Оллє Лукойє, вмикай свої хвалені сни!
С. Загреба

Зима не минає без бою з моєї оселі –
Я кашляю пам’яттю з кров’ю, я чую вітри.
А Оллє-Лукойє присяде скраєчку постелі,
Глінтвейном напоїть і казку ввімкне – в mp3...

...Народжуся вкотре у іншопланетному літі,
Я блазень господній, і храм мій – Тмутаракань...
І взимку на мене з казками чекатимуть діти,
Коли на термометрі знов мінус двадцять твоїх мовчань.