не знаю... коли сиджу вдама за компом а попереду - лавина маячні і біганини, та також думаю, що воно було б незле жити так, як живуть там... але поки я там була, щодня, поруч з відчуттям примирення і спокою, було відчуття, що довго я б там не прожила... не знаю... залишитись можна, але хто тоді буде організовувати волонтерські табори?..

ми потрібні на землі, хочеться вітири, принаймні...