, справді є хтось
Впевнений іще…
Що тоді, в хурдельний
Вечір Миколаїв,
У ліхтарнім блиску,
В пінному льоду,
Я не весь забувся
І не все зоставив;
Я близенько-близько,
Я колись прийду.
Теплі щоки вікон
У пожовклій ваті,
Незнайомий присмерк
Так знайоме зблід.
Котику сіренький,
Не ходи по хаті:
Котику сіренький,
Буде все як слід.

***
ПРО СЕБЕ

Все було розмірене і просто.
Скрип трамваю, сизі паркани…
І в тіні каштанового зросту
Не передбачалося весни.
Він з’явився ночі на зачуду,
Не торкнувшись хвіртки у дворі.
І його, звичайно, за приблуду
Дві сходини визнали старі…
Постояв: “Невже не пізнаєте?"
А в руці свіча, немов свіча…
І, відкривши всі його прикмети,
Сива куртка спала із плеча.
Хтось до шпарки тиснувся цікаво.
Хтось кректав у темряву липку:
— Що у цього хлопця там за справа?
— Добре, що хоч двері на замку.
Довгий слід лишився заповітом…
Дощ упав лицем на ясени,
Раптом осягнувши, що над світом
Не передбачалося весни.

***

© Роман Скиба.

Юрiй Iздрик
Боги

Дощ над озером (.) означає для риб
лиш дорогу до неба, сусіднього з раєм,
але зграї сріблясті пірнають углиб
і вмирають беззвучно. А ми не вмираєм.

Ми ховаєм в кишеню тютюн про запас,
номери телефонів, ключі, амулети
від зрад, але зради весь час
переслідують нас. Пролітають комети,

у вологій траві прослизають вужі,
саламандри мандрують, повзуть черепахи.
нам ніколи, мабуть, не дійти до межі,
за котрою немає ні смутку ні страху,

бо під дахом чужим ми марнуємо ніч
віч-на-віч iз собою, безжальні, мов діти,
і крізь сльози не бачимо власних облич,
і крізь сміх не уміємо просто радіти.

Наші вікна виходять на площі й мости,
на перони вокзалів, на вежі і брами.
Вечорами складаємо довгі листи,
та під ранок лиш попіл летить за вітрами.

Нам апостолів не назбирати й восьми
але й ті розбіжаться. Ми завжди в дорозі -
на гучних перехрестях стрічаємось ми
і прощаємось похапцем десь там на розі.

Нас ніхто не впізнає, хоч знають усі,
отже завжди втікати - це просто потреба
або звичка. Принаймні ще й досі осі
обертання не знайдено нашому небу.

Ми любити себе дозволяєм, але
нам любити навзаєм не вільно нікого.
I життя наше вічне нікчемне мале
і безглузде в відсутності справжнього Бога.

Нам би крихту надії. Повітря. Води б.
Адже нас небагато. А скільки - не знаю.
Дощ над озером що означає для риб?
(.) Для нас він нічого (.) не означає.

Каждый из первых трех френдов, отметившихся в этом посте, получат в течении 2009 года подарок, сделанный моими руками. При условии, что они облагодетельствуют своих же френдов подобным образом.

Результат теста...
Звуки скрипки,пронзительные и глубокие,заставлют взволноваться душу.Может быть,тебе сейчас немного грустно,раз в твоём сне плачет скрипка?

и как они узнали...?

Ось те, на що я спромігся приблизно за добу

По всій Україні осінь, місцями навіть зима, а в нас каштани квітнуть!

Рискую быть неактуальным ибо событие в городе весьма известное, но все же некоторые могут быть и не в курсе, так что дабы избежать последующих разборок!

Еще одно сообщение для жителей Симферополя и окрестностей, в частности для Лисы, потому как ей будет особенно интересно. В субботу в 12-00 на площади Ленина будут проходить показательные выступления по боевым искусствам, которые есть у нас в городе, будет на что посмотреть!