отак, народ - наближається "славнозвісний" пан Валентин, свято, яке у більшості викликає природній сарказм... але чомусь поза бурею емоцій, визнань в почуттях і, навпаки, скепсису на задану тему, народ забува про інше свято, що ховається поруч і має значно глибше коріння, і, на мій погляд, заслуговує на увагу не меншу, ніж Валентин: йдеться про Стрітення, 15 лютого, коли за повір*ями древніх Зима стрічається з Весною, аби поступитися їй своїми правами. Як на мене, свято куди більш яскраве і веселе.

Отже, пропоную всім бажаючим та "знедашеним" (без даху, себто) приєднатися до мого святкування цього дня. Пропоную зібратися о 17.00 біля входу на пішоходний міст на Труханів і влаштувати ватру.

в "культурну програму" (в залежності від кількості душ на спільного ентузіазму) входитиме:
- паління ватри (якщо не дощ, бо, принаймні, я під дощем цього робити не вмію)
- варіння "зілля миру" (забезпечую:)
- традиційні і нетрадиційні ігри (якщо набереться енн-а кількість осіб)
- пісні, вірші, байки (в залежності від наявності натхнення та муз. інструментів)
- медитації на вогонь; зависання, тощо

з собою мати:
- пляшку вони для чаю/зілля
- ніштяки
- якщо є - казанок, бо у мене він замалий
- теплий одяг, бажано, який не шкода...
- піру-трійку старих газет
- вітаються музичні інструменти, власні (або чужі) письмові твори
- позитив
- можна своїх друзів та тварин

Святкування буде недовгим, а також не будемо заходити глибоко на острів, аби могли приєднатися самостійно ті, хто надумає спізнитись.
Власне, не знаю, що з цього вийде, але чом би не спробувати? Хто знає, може, вдасться започаткувати традицію, що стане чудовою альтернативою шановному пану Валентину?