геніально: за півдня фехтування із мегамонстрами-японцями - жодного синця чи подряпини (не тому, що я такий майстер, звісно ж, а тому, що "монстри" поводились зі мною, як із фарфоровою - бррррррр, терпіти не можу жалості до себе!), зате на БЖ один "доблєсний лицар" ледь не вбив мене тарілкою "фрізбі"!

А взагалі, був легкий шок, коли я прийшла на Лиску, і замість старої банди в "консервах" побачила інтелігентну блакитнооку публіку із новісінькими бокенами. певно, і є та легендарна "нова команда", про яку стільки чула... зате тренівки такої конструктивної не мала давно... вперше фехтувала з людиною "на Ви" - десь під 40 років, зросту - 2 метри, завширшки, як три мене... але це не важливо, важливо, що ті від сили 5 душ, небачених раніше (і ЖОДНОГО!!! - толкієніста), тепер опанували галявину біля каменя, і це не може не тішити... тільки йдучи назад десь між 3 і 4 стріла звичний натовп старих добрих толкієнюг... найпозитивніше те, що мене після файту було запрошено на гру якусь японсько-фольклорно-казкову, у ролі (!!!) сітського ельфа... атпад...

А потім було місто, і незвично велика концентрація милих серцю пик на БЖ. коли такі вилазки здійснюються раз на 100 років, вони набувають зовсім іншого забарвлення, ніж тоді, коли паслися там щоденно і щонічно. мдя...