Ну, не зовсім: на Узвозі внизу є велика людина крихітного зросту на ім*я Тала, що має небагато рівних в цьому мистецтві... плете, продає, а найчастіше - дарує добрим людям... навчає бажаючих і дарує всім життєрадісне "доброго ранку" (у будь-який час доби)... а... чи ти не з Києва... забула, сорі... але як будеш у нас в місті - неодмінно раджу познайомитись:)

о, Gear! тоді я хочу буди твої супутником

та будь-ласка! була б лише дорога, а супутникам всім буде велкам!

Gear, djabchyk, Ну чого ти! Чудовий наплічник! Як на мене, то краще мати трошки більший, ніж менший. У мене ось 120л (в розкладеному вигляді), можна самому туди влізти :) І хоча я лише двічі (у дуже великі походи) його повністю заповнював, все одно добре, його можна зменшити. А от маленький не збільшиш :)

воно то так, але чим менший наплічник береш, тим менше речей пакуєш. а так пхаєш все підряд, бо маєш місце

djabchyk, Це так :)

Коли перший раз його набивав, поклав все, що тільки хотів (та навіть більше), зав`язав, підліз під лямки, ііііііть, а я навіть відірвати його від підлоги не можу!!! Потяг його на ваги, а він важив 47 кг! Потім все повикидав, що тільки міг, і став 33. Але все одно було під ним погано...

Нажаль, вага залежить від походу, а не від розміру наплічника :)

отож! і ще - що актуально - по дорозі назад бег легшає ледь не вдвічі!:)

це залежить що в ньому несеш. якщо хавку - то так, лекшає, а якщо намет, то після дощу, ще й може поважчати ;)

ну та... от чомусь старезну правдиву байку згадала на цю тему: :)

пустелею ішов невеликий караван. йшли чимало днів і ночей, коли їх спіткало нещастя: верблюдам стало геть зле ( з ким не бува?), дехто з них пав, дехто рішуче відмовився тягти на собі людські манатки. і от замість верблюдів стали навантажувати рабів. піднявся гвалт, всі намагались взяти на себе коші якнайменші. ажде кому приємно тягти на своєму горбу те, що належало - на двох вербюлюдячих? а один найдурніший (чи наймудріший) раб на ім*я Езоп мовчки взяв наібільшу торбу та й пішов. його майже не видно було за тягарем. супутники мовчки крутили пальцями біля скронь, втирали піт та плелися далі. але - диво - торба Езопа чим далі тим легшала... на кінець шляху вона була майже порожня... питання - що було в торбі?

мораль - навантажуйте наплічники мудро!

добра байка, от тільки мораль моралю, але намет то комусь таки треба нести ;)